Висновки. Мови України — мови, котрі населення України вважає рідними

Мови України — мови, котрі населення України вважає рідними. До мов України належать: державна мова —українська, мови національних меншин України та мови корінних народів України.

Згідно зі ст. 10, р. 1 Конституції України «державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України».[1] Згідно зі Всеукраїнським переписом населення 2001 р. українську мову вважають рідною 67,5% населення України, російську — 29,6%.[2] При цьому українською мовою спілкуються приблизно 53% громадян України, російською — 45%,[3] хоча існують й інші цифри.[4][5][6] Треба зазначити, що точніша інформація відсутня, оскільки в соцопитуваннях мова йде про чисту літературну українську/російську мови: не враховується «фактор суржику» (тобто людина розмовляє суржиком, але голосує за українську чи російську), часто виникає плутанина і з конкретикою терміну «рідна мова» (це етнічна мова, що асоціюється з корінним етносом держави, мова, якою людина думає і найчастіше спілкується, або мова дитинства).

Українська мова переважає на Західній Україні, в Центрі та Північному Сході, російська — в Донбасі, Криму та на Півдні.[7] В Україні, особливо в етнічно змішаних районах (Закарпаття, Донбас, Одеська область, Крим) поширені явища білінгвізму (двомовності) та полілінгвізму(багатомовності). З XIX ст. формується суржик (змішана українсько-російська мова), найпоширеніша на Лівобережжі.

Список використаної літератури

1.Брайчевський М. Походження мови. - 2-ге вид. - Київ: видавничий дім «КМ Академія», 2002. - 154с.

2. Грушевський М.С. Очерк истории украинского народа. – Киев, 1990.

3.Г. Півторак «Українці - звідки ми і наша мова» 1993 р.

4.Плющ П.П. Історія української літературної мови. – Київ, 1971. – 423 с.

5.Полонська-Василенко Н. Історія України. – Київ, 1993. – 640 с.

6.Русанивский В.М. Походження і розвиток мов в Україні. - Київ, 1980. –

61 с.

7. Талочко П. Київська Русь. - К.: Абрис, 2004. – 360 с.

Додаток А

Додаток Б

Дата добавления: 2015-10-16