СРСР (УРСР) в роки “застою” (1964 – 1985). №5 УГС. Видатні представники дисидентського руху в Україні

№5 УГС. Видатні представники дисидентського руху в Україні.

1. 1976 – утворення Української гельсінської спілки (УГС). Після підписання у 1975 році Гельсінських угод активні представники українського дисидентського руху об’єдналися в Українську групу сприяння виконанню Гельсінських угод в Україні, або УГС. Група стала найбільшою правозахисною організацією в республіці (36 членів). Її керівником став письменник Микола Руденко.

1977 – вже через три місяці після заснування УГС було заарештовано її керівників М.Руденка, О.Тихого (засуджені відповідно на 12 і 15 років позбавлення волі). До 1980 більшість членів групи була засуджена.

2. Стус Василь – визначний український поет, активний учасник дисидентського руху. Неодноразово заарештовувався за дисидентську діяльність. У 1980 році був заарештований по справі УГС, звинувачений в антирадянській пропаганді, засуджений на 10 років позбавлення волі та на 5 років заслання. У 1985 році помер в одному з мордовських таборів. За поетичну збірку “Дорога болю” посмертно удостоєний звання лауреата Державної премії України у галузі літератури за 1991 р.

3. Чорновіл В’ячеслав (1937 - 1999) – український політичний діяч, один з лідерів дисидентського руху, голова Народного Руху України.

Закінчив факультет журналістики Київського університету. Вже там, через власні погляди, мав річну перерву у навчанні. Працював як журналіст, друкувався, поступив до аспірантури Київського педінституту. Неодноразово був звільнений з роботи за участь у правозахисному русі. В роботах “Лихо з розуму” та “Правосуддя чи рецидиви терору” (були надруковані на Заході) виступав проти арештів української інтелігенції. Вперше був заарештований у 1967, засуджений до 3-х років “за наклепницьку діяльність на радянський суспільний лад” (термін скорочено за амністією). Редагував самовидавський часопис “Український вісник”. У 1972 році заарештований та засуджений до 6 років ув’язнення та 3 років заслання. Покарання відбував до 1978 року. На засланні продовжив зв’язок з українським дисидентський рухом. У 1980 знов заарештований та засуджений до 5 років ув’язнення. Покарання відбував до 1983. У 1985 повернувся до Львова, продовжив участь у дисидентському русі. У 1989 – один з засновників Народного Руху України (НРУ) за перебудову. У 1992 році стає головою НРУ, який під його керівництвом був перетворений з громадсько-політичного об’єднання на політичну партію. Займається політичною діяльністю. Неодноразово обирається депутатом Верховної Ради України, бере участь у виборах Президента України. У 1999 році загинув в автокатастрофі при нез’ясованих обставинах.

Дата добавления: 2015-10-16