Рубання металу

Рубання – операція, при виконанні якої за допомогою ріжучого інструмента зубила, крейцмейселя та ударного інструмента – слюсарного молотка з заготівки знімаються зайві шари металу або заготівка розділюється на частини. Рубання виконується в тих випадках, коли заготівку з якихось причин не вдається обробити на верстатах. Рубання найчастіше виконується як підготовча операція для наступної обробки заготівки. Воно застосовується для видалення з заготівки великих нерівностей, зняття задирків, гострих кутів, крайок на литих і штампованих заготівках, вирубування канавок, оброблення тріщин у заготівках під зварювання, а також коли необхідно від пруткового, смугового або листового металу відрубати якусь частину.

Слюсарне зубило (рис.13, а) складається з трьох частин – робочої, середньої й ударної, виготовлюється з інструментальної вуглецевої стали У7А, У8А. Робоча частина зубила являє собою стрижень із клиноподібною ріжучою частиною (рис. 13, б), заточеною на кінці під визначеним кутом. Середня частина служить для утримання зубила в руці. Ударна частина зроблена звужуючоюся догори, вершина її закруглена. Кут загострення (β) обирається в залежності від твердості оброблюваного металу:

- для твердих матеріалів (тверда сталь, бронза, чавун) - 70°;

- для матеріалів середньої твердості (сталь) - 60°;

- для м'яких матеріалів (латунь, мідь, титанові сплави) - 45°;

- для алюмінієвих сплавів - 35°.

а)

б)

а – зубило; б – ріжуча крайка зубила;

Рис. 13. – Слюсарне зубило

Зубила виготовляють довжиною від 100 до 200 мм, з шириною робочої частини від 5 до 25 мм. Робоча й ударна частини зубила після термічної обробки мають підвищену твердість.

Крейцмейсель (рис.14) відрізняється від зубила більш вузькою ріжучою крайкою, призначений для вирубання вузьких канавок, шпонкових пазів і т.п.

Рис.14 – Крейцмейсель

Для вирубання профільних канавок – напівкруглих, двогранних та інших застосовують спеціальні крейцмейселі, так звані канавочники, що відрізняються від крейцмейселя тільки формою ріжучої крайки.

Слюсарні сталеві молотки (рис.15) виготовляються масою від 50 до 1000 г із квадратним (а) або круглим (б) бойком. Вони складаються з голівки 1, рукоятки 2 і клини 3. Голівку виготовляють зі сталі 50 або У7, її робочі частини – бойок А та клиноподібної форми носок Б гартують, в середній частині міститься овальний отвір для кріплення рукоятки.

Рукоятки молотків роблять із твердих порід дерева (кизилу, горобини, дуба, клена, граба, берези) або з синтетичних матеріалів. Крім звичайних сталевих молотків у деяких випадках, наприклад, при зборці машин, застосовують так звані м'які молотки з вставками з міді, фібри, свинцю й алюмінієвих сплавів. При ударі такими молотками поверхня матеріалу майже не ушкоджується.

Рубання металу здійснюють у лещатах на плиті або на ковадлі (рис.16). При рубанні використовують, крім описаного вище інструменту, лещата рівнобіжні, плити для рубання, ковадла й окуляри захисні.

Технологія рубання металу за рівнем губок лещат. Закріпити заготівку таким чином, щоб риска розмітки знаходилася точно на рівні губок, причому заготівка не повинна виступати за правий торець губок.

а - у лещатах; б - на плиті; в - на ковадлі;

Рис.16. – Види рубання

Встати прямо так, щоб корпус був ліворуч від осі лещат (під кутом 45°). Ліва нога повинна бути перед правою на півкроку (рис.17). Взяти зубило чотирма пальцями лівої руки на відстані 20-25 мм від ударної частини його бойка, великий палець накласти на вказівний. Взяти молоток правою рукою за рукоятку на відстані 15-30 мм від її кінця так, щоб чотири пальці охоплювали рукоятку, а великий був накладений на вказівний.

Рис. 17. – Робоча поза при рубанні	Рис. 18. – Положення зубила при рубанні

Встановити зубило на виступаючий з лещат край заготівки з правої сторони так, щоб рубання виконувати серединою леза (кут між заготівкою і віссю зубила 45°, кут нахилу зубила 30...35°, рис.18). При рубанні дивитися не на голівку, а на ріжучу крайку зубила. Після кожного удару переставляти зубило ліворуч.

Технологія рубання металу на плиті. Смугу покласти на плиту (ковадло), встановити зубило вертикально на риску і надрубати смугу з однієї сторони на половину товщини.

Надрубати смугу за рискою зі зворотньої сторони. Надрубану смугу обережно переломити в лещатах або на плиті. Пруток підрубати з усіх боків, повертаючи його під час рубання, і переломити як і смугу. Листовий метал розрубують з однієї сторони за кілька проходів.

ПОКАЗ ПРИЙОМІВ РОБОТИ

Майстер виробничого навчання показує пристосування й інструменти, застосовувані при рубанні, правила закріплення заготівок у лещатах, можливі дефекти від неправильного закріплення, правила рубання на плиті і на ковадлі, розповідає про особливості рубання крихких матеріалів (чавуну і бронзи).

ПРАКТИЧНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Рубання студенти роблять на плиті й у лещатах на рівні губок. Студенти повинні набути визначених навичок тримання зубила, молотка, нанесення ударів за силою і точністю.

При оцінці роботи враховується якість обробленого виробу, правильність застосовуваних прийомів, швидкість виконання.

Дата добавления: 2015-10-16