Плавлення металу й заливання його в форму.

Для плавлення металу можна використовувати різні плавильні установки. Це киснево-ацетиленовий апарат, або автоген, апарат вольтової дуги, високочастотні та електрошлакові ливарні установки.

Для литва на вогнетривких моделях перші два апарати використовувати не варто, бо під час плавлення металу цими апаратами в метал потрапляє багато вуглецю, вигорають деякі компоненти, оскільки цей процес відбувається в зовнішньому середовищі і метал з'єднується з киснем повітря. Це призводить до зміни в структурі сплаву.

Найкращі наслідки у разі лиття протезів на вогнетривких моделях забезпечують високочастотні та електрошлакові ливарні установки.

Принцип дії ливарних установок, за винятком електрошлакового, описаний у різних підручниках, тому ми розглядатимемо тільки технологію литва електрошлаковим методом.

Високочастотні ливарні установки на сьогодні вважаються найкращими, але вони теж мають певні недоліки. Поки що вони дорого коштують, вимагають постійного інженерного нагляду. Тому для невеликих зуботехнічних лабораторій вони не рентабельні. Централізоване їх використання також не завжди дає бажані наслідки.

В умовах міських, районних, сільських зуботехнічних лабораторій та зуботехнічних відділень медучилищ найкраще застосовувати апарат електрошлакового плавлення. Обладнання його нескладне, він недорого коштує і ним просто користуватися.

У 1961 р. в Інституті електрозварювання ім. Є.О.Патона розроблено технологію отримання сталі та сплавів особливої якості (електрошлаковий переплав металу). На основі цієї розробки на кафедрі ортопедичної стоматології Пермського медичного інституту було розроблено метод плавлення сталі для зуботехнічних цілей. Суть його полягає в переплавці електродів із сталі в середовищі розплавленого синтетичного шлаку. Плавлення металу в середовищі шлаку дозволяє отримати відливки високої якості, бо розплавлений метал проходить через шлак і очищується від домішок. Шлак захищає метал від окислення і запобігає виведенню із сплаву легуючих компонентів, чого не вдається досягти плавленням у високочастотних установках.

Дослідження засвідчило, що за фізико-хімічними властивостями відливки, які отримані на електрошлакових установках, кращі, ніж ті, що отримані на високочастотних плавильних установках.

Установка складається з металевої шафи, яка не має бічних стінок (мал. 7).

На основі шафи змонтовані пароутворювач та підставка з стаканом для опоки. На передній стінці шафи є віконце із захисним світлофільтром. Кришка пароутворювача з'єднана штангою, яка закріплена на задній стінці шафи. Пароутворювач опускається на опоку за допомогою ножної педалі, з'єднаної з штангою тягою. Переміщення пароутворювача в зворотному напрямку здійснюється пружиною. Пароутворювач за формою нагадує металевий стакан. Його заповнюють вологим азбестом або глиною.

Модель з каркасом і ливниковою системою закріплюють на спеціальному конусі, покритому тонким шаром воску. Цей конус трохи відрізняється від тих конусів, які використовують при інших методах литва (мал. 8,9).

Мал. 7. Установка для електрошлакового литва УЕШЛ-6:

а - схематичне зображення: / - металева шафа; 2 - пружина повернення пароутворювача; 3 - пароутворювач; 4 - штанга; 5 - стояк; б - тяга ножної педалі для опускання пароутворювача; 7 - опока; 8 - стакан; 9 - основа шафи; 10 - тяга ножної педалі; 11- вікно із захисним світлофільтром; 12 - ножна педаль опускання пароутворювача; 13 - ножна педаль для вмикання зварювального трансформатора; 6 - загальний вигляд установки

На конусі можна встановити одну, дві або три моделі з каркасами бюгельних протезів. Моделі в цьому разі слід розмістити на конусі під кутом 180-120 °. Таким чином у одній опоці можна буде відлити не один, а два-три каркаси бюгельних протезів, що економічно дуже вигідно. Але вогнетривкі моделі повинні мати не дуже високий цоколь. Тоді діаметр опоки не буде надто великим. Опоку формують звичайним способом. Після виплавки воску у вогнетривкій масі залишаються глибока литникова чаша й конічний основний стояк. Опоку нагрівають до 800-900 °С і витримують при цій температурі 20-З0 хв. Потім опоку виймають з муфельної печі і на термін розплавлення металу основний стояк закривають пристроєм, спеціальним клапаном з пружиною із ніхрому, щоб у канали не потрапив шлак. Пружину виготовляють із ніхромного дроту діаметром 0,6- 0,8 мм (б витків). Клапан виготовляють за спеціальною матрицею із маршаліту з етилсилікатом або із «Стома-форми». Коли маса почне тужавіти в матриці, у клапан посередині вставляють пружинку і занурюють її на З витки (мал. 10,11,12).

Мал. 8. Підопоковий конус

Мал. 9. Керамічна модель з восковим каркасом, протеза на конусі

Мал. 10. Еластична матриця для виготовлення запорного клапана

Мал. 11. Складові частини запорного клапана

Мал. 12. Схема перерізу опоки, в литниковій чаші якої містяться шлак, розплавлений метал та металеві електроди

Опоку з клапаном ставлять у стакан установки і в ливникову чашу насипають синтетичний шлак АНФ-1 або АНФ-б (6-8 % від маси металу, який переплавлятимуть).

До складу шлаку входять кальцію фторид, алюмінію оксид, титану оксид та ін. Шлак проводить струм і має великий опір. За рахунок великого опору під час проходження струму шлак плавиться, розплавляючи металеві електроди. В сухому стані шлак не проводить струм, отже, щоб струм проходив, на поверхню шлаку наносять кілька крапель насиченого розчину натрію гідрооксиду. В ці краплі розчину вводять на невеликій відстані один від одного електроди із кобальто-хромового сплаву (для інших відливок з нержавіючої сталі). Якщо немає спеціальних електродів, то їх готують із стандартних заготовок, котрі випускає промисловість, зварюючи їх. Електроди закріплені в спеціальних утримувачах. На електроди через утримувачі подається напруга від звичайного зварювального апарата (напруга 45-60 В, сила струму 60-80 А).

Позаяк шлак має великий електричний опір, то він швидко нагрівається, плавиться, досягаючи температури 1700-1800°С, внаслідок чого розплавляються електроди. Плавити можна електроди різного діаметра (8-18 мм), змінюючи напругу і силу струму. Розплавлений метал краплями стікає через шлак на дно ливникової чаші, очищуючись при цьому від неметалевих частинок.

Наплавивши достатню кількість металу, електроди виймають із шлакової ванни, одночасно вимикаючи струм. Натискують на педаль опускання пароутворювача, і стакан пароутворювача щільно прикриває ливникову чашу. Поверхня шлакової ванни в литниковій чаші має температуру понад 1000 °С, тому в пароутворювачі з'являється велика кількість пари і створюється тиск 10- 12 атм. Тиск передається на рідкий шлак, який міститься над розплавленим металом, котрий, у свою чергу, тисне на клапан і спонукає його різко зміститись у своє крайнє положення в стоякові. Розплавлений метал заповнює стояк і по каналах - усю форму. Через 3-4 хв після заливання металу опоку занурюють у холодну воду і поступово очищають її від вогнетривкої маси і відливки. Якщо опоку формували кварцовим піском з двома вологими пробками, то руйнують пробку і висипають з опоки пісок.

В.П.Панчоха рекомендує відлитий із КХС каркас бюгельного протеза залишати на повітрі 2 хв, а потім швидко охолодити його в проточній воді.

Каркас протеза після цього має невелику твердість і пластичний, легко піддається механічній обробці й припасовці на гіпсовій моделі з меншими витратами часу на ці операції.

Після обробки та полірування для надання каркасові високої твердості, витривалості і зберігання пружності проводять термічну обробку каркаса при 760°С протягом 15 хв з подальшим поступовим охолодженням у муфельній печі.

Для запобігання викривленню каркаса протеза його термічно обробляють на вогнетривкій моделі або занурюють у пісок.

6. План проведення заняття:

1) Контроль початкового рівня знань:

Склад та властивості формовочних мас.

Назви формовочних мас, вимоги до них.

Воски, які застосовуються при виготовленні бюгельних протезів.

Сучасну технологію виготовлення каркасу бюгельних протезів, а також методи компенсації усадки сплавів металів.

Загальну характеристику металів і сплавів, що використовуються в стоматології. Класифікацію. Основні характеристики.

Формувальні маси для лиття протезів. Маси для виготовлення вогнетривкої моделі.

Способи компенсації усадки сплавів металів.

Способи плавки та литва сплавів металів.

Коштовні сплави металів, що використовуються для виготовлення литих конструкцій. Інші слави металів.

Процес литва на вогнетривких моделях.

Дублювання моделей. Дуплексні маси. Назви, вимоги,склад.

2) Виконання студентами практичних робіт та їх аналіз:

Підібрати віск для виготовленні бюгельних протезів.

Провести моделювання каркасу бюгельного протеза

Підібрати масу для виготовлення вогнетривкої моделі і формовочну масу для певного сплаву металу.

Дублювати моделі.

Визначитись зі встановленням ливарної системи.

3) Контроль кінцевого рівня знань:

1. Методика моделювання каркасу бюгельного протеза

2. Воски, які застосовуються при виготовленні Б.П.

3. Способи компенсації усадки сплавів металів.

4. Підготовка моделей та дублювання моделей.

5. Методика отримання вогнетривкої моделі.

6. Формовочні маси.

7. Маси для дублювання моделей.

8. Особливості формування ливарної системи.

9. Методи литва.

10. Підготовка воскових конструкцій до литва.

11. Сплави металів, що застосовуються в клініці ортопедичної стоматології.

12. Компенсаційні лаки, призначення, застосування.

13. Компенсація усадки сплавів металів.

14. Помилки, що виникають на етапі литва, та їх усунення.

__________________________________

1. Які матеріали використовують для моделювання каркасів бюгельних протезів?

2. ІЦо потрібно враховувати під час вибору воскових заготовок каркаса?

3. З чого розпочинають моделювання каркаса бюгельного протеза?

4. Якої форми повинна бути базисна сітка?

5. Види ливників та вимоги до них.

6. Як уникнути усадкових раковин у відливці?

7. Характеристика хрестоподібної ливникової системи.

8. Крильчаста ливникова система, її переваги.

9. Одноканальна ливникова система, способи її використання.

10. Якою масою потрібно формувати каркас на вогнетривкій моделі в опоку?

11. Для чого внутрішню поверхню опоки вистеляють бюгельних воском або азбестом?

12. Як приготувати суміш маршаліту з етилсилікатом для нанесення її на модель з каркасом?

13. Як формують опоку з двома вологими пробками?

14. Як готують опоку для заливання металу?

15. Які апарати використовують для плавлення металу?

16 Недоліки плавлення металу вольтовою дутою та киснево-ацетиленовим апаратом.

17. Позитивні та негативні аспекти використання для плавлення металу високочастотних плавильних установок.

18. Де і коли було розроблено метод електрошлакового плавлення металу?

19. Які переваги електрошлакового лиття порівняно з іншими методами?

20. Побудова установки для електрошлакового лиття.

21. Принцип електрошлакового плавлення металу.

7. Рекомендована література:

Основна:

1.Рожко М.М.,Неспрядько В.П. Ортопедична стоматологія.-К.:Книга плюс,2003, с.324-337.

2.Біда В.І. Заміщення дефектів зубних рядів сучасними конструкціями знімних протезів Львів: ГалДент, 2009, с.91-103.

3.Абалмасов Н.Г. и др.Ортопедическая стоматология. М., 2000 г., с.360-365.

4.Гаврилов В.И., Щербаков А.С. Ортопедическая стоматология. М., 1965 г. 5.Бетельман А.И. Ортопедическая стоматология. М., 1965 г. 6.Курляндский В.Ю. Ортопедическая стоматология. М.,1962 г.,223-235. 7.Курляндский В.Ю. Бюгельное протезирование. Ташкент, Медицина, 1979 г., с.54-63.

8.Гітлан Є.М. Кроть М.К. Посібник з бюгельного протезування. К., Здоров’я. 2000 р., с.34-45.

9.Соснин Г.П. Бюгельные протезы. Минск., „Наука и техника”, 1989 г., с.36-43. 10.Сидоренко Г.И. Зубопротезное материаловедение.1988 г., с.112-123.

Додаткова:

1.Жулёв Е.Н. Материаловедение в ортопедической стоматологии.

2.Панчоха В.П. Цельнолитые бюгельные протезы. М., 1974.г.

3.Перзашкевич Опирающиеся бюгельные протезы. М.,Медицина.1974.

Дата добавления: 2015-10-16