Дуби шумлять

Шумлять старезні дуби. Грізною сторожею стоять вони вздовж шляхів. Шумлять і марять століттями сни про долю краю. Вітер виграє шорстким листом, тамує щебетання дрібних птахів. Горлиця ненароком промайне сизою стрічкою й щезне. Лише здоровенний пугач насуплено зирить крізь віти. Він міцно затиснув волохатими лапами засохлу гілку і чекає прис­мерків, щоб сумовитим голосом сколихнути тишу. А коли ранок усміх­неться свіжою росою, щезає десь пугач, ховається у козацьких руїнах. Птах дає привілля розбійникові яструбу полювати на пустотливу горлицю.

Понуро шумлять старезні дуби Полтавщини, шепочуть луки.

(85 слів) (За І.Тільчуком)

III. Збір зошитів.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Аналіз контрольного диктанту. Вправляння у встановленні зв'язків слів у реченнях. Спостереження за вживанням числівників у мовленні. (Вправи 224 — 226.)

Мета. Зробити аналіз контрольного диктанту. Закріпити вміння встановлювати зв'язки слів у реченні. Спостерігати за вживанням числівників. Розвивати інтерес до вивчення української мови.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Аналіз контрольного диктанту.

III. Повторення вивченого матеріалу.

1. Фронтальне опитування.

— З чого складається наше мовлення? (З речень.)

— Які бувають речення за метою висловлювання? (Розповідні, питальні, спонукальні.)

—Яким може бути кожен тип речення за інтонацією? (Окличним, або неокличним.)

2. Творчі завдання (усно).

Побудуйте питальні речення за змістом розповідного.

1. Пухнастий сніг покрив дороги, дерева.

2. Я люблю своє місто.

3. Високо в небі летять журавлі.

Перебудуйте розповідні речення у спонукальні.

1. Необхідно берегти книги, бо це — джерело знань.

2. Не можна переходити дорогу у недозволеному місці.

3. Треба дбайливо ставитися до батьків і старших людей.

3. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 223.)

—Прочитайте утворені словосполучення.

— Складіть з одним із словосполучень три типи речень (розповідне, питальне, спонукальне).

— Який тип речень найлегше складати?

— Який тип речень використовують батьки, коли просять вас щось зробити?

IV. Вправи на встановлення зв'язків слів у реченнях.

1. Списування із завданням. (За вправою 224.)

а) Читання тексту вправи, словникова робота.

б) Бесіда про роль людини у збереженні рідної природи.

в) Встановлення зв'язку між словами у першому реченні.

Діти (що роблять?) люблять; діти (чиї?) наші; люблять (що?) природу; природу (яку?) рідну.

— Як можна назвати слова примножують і множення! (Спорідненими.)

2. Каліграфічна хвилинка.

І І І ін із лі іж іж

Сиплеться іній з беріз в пору чудову ранкову. Хтось на верхів я заліз і ніжну скидає обнову.

(Ю. Збанацький)

—Прочитайте перше речення. До якого типу речення воно належить? (Розповідне.)

— Усно встановіть зв'язок між словами у цьому реченні.

Фізкультхвилинка.

3. Вибіркове списування з творчим завданням. (Вправа 225.)

а) Читання тексту, словникова робота, розпізнавання числівників у тексті.

б) Вибіркове списування кількісних числівників з творенням від них порядкових числівників.

одну — перший, дві — другий, три — третій, десять — десятий, одинадцять — одинадцятий

в) Розвиток зв'язного мовлення.

— Поясніть походження вжитих у тексті назв грибів. Маслюки, підберезники, опеньки, підосичники.

V. Підсумок уроку.

1. — Впізнайте в усмішці, які типи речень вжито.

Дивно

— Васильку, негарно показувати пальцем. (Розповідне.)

—А чого ж тоді цей палець вказівний? (Питальне.)

— Перебудуйте розповідне речення у спонукальне. (Васильку, не показуй пальцем.)

2. — Впізнайте в усмішці числівники. Назвіть їх.

Хитра четвірка

— Тату, сьогодні я отримав четвірку!

— Чудово, з якого предмета?

— З усіх чотирьох.

V. Домашнє завдання. Вправа 226.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Вправи на спостереження за роллю дієслів у мовленні. Граматичний аналіз дієслівних форм різних часів. (Вправи 227 — 232.)

Мета. Узагальнити й закріпити знання про роль дієслів у мовленні, вдосконалювати вміння аналізувати дієслівні форми різних часів.

Обладнання. Словник синонімів української мови.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 226.)

— Що найцікавішим було для вас у цьому тексті?

— Прочитайте дібраний вами заголовок до цього тексту.

— Які спільнокореневі слова траплялися вам у тексті? (Пташки, пташенят, пташиних. Гнізд, гніздечко, гніздування.)

—Який синонім до слова пташки? (Пернаті друзі.)

—Прочитайте у тексті розповідні, питальні і спонукальні речення.

— Яким окличним реченням ви закінчили текст? Прочитайте.

III. Вправи на спостереження за роллю дієслів у мовленні.

1. Колективне виконання вправи 227.

а) Читання тексту, з'ясування значень невідомих слів.

— Яка тема і мета оповідання "Річчина хвороба"? (Тема — забруднення людьми річок, ставків, озер.

Мета — забруднення довкілля несе небезпеку, у цьому винна людина і має пам’ятати про це.)

б) Розвиток зв'язного мовлення.

— Доповніть основну частину тексту і придумайте кінцівку.

в) Самостійний запис усього тексту в зошит.

2. Робота над дієсловом. (За вправою 228.)

а) Читання тексту, з'ясування значень невідомих слів.

б) Виписування з тексту дієслів.

— Визначити час дієслів, особу (в тепер, часі), рід (у мин. ч.). синіє — теп. час, 3 особа, сипле — теп. час, 3 особа біжать — теп. час, 3 особа крутяться — теп. час, 3 особа підстрибують — теп. час, 3 особа танцюють — теп. час; 3 особа буркочуть — теп. час, 3 особа пишається — теп. час, 3 особа сплелося — мин. час, сер. рід квітувати — неозн. ф. д. пустило — мин. час, сер. рід

3. Робота над текстом. (За вправою 229.)

а) Читання тексту, з'ясування значень невідомих слів.

— Який це опис природи — науковий чи художній? (Художній — описує красу природи після дощу.)

—Які слова тут вжиті у переносному значенні?

(Небо вмилося дощем; промені виблискували намистом, відсвічували золотом.)

—Доберіть синоніми до слова уперіщив. Уперіщив — полив, хлинув, ринув, линув.

б) Виписування дієслів минулого часу, визначення їх роду (в однині).

Уперіщив, зашумів, вгамувався, вщух, висвітлилось, вмилося, стало.

Фізкультхвилинка.

4. Каліграфічна хвилинка. Дз Дз дз дз Дзвонили дзвони.

—Підберіть споріднені слова до іменника дзвони.

Дзвони — дзвонили, дзвін, дзвінок, дзвіночок, дзвінкий, передзвін, задзвонив.

— Назвіть, до якої частини мови належить кожне дібране споріднене слово.

5. Списування. (За вправою 230.)

а) Читання тексту, з'ясування значень невідомих слів.

— Які почуття викликає цей текст?

— Підберіть заголовок до тексту.

б) Списування тексту з коментуванням усіх відомих орфограм.

— У якому часі вжито більшість дієслів у тексті? (В однині.)

— Визначте рід дієслів, вжитих в однині.

Увага! Рід дієслова визначається в минулому часі.

— Які інші форми дієслів є в тексті? (Неозначена форма дієслова.)

6. Самодиктант. (За вправою 231.)

а) Читання вірша, словникова робота.

б) Заучування вірша напам'ять і запис вірша Ганни Чубач з пам'яті. (З наступною самоперевіркою.)

— Підкресліть в тексті дієслова.

— Відшукайте дієслова з префіксами. Позначте префікси.

— Підберіть споріднені слова з префіксами до інших дієслів, що в тексті (усно).

Дарувало — подарунок, задарований.

Котило — покотив, перекотити, відкочений, закотили.

IV. Підсумок уроку.

V. Домашнє завдання. Вправа 232.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Конструктивні вправи на нормативне вживання в мовленні граматичних форм вивчених частин мови. (Вправи 233 — 240).

Мета. Узагальнити знання учнів про лексичні та граматичні ознаки вивчених частин мови, формувати вміння розрізняти їх у мовленні, правильно вживати.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 332.)

— Зачитайте, які власні назви є у тексті і назвіть до кожної власної назви відповідну загальну назву.

Олександрія — місто Греція — країна Фарос — острівець.

III. Закріплення вивченого про частини мови.

1. Списування з граматичним завданням. (За вправою 233.)

а) Читання тексту, словникова робота.

б) Списування зі зміною форм іменників.

— Над кожним іменником, що був у дужках, зазначте відмінок.

— Усно встановіть зв'язок між словами у другому реченні. Ми прийшли до лісу на прогулянку.

Ми (що зробили?) прийшли; прийшли (куди?) до лісу; прийшли (для чого?) на прогулянку.

2. Творче списування. (За вправою 234.)

а) Читання тексту, словникова робота.

б) Творче списування (зі зміною часу дієслова на теперішній). Варіант зміненого тексту.

Море таке лагідне, що хочеться погладити його долонею. Дихає тихо та рівно. Без угаву переливає різнобарвну гальку й ледве чутно, наче хто сіє по берегу склянками, дзвенить.

— Які почуття викликає цей текст?

3. Самостійна робота. (За вправою 235.)

— Випишіть з тексту прикметники разом з іменниками, з якими вони зв'язані. Допишіть пропущені закінчення.

— Позначте будову виділених прикметників.

4. Вправа-гра. (За вправою 236.)

— Прочитайте текст. Що це за текст? (Текст-інструкція.)

Фізкультхвилинка (на матеріалі вправи-гри 236)

5. Вправа 237.

а) Читання тексту, з'ясування значень невідомих слів

б) Проблемна ситуація.

— Поставте запитання до виділених слів. До якої частини мови вони належать?

—Яка особливість прислівників?

6. Все про слово як частину мови. (За вправою 238.)

7. Розвиток зв'язного мовлення. (За вправою 239.)

а) Складання розповіді "Наш рідний край" за опорними словами і словосполученнями.

б) Конкурс на кращу розповідь "Наш рідний край".

в) Записування у зошит розповіді "Наш рідний край", вибираючи найкраще з прослуханих конкурсних розповідей.

8. Самодиктант. (За вправою 240.)

а) Читання вірша Л. Костенко "Сонце сипле квіти", словникова робота.

б) Заучування вірша напам'ять.

в) Письмо з пам'яті.

— Які почуття викликає у вас цей вірш?

IV. Підсумок уроку.

— Бажаю, щоб літо дало вам все те, про що пише Ліна Костенко у поезії "Сонце сипле квіти".

Дата добавления: 2015-10-21