Читайте также:
|
|
Одним із головних завдань мовленнєвого розвитку дошкільника є словникова робота. Формування дитячого словника — це тривалий, складний процес кількісного накопичення слів, засвоєння соціально закріплених значень та вміння доречно використовувати їх у конкретних умовах спілкування. Під час роботи над словом діти не тільки засвоюють його лексичне та граматичне значення, а й вчаться складати словосполучення, речення, а потім і зв’язний текст.
Слово як одна з основних одиниць мови відіграє важливу роль у різних видах людської діяльності — за допомогою слів відбувається формування понять, слово певним чином відображає дійсність.
У динаміці лексичного розвитку дітей дошкільного віку виокремлюють два аспекти: перший — кількісна зміна лексичного запасу дітей на основних етапах дошкільного дитинства і другий — оволодіння значенням слова, тобто якісний розвиток словника.
Кількісно словник дошкільника змінюється швидкими темпами. Дошкільне дитинство — єдиний період у житті людини, що характеризується такими змінами щодо лексичного складу. Водночас розвиток словника залежить від багатьох зовнішніх і внутрішніх чинників. Отже, інформація щодо кількісного складу словника дітей на різних вікових етапах у літературних джерелах не завжди збігається. Крім того, індивідуальні розбіжності в цьому віці дуже істотні. Перші свідомі слова у дитини з’являються наприкінці першого року життя. Згідно із сучасною вітчизняною методикою, у віці до року нормою є 10-12 слів. У цей період розвиток розуміння мови випереджає активне мовлення. Проте вже до кінця другого року життя збагачення активного словника відбувається швидкими темпами і становить 300-400 слів. Кількісний склад словника за третій рік зростає у чотири-п’ять разів і може досягати 1500 слів. Розвиток словника передусім відбувається за рахунок слів, що позначають предмети найближчого оточення, їх ознаки та дії з ними. Третій рік життя — найбурхливіший у кількісному накопиченні лексичного багажу. Далі темпи дещо уповільнюються, хоча кількість вживаних слів зростає. У віці до чотирьох років кількість слів досягає 1900, у п’ять — 2000-2500, шість-сім років — 3500-4000 слів. Індивідуальні розбіжності у кількісному складі словника зберігаються і в цей віковий період.
Однак важливим є не кількісне накопичення словника, а його якісний розвиток, адже усвідомлення дитиною значення слів позначається на загальному рівні її психічного розвитку, зокрема на інтелектуальному. Значення слова змінюється впродовж перших років життя дитини: від попередньої реакції лише на звуковий бік слова, інтонацію, з якою воно вимовляється, а не на його зміст, дитина проходить шлях елементарного узагальнення слова-образу конкретного предмета, узагальнення низки однорідних предметів однією назвою до усвідомлення слів, що позначають загальні ознаки певного групування. Засвоєння слів різного ступеня узагальнень потребує існування певних умов. Так, засвоюючи слова, почуті від дорослих, дитина не завжди чітко усвідомлює їх зміст. Основою засвоєння значення слів є функціональна ознака предмета. Так, якщо потрібного слова немає в активному словнику дитини, вона користується вказівкою щодо призначення предметів: парасолька — «щоб дощ не капав», водій — «рулюльник», гаманець — «грошник». Саме тому діти легко засвоюють узагальнювальні слова, у звуковому образі яких відображена функціональна ознака предметів.
Якщо в кількісному плані у дошкільному дитинстві відбувається формування «словникового ядра», то семантичний і граматичний розвиток до шнести-семи років лише проходить стадію становлення, уточнення значення слів, тобто набирає силу. Це пов’язано із засвоєнням не лише понять, а й закономірних зв’язків між словами і словосполученнями, з появою розуміння естетичної функції слова.
У старшому дошкільному віці відбувається активне формування орієнтацій щодо смислу слова, що є необхідною умовою повноцінного мовленнєвого розвитку та засвоєння дитиною значення багатозначних слів.
Семантичний розвиток старших дошкільників пов’язується також із засвоєнням смислових відтінків слів. У старшому дошкільному віці у дітей формується свідоме ставлення до слів з переносними значеннями — метафор, фразеологізмів, інших образних слів і словосполучень.
Словник дошкільників збагачується також за рахунок придуманих ними слів: потилиця — п’яти, на нозі — нігті, на руці — рукті, плавники (у значенні плавки), покахкував (наївся), пластилін — це ліпин. Однак цими словами дитина послуговується недовго. Цілеспрямована робота з розвитку мовлення дітей здебільшого зумовлює поступову заміну «дитячих» слів на соціально прийняті.
Особливості становлення перших слів у дітей досліджували М.І. Красногорський, Г.М. Ляміна, А.К. Маркова, серед зарубіжних – В. Штерн, Ш. Бюллер, Д. Селлі. За їхніми даними:
1-й етап – поява слова-складу (8-10 міс). ка – качечка. Одні вважають, що дитина обирає наголошений склад, інші – будь-який.
2-й етап – поява двохскладових слів (10-12 міс). спочатку це прсте повторення першого складу (бо-бо – боляче). Пізніше з’являються слова з двоз різних складів (а-па – впав).
3-й етап – поява трьохскладових слів (2р. життя) – ма-сі-на – машина
4-й етап – чотирьохскладові слова – кінець 2-го р. життя.
Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 566 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Формування мовленнєвої готовності дітей до школи. | | | Специфіка занять з рідної мови в різновікових групах |