Читайте также: |
|
Розмо́вний стиль мо́влення — це стиль, який використовується в усному повсякденному спілкуванні у побуті, у родині, на виробництві.
Основне призначення розмовного стилю — бути засобом невимушеного спілкування, живого обміну думками, з'ясування побутових стосунків. У розмовному стилі відсутній попередній відбір мовного матеріалу. Вживаються разом із нейтральною лексичною стилістично знижені мовні мовні засоби: фразеологізми, діалектизми, жаргонізми тощо.Часто вживаються в розмовній мові вигуки, частки, вставні слова, неповні речення, повтори, неузгоджені словосполучення тощо. У розмовній мові велику роль грають невербальні засоби спілкування: міміка, жестикуляція, ситуація.
Основні ознаки розмовного стилю:
· безпосередня участь у спілкуванні,
· усна форма спілкування,
· неофіційність стосунків (неформальна),
· невимушеність спілкування,
· непідготовленість до спілкування (неформальна),
· уживання несловесних засобів (логічних наголосів, тембру, паузи, інтонації),
· уживання позамовних чинників (ситуація, поза, рухи, жести, міміка),
· емоційні реакції,
· потенційна можливість відразу уточнити незрозуміле, закцентувати головне.
Основні мовні засоби:
· емоційно-експресивне забарвлення (метафори, порівняння, синоніми тощо.),
· суфікси суб'єктивного оцінювання (зменшено-пестливого забарвлення, зниженості),
· прості, переважно короткі речення (неповні, обірвані, односкладові),
· часте вживання різноманітних займенників, дієслів із двома префіксами (попо-, пона-, поза-),
· специфічні фразеологізми, фольклоризми, діалектизми, просторічна лексика, скорочені слова, вигуки тощо,
· заміна термінів розмовними словами (електропотяг — електричка, бетонна дорога — бетонка, залікова книжка — заліковка).
Розмовний стиль має два підстилі:
· розмовно-побутовий,
· розмовно-офіційний.
Типові форми мовлення — усні діалоги та полілоги.
Норми розмовного стилю встановлюються не граматиками, як у книжних стилях, а звичаєм, національною традицією — їх відчуває і спонтанно обирає кожен мовець.
Сфера використання розмовного стилю — усне повсякденне спілкування в побуті, у родині, на виробництві.
Основне призначення — бути засобом впливу й невимушеного спілкування, жвавого обміну думками, судженнями, оцінками, почуттями, з'ясування виробничих і побутових стосунків.
Слід розрізняти неформальне й формальне спілкування. Перше — нерегламентоване, його мета і зміст значним чином визначаються особистими (суб'єктивними) стосунками мовців. Друге — зумовлене соціальними функціями мовців, отже, регламентоване формою і змістом.
Якщо звичайне спілкування попередньо не планують, не визначають його мету і зміст, то ділові контакти передбачають їх попередню ретельну підготовку, визначення змісту, мети, прогнозування можливих висновків, результатів.
У повсякденній розмові мовці можуть зачіпати різні, здебільше не пов'язані теми, отже, їхнє спілкування має довільний інформативний характер.
Ділова ж розмова не виходить за межі визначеної теми, є конструктивною і підпорядкована розв'язанню конкретних завдань, досяганню заздалегідь визначеної мети.
Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 474 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Публіцистичний стиль. | | | Експресивно-стилістичні різновиди мовлення |