Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

А також (в англійській і французькій мовах) так званих стягнених форм.

Читайте также:
  1. З Кіокушин карате у розділі «Куміте» серед дітей, юнаків та дівчат а також чоловіків та жінок.
  2. За письмове мовлення виставляють також одну оцінку: на основі підрахунку допущених недоліків за зміст і помилок за мовне оформлення, ураховуючи їх співвідношення.
  3. Искусство плакатных форм. Советская Россия. 1918 – 1932
  4. Начало петровских реформ. (Конец XVII в.) Схема развития событий.
  5. Нормативність вживання займенникових форм.
  6. Нормативність уживання прикметникових форм.

Сукупність реплік, що характеризується структурною, інтонаційною та семантичною завершеністю, називають діалогічною єдністю (ДЄ). ДЄ є одиницею навчання діалогічного мовлення.

Перша репліка ДЄ завжди ініціативна (її називають ще реплікою-спонуканням або керуючою реплікою). Друга репліка може бути або повністю Реактивною (інакше - залежною або реплікою-реакцією), або реактивно-ініціативною, тобто включати реакцію на попереднє висловлювання і спонукан­ня.

Групи ДЄ Види ДЄ  
І репліки-повідомлення 1. Повідомлення - повідомлення 2. Повідомлення - запитання 3. Повідомлення - спонукання  
II спонукання 4. Спонукання - згода 5. Спонукання - відмова 6. Спонукання - запитання  
III запитання 7. Запитання - відповідь на запитання 8. Запитання - контрзапитання __  
IV змішана 9. Привітання - привітання 10. Прощання - прощання 11. Висловлювання вдячності - реакція на вдячність  
Функціональні типи діалогу Види діалогічних єдностей
Діалог-розпитування може бути одностороннім або двостороннім. У пер. шому випадку ініціатива запитувати інформацію належить лише одному парт­неру, у другому - кожному з них. Двосторонній діалог-розпитування розвиває ініціативність обох партнерів, характерну для природного спілкування.   Запитання - відповідь Повідомлення - запитання Повідомлення - відповідь + повідомлення Повідомлення - повідомлення Повідомлення - повідомлення у відповідь + додаткове повідомлення
Діалог-домовленість вико­ристовується при вирішенні співрозмовниками питання про плани та наміри, він є найбільш посильним для учнів. Після оволодіння діалогом-домовленістю здійснюється навчання змішаного типу діалогу: розпитування-домовленості. Запитання - відповідь + повідомлення Повідомлення - повідомлення у відповідь + додаткове повідомлення Повідомлення – повідомлення у відповідь + запитання Спонукання - згода / відмова Запитання - відповідь Повідомлення - запитання
Діалог-обмін враженнями, думками, мета якого - виклад свого бачення якогось предмета, події, явища, коли співрозмовники висловлюють свою думку, наводять аргументи для доказу, погоджуються з точкою зору партнера або спростовують її. При цьому ініціатива ведення бесіди є двосторонньою. Повідомлення - повідомлення Запитання - відповідь + повідомлення Повідомлення - запитання Повідомлення - повідомлення у відповідь + додаткове повідомлення Запитання - відповідь
Діалог-обговорення (дискусія) - коли співроз­мовники прагнуть виробити якесь рішення, дійти певних висновків, переконати один одного в чомусь. Повідомлення - повідомлення Запитання - відповідь Повідомлення - відповідь Повідомлення - повідомлення у відповідь + додаткове повідомлення
       

Спеціальні вміння, необхідні для ведення діалогу:

1. Уміння починати діалог, вживаючи відповідну ініціативну репліку (повідом­лення, спонукання, запитання);

2. Уміння швидко реагувати на репліку співрозмовника, використовуючи репліки, що мають різні комунікативні функції;

3. Уміння підтримувати розмову, додаючи до репліки-реакції свою ініціативи, репліку;

4. Уміння стимулювати співрозмовника до висловлювання, виражаючи свою зацікавленість за допомогою реплік оцінювального характеру;

5. Уміння продукувати ДЄ різних видів;

6. Уміння продукувати діалоги різних функціональних типів на основі запропонованих навчальних комунікативних ситуацій (в межах тематики, мовного і мовленнєвого матеріалу, визначених чинною програмою для даного класу і типу школи);

7. Уміння в разі необхідності (нерозуміння репліки співрозмовника чи утруднення при висловлюванні своєї думки) ввічливо перервати розмову і звернутися за допомогою до партнера або навіть до довідника (розмовника, словника).


Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 158 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Аудіо-візуальний метод. | Комунікативний метод. | Цілі навчання іноземних мов. | Зміст навчання іноземних мов. | Загальнодидактичні принципи навчання іноземних мов. | Методичні принципи навчання іноземних мов. | Методи навчання. | Засоби навчання. Їх класифікація. | Форми позакласної виховної роботи з іноземної мови | Говоріння як вид мовленнєвої діяльності. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Особливості навчання діалогічного мовлення на уроках англійської мови у початковій школі.| Система вправ для навчання діалогічного мовлення

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)