Анна- королева Франції

Ніколи раніше кияни не бачили подібних видовищ, як того весняного дня.Гриміла й двиготіла від веселощів княжа гора. Рікою лилися вино й меди, не згасали вогнища, не змовкали музики.

Князівна Анна покидала отчий дім і виїздила до нареченого. Уже були готові вози з багатими скринями- золота, срібла, персидські килими, грецькі шовки, хутрові кожухи й Аннине вишивання –червоно –чорними і сонячно- зеленим.Анна бере це на згадку про теплу й привітну батьківську землю.

Вона стоїть, зіпершись на одрірок, окидає посмутнілими очима задніпровські луки.Чи є там, на далекій Сені, отакі зелені й квітучі кручі? Чи співають таких ніжних веснянок?Що чекає її там,за глухими лісами, серед невідомих людей? Кому поскаржиться? Кому повідає свою тугу?

Князівна нишком витерла долонею сльозину, зняла з різьбленої полиці книжку.Візьме із собою Євангеліє.Адже це для неї переписав його найкращий писець, а майстер-чудотворець втготовив узори окладу із золота…Візьме ще багато книжок, читатиме їх, і їй буде здаватися, що вона вдома.Князівна навчить і дітей своїх читати й любити книги.

Сірими журавлиними ключами спливали роки.Сумовито хлюпала хвиля холодної Сени. Нагадувала про бистроплинний Славутич і про зелені прибережні кручі, на яких п`ялися до неба стрімкі бані храмів. Не було для Анни вороття на ту землю.4 серпня 1049 року вона вінчалася з французьким королем Генріхом Першим.Того дня Анна подарувала єпископу своє Євангеліє.Воно було переписане давнім руським письмом.І донині зберігається цей Унікальний витвір давньоруської писемності.

Ні,Анна не могла повернутися на батьківщину, але перенесла сюди, у Францію, куточок рідної землі.Королева будує кілька церков, фрески й мозаїки яких нагадували київські.Одна з тих будов, споруджена в 1060 році в місці Санлісі, збереглася до наших днів.

Через одинадцять років Анна овдовіла. Придворна знать оголосила її регентшею малолітнього спадкоємця трону Філіппа Першого.Анна стала фактичною правителькою країни: утверджувала державні закони, підписувала- теж кирилицею- найважливіші державні акти.Кирилицею зроблені й написи на стіні церкви в Санлісі.То Аннина туга за рідним краєм уписала світлий спогад у муровані стіни храму.То дочка Ярослава Мудрого залишила слід високої освіченої й культури, що жила в її роду.

Життя Анни Ярославни було нелегким.Французькі хроніки пов`язують її ім`я з іменем графа Рауля де Крепі-і-Валуа. Після смерті Генріха Анна офіційно вийшла за нього заміж, хоча церква заборонила цей шлюб. 1075 року вона востаннє підписала разом із сином державний документ.

На старому забутому кладовищі в далекому французькому місті Вільєрі знаходиться загадкова могила із зображенням на кам`яній плиті жінки в короні.Латинський напис повідомляє, що там упокоїлася Агнес.Легенди доповнюють це надто скупе повідомлення: то могила достопам`ятної дочки Ярослава Мудрого – Анни, королеви Франції.Вона принесла на галльську землю книжки, любов до науки, побудувала прекрасні храми й палаци.

Дата добавления: 2015-10-21