А ООртопвдична стоматологія

відомо, що він 2 роки працював із кислотами. Діагноз: часткова відсутність зубів, патологіч­на стертість. На вашу думку, що таке патологічна стертість:

1) зменшення розміру коронки зуба;

2) стирання горбків та контактних поверхонь жувальних зубів;

3) стирання різальних країв фронтальних зубів;

4) прогресивний (декомпенсований) процес зменшення твердих тканин зубів;

5) стирання твердих тканин у межах емалі?

4. У хворого М., 50 років, під час обстеження було виявлено зменшення висоти коронок
16,15,14,12,11,21,22,23,24,25,26,35,36,37,45,47 зубів; відсутні 17,27,46 зуби.З анамне­
зу відомо, що він кілька років працював із кислотами. Діагноз: часткова відсутність зубів,
патологічна стертість. Які процеси є причиною виникнення такого стану:

1) порушення функції залоз внутрішньої секреції (щитоподібної, прищитоподібних, надниркових, статевих, підшлункової);

2) особливості прикусу;

3) порушення обміну речовин та гістогенезу;

4) неповноцінна структура твердих тканин зубів;

5) порушення процесів мінералізації?

5. Хворий А., 40 років, звернувся зі скаргами на значну чутливість фронтальних зубів до
хімічних та термічних подразників. Після дослідження поставлено діагноз: локалізована
патологічна стертість 22, 21, 11 та 12 зубів. Прикус ортогнатичний. Який план лікування
буде раціональним:

1) виготовлення пластмасових коронок;

2) виготовлення суцільнолитих коронок; ₍

3) виготовлення штампованих коронок;

4) виготовлення суцільнолитих комбінованих коронок;

5) терапевтичне лікування 22,21,11 та 12 зубів?

6. Хвора Д., 41 року, звернулася зі скаргами на значну стертість зубів нижньої щелепи у
фронтальній ділянці. Об'єктивно: 43, 42, 41, 31, 32, 33 зуби стерті по різальному краю на
1/3. Поставлений діагноз: патологічна стертість, локалізована форма. Чи можливе протезу­
вання фарфоровими коронками у разі патологічної стертості:

1) можливе;

2) можливе тільки за умови І і II степеня;

3) можливе тільки за умови III степеня;

4) можливе, але післе відповідної підготовки;

5) неможливе?

7. Хвора М., 22 років, скаржиться на біль зранку в жувальних м'язах, стертість горбків
жувальних зубів, явища гіперестезії, які посилюються під час екзаменаційної сесії. Під час
огляду у ділянці нижніх жувальних зубів (46,47) спостерігається кратероподібна стертість
жувальної поверхні, обмежена тонким шаром емалі. Який діагноз найвірогідніший:

1) дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба;

2) клиноподібний дефект; 3)бруксизм;

4) патологічна стертість;

5) ерозія емалі?

8. Хворий К., 50 років, скаржиться на стертість зубів, естетичний дефект, підвищену чут­
ливість. Об'єктивно: всі зуби більше ніж на 1/3 висоти коронки стерті, міжкоміркова висо­
та знижена на 5-6 мм. Прикус ортогнатичний. Усі зуби стійкі. Який вид конструкції у да­
ному разі найраціональніший:

Тестові завдання до розділу "Ортопедичне лікування у разі патологічного стирання твердих тка нин зубів""

1) литі конструкції;

2) пластмасові коронки;

3) золоті коронки;

4) металокерамічні коронки;

5) фарфорові коронки?

9. Хворий С, 60 років, скаржиться на стертість зубів, естетичний дискомфорт, підвищену
чутливість. Об'єктивно: фронтальні зуби більше ніж на 2/3 висоти коронки стерті. Прикус
ортогнатичний. Усі зуби стійкі. Який вид конструкції у даному разі найраціональніший:

1) фарфорові коронки на куксові вкладки;

2) литі конструкції;

3) штифтові конструкції;

4) золоті коронки;

5) металокерамічні коронки?

10. Хвора Л., 54 років, скаржиться на стертість 35,36 зубів, біль від термічних і хімічних
подразників. Об'єктивно: коронки 35, 36 зубів стерті на 1/3 висоти по горизонтальному
типу, 24,25,26 зуби покриті суцільнолитими коронками. Які коронки необхідно виготови­
ти на 35 і 36 зуби:

1) комбіновані за Бєлкіним;

2) металеві штамповані;

3) пластмасові;

4) металокерамічні;

5) суцільнолиті?

11. Хвора Д., 50 років, звернулася у клініку з метою протезування. Об'єктивно: знижена
висота нижньої третини лиця. Вираз обличчя «вередливий». Під час змикання зубних рядів
визначається несправжня прогенія з глибоким зворотним різцевим перекриттям. Відсутні
48,47,46,45,35,36,37,38 зуби. Висота прикуса знижена до 5 мм. Визначіть тактику лікаря
у даній клінічній ситуації:

1) провести апаратурно-хірургічне лікування; ' 2) застосувати метод дезоклюзії з наступним протезуванням;

3) провести ортодонтичне лікування;

4) направити на хірургічне лікування;

5) замістити дефект зубного ряду протезами з відновленням.

12. У клініку ортопедичної стоматології звернулася пацієнтка P., 52 років, зі скаргами на
підвищену чутливість зубів верхньої і нижньої щелеп до хімічних і фізичних подразників.
З анамнезу: рік тому перенесла операцію на щитоподібній залозі. Об'єктивно: зменшення
нижньої третини лиця, коронкові частини зубів зменшені на 1/2 довжини. Який діагноз:

1) фізіологічна стертість;

2) занижений прикус;

3) патологічна генералізована стертість І ступеня;

4) патологічна генералізована стертість II ступеня;

5) патологічна генералізована стертість НІ ступеня?

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО РОЗДІЛУ «Часткова відсутність зубів, ускладнена деформацією зубних рядів»

1. Хвора У., 28 років, скаржиться на утруднене відкушування їжі, порушення мови та рис
обличчя унаслідок відсутності 11,21,22,23 зубів. З боку ротової порожнини спостерігаєть­
ся деформація зубної дуги внаслідок зміщення 31,41,42 зубів вище від оклюзійної площи­
ни з одночасним розростанням коміркового відростка. Згідно з якою класифікацією мож­
ливо поставити діагноз:

1) Оксмана;

2) Катца;

3) Гаврилова;

4) Бушана;

5) Шредера?

2. Хвора Т., 45 років, звернулася у клініку з метою протезування. Об'єктивно: відсутні 47,
46, 45, 35, 36, 37 зуби. Спостерігається зубоальвеолярне вертикальне переміщення 17, 16,
26,27 зубів, коміркова частина збільшена, шийки зубів не оголені. Під час змикання зубних
рядів відстань між оклюзійними поверхнями зубів і комірковою частиною — близько 3 мм.
Визначіть найраціональніший метод лікування у разі вторинної деформації у даної хворої:

1) зішліфування зубів;

2) апаратно-хірургічний;

3) дезоклюзії;

4) депульпування і зішліфування;

5) хірургічний.

3. Хворий 3., 17 років, скаржиться на порушення мови внаслідок відсутності 12,13,22,23
зубів. Об'єктивно: деформація зубної дуги нижньої щелепи в ділянці 32, 42 зубів, які за
умови центральної оклюзії доторкуються до слизової оболонки коміркового відростка ще­
лепи. Який метод лікування вторинної деформації зубних рядів найраціональніший за такої
ситуації:

1) зішліфування твердих тканин зміщених зубів;

2) апаратно-хірургічний;

3) хірургічний;

4) депульпування зміщених зубів з наступним вирівнюванням оклюзійної площини;

5) послідовної дезоклюзії?

4. Хворий А., 46 років, скаржиться на порушення функції жування унаслідок відсутності
зубів на верхній щелепі ліворуч. Під час об'єктивного обстеження патології твердих тканин
та пародонта не виявлено. Грунтуючись на яких ознаках можна поставити діагноз вторин­
ної деформації зубних рядів:

1) супра- та інфраоклюзії;

2) скупченості зубів;

3) повороту зуба навколо своєї осі;

4) неправильній формі зуба;

5) треми, діастеми?

5. У пацієнта К., 47 років, після втрати премолярів на нижній щелепі зліва зуби, які
обмежують дефект, змістилися до середини дефекту. Одночасно зуби-антагоністи змісти-

лися у бік беззубої ділянки коміркової частини. Яку назву має в літературі описана клінічна ситуація:

1) феномен відносного зубоальвеолярного видовження;

2) феномен Курляндського;

3) синдром Папійона—Лефевра;

4) синдром Костена;

5) феномен Попова—Годона?

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО РОЗДІЛУ «Ортопедичне лікування у разі захворювань тканин пародонта»

1. Хворий Т., 38 років, направлений в ортопедичне відділення після проведеного курсу те­
рапевтичного лікування з приводу пародонтиту. В анамнезі: часті рецидиви захворювання,
підчас загострення спостерігаються пародонтальні абсцеси. Об'єктивно: рухомість 42,41,31,
32 зубів І—II ступеня, 43 і 33 — стійкі, шийки зубів оголені на 1/4, гіперестезія твердих тканин
відсутня. Яку раціональну конструкцію постійної шини слід запропонувати хворому:

1) балкову шину Курляндського;

2) суцільнолиту, колову знімну шину;

3) напівкоронкову шину;

4) шину Вітковського;

5) коронково-ковпачкову шину?

2. У хворого на пародонтит скарги на біль під час жування, рухомість зубів І—II ступеня,
гіперемію ясен. На рентгенограмі — атрофія кісткових перегородок на 1/3 довжини кореня.
Який найкращий план ортопедичного лікування:

1) депульпування рухомих зубів;

2) застосування знімної шини-протеза;

3) виготовлення знімної пластинки з вестибулярною дугою;

4) виготовлення знімної суцільнолитої шини;

5) екстракція зубів з II ступенем рухомості?

3. Хворий Д., 44 років, з'явився за ортопедичною допомогою з приводу хронічного паро­
донтиту. Під час об'єктивного обстеження виявлені ознаки травматичної оклюзії. Що це за
ознаки:

1) рухомість зубів, наявність трем і діастеми, віялоподібне розміщення зубів;

2) гіперестезія, рухомість зубів, назубний наліт;

3) над'ясенні назубні відкладення, гінгівіт, оголення шийок зубів на 1/3;

4) треми, діастема, зубоясенні кишені, рухомість зубів;

5) віялоподібне розміщення зубів, гіперестезія, кровотеча з ясен?

4. Хворий Н., 47 років, звернувся у клініку зі скаргами на рухомість фронтальної групи
зубів верхньої щелепи. Після обстеження вирішено в комплексі лікування виготовити йому
незнімну шину. Яких правил слід дотримувати у разі виготовлення незнімних конструкцій
шин:

1) краї шин повинні бути такими, щоб не травмувати ясенний край;

2) шина повинна покривати зуби до пояса;

3) краї шин повинні заходити у ясенну борозну;

4) шина повинна покривати зуби нижче пояса;

5) шина виготовляється тільки в стадії ремісії пародонтиту?

Тестові завдання до розділу "Ортопедичне лікування у разі захворювань тканин пародонта"

5. Шини-протези, які застосовуються для відновлення дефектів зубного ряду у передньому
відділі щелепи, виготовляються таким чином, щоб шина:

1) не доходила до слизової оболонки щелепи на 2-3 мм; *

2) не доходила до слизової оболонки щелепи на 1-2 мм;

3) не доходила до слизової оболонки щелепи на 0,5-1 мм;

4) не доходила до слизової оболонки щелепи на 0,2-2 мм;

5) не доходила до слизової оболонки на 3-4 мм.

6. У хворого М., 45 років, з пародонтитом скарги на біль під час жування, рухомість зубів
І-11 ступеня, гіперемію ясен. На рентгенограмі — атрофія кісткових перегородок на 1/3
довжини кореня. Який найкращий план ортопедичного лікування:

1) депульпування рухомих зубів;

2) знімна шина-протез;

3) виготовлення знімної пластинки з вестибулярною дугою;

4) знімна суцільнолита шина;

5) екстракція зубів із II ступенем рухомості?

7. Хворий Б., 57 років, звернувся у клініку зі скаргами на рухомість значної групи зубів.
Після обстеження вирішено в комплексі лікування виготовити даному хворому знімну шину.
Чим забезпечуються шинувальні властивості знімних шин:

1) вестибулярним кламером;

2) зубо-альвеолярним кламером;

3) утримувальним кламером;

4) опорним кламером; і

5) опорно-утримувальним і перекидним кламерами?

8. Хвора С, 25 років, звернулася зі скаргами на біль та рухомість зубів, кровоточивість
ясен. Об'єктивно: всі зуби є, рухомість зубів І—II ступеня, на рентгенограмі — атрофія кістко­
вої тканини у межах 1/4 кореня. Яку шину слід виготовити:

1) із панцирних накладок;

2) шину Мамлока;

3) штамповано-паяну кільцеву;

4) із напівкоронок;

5) суцільнолиту шину Ельбрехта?

9. Хвора М., 43 років, звернулася зі скаргами на рухомість зубів нижньої щелепи.
Об'єктивно: зубний ряд інтактний, рухомість зубів І—II ступеня. Планується іммобіліза­
ція зубів єдиною для всього зубного ряду знімною шиною. Яку стабілізацію зубів дозво­
лить провести дана шина:

1) сагітальну:

2) поперечну;

3) колову;

4) передню;

5) передньо-бічну?

10. Хворий К., 35 років, звернувся у клініку зі скаргами на біль, кровоточивість ясен під
час чистки зубів і їди. Об'єктивно: під час огляду ротової порожнини визначено рухомість
32,42 зубів І ступеня, 31,41 — II ступеня, гіперемія і незначний набряк ясенного краю, на­
явність патологічних пародонтальних кишень із серозним вмістом у ділянці названих зубів.
Яку ортопедичну конструкцію слід використати для тимчасового шинування зубів на фрон­
тальній ділянці нижньої щелепи:

1) шину Ельбрехта;

2) шину Порта;

3) шину Васильєва;

4) шину Навотна;

5) шину Мамлока?

11. Хвора М., 47 років, звернулася у клініку зі скаргами на рухомість зубів, підвищену
чутливість, кровоточивість ясен під час їди і чистки зубів. Із анамнезу відомо, що протягом
10 років хвора знаходиться на диспансерному обліку з приводу пародонтиту. Об'єктивно:
33,43 зуби з рухомістю І ступеня, 31,32,41,42 — II ступеня, ясенний край дещо набряклий
і ціанотичний, є патологічні пародонтальні кишені з серозним вмістом. На рентгенограмі: у
ділянці названих зубів виявлена деструкція кісткової тканини коміркового відростка на
1/3, разширення періодонтальної щілини, канали зубів запломбовані до апікальних отворів.
Виберіть ортопедичну конструкцію для лікування вогнищевого пародонтиту на нижній
щелепі:

1) шина Копейкіна;

2) шина Мамлока;

3) шина Ельбрехта;

4) шина Тігерштедта;

5) шина Порта.

12. Хвора А., 27 років, звернулася зі скаргами на рухомість зубів верхньої і нижньої ще­
леп. Об'єктивно: зубні ряди інтактні. Спостерігається характер змикання зубів у центральній
оклюзії. Який із перелічених методів обстеження слід використати:

1) аналіз діагностичних моделей щелеп;

2) гнатодинамометрію;

3) мастикаціографію;

4) рентгенографію;

5) електроміографію?

13. Хворий М., 50 років, звернувся у клініку зі скаргами на рухомість зубів у фронтальній
ділянці на нижній щелепі, болючість під час накушування, порушення функції жування.
Об'єктивно: зуби 31,32,41,42 з І—II ступенем рухомості, висунуті. Відсутні 35,36,37,38,46,
47,48. Прикус фіксований. Який вид ортопедичної конструкції можна застосувати у разі
даної патології:

1) провести вибіркове пришліфовування, виготовити бюгельний шину-протез;

2) виготовити шину Ельбрехта;

3) виготовити шину Мамлока;

4) виготовити частковий знімний протез із кламерною фіксацією на 34,45;

5) виготовити інтердентальну шину Копєйкіна?

14. Хворий С, 60 років, скаржиться на неможливість жування, естетичний дефект, утруд­
нену звуковимову, рухомість одиночних зубів на верхній і нижній щелепах. Об'єктивно:
зуби, що залишилися (16, 13, 23, 26), мають рухомість у присінково-ротовому напрямку.
Клінічні коронки зубів середньої висоти. Слизова оболонка коміркових відростка і части­
ни з ціанотичним відтінком. Яку шинувальну конструкцію доцільно застосувати для орто­
педичного лікування хворого:

1) шину Шпренга;

2) частковий знімний протез із шинувальними елементами;

3) систему Кулаженко—Барчукова;

4) бюгельний протез із шинувальними елементами;

5) рейкову систему Румпеля?

Тестові завдання до розділу "Ортопедичне лікування у разі захворювань тканин пародонта"

15. Пацієнту К., 62 років, поставили діагноз хронічного генералізованого пародонтиту
середньої форми важкості з наявними передчасними контактами зубів-антагоністів. Який
метод лікування необхідно використати насамперед: *

1) постійні шинувальні протези;

2) шину Ельбрехта;

3) метод вибіркового пришліфовування зубів;

4) тимчасові шини;

5) провести раціональне протезування?

16. Під час лікування генералізованого пародонтиту із збереженими зубними рядами не
бажано:

1) проводити вибіркове пришліфовування;

2) видаляти окремі групи зубів;

3) об'єднувати у блок усі групи зубів;

4) добиватися перерозподілу жувального тиску на зубний ряд;

5) усувати патологічну рухомість.

17. У клініку ортопедичної стоматології звернувся хворий Н., 56 років, зі скаргами на
оголення шийок зубів на нижній щелепі, рухомість зубів, кровоточивість ясен, запах із рота.
Під час клінічного огляду виявлено: над'ясенний і під'ясенний камінь, ясна ціанотичні, гли­
бина патологічних ясенних кишень 4 мм, під час пальпації виділяється гній, шийки зубів
нижньої щелепи оголені на 1/3, зуби з рухомістю І-ІІ ступеня; ре^тенологічно — знижен­
ня висоти міжзубних перегородок на 1/3 довжини кореня. Який метод ортопедичного ліку­
вання найдоцільніший:

1) шина Ельбрехта;

2) шина Мамлока;

3) ротова багатоланкова шина із пластмаси, фіксована на медичному клею;

4) суцільнолита знімна шина з багатоланковим кламером;

5) знімна капова шина?

18. Пацієнт К., 60 років, звернувся зі скаргами на утруднене пережовування їжі через
утрату більшої кількості зубів на верхній щелепи. Об'єктивно: зубна формула
14 13 25 26 27 28 46 45 44 43 42 41 31 32 33 34 35 36 37 38. Зуби, що залишилися на верхній
щелепі, мають І ступінь рухомості. Планується виготовлення часткового знімного плас­
тинкового протеза на верхню щелепу. Яка Ваша тактика по відношенню до залишених зубів:

1) усе залишити без змін;

2) усі зуби покрити одиночними коронками;

3) депульпувати зуби і шинувати;

4) виготовити коронки тільки на 14 і 25 зуби;

5) зуби шинувати спаяними коронками?

19. Пацієнт P., 52 років, скаржиться на запалення ясен, рухомість зубів. Зубні ряди інтактні,
всі зуби мають І-ІІ ступінь рухомості. Який вид стабілізації зубів потрібно застосувати в
даному разі:

1) парасагітальну;

2) сагітальну;

3) фронто-сагітальну;

4) стабілізацію по дузі;

5) фронтальну?

20. Хворому Г., 45 років, проводиться терапевтичне і хірургічне лікування генералізова­
ного пародонтиту. Об'єктивно: втрачені 16,26,36,46 зуби. Усі зуби верхньої і нижньої ще-

леп мають рухомість І-ІІ ступеня, слизова оболонка ясен гіперемована, запалена, шийки зубів оголені, зуби масивні. Які шини доцільно виготовити хворому на даний період:

1) шини із екваторних коронок;

2) суцільнолиті знімні шини;

3) шини Марея;

4) штамповані із поліметилметакрилату;

5) бюгельні шини-протези?

21. Пацієнтка В., 42 років, скаржиться на рухомість зубів, утруднене пережовування їжі.
Об'єктивно: конфігурація обличчя не змінена. Відсутні 48,46,44,35,36,38 зуби, 41,42,31,
32 мають рухомість І-ІІ ступеня. Яка конструкція протезів найраціональніша в даному разі:

1) суцільнолита шина-протез із вестибулярними нігтеподібними відростками;

2) суцільнолита шина-протез із системою кламерів Роуча і багатоланковим кламером;

3)шина Мамлока;

4)знімна пластмасова шина-капа;

5)інтрадентальна шина?

22. Пацієнт Д., 33 років, скаржиться на рухомість зубів на верхній щелепі. Об'єктивно: 12,
11, 21, 22 зуби з рухомістю II ступеня, депульповані, в кольорі не змінені. Виберіть конст­
рукцію протеза в даному випадку:

1) шина Мамлока;

2) коронкова спаяна шина;

3) шина із пластмасових коронок;

4) бюгельний протез;

5) стрічкова спаяна шина.

23. Хворий М., 63 років, скаржиться на погане пережовування їжі, естетичний дефект.
Зубна формула: 16 15 13 12 11 22 23 24 25 26 27

48 46 45 33 34 35 36 37 38 Зуби, що залишилися, мають рухомість І-ІІ ступеня. Який вид стабілізації зубних рядів необхідно застосувати:

1) фронто-сагітальну;

2) парасагітальну;

3) стабілізацію по дузі;

4) фронтальну;

5) сагітальну?

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО РОЗДІЛУ «Захворювання скронево-нижньощелепного суглоба»

1. Хворий С, 62 років, звернувся зі скаргою на клацання у скронево-нижньощелепних суглобах. Користується частковими знімними протезами близько 10 років. Об'єктивно: ниж­ня третина лиця вкорочена. Зуби у протезах значно стерті. На рентгенограмі — явища дис­трофії у скронево-нижньощелепних суглобах. Яка найбільш імовірна причина зумовила дане ускладнення:

1) вік хворого;

2) часткова відсутність зубів;

3) постійне користування протезами;

4) вживання твердої їжі;

5) зниження міжкоміркової висоти?

2. Хвора Д., 43 років, скаржиться на біль, клацання у скрон^ро-нижньощелепному суг­
лобі праворуч, глосалгію, сухість у ротовій порожнині, запаморочення. Біль постійний, підси­
люється під час відкривання рота. Із анамнезу з'ясовано, що на ревматизм суглобів не хво­
ріла. Об'єктивно: незначне зниження нижньої третини лиця. Пальпаторно спостерігається
тріск та клацання у скронево-нижньощелепному суглобі. Поставте діагноз:

1) артрозо-артрит скронево-нижньощелепного суглоба;

2) синдром Костена;

3) патологічна стертість, генералізована форма, змішаний тип, II ступінь;

4) вивих скронево-нижньощелепного суглоба;

5) патологічна стертість зубів, вертикальний тип, II ступінь.

3. Хворий К., 39 років, із стоматоневрологічними симптомами (синдром Костена) звер­
нувся за допомогою до лікаря-стоматолога. Що спричиняє стоматоневрологічні симптоми:

1) усе перераховане;

2) зниження прикусу;

3) вимушена центральна оклюзія;

4) вимушена функціональна оклюзія;

5) супероклюзія окремих зубів?

4. У клініку ортопедичної стоматології звернувся пацієнт Н., 56 років, з метою протезу­
вання. Під час обстеження виявлено часткову відсутність зубів на верхній і нижній щеле­
пах, І клас за Кеннеді. З анамнезу відомо, що пацієнта турбують незначний біль у скронево-
нижньощелепному суглобі. ЯМР-обстеження показало ущільнення кісткових країв сугло­
бових поверхонь головки, ямки суглоба, зменшення головки та суглобового відростка ниж­
ньої щелепи. Поставте діагноз:

1) артрит скронево-нижньощелепного суглоба;

2) синдром Костена;

3) — артрозо-артрит;

4) склерозивний остеоартроз;

5) деформівний остеоартроз.

5. Хвора Ш., 38 років, скаржиться на біль\ а ускладнену рухомість у скронево-нижньоще­
лепному суглобі праворуч. Біль з'явився 4 доби тому після травматичного видалення 36
зуба. Під час обстеження — пальпація крізь слухові ходи болісна праворуч у фазі закриван­
ня рота. Яка етіологія м'язово-суглобої дисфункції:

1) підвищене навантаження на суглобовий меніск;

2) підвищене навантаження на латеральний крилоподібний м'яз під час видалення;

3) ін'єкційна травма стовбура п. mandibularis; >■

4) підвищене навантаження на капсулу під час видалення;

5) ін'єкційна травма капсули суглоба?

6. У клініку звернувся пацієнт Н., 43 років, зі скаргами на поширений біль у ділянці ліво­
го скронево-нижньощелепного суглоба з іррадіацією у вухо, головний біль, погіршення за­
гального стану, неможливість вживання їжі та обмежене відкривання рота. Об'єктивно:
обличчя асиметричне за рахунок набряку в ділянці лівого скронево-нижньощелепного суг­
лоба. Шкіра в ділянці лівого скронево-нижньощелепного суглоба гіперемована. Біль поси­
люється у разі найменших рухів нижньої щелепи. Пальпація суглоба спричиняє різкий біль.
Відкривання рота обмежене до 15—20 мм. Який правильний діагноз:

1) парафункція жувальних м'язів;

2) підвивих нижньої щелепи;

3) міогенний остеоартроз;

4) деформівний артроз лівого скронево-нижньощелепного суглоба;

5) гострий артрит лівого скронево-нижньощелепного суглоба?

7. У клініку ортопедичної стоматології звернувся хворий Т., 57 років, зі скаргами на ту­пий біль у ділянці правого скронево-нижньощелепного суглоба, що посилювався під час іди. Захворювання починалося поступово, зі скутості рухів нижньої щелепи зранку, має хвилеподібний перебіг. Об'єктивно: обличчя симетричне, рот відкривається на 3 см, під час відкривання рота суглобовий шум та клацання (східцеподібне зміщення нижньої щелепи). Шкіра над суглобом не змінена. Пальпаторно тонус м'язів не змінений. Який найвірогідні-ший діагноз:

1) артрозо-артрит правого скронево-нижньощелепного суглоба;

2) підвивих нижньої щелепи;

3) нейром'язовий синдром;

4) оклюзійно-артикуляційний синдром;

5) гострий артит правого скронево-нижньощелепного суглоба?

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО РОЗДІЛУ «Імплантація в ортопедичній стоматології»

1. Хворому С, 45 років, було запропоновано пройти медичне обстеження з метою по­
дальшого застосування імплантатів. Які із перелічених патологічних станів належать до
загальних протипоказань для застосування імплантатів:

1) захворювання скронево-нижньощелепного суглоба;

2) неврологічні захворювання;

3) значні аномалії прикусу;

4) захворювання слизової оболонки ротової порожнини;

5) імуно-патологічні стани?

2. Хворий Б., 27 років, звернувся з проханням виготовити конструкцію з опорою на імплан­
тати. Об'єктивно: на нижній щелепі відсутні 37, 36 зуби. 38 та 34 мають великий кут у бік
дефекту зубного ряду, утворюючи трикутну щілину під час змикання із зубами-антагоні-
стами. 17,16 висунуті у напрямку дефекту зубного ряду. У стані центральної оклюзії 17,16
торкаються слизової оболонки в ділянці дефекту нижньої щелепи. Чи показане в даному
разі ортопедичне лікування з використанням імплантата:

1) показане після видалення зубів;

2) показане тільки на нижній щелепі;

3) не показане;

4) показане;

5) показане після усунення вторинних деформацій?

3. Хворий Г., 43 років, практично здоровий, звернувся до ортопеда-стоматолога з метою
протезування. Об'єктивно: відсутній 11 зуб, розташовані поруч зуби інтактні, з високими
клінічними коронками, добре вираженим поясом. Антагоністи — природні інтактні зуби.
Прикус ортогнатичний. Яку конструкцію слід запропонувати пацієнту, враховуючи те, що
він відмовляється препарувати опорні зуби:

1) металокерамічний мостоподібний протез;

2) адгезивний мостоподібний протез;

3) металокерамічну коронку з опорою на імплантат;

4) сідлоподібний мостоподібний протез із кламерною фіксацією;

5) імідіат-протез?

4. Хворому Н., 58 років, проведена операція уведення внутрішньокісткових частин гвин­
топодібних імплантатів на нижню щелепу за двофазною методикою. Через який час йому
необхідно з'єднати кореневу частину імплантата з головкою:

1) 7-8 міс;

2) 3-4 міс; 3)9-10 міс;

4) 5-6 міс;

5) 1-2 міс?

5. Пацієнтка А., 38 років, звернулася у клініку зі скаргами на відсутність 15 зуба. Зуби,
що обмежують дефект, з інтактною пульпою і без каріозних уражень. Після детального об­
стеження пацієнтці було відмовлено у проведенні імплантації у ділянці 15 зуба. Який чин­
ник відіграв визначальну роль:

1) захворювання скронево-нижньощелепного суглоба;

2) наявність діастеми;

3) відсутність антагоністів;

4) відкритий прикус;

5) топографія дна верхньощелепної пазухи?

Дата добавления: 2015-10-13