Принципи формування порожнин під вкладки

Підготовка порожнин зубів для відновлення їх анатомічної будови плом­буванням та вкладками має свої особливості. Вкладки повинні відновлювати анатомічну будову зуба, служити для профілактики та запобігання рецидивам карієсу.

Під час формування порожнини під вкладку необхідно дотримуватися пев­них правил, які дозволять вкладці у майбутньому міцно триматися у ротовій по­рожнині під час жування, створити надійний герметизм між краями порожнини та краями вкладки. Успіх будь-якої операції залежить не тільки від техніки її виконання, але й від знання анатомо-морфологічних особливостей органів та їх взаємовідношення із сусідніми ділянками. Це правило не є винятком і для тієї частини оперативної стоматології, полем діяльності якої є коронки зубів.

Препаровка дентину та емалі завжди відбивається на стані пульпи зуба. Чим ця операція значніша, тим більшою буде реакція пульпи і небезпека уск­ладнень після проведення лікування.

Тому під час формування порожнин для вкладок завжди необхідно зали­шати значний та рівномірний шар дентину над пульпою. Необхідно також зна­ти зони безпеки, у межах яких можна безпечно проводити видалення некроти-зованого дентину, не боячись ураження камери зуба. Формуючи порожнини під вкладки, з метою орієнтації необхідно зробити рентгенівський знімок та провести вивчення топографії порожнини пульпи (мал. 17, див. кольорову вклейку). У разі препарування фронтальних зубів додатково необхідно вико­ристати дані М.Г. Аболмасова (1967) про товщину стінок зубів у різному віці.

Вивчення топографії порожнини зуба та товщини різних стінок дозволи­ло також виділити зони безпеки (М.Г. Аболмасов та Є.І. Гаврилов, 1967).

До основних принципів формування порожнин для вкладок належить ство­рення ящикоподібної порожнини, з якої воскова модель вкладки може бути виведена тільки в одному напрямку.

Перед тим як розпочати формування порожнини, необхідно детально ви­вчити локалізацію та розміри каріозного ураження зуба, врахувати, чи немає уже запломбованих раніше порожнин.

Для оптимальної фіксації вкладки важливе значення має форма кута, який утворений бічними стінками та основою. Якщо цей кут чітко виражений і на­ближується до прямого, тоді мікропротез буде стійким. А якщо кут буде заок­ругленим і подібним до тупого, тоді протез фіксується гірше.

Відступ від принципу створення плоского дна в ящикоподібній порожнині можна допустити у разі глибокого карієсу, коли є загроза розкриття порожни­ни зуба. У всіх випадках глибина порожнини не повинна перевищувати поло­вини її ширини. На оклюзійній поверхні жувальних зубів бажано створити по­рожнину асиметричної форми для кращої орієнтації під час уведення в неї

Дата добавления: 2015-10-13