Суб'єктивні методи обстеження

Для надання висококваліфікованої та ефективної ортопедичної допомоги населенню необхідно дотримуватися загальноприйнятих методів обстеження хворого у клініці. Обстеження хворого, якому необхідно надати ортопедичну допомогу, так само, як і інших хворих із соматичною патологією, складається із збору загальнореєстраційних даних, анамнезу та об'єктивного дослідження. Анамнез складається із скарг хворого, анамнезу даного захворювання (anamnesis morbi) і анамнезу життя (anamnesis vitae). Починати потрібно з вислуховуван­ня скарг. Скарги ортопедичних хворих звичайно зводяться на погане або не­можливе пережовування їжі, естетичний дискомфорт, який може бути пов'яза­ний з аномальним розміщенням зубів у фронтальній ділянці, зміни кольору коронкової частини. Хворі можуть акцентувати увагу на больових відчуттях під час накушування та болю у скронево-нижньощелепному суглобі. Скарги бувають різними і частково залежать від віку. Лікар-ортопед зобов'язаний уваж­но вислухати всі скарги, адже отримана інформація дає змогу визначити пси­хоемоційний стан хворого, тип нервової системи, отримати необхідну інфор­мацію. Анамнез певного захворювання складається із даних про терміни і мож­ливі причини втрати зубів, за який проміжок часу, частоту захворювань (сто­матити, пародонтоз, пародонтит, карієс) ротової порожнини, коли вперше про­водилося ортопедичне лікування і яким видом протезів. Особлива увага на­дається пацієнтам із знімними конструк-ціями протезів. Анамнез життя скла­дається із даних про місце народження та проживання, домашні умови прожи­вання, даних про місце роботи та її умови, характер харчування, перенесені за­хворювання у дитинстві, захворювання, на які хворіли або хворіють члени сім'ї. Важливість того чи іншого пункту анамнезу життя визначається клінічною кар­тиною захворювання. Знання даних про місце народження та проживання має значення у разі визначення крайової патології (зони гірська, передгірська, рівнинна). Обстеження хворого завжди необхідно починати з опитування та огляду, оскільки ці два методи переважно і визначають напрямок усіх наступ­них досліджень. На важливість цих методів указували знамениті клініцисти А.А.Остроумов, Г.А.Захар'їн. Останній, зокрема, писав: "Скільки б ви не вис­луховували і не вистукували, ви ніколи не зможете безпомилково визначити

хворобу, якщо не прислухаєтесь до показань самого хворого, якщо не навчите­ся важкому мистецтву досліджувати душевний стан хворого".

Дата добавления: 2015-10-13