Тема 5. Православна церква в Литовсько-польську добу. 1 страница

План

1. Християнство за перших київських князів (ІХ – Х століття).

2. Запровадження християнства Володимиром Святославовичем на Русі та його вплив на розвиток суспільства.

3. Зміни в матеріальній і духовній культурі Київської Русі під впливом християнізації.

Контрольні завдання:

1. Які особливості існування впровадження християнства в роки правління княгині Ольги?

2. Яку релігійну місію Адальберта 961 – 962 рр. від Оттона І та причини невдачі в Руській землі.

3. Подайте позицію Святослава щодо нової християнської віри та вкажіть причини його прихильності до прадавнього язичництва.

4. Дайте пояснення кожному божеству, що входило до язичницького пантеону Володимира Великого.

5. Прослідкуйте процес створення митрополичої кафедри за Ярослава Мудрого.

6. Охарактеризуйте розвиток культури Київської Русі в період правління Ярослава Мудрого та вплив на неї візантійського християнства.

Методичні рекомендації

На підставі низки опрацьованої літератури необхідно прослідкувати процес прийняття хрещення на державному рівні за князювання Аскольда та з’ясувати роль християнства після вбивства останнього (882 р.), а також виділити особливості відносин християн з язичницьким населенням та правлячою верхівкою при правлінні Олега (882 – 912 рр.).

Охарактеризувати християнську сторону походів на Візантію князя Ігоря (941, 944): певну перевагу християнства на Русі згідно угоди з греками 944 року, наявність під кінець Ігоревого правління християнської опозиції.

Прослідкувати шлях до християнства київської княгині Ольги, вплив особистісного прикладу володарки на свідомість підданих. З'ясувати причини неприязні Святослава до греко-слов'янської віри, репресивні заходи князя у ході другого протихристиянського терору (969 – 972 рр.)

Висвітлити „духовне життя” князя Володимира Святославовича до і після 988 року, його протихристиянські заходи у Києві, Новгороді та інших містах, хрещення Володимира та прийняття нової релігії Руссю на засадах самостійної, рівної, незалежної церкви.

Охарактеризувати особливості устрою церкви на чолі з корсунським духовенством після запровадження християнства в Київській Русі, діяльність Ярослава Мудрого щодо створення церковної ієрархії та перших митрополитів.

Прослідкувати виникнення єпископій (16), особливості боротьби за митрополичий престол нащадків Я.Мудрого, соборний характер церкви.

З'ясувати особливості системи забезпечення церкви (І період, з часу виникнення – до кінця ХІ століття – князівське забезпечення, десятина; ІІ період, з кінця ХІ століття – десятина перетворювалася з частки князівських доходів на особливу данину).

Проаналізувати церковне судочинство: введено систему грошових штрафів на користь єпископа, широкі судові права церкви щодо церковнослужителів, мешканців церковних обителей, жителів сіл і міст (які належали церкві), судові права щодо іншого населення; справи, котрі розглядалися церковними судами; нормативну базу судової діяльності; функції нагляду за мірами й терезами.

Охарактеризувати розвиток інтелектуальної й філософської думки в Київській Русі: особливості вибору віри; дві тенденції розвитку християнських підвалин візантійської культури (ставлення до античної спадщини – аскетичне та філософський раціоналізм), характерна для Русі – аскетична; елементи світської й античної мудрості у перекладній літературі, як складовОЇ єдиної християнської духовної традиції.

Теми рефератів:

1. Характерні риси образів Володимирового пантеону.

2. Філософські і патріотичні засади Київського християнства в "Слові про Закон і Благодать" Іларіона.

ЛІТЕРАТУРА

1. Афанасьєв Ю.Н. Крещение Руси: вопросы истории и культуры // Наука и жизнь. – 1988. – № 6. – С. 23 – 32.

2. Борзова Е.П. История мировой культуры. – СП.: Изд-во „Лань”, 2001. – 672 с.

3. Брайчевский М. Крещение Владимира в 988 // Брайчевский М. Утверждение християнства на Руси. – К., 1989. – С.134 – 195.

4. Васильев М.А. Канун крещения Руси: проводы – похороны киевских кумиров Перуна и Волоса // Словяноведение. – 1999. – № 2 – С. 79 – 85.

5. Голубицький П. Раннє християнство і свобода совісті / Християнство – 2001. // Людина і світ. – 1997. – № 5 – 6. – С. 2 – 7.

6. Євстахович В. Початки християнства на українських землях // Український вісник. – 1990. – Випуск 9 – 10. – С. 227 – 239

7. Иванов С.А. Концепция К. Цукермана и византийские источники о христианизации Руси в 1Х веке // Словяноведение. – 2003. – №2. – С. 20 – 22.

8. Історія релігії в Україні / За ред. А. Колодного, П. Яроцького. – Т-во „Знання”, КОО, 1999. – 735 с.

9. Котляр М. Константинополь чи Рим?: З історії запровадження християнства на Русі // Всесвіт. – 1988. – № 5. – С. 174 – 181.

10. Котляр М. Літописні легенди про „хрещення Русі” та історична дійсність // Людина і світ. – 1988. – №5. – С. 22 – 27.

11. Котляр М.Ф. Запровадження християнства у давньоруській державі // Український історичний журнал. – 1988. – № 6. – С. 14 – 25.

12. Лозко Г. Християнське віровчення в Україні // Лозко Г. Українське народознавство. – К., 1995. – С. 207 – 215.

13. Лужний Р. Тисяча років християнської культури на Україні // Сучасність. – 1988. – № 7 – 8. – С. 192 – 206.

14. Моця О. Прийняття християнства за Володимира Святославовича (988) // Моця О. Київська Русь. Від язичництва до християнства. – К., 1996. – С. 57 – 77.

15. Моця О. Ричка В. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К.: „Глобус”, 1996. – 224 с.

16. Моця О. Чому Русь прийняла християнство? // Людина і світ. – 1999. –№1. – С. 21-23.

17. Музиченко П.П. Історія держави і права України. – К.: Т-во „Знання”, 2000. – 662 с.

18. Нікітенко М. Хрещення князя Володимира у світлі нових досліджень // Історія в школах України. – 1998. – № 3. – С. 8 – 14.

19. Новиков М.П. Христианизация Киевской руси: методологический аспект. – М.: Изд-во МГУ, 1990. – 174 с.

20. Огієнко І. Стара українська віра: до хрещення Київської Русі // Київська старовина. – 1992. – №2. – С. 110 – 113.

21. Огієнко І.Ж. Хрещення українського народу // Огієнко І.Ж. Українська церква: Нариси з історії української православної церкви: У 2 т. – К., 1993. – Т.1. – С. 29 – 68.

22. Огієнко І.І. Літописне оповідання про охрещення Володимира // Огієнко І.І. Українська церква: Нариси з історії української православної церкви: У 2 т. – К., 1993. – Т.1. – С. 45 – 47.

23. Огієнко І.І. Хрещення українського народу // Київська старовина. – 1992. – № 2. – С. 110 – 121.

24. Огородник І.В. Організація державності. Християнізація Русі як зміна світоглядних та культурно – цілісних орієнтирів // Огородник І.В. Історія філософської думки в Україні. – К.: Вища школа, 1999. – С. 20 – 29.

25. Олесь О. Хрещення України // Олесь О. Княжа Україна: Минуле України в піснях. – К., 1991. – С. 81 – 84.

26. Почини християнства на Україні. Хрещення України. Організація церкви. Устав Володимира. ХІ ст. // Велика історія України з найдавніших часів: У 2 т. – К., 1993. – Т.1. – С.122 – 127.

27. Рапов О. Русская церковь в ІХ – первой трети ХІІ века. Принятие христианства. – М.: Высшая школа, 1988. – 414 с.

28. Саган О. Хрещення Руси – України // Історичний календар. – 2000. – К, 1999. – С. 228 – 229.

29. Сверстюк Є. Виступ на неофіційному відзначенні 1000 – річчя хрещення України // Український вісник. – 1990. – Вип. 13. – С. 163 – 170

30. Толочко П. Київська Русь / Ред. М.Т. Максименко. – К.: Абрис, 1996. – 360 с.

31. Толочко П. Хрещення Русі // Історія України. – 2000. – № 10. – С. 1 – 4.

32. Удод Г. Що дало християнство Україні (Про вплив християнства на громадсько–політичний і етнокультурний розвиток українського народу) // Народна творчість та етнографія. – 1997. – С.75 – 80.

33. Федотов Г. Християнство Київської Русі // Людина і світ. – 2001.– №8.–С. 2 – 10.

34. Харьковщенко Є. Слов'яни жили охрещені (Володимирове хрещення) // Людина і світ. – 2004. - №2. – С. 31-35.

35. Хрещення Русі (988) (літопис руський) // Хрестоматія з історії України: посібник для 7-11 класів. / Упорядники В.І. Гусєв, Г.І. Сургай. – К., 1996. – С. 31 – 32.

36. Ципин В. От крещения Руси до нашествия Батия // Вопросы истории. – 1991. – № 4 – 5. – С. 13 – 34.

37. Шуба А. Історико – культурні наслідки запровадження християнства на Русі // Шуба А. Православ'я і традиції національної культури. – К., 1989. – С. 6 – 15.

Семінарське заняття № 2

Тема: Українська православна церква в Литовсько-польську добу.

(2 години)

Мета: З'ясувати становище українського православ'я у ХІІІ – ХІV століттях: розширення впливу литовців на сусідні слов'янські держави, у тому числі – Україну, з дотриманням принципу „ми старини не рушаємо, а новини не вводимо”; фактори, що сприяли процесу християнізації Литви в характері східного християнства. Охарактеризувати становище українського православ'я після Кревської унії 1385 р., Городельської унії 1413 р. З'ясувати процес стабілізації монастирського життя у могилянську добу: організація та утримання монастирів, здійснення права патронату фундаторами або спадковими патронами, розробка П. Могилою ідеології церковного життя та прийняття монастирського статуту (1640 р.), закріплення православних парафій за впливовими довіреними особами з правом шляхти або за братствами. Оцінити роль братських шкіл, як осередків православної церковної й загальної освіти.

Охарактеризувати реформи церковної освіти та виникнення колегій, заведених П. Могилою.

План

1. Українська православна церква у Великому князівстві Литовському.

2. Державно–правове становище УПЦ в Литовсько–польській державі у ХІV – XVІ ст.ст.

3. Братства та їхня роль в житті української православної церкви.

4. П. Могила – фундатор нової української церкви.

Контрольні завдання:

1. З'ясуйте позицію Литви до українського православ'я в період ХІV століття, поясніть принцип місцевого населення "ми старого не руйнуємо, а новини не вводимо"

2. Які причини сприяли християнізації Литви за східним обрядом?

3. Яке було становище українського православ'я після Кревської унії 1385, Городельської унії 1413 р.

4. З'ясувати правовий стан православної церкви за короля Олександра (1501 – 1506), Сігізмунда І та Сігізмунда ІІ.

5. Прослідкувати особливості становища православ'я після Люблінської унії 1569 р.

6. Які причини створення православних братств.

7. Охарактеризуйте церковну діяльність П.Могили.

Методичні рекомендації

З'ясувати становище українського православ'я у ХІІІ – ХІV століттях: розширення впливу литовців на сусідні слов'янські держави, у тому числі – Україну, з дотриманням принципу „ми старини не рушаємо, а новини не вводимо”; фактори, що сприяли процесу християнізації Литви в характері східного християнства; права, якими користувалася православна церква в Литовській державі.

Охарактеризувати становище українського православ'я під владою литовського князівства після Кревської унії 1385 р., Городельської унії 1413 р., що стала провісницею наступаючої релігійної нетерпимості польської католицької державної влади до православної, причини розколу Литовського князівства на два ворожі табори й заходи польського короля Ягайла по подоланню його. Троцький привілей 1434 р. та Краківський статут 1433 р. – зрівняння в правах з польською католицькою шляхтою українську православну шляхту Галичини. Висвітлити політику щодо православної церкви князя Владислава ІІІ та Великого князя Литовського і короля Польського Казимира ІV.

З'ясувати правовий стан православної церкви під час князювання Великого князя Литовського та короля Польського Олександра (1501–1506), польських королів: Сигізмунда І (1506–1548) та Сигізмунда ІІ Августа (1548–1572). Охарактеризувати „стверджуючий привілей” 1511 року, виданий Сигізмундом І на сеймі Великого князівства Литовського у Бересті; привілей 1551 року, виданий Сигізмундом ІІ Августом на Віленському сеймі. Оцінити факт скасування ним 1563 року Городельського акту.

Прослідкувати становище православ'я після Люблінської унії (1569), посилення ворожнечі між католиками і „дисидентами” після смерті Сигізмунда ІІ Августа (1572).

Охарактеризувати постанови Варшавської конференції 1573 р., як важливого акту захисту прав не тільки протестантів, а й православних, релігійну боротьбу за королівства С. Баторія (1575 – 1586).

З'ясувати правовий стан православної церкви в перші роки правління Сигізмунда ІІІ.

Обґрунтувати „право подавання” великими князями литовськими та польськими королями, тобто роздавання церковних посад та його наслідки:

а)деградація вищої церковної ієрархії, її аморальне життя та вплив на національне й культурне життя в Україні;

б)крайній розлад української церкви – патрональне право „подавання столиць духовних й всіх хлібів духовних” (дарування архієрейських кафедр, монастирів, церков; королівський патронат над церквою), який витіснив соборність та собороправність у православній церкві України.

Прослідкувати обставини боротьби православних українців Галицької єпархії за права своєї церкви (1520 – 1535 рр.) та обрання львівського міщанина М. Тучапського і висвячення його на єпископа; скасування всіляких несправедливих заборон, як результат боротьби львівських міщан – українців; відновлення Галицької православної єпархії та реформування церковних братств, як опорних баз для організації української людності.

Охарактеризувати становище братств в кінці ХVІ століття, ставлення київського митрополита П. Могили до братств (ставропігійних теж).

Прослідкувати діяльність П.Могили щодо виправлення вад децентралізації церковної влади, період існування монастирів в зв'язку з легалізацією православної церкви Речі Посполитої у 1632 – 1633 рр.

З'ясувати процес стабілізації монастирського життя у могилянську добу: організація та утримання монастирів, здійснення права патронату фундаторами або спадковими патронами, розробка П. Могилою ідеології церковного життя та прийняття монастирського статуту (1640 р.), закріплення православних парафій за впливовими довіреними особами з правом шляхти або за братствами. Оцінити роль братських шкіл, як осередків православної церковної й загальної освіти.

Охарактеризувати реформи церковної освіти та виникнення колегій, заведених П. Могилою.

Тема реферату: Культурно-просвітницька діяльність Петра Могили

ЛІТЕРАТУРА

1. Бойко О.Д. Історія України. – К.: „Академвидав”, 2004. – 656 с.

2. Братства /16 – 17 ст./ // Велика історія України з найдавніших часів. –К., 1993. – Т.2. – С. 44 – 45.

3. Голубєв С. Митрополит Петро могила та його сподвижники // Хроніка 2000. – 2004. – №60. – С. 49-236.

4. Грінченко Б. Братства і просвіта в Україні // Між двох вогнів. – К., 1996. – С. 242 – 245.

5. Грушевський М. Київське братство і братство Луцьке, їх засоби, завдання і методи. Братське шкільництво взагалі і Київське зокрема // Грушевський М. Історія української літератури. – Т.ІV. – кн.1. – К., 1996. – С. 91 – 127.

6. Дорошенко Д. Становище православної церкви в Литовській і Польській державах. Церковні братства // Дорошенко Д. Нарис історії Київської землі від Ярослава до кінця ХІV сторіччя. – К., 1991. – Т. 2. – С. 162 – 178.

7. Жуковський А. Нарис історії України. – Львів: Вид-во наук. тов-ва ім. Т. Шевченка, 1992. – 230 с.

8. Зі статуту Львівського братства (1586) // Хрестоматія з історії України: посібник для 7 – 11 кл. – К., 1996. – С. 57 – 58.

9. Костомаров М. Петро Могила // Між двох вогнів. – К., 1996. – С. 319-352.

10. Кочан Н. Прелюдія Берестя: (Флорентійська унія і київське православ’я) // Людина і світ. – 1993. – №10 – 12. – С. 20 – 25.

11. Кочан Н.І. Флорентійська унія і Київська митрополія до характеристики розвитку та втілення ідеї унії церков: (до 400 – річчя Берестейської унії) // Український історичний журнал. – 1996. – №1. – С. 28 – 45.

12. Крижанівський О.П., Плохій С.М. Реформа Петра Могили // Крижанівський О.П., Плохій С.М. Історія церкви та релігійної думки в Україні: У 3-х кн. – К., 1994. – Кн. 3. Кінець ХУІ – середина ХІХ століття. – С. 63-66.

13. Микитась В. Братські школи. Острозька школа – колегіум // Микитась В. Давньоукраїнські студенти і професори. – К., 1994. – С. 49 – 70.

14. Міляєва С. Митрополит Петро Могила і духовне середовище Києва 30-40-х рр. ХVІІ ст. // Хроніка 2000. – 2004. – №60. – С. 403-418.

15. Музиченко П.П. Українські землі під владою Речі Посполитої /друга половина ХVІ – перша половина ХVІІ ст. // Музиченко П.П. Історія держави і права України. – К., 2000. – С. 144 – 175.

16. Огієнко І.І. Церковний рух в Україні в XVІ віці // Огієнко І.І. Українська церква: Нариси з історії Української православної церкви. – К., 1993. – С. 119 – 123.

17. Огородник І.В. Огородник В.В. Історія філософської думки в Україні. – К.: Вища школа: Т-во „Знання”, КОО, 1999. – 543 с.

18. Окара А. Петро Могила та занепад православної духовності у ХVІІ-ХVІІІ ст.: (Од Візантійського стилю до бароко) // Хроніка 2000. – 2002. – №49-50. – С. 379-386.

19. Ольхіна Н. Просвітитель і реформатор Петро Могила (1596-1647) // Історія України. – 2003. – С. 31-34.

20. Правове становище України у складі Речі Посполитої // Історія держави і права України: Навч. посібник / За ред. А.С. Чайковського. – К., 2000. – С. 127 – 155.

21. Рева Л. Анфологіони Львівського ставропігійського братства (Львівське братство і його роль у розвитку української культури ХYІ – ХYІІ ст.) // Пам'ять століть. – 1997. – №4. – С. 142 – 145.

22. Русина О. Українські землі під литовським і польським володарюванням // Історія України в особах. Литовсько – польська доба. – К., 1997. – С. 3 – 45.

23. Семчинський С. Петро Могила – митрополит, учений // Історичний календар. – 2002. – К., 2002. – С. 27-42.

24. Терещенко Ю.І. Загострення національно – релігійних і соціальних суперечностей наприкінці ХYІ ст. // Історія України. – 1997. – С. 58 – 67.

25. Україна під литовським пануванням і захоплення її Польщею // Нариси з історії України. – Вип. 2. – К., 1939. – С. 3 – 16.

26. Українські землі в складі Литви й Польщі // Історія України. – К., 2000. – С. 65 – 88.

27. Шевченко О. Петро Могила: штрихи до портрета людини, діяча, богослова // Українська мова та література. – 1999. – №14. – С. 3-4.

Семінарське заняття № 3

Тема: Українська церква в роки національно-визвольної війни Б. Хмельницького й та приєднання до Московського патріархату. Православ’я в Україні у ХУІІІ –ХІХ ст.

(2години)

Мета: Охарактеризувати становище православ’я у військово-державному утворенні Запорізької Січі. Прослідкувати релігійні мотиви у боротьбі українського народу в роки національно-визвольної війни ХVІІ ст. З’ясувати розвиток українського православ'я після Переяславської Ради 1654 року. Прослідкувати рішення православного собору у Києві (1685 рік) та втрату незалежності Київською митрополією. Охарактеризувати церковна політику Єлизавети Петрівни і Катерини ІІ в Україні. Виділити фактори, якими обтяжувалася в Україні церковна політика великоросійського самодержавства: курс на витіснення національних особливостей церковно-релігійного життя українського народу; ступінь зв'язку з народом, його інтересами, культурою, побутом різних груп українського духовенства. Перерахувати зовнішні ознаки „торжества” офіційної ортодоксально-московської церковної моделі в Україні.

План

1. Православ’я у військово-державному утворенні Запорізької Січі.

2. Релігійні мотиви у боротьбі українського народу в роки національно-визвольної війни ХVІІ ст.

3. Українське православ'я після Переяславської Ради 1654 року.

4. Підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату.

5. Українське православ’я під владою Московської держави (кінець ХVІІ – ХІХ ст.)

Контрольні завдання:

1. Які особливості релігійного життя в Запорізькій Січі протягом ХV – ХVI століття.

2. Як трасформувалися в русло поточної релігійної політики ідеї повстання.

3. Який вплив Гадяцької угоди на погіршення внутрішньо церковної ситуації у православ'ї на користь уніатів.

4. З'ясуйте особливості розвитку української віри після Переяславських статей (жовтень 1659).

5. Вплив Андрусівського миру на церковно-релігійне життя в Україні.

6. Прослідкувати процес поступового вилучення храмів з під Київської митрополії та примусове підпорядкування московським впливам.

7. Охарактеризуйте церковний собор 1685 р. в Києві та узгодження Акту злуки Київської митрополії з Московським патріархатом 1686 р.

8. Наслідки підпорядкування 1686 р. на внутрішньо церковне життя в Україні.

9. З'ясуйте дію духовного регламенту 1721 р. на православну церкву, та перетворення останньої на складову частину державного механізму.

10. Порівняйте політику щодо церкви Єлизавети Петрівни та Катерини ІІ.

11. Виділити особливості існування церкви в ХІХ ст.

Методичні рекомендації

Назвати причини процесу незначного будівництва церков у Запорізькій Січі протягом ХV – ХVІ століть. Охарактеризувати вплив наслідків соціально–класового розшарування козацького товариства в ХVІ –ХVІІ століттях на роль церкви, засоби задоволення особистісної та групової релігійності запорожців, внутрішньоцерковну діяльність січової церкви Покрови Богородиці. З'ясувати спроби управління церковним життям військово-державного утворення Запорізької Січі, роль Києво – Межигірського монастиря, як авторитетного козацького центру для церковного спілкування, відносини між монастирем і Січчю.

Прослідкувати основні риси релігійності запорізьких козаків, умови дії аскетичних святинь – монастирів.

З'ясувати головні причини конфронтації козаччини з урядом Росії на підставі офіційних документів повстання, листів та універсалів Б. Хмельницького (порушення Річчю Посполитою давніх прав та привілеїв козацького стану, ідея захисту „грецької релігії”). Охарактеризувати процес переслідування католиків та іудеїв у 1648–1649 рр., зміни у ставленні козацької старшини до тодішніх православних інституцій.

Прослідкувати, як трансформувалися в русло поточної релігійної політики ідеї повстання.

Охарактеризувати програму антиуніацької боротьби гетьманської адміністрації: лист Б. Хмельницького до короля Я. Казимира і канцлера Є. Оссолінського „ Пункти прохання й. к. м. Війська Запорізького” (Переяслав), „Пункти вимог Війська Запорізького” (Зборів). З'ясувати умови ратифікації Зборівського договору на сеймі 1649 року, участь у ньому митрополита С. Косова, поступки православним згідно спеціального королівського привілея, невдалу спробу козацьких послів щодо скасування унії на сеймі 1650 року.

Прослідкувати вплив наслідків воєнної кампанії 1651 року на ставлення вищої православної ієрархії до гетьманської влади.

Охарактеризувати функції православної церкви і митрополита після Переяславської угоди: причини опозиційності митрополита С. Косова; завдання посольства, очолюваного ігуменом І. Гізелем до царя Олексія Михайловича; боротьбу за митрополичий престол після смерті С. Косова при гетьманах Б. Хмельницькому і його наступникові І. Виговському та її наслідки.

З'ясувати вирішення питання унії у ході підписання Гадяцької угоди (1658 р.) та сейму (1659р.), обставини подолання організаційної кризи й поліпшення внутрішньоцерковної ситуації у православ'ї на користь уніатів.

Охарактеризувати зміни у релігійній сфері в зв'язку з укладенням Переяславських статей (жовтень 1659 р.), практичні кроки щодо підпорядкування Київської митрополичої кафедри Московській патріархії (Л. Баранович, М. Филимонович), назрівання конфлікту між світською і духовною владою (гетьманом І. Брюховецьким та М. Филимоновичем) та намагання вирішити його на Московському соборі 1666 – 1667 рр.

З'ясувати роль Андрусівського миру в утвердженні нових відносин у церковній сфері, перепідпорядкування Київської митрополії Московській патріархії: вилучення з під влади Константинопольського патріарха Києво – Печерської лаври (1684 р.) та Київської митрополії (1685 р.).

Прослідкувати вплив рішень елекційного собору (1685 р.) на церковне життя: підтвердження елекцій у Москві, посольство в російську столицю і посвята Гедеона в митрополити, узгодження акту злуки Київської митрополії з Московським патріархатом у Константинополі та визнання його Річчю Посполитою, обставини розпаду Київської митрополії.

Охарактеризувати ситуацію, що склалася в православ'ї наприкінці ХVІІ століття: церковний собор 1685 року в Києві і заява на ньому новообраного митрополита київського Гедеона Святополка Четвертинського про прийняття посвячення від московського патріарха, документи – звернення до гетьмана І. Самойловича українського православного духовенства, практичний пасивний опір В. Ясинського, Л. Барановича щодо підпорядкування Київської митрополії московського патріархату.

З'ясувати чинники, які сприяли втраті самостійності Київської митрополії (1686 р.): складна внутрішньоцерковна ситуація і міжцерковні відносини; усунення з гетьманства І.Самойловича (протегував Г.Четвертинському), саморуйнаційні дії або відокремлення окремих українських ієрархів від церковного керівництва Гедеона – архієпископа чернігівського Л.Барановича, архімандрита Києво–Печерської лаври В. Ясинського, львівського митрополита Й. Шумлянського – втрачено управління єпископіями, архімандріями, ігуменствами, монастирями, церквами в митрополії.

Обґрунтувати заходи з обмеження, а згодом і ліквідації особливостей православної церкви, поступовим згортанням її стародавніх прав і вольностей, дію Духовного регламенту (1721 р.) – документу, що перетворював церкву на складову частину державного механізму, ліквідовував патріаршество і впроваджував Синод.

Охарактеризувати категорію „непотребных”, національні особливості православної церкви та принципи самодіяльно–синодальної влади стосовно православ'я в Україні, що ідеологічно забезпечувало монолітність і неподільність щойно декларованої імперії.

З'ясувати зміни в православ'ї України під час царювання Єлизавети: відновлено митрополиче титулування архієреїв, при київських архієреях встановлено духовну консисторію (церковний суд).

Прослідкувати становище парафіяльного духовенства, церковнослужителів; заходи митрополита Т. Щербацького щодо відновлення хоча б частково прав київських митрополитів; дії Катерини ІІ відносно підготовки нового уложення законів Російської імперії, в тому числі й тих, що стосувалися церкви та поширення указів про секуляризацію маєтків монастирів, церков, архієрейських домів (1786); наступ цариці на національно-релігійні традиції після 1775 року.

Проаналізувати акти фактичного підпорядкування православної церкви в Україні російській столиці в кінці ХVІІІ століття, впровадження курсу влади на зміцнення церкви як складової частини державно–бюрократичної системи, наближення духовенства за юридичним та суспільним статусом до дворянства, пошуки оптимального варіанту церковного управління. Назвати складові частини централізації, уніфікації та бюрократизації церковної системи.

Виділити фактори, якими обтяжувалася в Україні церковна політика великоросійського самодержавства: курс на витіснення національних особливостей церковно-релігійного життя українського народу; ступінь зв'язку з народом, його інтересами, культурою, побутом різних груп українського духовенства. Перерахувати зовнішні ознаки „торжества” офіційної ортодоксально-московської церковної моделі в Україні.

Розповісти про період перебудови і становлення єпархій (було 9) як нових церковно-адміністративних областей в першій половині ХІХ століття. Прослідкувати причини поступового падіння авторитету офіційної церкви, ієрархії, духовенства серед народу.

Охарактеризувати реалії християнського життя в Україні (існування двох типів релігійності): перший – насаджуваний казенною церквою й другий – базувався на народному християнстві; виникнення проявів вільнодумства, невір'я, атеїзму серед частини інтелігенції, робітників, молоді в ІІ половині ХІХ ст.;заходи подолання кризових процесів у православній церкві у вказаний період.

Оцінити стан православної церкви в ХІ Хст.

Тема реферату: Православні монастирі та їхня роль в духовній культурі України. Православна церква і українське суспільство у ХІХ ст.

ЛІТЕРАТУРА

1. Апанович О. Розповіді про запорізьких козаків. – К.: Дніпро, 1991. – 331 с.

2. Багдасаров Р. Земний образ ангельського воїнства: (Запорізька Січ, як православний лицарський орден) // Людина і світ. – 1997. – С. 15 – 24.

3. Візер С. Монастирі в Україні першої половини ХVІІ ст.: міжконфесійне протистояння // Пам'ять століть. – 2004. – № 2. – С. 69 – 78.

4. Головата Н. Церква у політиці Б.Хмельницького // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку: Матеріали п’ятих Всеукраїнських читань. – К. – Черкаси, 1995. – С. 50 – 54.

Дата добавления: 2015-09-07