Тема 5. Православна церква в Литовсько-польську добу. 3 страница

13. Крутіков С. Суспільно–політична обстановка в Україні: Роль і місце політичних партій, громадянських та релігійних організацій у становленні сучасного громадянського суспільства // Народна армія. – 2003. – №1. – 3 січня. – С. 5 – 6.

14. Маринович М. Роль церков у будівництві посткомуністичного суспільства в Україні: Історичний аспект; нові тенденції 90 – х років; релігійна ідентичність // Незалежний культурологічний часопис. – 2001. – №22. – С. 193 – 216.

15. Небожук Р. Християнські цінності в контексті української духовності // Пам’ять століть. – 2004. – №6. – С.136 – 145.

16. Німченко В., Картавцева Н. Конституційні гарантії свободи релігії та переконань людини і громадянина в Україні // Вісник Конституційного суду України. – 1999. – №5. – С. 50 – 59.

17. Пащенко В. Православ'я в новітній історії України: Ч.2. – Полтава, 2001. – 736 с.

18. Релігійні організації в областях України, Києві та Криму // Людина і світ. – 2000. – №1. – С. 30 – 33.

19. Релігійні організації в Україні станом на початок 2000 року // Людина і світ. – 2000. – № 1. – С. 26 – 34.

20. Романюк С. Держава і церква: філософія відносин. Порівняльний аналіз системи державно–церковних відносин в Україні та інших посткомуністичних країнах // Людина і світ. – 2004. – №9. – С. 36 – 42.

21. Сергійчик В. Церковні справи в долі України // Український світ. – 1996. – № 4 – 6. – С. 54 – 55.

22. Сьомін С. Духовно–релігійні засади державотворчого процесу в Україні // Вісник Української Академії управління при президентові України. – 2000. – №2. – С. 245 – 253.

23. Сятиня М. У пошуках симфонії: (Нова влада і церква) // Дзеркало тижня. – 2005. – №18. – 14 – 20 травня. – С.18.

24. Турій О. Традиційні церкви в незалежній Україні: проблема ідентичності: Історичний аспект; тоталітарна спадщина; сучасні структури, конфлікти. перспективи. Православ’я // Незалежний культурологічний часопис. – 2001. – №22. – С. 115 – 132.

25. Україна Кабінет міністрів. Про утворення державного департаменту у справах релігій: Постанова від 26 травня 2005 р. №390 // Урядовий кур’єр. – 2005. – 8червня. – С. 10.

26. Церква і суспільство в Україні: проблеми взаємовідносин // Центр Разумкова, 2000. – К., 2001. – С. 204 – 266.

27. Церква, держава і суспільство: проблеми взаємодії у сучасному політичному процесі: (Україна) // Національна безпека і оборона. – 2002. – №10. – С. 2 – 5.

28. Чи бути в Україні єдиній помісній церкві? // Берегиня. – 2005. – №1. – С. 5 – 11.

29. Юраш А. Православ’я і католицизм у сучасній Україні: ідеологічні міфи і реалії взаємодії // Людина і світ. – №10. – С. 16 – 24.

3. САМОСТІЙНА ТА ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТИ СТУДЕНТІВ

3.1. Завдання для самостійної роботи

Одним із головних завдань вищої школи є розвиток пізнавальної активності студентів, виховання у них вимогливості до себе, бажання і потреби працювати творчо, постійно поповнювати і удосконалювати свої знання. Вміння самостійно засвоювати і творчо застосовувати знання на практиці є важливим показником загальної і професійної підготовки випускників вузів.

Самостійну роботу розглядають як окремий вид навчальних занять поряд з лекцією, семінаром та ін. При цьому її суттєвими ознаками вважають обов'язковість заняття у відведений розпорядком дня вузу час, роботу без безпосередньої участі викладача, але за обов'язкового його контролю. За іншими твердженнями, самостійна робота передбачає всю активну розумову діяльність студентів у навчальному процесі, є внутрішньою основою зв'язку різних видів і форм занять між собою.

За своєю суттю самостійна робота є активною розумовою діяльністю студента, пов'язаною з виконанням навчального завдання. Наявність завдання і цільової установки на його виконання вважають характерними ознаками самостійної роботи. Завдання, які доводиться вирішувати студенту в навчальній діяльності, стосуються таких її сфер:

— засвоєння матеріалу теми, яка розглядається на лекції (робота з конспектом лекції, рекомендованою навчальною літературою);

— конспектування фундаментальних робіт відповідно до програми навчальної дисципліни;

—розв'язування задач, проведення дослідів, експериментів тощо;

—підготовка рефератів, контрольних робіт, фіксованих виступів (доповідей) на семінарському занятті;

—підготовка курсових, дипломних, магістерських робіт.

Усі ці елементи навчального процесу є самостійною роботою, оскільки студенти здійснюють їх певною мі­рою індивідуально, в позааудиторний час.

Самостійна робота — навчальна діяльність студента, спрямована на вивчення і оволодіння матеріалом навчального предмета без безпосередньої участі викладача.

Самостійна робота сприяє формуванню у студентів інтелектуальних якостей, необхідних майбутньому спеціалістові. Вона виховує у студентів стійкі навички постійного поповнення своїх знань, самоосвіти, сприяє роз­витку працелюбності, організованості й ініціативи, випробовує його сили, перевіряє волю, дисциплінованість тощо.

Під час самостійної роботи студенти мають змогу краще використати свої індивідуальні здібності. Вони вивчають, конспектують літературні джерела, за потруби повторно перечитують їх окремі розділи, абзаци, звертаються до відповідних довідників і словників. Все це сприяє глибокому осмисленню навчального матеріалу, виробляє в студентів цілеспрямованість у здобутті знань, самостійність мислення. Самостійна робота здійснює і виховний вплив на студентів, сприяючи формуванню і розвитку необхідних моральних якостей.

Тема 1. Дохристиянські вірування українського народу

1. Релігія слов’ян, як відображення життєвого досвіду людей, збереження системи емоційно-образних уявлень і переживань, норм людського буття.

2. Вірування давніх слов’ян: фетишизм, анімізм, тотемізм, первісна магія.

Методичні поради

Релігія слов’ян, як відображення життєвого досвіду людей, збереження системи емоційно-образних уявлень і переживань, норм людського буття. Усвідомити проблеми тодішнього способу виробництва та зміни в релігійному світогляді слов’ян.

Оцінити діяльність волхвів, служителів язичницького язичницького культу слов’ян. Звернути увагу на їхні предмети особливого поклоніння. Охарактеризувати найдавніші вірування,що склалися в епоху ранньородового суспільства й відомі у формах фетишизму, анімізму, тотемізму, первісної магії. Звернути увагу на характерні на них уявлення про зрощеність надприродного з тілесним, його індивідуальність, здатність не творити, а лише орудувати готовим. Прослідкувати еволюцію вірування праслов’ян, яку вони успадкували від індоєвропейських часів, видозмінили і частково передали слов’янам.

Рекомендована література.

1. Історія релігії в Україні / За ред. А. Колодного, П. Яроцького. – Т-во „Знання”, КОО, 1999. – 735 с.

2. Котляр М. Літописні легенди про „хрещення Русі” та історична дійсність // Людина і світ. – 1988. – №5. – С. 22 – 27.

3. Лозко Г. Християнське віровчення в Україні // Лозко Г. Українське народознавство. – К., 1995. – С. 207 – 215.

4. Моця О. Ричка В. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К.: „Глобус”, 1996. – 224 с.

5. Моця О. Чому Русь прийняла християнство? // Людина і світ. – 1999. –№1. – С. 21-23.

6. Музиченко П.П. Історія держави і права України. – К.: Т-во „Знання”, 2000. – 662 с.

7. Огієнко І. Стара українська віра: до хрещення Київської Русі // Київська старовина. – 1992. – №2. – С. 110 – 113.

Тема 4. Християнська церква в Руських землях у ХІ – ХІІІ ст.

1. Самобутність влаштування церкви в Київській Русі.

2. Ієрархічне оформлення, система матеріального забезпечення Києво-руської церкви.

Методичні поради

Прослідкувати орієнтацію церкви в Київській Русі на раннє християнство. Охарактеризувати особливості хрещення своєї країни Володимиром. Простежити проблеми у створенні власної ієрархії святих, системі догматів та обрядів.

З’ясувати особливості влаштування церкви на Русі: зміни її організації після смерті Ярослава Мудрого, зростання потреби у централізованій владі митрополита, соборний характер. Виділити два періоди в системі церковного забезпечення. Прослідкувати судові права, устави, окремі функції, що належали церкві.

Рекомендована література

1. Історія релігії в Україні / За ред. А. Колодного, П. Яроцького. – Т-во „Знання”, КОО, 1999. – 735 с.

2. Котляр М. Літописні легенди про „хрещення Русі” та історична дійсність // Людина і світ. – 1988. – №5. – С. 22 – 27.

3. Лозко Г. Християнське віровчення в Україні // Лозко Г. Українське народознавство. – К., 1995. – С. 207 – 215.

4. Моця О. Ричка В. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К.: „Глобус”, 1996. – 224 с.

5. Моця О. Чому Русь прийняла християнство? // Людина і світ. – 1999. –№1. – С. 21-23.

6. Музиченко П.П. Історія держави і права України. – К.: Т-во „Знання”, 2000. – 662 с.

7. Огієнко І. Стара українська віра: до хрещення Київської Русі // Київська старовина. – 1992. – №2. – С. 110 – 113.

Тема 5. Православна церква в Литовсько-польську добу.

1. Церква в умовах монголо-татарського панування.

2. Патрональне право "подання хлібів духовних і столиць духовних", деморалізація і дезорганізація православної церкви.

Методичні поради

Охарактеризувати ставлення ординців до християнських святинь: у ході руйнації під час татарського панування (ярлики митрополитів охороняли християнську церкву і християнську віру), після прийняття мусульманства.

З’ясувати причини деградації вищої церковної ієрархії її наслідки в національному і культурному житті України. Висвітлити зміст патронального права " подання хлібів духовних і столиць духовних ".

Рекомендована література

1. Історія релігії в Україні / За ред. А. Колодного, П. Яроцького. – Т-во „Знання”, КОО, 1999. – 735 с.

2. Бойко О.Д. Історія України. – К.: „Академвидав”, 2004. – 656 с.

3. Дорошенко Д. Нарис історії Київської землі від Ярослава до кінця ХІV сторіччя. – К., 1991. – Т. 2.

4. Жуковський А. Нарис історії України. – Львів: Вид-во наук. тов-ва ім. Т. Шевченка, 1992. – 230 с.

5. Хрестоматія з історії України: посібник для 7 – 11 кл. – К., 1996. –

6. Крижанівський О.П., Плохій С.М. Історія церкви та релігійної думки в Україні: У 3-х кн. – К., 1994. – Кн. 3. Кінець ХУІ – середина ХІХ століття.

7. Музиченко П.П. Українські землі під владою Речі Посполитої /друга половина ХVІ – перша половина ХVІІ ст. // Музиченко П.П. Історія держави і права України. – К., 2000. – С. 144 – 175.

8. Огієнко І.І. Українська церква: Нариси з історії Української православної церкви. – К., 1993.

9. Огородник І.В. Огородник В.В. Історія філософської думки в Україні. – К.: Вища школа: Т-во „Знання”, КОО, 1999. – 543 с.

10. Русина О. Українські землі під литовським і польським володарюванням // Історія України в особах. Литовсько – польська доба. – К., 1997. – С. 3 – 45.

Теми 6 – 7. Поширення католицтва та історія Римської церкви на українських землях. Становлення греко-католицької церкви та її роль в житті українського народу.

1. Активізація католицизму в Україні напередодні Берестейської унії.

Методичні поради

Розкрити особливості польської колонізації українських земель.Охарактеризувати процеси латинізації та полонізації українського населення. З’ясувати, як проходило схилення православних вельмож до унії. Оцінити значення дії братств у другій половині ХУІ ст.. Визначити ідеї закладені в рішеннях Флорентійського та Триденського соборів. Проаналізувати діяльність видатного католицького діяча П. Скарги та його послідовника А. Поссевіно.

Рекомендована література

1. Кочан Н. Прелюдія Берестя: (Флорентійська унія і київське православ’я) // Людина і світ. – 1993. – №10 – 12. – С. 20 – 25.

2. Кочан Н.І. Флорентійська унія і Київська митрополія до характеристики розвитку та втілення ідеї унії церков: (до 400 – річчя Берестейської унії) // Український історичний журнал. – 1996. – №1. – С. 28 – 45.

3. Крижанівський О.П., Плохій С.М. Історія церкви та релігійної думки в Україні: У 3-х кн. – К., 1994. – Кн. 3. Кінець ХУІ – середина ХІХ століття.

4. Музиченко П.П. Українські землі під владою Речі Посполитої /друга половина ХVІ – перша половина ХVІІ ст. // Музиченко П.П. Історія держави і права України. – К., 2000. – С. 144 – 175.

5. Огієнко І.І. Церковний рух в Україні в XVІ віці // Огієнко І.І. Українська церква: Нариси з історії Української православної церкви. – К., 1993. – С. 119 – 123.

6. Огородник І.В. Огородник В.В. Історія філософської думки в Україні. – К.: Вища школа: Т-во „Знання”, КОО, 1999. – 543 с.

7. Окара А. Петро Могила та занепад православної духовності у ХVІІ-ХVІІІ ст.: (Од Візантійського стилю до бароко) // Хроніка 2000. – 2002. – №49-50. – С. 379-386.

8. Ольхіна Н. Просвітитель і реформатор Петро Могила (1596-1647) // Історія України. – 2003. – С. 31-34.

9. Правове становище України у складі Речі Посполитої // Історія держави і права України: Навч. посібник / За ред. А.С. Чайковського. – К., 2000. – С. 127 – 155.

10. Рева Л. Анфологіони Львівського ставропігійського братства (Львівське братство і його роль у розвитку української культури ХYІ – ХYІІ ст.) // Пам'ять століть. – 1997. – №4. – С. 142 – 145.

11. Русина О. Українські землі під литовським і польським володарюванням // Історія України в особах. Литовсько – польська доба. – К., 1997. – С. 3 – 45.

12. Семчинський С. Петро Могила – митрополит, учений // Історичний календар. – 2002. – К., 2002. – С. 27-42.

13. Терещенко Ю.І. Загострення національно – релігійних і соціальних суперечностей наприкінці ХYІ ст. // Історія України. – 1997. – С. 58 – 67.

14. Україна під литовським пануванням і захоплення її Польщею // Нариси з історії України. – Вип. 2. – К., 1939. – С. 3 – 16.

15. Українські землі в складі Литви й Польщі // Історія України. – К., 2000. – С. 65 – 88.

16. Шевченко О. Петро Могила: штрихи до портрета людини, діяча, богослова // Українська мова та література. – 1999. – №14. – С. 3-4.

Тема 8. Українська церква в роки національно-визвольної війни та Руїни.

1. Характерні риси релігійності запорізьких козаків.

Методичні поради

Обґрунтувати проблеми релігійності запорізького козацтва: святий обов’язок поминальних традицій полеглих на полі бою, участь у релігійних святах календарного циклу та обрядах, найбільше шанований культ – благодійність. Висвітлити питання ставлення запорожців до інших вір та церков.

Рекомендована література

1. Кочан Н. Прелюдія Берестя: (Флорентійська унія і київське православ’я) // Людина і світ. – 1993. – №10 – 12. – С. 20 – 25.

2. Кочан Н.І. Флорентійська унія і Київська митрополія до характеристики розвитку та втілення ідеї унії церков: (до 400 – річчя Берестейської унії) // Український історичний журнал. – 1996. – №1. – С. 28 – 45.

3. Крижанівський О.П., Плохій С.М. Історія церкви та релігійної думки в Україні: У 3-х кн. – К., 1994. – Кн. 3. Кінець ХУІ – середина ХІХ століття.

4. Музиченко П.П. Українські землі під владою Речі Посполитої /друга половина ХVІ – перша половина ХVІІ ст. // Музиченко П.П. Історія держави і права України. – К., 2000. – С. 144 – 175.

5. Огієнко І.І. Церковний рух в Україні в XVІ віці // Огієнко І.І. Українська церква: Нариси з історії Української православної церкви. – К., 1993. – С. 119 – 123.

6. Огородник І.В. Огородник В.В. Історія філософської думки в Україні. – К.: Вища школа: Т-во „Знання”, КОО, 1999. – 543 с.

7. Окара А. Петро Могила та занепад православної духовності у ХVІІ-ХVІІІ ст.: (Од Візантійського стилю до бароко) // Хроніка 2000. – 2002. – №49-50. – С. 379-386.

8. Ольхіна Н. Просвітитель і реформатор Петро Могила (1596-1647) // Історія України. – 2003. – С. 31-34.

9. Правове становище України у складі Речі Посполитої // Історія держави і права України: Навч. посібник / За ред. А.С. Чайковського. – К., 2000. – С. 127 – 155.

10. Рева Л. Анфологіони Львівського ставропігійського братства (Львівське братство і його роль у розвитку української культури ХYІ – ХYІІ ст.) // Пам'ять століть. – 1997. – №4. – С. 142 – 145.

11. Русина О. Українські землі під литовським і польським володарюванням // Історія України в особах. Литовсько – польська доба. – К., 1997. – С. 3 – 45.

12. Семчинський С. Петро Могила – митрополит, учений // Історичний календар. – 2002. – К., 2002. – С. 27-42.

13. Терещенко Ю.І. Загострення національно – релігійних і соціальних суперечностей наприкінці ХYІ ст. // Історія України. – 1997. – С. 58 – 67.

14. Україна під литовським пануванням і захоплення її Польщею // Нариси з історії України. – Вип. 2. – К., 1939. – С. 3 – 16.

15. Українські землі в складі Литви й Польщі // Історія України. – К., 2000. – С. 65 – 88.

16. Шевченко О. Петро Могила: штрихи до портрета людини, діяча, богослова // Українська мова та література. – 1999. – №14. – С. 3-4.

Тема 9. Церковне життя на Правобережній та Лівобережній Україні

в кінці ХVІІ – ХVІІІст.

1. Перехідний стан української церкви: від незалежності до втрати самостійності.

2. Чинники, які сприяли втраті самостійності Київської митрополії.

Методичні поради

З’ясувати причини довго тривалості перехідного періоду в церковному житті України та заходи, спрямовані на перетворення української церкви на уніфікованих територіальний підрозділ державно пануючої РПЦ. Охарактеризувати суспільно-політичну, економічну ситуацію в українських землях у ХУІІІ ст.. Прослідкувати російську державну та церковну політику щодо приєднання Київської митрополії та виборів київського митрополита.

Висвітлити чинники які сприяли втраті самостійності Київської митрополії: висвячення в Москві Гедеона Четвертинського на митрополита київського; усунення з гетьманства Самойловича (відокремлення від київської митрополії найдавніших українських єпархій, монастирів з активною участю духовних осіб, що підривало її авторитет.)

Довести, що саморуйнаційні дії українських ієрархів сприяли справі церковного підпорядкування Москві набули невідворотного характеру.

Рекомендована література

1. Андрієвський В. Українське православ'я: втрата самобутності (18 ст.) // Людина і світ. – 1993 – №4 – 5. – С. 38 – 42.

2. Воронін О. У темній неволі: Українська Православна Церква у ХІХ столітті // Сучасність. – 1988. – №7 – 8. – С. 206 – 218.

3. Гай-Нижник П. Гетьманський рух і держава // Людина і світ. – 2003. – № 4. – С. 10 – 16.

4. Головащенко С. Історія християнства: Курс лекцій. – К.: „Либідь”, 1999. – 352 с.

5. Грушевський М. З історії релігійної думки на Україні. – К.: „Освіта”, 1992. – 192 с.

6. Дорошенко Д.І. Нарис історії України: В 2 т. – К.: Глобус, 1991. – Т.1. – 349 с.

7. Економічне життя Православної Церкви в Слобідській Україні у ХVІІІ ст. // Вісник Харківського університету. – № 387. – Вип.1. – Харків, 1996. – С. 12 – 26.

8. Карамлик С. Українське церковне проповідництво ХVІІ – ХVІІІ ст. (за матеріалами Києво – Печерської лаври) // Історія України. – 2004 – № 23 – 24. – С. 4 – 7.

9. Крижанівський О. Монастирське господарство Правобережної України: ХVІІІ – перша половина ХІХ ст. // Український світ. – 1993. – № 3. – С. 20-22.

10. Крижанівський О.П. Церква у соціально–економічному розвитку Правобережної України (ХVІІІ – перша половина ХІХ ст.): Монографія. – К.: Вища школа, 1991. – 127 с.

11. Крижанівський О.П., Плохій С.М. Історія церкви та релігійної думки в Україні: Навчальний посібник: У 3-х кн. – К.: Либідь, 1994 – Кн.3. Кінець ХVІ – середина ХІХ ст. – 336 с.

Тема 12. Релігійне життя вУкраїні в радянський період.

Розвиток православ’я в умовах більшовицької окупації.

Перші спроби наступу тоталітаризму на церкву.

Методичні поради

Розкрити церковну політику радянської влади до денікінської окупації Києва (серпень 1919 р.) Охарактеризувати церковний курс генерала Денікіна (серпень-грудень 1919 р.) З’ясувати особливості розвитку церкви в 1920 -1922 рр.

Обґрунтувати питання витіснення церковних структур з усіх сфер життя. Охарактеризувати інструкції Народного комісаріату юстиції щодо церкви, постанову Президії ВЦВК "Про ліквідацію церковного майна" (1922 р.) лист Леніна від 19 березня 1922 р. З’ясувати наслідки більшовицької акції щодо вилучення церковних коштовностей.

Рекомендована література

1. Андрусишин Б.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Директорії УНР). – К.: Либідь, 1997. – 319 с.

2. Білокінь С.І. Церковна інтелігенція Наддніпрянщини в 1917 – 1920 рр. // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. – К., 1992. – Вип. 2. – С. 19 – 24.

3. Булкін К. Собор УАПЦ: згадка через 80 років (14 – 30 жовтня 1921 року) // Нова політика. – 2001. – №6. – С. 21 – 25.

4. Гамрецький Ю.М. Православна церква на Україні на зламі епох (1917 – 1918 рр.) // Український історичний журнал. – 1989. – №18. – С. 47-60.

5. Дорошенко Д.І. Історія України 1917-1923: У 2-х т. – К.: Темпора, 2002. – Т.1. Доба Центральної Ради. – 320 с.

6. Дорошенко Д.І. Історія України 1917-1923: У 2-х т. – К.: Темпора, 2002. – Т.2. Українська Гетьманська Держава.– 352 с.

7. Зальмон Б. Й. Православ’я в Україні (1917 – 1938) // Український історичний журнал. – 2000. – №3. – С. 120 – 130.

8. Зінченко А.Л. Чи була відокремлена церква від держави у 20 – ті роки? // Український історичний журнал. – 1992. – №1. – С. 104 – 114.

9. Ігнатуша О.М. До історії Української автокефальної православної церкви (1921 – 1930) // Питання з історії СРСР. – Харків., 1991. – С. 47 – 54.

10. Ігнатуша О.М. Проголошення Директорією УНР автокефалії православної церкви в Україні // Український історичний збірник. – Харків, 1992. – Вип. 32. – С. 20 – 29.

11. Ільченко І. Церковні братства в 1918 – 1919 рр. // Людина і світ. – 1996. – №5. – С 34 – 37.

12. Ільченко Н. Вибори Київського митрополита (1918) // Пам’ять століть. – 1998. – №4. – С. 46 – 51.

13. Киридон А. „Щоб вороги топили один одного...”: Про причини церковних розколів у Радянській Україні 1920-хх років // Людина і світ. – 2004. – №6. – С. 23 – 30.

14. Культурне будівництво в Українській РСР. 1917 – 1927: Зб. документів і матеріалів. – К., 1979. – 200 с.

15. Лаврик Г. Скарби лишалися поза вжитком школи. Релігійна освіта в Україні в умовах національно – визвольних змагань 1917 – 1921 рр. // Влада і церква в Україні: перша пол. ХХ ст. – Полтава, 2000. – С. 75 – 98.

16. Нестуля О. Кампанія по вилученню церковних цінностей і доля культових пам’яток (20-ті рр. ХІХ ст.) // Історія України. – 1997. – №38. – С. 4–5.

17. Одинцов М.И. Государство и церковь (история взаимоотношений. 1917 – 1938 гг.). – М.: Знание, 1991. – 64 с.

18. Пащенко В. Киридон А. Більшовицька держава і православна церква в Україні: 1917 – 1930-ті роки: Монографія. – Полтава: АСМІ, 2004. – 334 с.

19. Пащенко В.О. „ Ніч минула, а день наблизився...”. Держава і православ'я в Україні 20-ті роки. – К., 1994. – 169 с.

20. Пащенко В.Православ'я в новітній історії України: Монографія. – Ч.2. – Полтава, 2001. – 736 с.

21. Пилявець Л.Б. Автокефалія православної церкви в Україні // Рідна школа. – 1992. – №5 – 6. – С. 65 – 69, №7 – 8. – С. 76 – 78.

22. Преловська І. Перший всеукраїнський церковний собор української автокефальної православної церкви 14 – 30 жовтня 1921 р.: короткий огляд історіографії проблеми // Історіографічні дослідження в Україні. – К., 2002. – Вип. 11. – С. 102 – 121.

23. Про релігію і атеїстичне виховання: Зб. документів і матеріалів. – К, 1979. – 180 с.

Тема 12. Релігійне життя вУкраїні в радянський період.

1. Церковна політика в окупованій Україні.

2. Опозиційні настрої та православна богословська думка щодо співробітництва церкви і радянської держави.

Методичні поради

Проаналізувати директиву від 11 лютого 1942 р. всім частинам СС і поліційним командам в окупованій Україні. Пояснити факт: німці воюючи проти Москви всіляко підтримували Автономну православну церкву. Охарактеризувати організацію церковно-релігійного життя в окупованій Україні.

Висвітлити зміст листа: патріарха Олексія І і митрополита Миколи М.Хрущову (травень 1959 р.), вимоги 8 архієреїв патріарху Олексію про відміну рішення архієрейського собору 1961 р. Охарактеризувати зміни в розробці ідеології діяльності церкви на поч. 60-х років ХХ ст. З’ясувати причинив трати теологічного пошуку наприкінці 70-х рр. ХХ ст. Обґрунтувати необхідність змін у державно-церковних відносинах з початком перебудови.

Рекомендована література

1. Головащенко С. Історія християнства. – К.: Либідь, 1999. – 350 с.

2. Єленський В. Сувора „ відлига ”: Замітки про антицерковну кампанію кінця 50 – х – початку 60 – х років // Людина і світ. – 1990. – № 6. – С. 21-25.

3. Король В. Просвітницька діяльність української православної церкви в 90-х рр. ХХ ст. // Історія в школі. – 2001. - №8. – С. 39-44.

4. Кульчицький С. Боротьба властей з релігією і церквою (1956 – 1964 рр.) // Український історичний журнал. – 1998. – № 4. – С.100 – 102.

5. Кульчицький С.Боротьба властей з релігією і церквою (50 – 60 ті роки) // Історія України. – 2000. – № 8. – С. 32-24.

6. Нагаєвський І. Історія української держави ХХ століття. – К.: Український письменник, 1994. – 413 с.

7. Панченко П.П. Релігійні конфесії в Україні (40–і – поч. 90–х рр.) – К., 1993. – 47 с.

8. Пащенко В. Греко-католики в Україні. – Полтава: АСМІ, 2002. – 616 с.

9. Пащенко В. Православна церква в тоталітарній державі. Україна 1940-початок 1990-х років. - Полтава: АСМІ, 2005. – 630 с.

10. Пащенко В. РПЦ в останні роки хрущовської „десталінізації” // Пащенко В. Православ'я в новітній історії України: Ч.2. – Полтава, 2001. – С. 30 – 98.

3.2. Індивідуальні навчально-дослідницькі завдання.

Організація науково-дослідної роботи студентів (НДРС) у вищих навчальних закладах передбачає створення умов для широкого залучення студентів до наукових досліджень як важливого фактора підвищення якості підготовки спеціалістів. Завдання, які висувають сучасне виробництво і практика, настільки складні, що їх вирішення часто вимагає творчого пошуку, дослідницьких навичок. У зв'язку з цим сучасний спеціаліст повинен володіти не тільки необхідною сумою фундаментальних і спеціальних знань, а й певними навичками творчого розв'язання практичних завдань, умінням використовувати в своїй роботі все те нове, що з'являється в науці і практиці, постійно вдосконалювати свою кваліфікацію, швидко адаптуватися до умов виробництва. Усі ці якості необхідно розвивати через активну участь студентів у науково-дослідній роботі.

Науково-дослідна робота студентів включає в себе два взаємопов'язаних напрямки:

1)навчально-наукову роботу (ННР), що полягає у вивченні основ і методів наукових досліджень та прищепленні студентам навичок наукової праці;

2)власне наукові дослідження, що здійснюються студентами під керівництвом професорів і викладачів, через розв’язання науково-дослідних завдань, які пізніше можуть складати основу доповіді на навчально-науковому семінарі. Упродовж семестру кожен студент може виступити на ньому з доповіддю або повідомленням, підготовленим за результатами виконаного індивідуального завдання. Практикуються також індивідуальні навчально-дослідницькі завдання з елементами наукового пошуку.

А також навчально-дослідницькі завдання проводяться під час підготовки дипломних, кваліфікаційних робіт, зазвичай, пов'язаних з дослідженням конкретних проблем, у процесі виконання яких майбутні спеціалісти вчаться користуватись підібраним матеріалом, аналізувати його. Ці дослідження можуть стати не лише надбанням особистісним, а також бути опубліковані в студентських збірниках.

Тема 2. Початки християнства на Русі.

1. Традиційний і нетрадиційний погляд на хрещення Русі.

2. Заснування київської митрополії 1036 р.

Методичні рекомендації

З`ясувати, як було спростовано обряд хрещення Русі. Довести, що Русь прийняла нову релігію не на засадах вірнопідданства, а на засадах самостійної, рівної всім іншим церквам.

На основі літописів проаналізувати різні погляди щодо заснування київської митрополії. Визначити роль Я. Мудрого у запровадженні митрополії на Русі.

Рекомендована література

1. Історія релігії в Україні / За ред. А. Колодного, П. Яроцького. – Т-во „Знання”, КОО, 1999. – 735 с.

2. Котляр М. Літописні легенди про „хрещення Русі” та історична дійсність // Людина і світ. – 1988. – №5. – С. 22 – 27.

---

Дата добавления: 2015-09-07