Підготовка керівника до занять.

ОФІЦЕРІВ ЗАПАСУ

ДИДАКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ З ПРЕДМЕТУ "УПРАВЛІННЯ ПОВСЯКДЕННОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДРОЗДІЛІВ"

Тема 6 "Методика організації та проведення заняття з загальновійськової підготовки"

ХАРКІВ – 2014

Перше навчальне питання:

quot;Підготовка керівника до занять".

Повсякденна управлінська діяльність в сучасний період дуже різноманітна, оскільки вона пов’язана зі всіма сторонами складного життя військової частини.

Серед завдань повсякденної діяльності особливе місце займає організація бойової підготовки у підрозділах та військових частинах.

Якість занять, що проводяться з особовим складом, а також і за­гальний рівень підготовки тих, хто навчається, залежать перш за все від рівня особистої підготовленості керівника занять.

Систематично та послідовно викладати навчальний матеріал теми, можна тільки при умові глибокого знання предмета, розуміння мети кож­ного заняття в загальній системі підготовки екіпажів бойових машин. Тому керівник заняття повинен добре знати прог­раму, мету навчання, обсяг знань і практичних навичок, що необхідні для тих, хто навчається.

Таким чином, успішна організація заняття вимагає ретельної підготовки керівника заняття, безперервного удосконалення їх методичних навичок.

Підготовка до проведення занять включає:

- підготовку керівника заняття і керівників занять на навчальних місцях, розробку плану проведення заняття;

- підготовку навчальних місць, навчальної матеріально-технічної бази, матеріального забезпечення заняття;

- підготовку тих, хто навчається, до занять.

Підготовку керівника до занять можна розділити на два етапи:

- попередню;

- безпосередню підготовку до проведення конкретних занять.

Добра попередня підготовка керівника, є однією з основних умов якісного проведення заняття. Вона здійснюється методом самостійної ро­боти і на заняттях по вдосконаленню спеціальної та методичної підготов­ки, що проводяться за планами і програмами командирської підготовки.

Попередня підготовка керівника заняття повинна супроводжуватись веденням робочого конспекту. Форма і порядок ведення робочого конспекту можуть бути різними. Конспект рекомендується вести по окремим питанням чи по темам програми. При складанні конспекту необхідно залишати чисті сторінки для накопичення та розширен­ня матеріалу. Записи всередині кожної тами доцільно систематизувати по окремих основних питаннях. При цьому корисно вказувати джерела ма­теріалу, що конспектується (найменування керівництв, підручників, статей).

Робочий конспект, якого добре складено, та який безперервно ве­деться, є одним з основних посібників по підготовці і сприяє підвищенню якості занять, що проводиться.

Вихідними даними для підготовки до заняття є:

- розклад занять в роті;

- програма бойової підготовки (навчальна програма);

- вказівки старшого начальника по уточненню навчальних задач.

Рекомендується наступний приблизний порядок роботи керівника при підготовці до проведення заняття:

1. Уяснити з ротного розкладу найменування теми, дату, час та місце проведення заняття.

2. Вивчити обсяг навчального матеріалу з програми бойової підготовки. При цьому слід урахувати вказівки старших начальників та особливос­тей вивчення окремих питань.

3. Визначити навчальну та виховну мету і метод проведення заняття.

4. Уточнити стан матеріальної частини там, де заплановано заняття (в технічному класі, парку); Підібрати та привести до готовності до заняття матеріальну частину та. інші навчально-методичні посібники.

5. Підібрати необхідні керівництва та посібники та вивчити їх в обсязі даної теми.

6. Виконати розрахунок часу для відпрацювання навчальних питань занят­тя.

7. Скласти план-конспект.

8. Провести тренування у застосуванні найбільш доцільних методичних прийомів у викладенні навчального матеріалу і показу.

9. Уточнити розрахунок часу, методичні вказівки в план-конспекті та затвердити план-конспект.

Підготовка керівника до проведення занять здійснюється на показових, інструкторсько-методичних заняттях, інструктажах і самостійній підготовці.

Самостійна робота починається з вивчення керівних документів з бойової підготовки, у яких даються конкретні вказівки з організації занять, а також звертається увага на ті питання бойової підготовки, що з досвіду минулого періоду навчання і раніше проведених занять викликають особливі труднощі в тих, хто навчається, щоб їх у ході занять відпрацювати більш ретельно, а також з визначення і уточнення вихідних даних, на основі яких розробляється план заняття.

Крім того до початку занять керівник зобов'язаний вивчити весь комплекс основних питань по всій програмі навчання, використовуючи для цього основні навчальні посібники, методичну літературу та навчально-матеріальну базу, що є в наявності. Крім того, щоб заняття були цікавими та повчальними, керівник повинен постійно слідкувати за літературою, що видається, вивчати все нове що та підбирати харак­терні приклади із досвіду бойової підготовки.

Вихідні дані для проведення заняття включають: тему, зміст навчальних питань, місце проведення, час, а також кількість бойової техніки, боєприпасів, імітаційних засобів, необхідних для заняття. Ці дані керівник бере з плану бойової підготовки підрозділу, розкладу занять, програми бойової підготовки, курсу стрільб (водіння), вказівок безпосереднього начальника під час показових, інструкторсько-методичних занять, інструктажів.

При вивченні вихідних даних керівник усвідомлює тему і зміст навчальних питань, визначає зміст даного заняття, тобто враховує пройдені теми і заняття, відпрацьовані вправи і нормативи; місце проведення заняття; час і тривалість заняття; кількість бойових машин; відпущену кількість боєприпасів, моторесурсу і імітаційних засобів.

У результаті засвоєння керівником заняття матеріалу з урахуванням досвіду проведення занять і рівня підготовки особового складу складається попередня схема заняття і визначаються навчальні питання.

На полігоні керівник заняття уточнює: можливості його навчальних об'єктів щодо проведення заняття; наявність і працездатність тренажерів, інструктує операторів; визначає площу і оснащення кожного навчального місця, порядок їх заміни; наявність зв'язку між навчальними місцями; орієнтири та інші питання забезпечення заняття.

Особиста підготовка завершується складанням алгоритму роботи керівника під час проведення заняття, операційних, операційно-методичних карток, планів-конспектів, що є робочими документами керівника. У них дається чітке формулювання теми заняття; визначаються навчальні і виховні цілі; формулюються навчальні питання; час і місце проведення заняття, література, яка використовувалася при підготовці до заняття, матеріальне забезпечення, порядок роботи на кожному навчальному місці (зразки алгоритмів роботи керівника під час проведення заняття, операційні, операційно-методичні картки додаються).

Підготовка навчальних місць та їх матеріальне забезпечення полягає у визначенні площі навчальних місць і кількості необхідних заходів щодо їх дообладнання, у перевірці наявності і справності навчально-тренувальних засобів, наочних і навчальних посібників, які використовуються на занятті, і в підготовці їх до роботи.

Підготовка тих, хто навчається, до заняття здійснюється під керівництвом сержантів або офіцерів роти в години самостійної підготовки, які плануються в розкладах занять. Ця підготовка включає вивчення або повторення навчального матеріалу, необхідного для успішного засвоєння теми майбутнього заняття. Вивчаються умови вправ, повторюються правила стрільби, проводяться бесіди, збори, випускаються бойові листки, готується наочна агітація, популяризується досвід відмінників навчання. Для попередження нещасних випадків на заняттях із всім особовим складом вивчаються вимоги безпеки, необхідні для особового складу в період підготовки до заняття, може бути перегляд кінофільмів і діафільмів з наступної теми, тренування на навчально-тренувальних засобах.

Друге навчальне питання

Зміст плану – конспекту проведення занять. Проведення занять з підлеглими

Зміст плану (плану-конспекту) складається з:

- назва теми;

- назва заняття;

- навчальних та виховних цілей;

- місце заняття;

- час який відводиться на заняття;

- метод проведення заняття;

- література яка використовується;

- навчально-матеріальне забезпечення;

- вступної, основної і заключної частини.

На вступну частину відводиться 5-15 хвилин. За цей час керівник приймає рапорт, вітається та перевіряє, наявність особового складу і їх готовність до заняття, ув'язує тему заняття з матеріалом, що ра­ніш вивчався, оголошує назву теми, розкриває цільову настанову та ко­роткий зміст заняття.

Ці відомості необхідні для того, щоб ті, хто навчається, уяснили, чим їм треба буде займатися, що вони повинні вивчити на занятті, як воно буде організоване та проведено. Тим самим досягається попередня підготовка тих, хто навчається, до активної участі у вивченні навчального матеріалу.

У випадку необхідності у вступній частині виконується також опи­тування тих, хто навчається, по раніш пройденому матеріалу з метою перевірки якості його засвоєння, закріпленні найбільш важливих поло­жень і нормативів, а також для підготовки їх до сприйняття нових ві­домостей. Таке опитування доречне у тому випадку, якщо тема наступ­ного заняття пов'язана з попередньою чи є подальшим розвитком вже розглянутих питань.

Якщо внаслідок опитування буде встановлено, що ті, хто навчається, недостатньо твердо знають попередній матеріал, керівник повинен передбачити коротке його повторення в процесі занять.

У вступній частині практичного заняття, керівник додатково оголошує порядок проведення заняття, вказує навчальні місця і порядок їх проходження, розподіляє навчальну групу на підгрупи.

У відповідальності з кількістю навчальних місць, нагадує заходи безпеки. Ставиться задача на підготовку навчальних місць.

В основній частині теоретичного заняття викладається, як прави­ло, новий матеріал. Вона охоплює більшу частину часу, (що відведений на заняття). Керівник заняття зобов'язаний використовувати його так, щоб планомірно вивчити з теми, хто навчається, всі передбачені змістом заняття навчальні питання.

Метод викладення нових відомостей обирається, виходячи із зміс­ту теми, навчальної мети, матеріального забезпечення, рівня та профілю підготовки тих, хто навчається, навчального часу та місця заняття.

Дуже важливе значення має послідовність викладення матеріалу. Вона повинна бути ретельно продумана, відображена в плані-конспекті і в ході заняття суворо дотримуватись. У тих випадках, коли це немож­ливо, рекомендується дотримуватись єдиної системи у викладенні ма­теріалу. Звикаючи до неї, ті, хто навчається, легше сприймають нові відомості. Крім того, цей метод дозволяє тим, хто навчається, більш чітко відповідати керівнику, витримуючи той же порядок, в якому він систематично вів свої пояснення.

Виключно важливе значення має використання керівником дошки. Схеми, креслення та, приклади, що зображуються на дошці, як правило, переносяться в конспекти і являються основним навчальним матеріалом, яким ті, хто навчається, перш за все керуються. Тому всі записи та креслення на дошці повинні бути чіткими та акуратними. При зображенні на дошці схем, керівник повинен дотримуватись визначеної послідовності їх викреслювання, давати пояснення і займати таке положення, при якому ті, хто навчається, можуть спостерігати за його діями, якщо формула чи зображення мають умовні позначки, то вони повинні супро­воджуватися пояснюючими записами. Перед викреслюванням схеми рекомен­дується повідомити, які вона має графічні розміри, з тим, щоб ті, хто навчається, могли правильно розмістити її в конспекті.

При викладенні навчального матеріалу керівник повинен розумно користуватися планом-конспектом, так як читання його підриває автори­тет керівника, веде до втрати зв'язку з аудиторією, понижує активність тих, хто навчається, внаслідок чого заняття не досягає мети. До план-конспекту рекомендується звертатися лише у випадку необхідності контролю правильної послідовності викладання навчальних питань та розподілу часу, а також проведення точних формулювань, визначень та нормативів, які повинні бути законспектовані та вимагають тому неодноразового дослівного повторення.

Обсяг необхідних записів керівник повинен визначити завчасно, виходячи з наявності навчальних посібників по темі, що вивчається (під­ручників, керівництв, посібників, періодичної літератури). Щоб не до­пустити помилок у конспектах, на дошці рекомендується виписувати всі нові терміни та назви. Одночасно слід звернути увагу на правильну їх вимову, для того, щоб ті, хто навчається, робили записи свідомо та правильно, на початку слід коротко пояснити основний зміст питання і тільки після цього дати можливість робити записи. Керівник повинен систематично контролювати правильність ведення записів в конспектах як на самому занятті, так і періодично після вивчення розділу чи теми. Це дозволяє йому вчасно усунути недоліки в методиці проведення занять, та у веденні записів.

В основній частині заняття треба обов'язково передбачити час для відповіді на питання. Задавати їх можна тільки з дозволу керівника. Якщо зміст питання відірваний від теми заняття чи не має інтересу для більшості тих, хто навчається відповідати на нього доцільно під час перерви чи після заняття. Ні в якому випадку не можна давати неправильну, непродуману відповідь. Якщо керівнику важко відразу дати правильну відповідь, краще це роботи на наступному занятті чи в інший зручний час.

В основній частині практичного заняття, спочатку може бути по­казаний порядок виконання основних операцій та робіт, особливо тоді, коли роботи виконуються перший раз. Після цього, ті, хто навчається, відпрацьовують їх самостійно на навчальних місцях.

Якщо при виконанні робіт передбачене використання обладнання чи інструменту, з якими ті, хто навчається, раніш не працювали, ке­рівник чи інструктор зобов'язаний попередньо пояснити та показати правила їх застосування.

В процесі практичних робіт керівник контролює роботу на нав­чальних місцях і правильність дій тих, хто навчається, приділяючи більше уваги слабо підготовленим, якщо необхідно, особисто показує правильні прийоми виконання робіт, не замінюючи, однак, інструктора. Обов'язком керівника є також контроль за своєчасною зміною тих, хто навчається, на навчальних місцях і дотриманням встановлених заходів безпеки. Виявивши що більшість з тих, хто навчається, важко засвою­ють будь-яку роботу чи допускають характерні помилки, керівник може привернути увагу всіх до одного з навчальних місць і показати там, як треба діяти. Потім дати вказівку механіками інструкторам відпра­цювати з тими, хто навчається, цей прийом з метою усунення помилок.

З метою прищеплювання тим, хто навчається, правильних техно­логічних прийомів та навичок, практичні заняття на машинах необхідно проводити із застосуванням спеціальних завдань та технологічних (операційних) карт, які повинні видаватися на кожне робоче місце чи екіпаж. Користування такими картами особливо доцільне для тих, хто навчається, що отримують первинні навички.

У тих випадках, коли доводиться проводити навчання декількох груп на одній машині, слід завчасно передбачити на кожному робочому місці однакову працеємність робіт, з тим, щоб зміна на навчальних місцях проводилась одночасно. Роль керівника та інструктора ще більш зростає, так як необхідний безперервний контроль за часом за роботою кожної групи тих, хто навчається, щоб забезпечити не тільки правильне але й своєчасне виконання робіт, не допускаючи взаємних завад та по­рушень заходів безпеки. Після виконання всіх робіт передбачається час для приведення в порядок навчальних місць.

Заключна частина будь-якого заняття призначена для підведен­ня підсумків заняття, оцінки знань і практичних навичок тих, хто навчається і постановки задач на самопідготовку. Рекомендується лі­тература. За основну літературу рекомендуються Статути, настанови, офіційні керівництва та інструкції з будови та експлуатації машин, яка вивчається, а також навчальні посібники. Слід користуватися останніми виданнями вказаної літератури. В кінці заключної частини вказуються тема та місце наступного заняття. Тривалість заключної частини 5-10 хвилин. Заключна частина практичного заняття складається крім того з розбирання якості виконання вивчаємих операцій і робіт в цілому і тих недоліків в технології виконання робіт, які були допущені окремими військовослужбовцями які навчаються, чи екіпажами. В завданні на самопідготовку повинно бути вказано що необхідно повторити чи вивчити додатково, та які недоліки повинні бути усунути.

Після закінчення розбору з тими хто навчається, проводиться окре­мо розбір з керівниками навчальних місць.

Питання для самоконтролю:

1. Що включає підготовку до проведення занять?

2. Етапи підготовки керівника до занять?

3. Вихідні дані для підготовки до проведення занять.

4. Порядок роботи керівника до проведення занять?

5. Зміст плану – конспекту?

6. Зміст вступної частини.

7. Зміст основної частини.

8. Зміст заключної частини.

Дата добавления: 2015-09-05