Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Методи ремонту

Читайте также:
  1. Battement tendu. Методика преподавания, виды.
  2. IV. Изучите методику объективного обследования.
  3. IV. Методические указания студентам по подготовке к занятию
  4. Tour lent. Методика преподавания.
  5. V. Повторите методические рекомендации для студентов по методике обследования пациента, учитывая возрастные особенности.
  6. АНАЛИЗ МЕТОДИК ОБУЧЕНИЯ БОКСЕРОВ ЧУВСТВУ ДИСТАНЦИИ
  7. ВВОДНЫЕ МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ

Знеособлений (агрегатний) метод ремонту складається в тому, що несправні агрегати, складальні одиниці, деталі і прибори заміняються відремонтованими або новими. Агрегати, деталі і прибори, як правили, знеособлюються. При знеособленому (агрегатному) методі ремонту скорочується тривалість і зменшується вартість ремонту.

Для забезпечення знеособленого (агрегатного) методу ремонту техніки ремонтні підприємства повинні мати ремонтний фонд агрегатів, вузлів, деталей і приборів у кількості, що забезпечує безперебійну роботу ремонтного підприємства протягом одного місяця. Запас обмінного фонду агрегатів, вузол, деталей і приборів по основних технічних засобах і обладнання на складах ОК і фронту повинен утримуватися в кількості до 3 – 5% наявності цих технічних засобів і обладнанання в ОК. Для підвищення продуктивності праці, поліпшення якості робіт і скорочення часу перебування техніки в ремонті, як правило, у ремонтних підприємствах речової служби застосовується знеособлений (агрегатний) метод ремонту.

Незнеособлений (індивідуальний ) метод ремонту складається в тому, що агрегати, вузли, деталі і прибори по закінченні їхнього ремонту встановлюються на ту ж техніку, із яким вони були зняті.

Змішаний метод ремонту складається в тому, що частину агрегатів, вузлів, деталей і приборів ремонтується, а частину їх заміняється новими.

 

Технологічний процес ремонту

 

Технологічний процес ремонту технічних засобів речової служби полягає у виконанні визначеного для даного виду ремонту обсягу робіт у встановленій послідовності відповідно до діючих технічних умов і посібників.

Розробка технологічного процесу ремонту включає:

- Метод ремонту й організації виробництва;

- Добір і розміщення обладнання;

- Розробку технологічних режимів.

 

Схема технологічного процесу ремонту технічних засобів речової служби загальному виді передбачає здійснення наступних робіт:

1. контроль за радіаційним і хімічним зараженням техніки противником;

2. дезактивацію і дегазацію;

3. приймання в ремонт;

4. зняття складових частин (агрегатів, вузлів), приборів і деталей, що вимагають ремонту;

5. перевірку, чищення і мийку корпуса (рами);

6. перевірку складових частин (агрегатів, вузол), приборів і деталей, на що знімаються з техніки, з усуненням виявлених у них несправностей;

7. установку нових або відремонтованих деталей, приборів і складових частин (вузол, агрегатів);

8. випробування техніки відповідно до технічних умов;

9. усунення дефектів, виявлених при випробуваннях;

10. фарбування (підфарбування) техніки;

11. доукомплектування й остаточну перевірку якості ремонту й укомплектованості техніки;

12. здачу відремонтованої техніки на склад готової продукції;

13. здачу відремонтованої техніки представнику частини.

Налагодження технологічного процесу полягає в випробуваннях при доведенні прийнятого технологічного оснащення в нормальних виробничих умовах із метою досягнення встановленої продуктивності праці і гарної якості ремонту.

Технологічний процес налагоджується безпосередньо на робочих місцях.

Технічні засоби, прийняті в ремонт, установлюються на площадці збереження ремонтного фонду, а все технологічне обладнання здається на склад. Електрообладнання, прибори, інструмент і приналежності технічних засобів, що зберігаються на площадці, щоб уникнути пошкодження і втрати, знімаються і зберігаються на складі. З площадки збереження ремонтного фонду техніка надходить у ремонт, при цьому вона повинна бути укомплектована відповідно до акту технічного стану.

Агрегати, вузли і деталі розібраної техніки піддаються чищенню, після чого перевіряються і сортируються на придатні, що вимагають ремонту і негідні відповідно до технічних умов. Придатні деталі маркіруються клеймом ВТК (білою або блакитною фарбою), що вимагають ремонту – жовтою фарбою, а негідні деталі – червоною.

При незнеособленому (індивідуальному) методі ремонту придатні і потребуючі ремонту деталі, вузли й агрегати залишаються в цеху (дільниці, відділенні) і зберігаються на окремих стелажах, а негідні здаються в металобрухт.

Після зборки і загального регулювання техніка перевіряється контролерами ВТК відповідно до затверджених умов. Після усунення несправностей техніка офарблюється й остаточно приймається контролером ВТК. Прийнята техніка направляється на склад (площадку) готової продукції. Відремонтована техніка, після прийому її представником частини з ремонтного підприємства вивозиться автотранспортом військової частини.

 

 


Дата добавления: 2015-09-06; просмотров: 127 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Тимчасове зберігання | Основні дані про хімічні матеріали | Стаціонарна майстерня хімічного чищення речового майна | Технологічний процес хімічного чищення обмундирування | ПМХО – 1. | Тактико – технічні дані ПМХО – 1. | Електрообладнання, пароводяне господарство майстерні | Загальні положення з експлуатації | Інвентаризація і списання технічних засобів | Особливості експлуатації техніки речової служби в різноманітних природних умовах |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Техніка безпеки при експлуатації технічних засобів| Теоретичні основи технічного обслуговування та ремонту техніки 1 страница

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)