Проведення дослідження та відображення його графічно

Методика формування морально-естетичної вихованості учнів на уроках художньої літератури Й.Ф.Гербарта. В 4-7 класах зрозумілим стає дітям не лише моральне значення подій, поведінки героїв твору, обставин їх життя, а й ідейно-художній зміст літературного образу. Досить часто учні перебувають під впливом конкретних образів, їм важко абстрагуватись, тому діти ще прагнуть висловити свої почуття, переживання, викликані твором, в ігровій формі, наслідують ідеал вчинків людей, а не ідеалами людських характерів. Оцінюючи вчинки головних героїв, вони прагнуть здійснити їх подвиги в житті [13].

Процес формування морально-естетичних оцінок творів літератури учнями 4-7 класів має певні особливості, зумовлені, з одного боку, рівнем сприймання і розуміння змісту віршів, оповідань, а з другого - логікою розгортання оціночної діяльності в цьому виді мистецтва. Діти вже досить добре усвідомлюють, що саме повинно оцінюватись (наприклад, головний зміст твору) і як саме (виявляючи своє ставлення до змісту). Учні починають виділяти в моральному змісті твору його художні особливості, ідеї добра, справедливості, мужності, але цілісного сприймання образу ще немає.

У 4-5 класах учні визначають настрій, втілений в образах творів літератури, можуть розкрити його динаміку, тобто формується цілісне сприймання образу природи, діяльності людини. В естетичній оцінці школярі звертають увагу на співвідношення настрою твору і настрою поета, письменника і можуть висловити своє ставлення до їхньої творчості. У 6 класі учні називають сферу діяльності образу, його характеристики, тобто в цей період формується естетична оцінка образної структури твору, цілісне його сприймання і розуміння.

У 7 класі учні оцінюють відображену в ідеї твору систему образів як відтворення картини життя, тобто можуть оцінити соціальне значення твору.

Отже, у процесі формування естетичної оцінки літературних творів учні виділяють моральну основу твору; художній твір як результат творчого виявлення письменника; внутрішнє життя образу і грані творчості письменника; систему образів і соціальну роль художнього твору; ставлення письменника до дійсності.

Оцінюючи вірш, треба спиратись на методичні прийоми роботи над ним: читання вірша учням, виділення в ньому основної думки, логічних наголосів, темпу читання, порівняння зображеного у вірші з естетичним досвідом учнів.

Оціночній діяльності учнів 4-7 класів мають бути властиві критерії: образності, правдивості образів твору, емоційності, оригінальності і новизни, виразності [13].

Творчу роботу учнів можна поділити на такі види: виділення головних епізодів, які сприяють з’ясуванню основної думки твору; знаходження в тексті описів, картин, за допомогою яких розкривається основна думка, створюються художні образи; словесне малювання за уявленнями в зв’язку з баченим, почутим, прочитаним; знаходження висловлювань, що свідчать про авторську оцінку зображуваного в творі; підкреслення головних слів, за допомого яких розкриваються художній образ, основна думка; обґрунтування свого ставлення до твору [19].

Необхідність формування естетичних оцінок в учнів зумовлена величезним значенням творів літератури, які відтворюють багатство навколишньої дійсності, взаємин між людьми, красу перетворюючої діяльності людини за законами краси. Поряд із загальноосвітньою підготовкою ці питання допомагають збагатити морально-естетичний досвід дитини, озброїти її критеріями правильного ставлення до мистецтва як відображення моральних і естетичних ідеалів нашого суспільства.

Отже, аналізуючи літературний твір, виявити своє оціночне ставлення учні можуть по-різному: висловити своє ставлення до головних героїв, їх вчинків, виявити важливі моменти у творі, основну ідею та ін.

Зміст та етапи дослідження. Дослідження полягало у визначенні рівня моральної вихованості учнів середнього шкільного віку та в експериментальній перевірці ефективності вищезазначеної методики Гербарта щодо формування морально-естетичних оцінок та морально-естетичної вихованості учнів середнього шкільного віку засобами художньої літератури.

Дослідження проводилося серед учнів 5-го класу. Усього у ньому взяло участь 19 дітей.

Етапи дослідження:

1. Планування дослідження: вивчення та аналіз педагогічної та методичної літератури, аналіз існуючих методик формування естетичних оцінок та морально-естетичної вихованості учнів середнього шкільного віку.

2. Підготовка до проведення дослідження: вибір однієї з найбільш розповсюджених методик формування естетичних оцінок та морально-естетичної вихованості учнів, створення анкети для визначення рівня морально-естетичної вихованості учнів.

Анкета представлена у додатках.

3. Проведення анкетування серед учнів 5-го класу з метою визначення їхнього рівня морально-естетичної вихованості. Учням було запропоновано відповісти на 10 запитань анкети, що стосувалися всіх показників морально-естетичної вихованості.

4. Аналіз результатів анкетування.

Кожне з 10 запитань анкети оцінювалося по 1 балу за відповідь «Так» та за вибір одного чи декількох з перерахованих жанрів хужожньої літератури, що найбільш за інші подобається учневі (запитання №3 та №6); 0,5 балів - за відповіді «Іноді» та «В окремих випадках»; 0 балів - за відповіді «Ні» та «Ніколи». Отже, учні мали можливість набрати максимум 10 балів.

Підрахувавши кількість балів кожного учня, результати було розподілено за 4-а рівнями:

– високий рівень естетичної вихованості (8-10 балів);

– середній рівень (5,5-7,5 балів);

– низький рівень (3-5 балів);

– дуже низький рівень (0 - 2,5 балів).

5. Запровадження методики формування естетичних оцінок та морально-естетичної вихованості учнів середнього шкільного віку.

Для цього у 5-у класі за даною методикою було проведено 2 уроки: урок української літератури, та урок світової літератури за темами відповідно до існуючої програми навчання для 5-го класу.

6. Проведення повторного анкетування учнів з метою визначення можливих змін показників щодо їхнього рівня морально-естетичної вихованості.

Учням було повторно запропоновано заповнити анкету.

7. Аналіз результатів повторного анкетування.

8. Підведення підсумків дослідження та формулювання висновків.

Результати дослідження. Проведення першого анкетування серед учнів 5-го класу дало можливість визначити їхній рівень морально-естетичної вихованості.

Було отримано наступні результати (рис. 2.1):

– високий рівень естетичної вихованості мають 15,8% дітей, з них 66,7% дівчат та 33,3% хлопчиків;

– середній рівень - 36,8% дітей, з них 71,4% дівчат та 28,6% хлопчиків;

– низький рівень - 42,1% дітей, з них 25% дівчат та 75% хлопчиків;

– дуже низький рівень - 5,3% дітей, з них 0% дівчат та 100% хлопчиків;

Отже, анкетування виявило, що більшість дітей мають низький рівень морально-естетичної вихованості.

Після впровадження та роботи за методикою Гербарта щодо формування естетичних оцінок та морально-естетичної вихованості учнів середнього шкільного віку було проведено повторне анкетування учнів.

Було отримано такі результати (рис. 2.2):

– високий рівень морально-естетичної вихованості мають 17,3% дітей, з них 60,7% дівчат та 39,3% хлопчиків;

– середній рівень - 47,4% дітей, з них 55,6% дівчат та 44,4% хлопчиків;

– низький рівень - 31,6% дітей, з них 33,3% дівчат та 66,7% хлопчиків;

– дуже низький рівень – 3,7% дітей, з них 0% дівчат та 100% хлопчиків;

Рис. 2.1. Результати дослідження морально-естетичної вихованості учнів до впровадження методики Гербарта

Рис. 2.2. Результати дослідження морально-естетичної вихованості учнів після впровадження методики Гербарта

Отже, всі отримані результати та аналіз рис. 2.1-2.2, дозволяють зробити висновок, що запропонована методика Гербарта певною мірою має позитивний вплив на рівень морально-естетичної вихованості учнів. А саме: було встановлено, що тепер більшість дітей мають середній рівень морально-естетичної вихованості, а не низький, як це було виявлено після проведення першого анкетування. На жаль, дана методика не мала значний вплив на підвищення кількості дітей із високим рівнем морально-естетичної вихованості. Це можна пояснити тим, що запропонована методика Гербарта була впроваджена на дуже короткий відрізок часу, а не систематично використовувалася у навчально-виховному процесі.

Дата добавления: 2015-09-06