Ізраїль

Ізраїль (оф. держава Ізраїль) роэташований в Пд-зах. Азi на Близькому Сходi та межус на пiвночi з Лiваном, на сходi з Сирiсю i Йорданiсю, на пiвднi з €гиптом. На заходi омивасться водами Середземного моря (протяжнiсть берегово лiнiУ 188 км); на крайньому пiвднi Ізраїль мас вихiд до АкабськоТ затоки Червоного моря.
1зраль невелика крана (з лiвночi на пiвдень нона простяглася на 420 км., а заходу на схiд — на 116 км. в найширшому мiсцi).
Незатiежнiсть проголошено 14 травня 1948 року на пiдставi резолюцй Генеральноi. Асамбле. ООН, прийнятоУ 29 листопада 1947ро (4iт’ан ООН по роздiлу Паi,естини.
Ізраїль в силу рiзнах факторiв, утпримуеться вiд офiцiйного визначення свос кордонiв.
Бiльшiсть крааi визнас кор донами 3елену межу>, встановлену по лiнй припинення вогню мiж Iзралем i Трансйорданiсю 1949 року, що ойчежус територiю загальною пло щею 20 770 км?. Проте пiд фактнчнгiм контролем Iзратiю знаходяться i деякi iншi територй що не визнаються його сусiдами, найбiльшилiи з яких є Голанськi висоти та територiя Схiдного Срусалима. Загалом, територiя, що контролюсться крсйною, становшпь приблизно 22 072 км2, а разом iз Палестинськiiми територiями площа Iзралю становиiпь 27800 км?.

Природа

Видiляють 4 врироднi зони приморську пагористу родючу рiвнину, бiльш гористу область, що займас переважно центральнi райони краiни (найв. т. Iзрапю — г. Мерон, сягас 1208 м. над рiвнем моря), рифтову долину (частина Схiдноафрикансько рифтово системи) — слабо розчленоване плоскогiр ‘я, яке круто обривасться до тектонiчно впадини Гхор (Ель-Гор); на пiвднi лежить спекотна пустеля Негев, на яку припадас майже 60% територi 1зраiлю.
Вiдповiдно до рельефу змiнюються i клiмашичнiумови в рiзних районах крати. Загалом клiмат 1. характеризусться як субтропiчний середземноморського типу, iз сухим спекотним лiтом та м’якою дощовою зимою. Але на пiвднi й на сходi вiн спекотнiший, нiж на пiвночi та заходi. Опади теж розподiляються нерiвномiрно: у пiвденних районах iх випадас лише 25 — 30 мм. на рiк, у пiвнiчних до 1000 мм.
Усiчнi середня температура +10 — +20С, у серпнi вiдмiтка термометра пiднiмасться до +35С. Але одна i та ж температура врiзних районах краши сприйТцасться по-рiзному через неод наковий рiвень вологостi. Температура води Мертвого моря кол ивасться вiд +З2Су серпнi до +25Су лютому.
Найбiльша рiчка Ізраїлю — Йордан (252 км), що течерифтовою долиною, є однiсю з головних християнських святинь. На своему шляху рiчка утворюс два озера. Одне з них — Хуле — у нашi днi вже осушене i використовусться пiд рiллю. друге озеро — Тивердiйське (Кiнерет) — є найбiльшим сховищем прiсноУ води в краiнi. Гiдроресурси 1зралю обмеженi: рiчок тут мало i майже всi вони пересихають, тому Кiнерет (145 тис. кв. км) є для iзраТлътян важливим постачальником питно води.
Йордан впадас у Мертне море, яке знаходиться на кордонi 1зралю з Йорданiсю у найглибшiй западинi свiту Гхор, на 395 м. нижче рiвня моря.
Щоб уникнути дисбалансу вод опостачання, в 1964 р. завершилось будiвництво ВсеІзраїльського водогону. Ця система гiгантських труб, акведукiв, вiдкритих каналiв, резервуарiв, дамб i насосних стан цiй постачас воду з пiвнiчних i центральних районiв краши до майже безводного пiв дня.
Iтiадра 1зралю небагатi на кориснi копалини. На всiй територi крани значними є ресурси будiвельного каменю й пiску. Виявлено запаси нафти в районi Хайфи й Ашдода, але вони малопродуктивнi. Iз 1961 р. зi свердловин у районi Арада добувасться природний газ. Величезнi шари торфу, що роэташовуються там само, використовуються лише як юбрива, оскiльки хнiй паливний коефiцiснт є невисоким. Добуваються фосфати, марганець, вапняк. У водi \Iертвого моря мiститься значi-iа кiлькiсть калійної солi та брому.
Брак корисних копалин 1 во дню ресурсiв компенсус вихiд територй Ізраїлю до Сере дземного й Червоного морiв, що з сд нус крашу з усiм свiтом за допомогою морських шляхiв.
Флора i фауна
Рослинний 1 тваринний свiт Ізраїлю багатий i рiзiюманiтний. Цьому сприяс географiчне положення краiни на стику трьох континентiв. В iзралi заресстровано понад 2800 видiв рослин: вiд альпiйських — у горах на пiвночi крани до пустинних — в Аравi на пiвднi.
На гористiй пiвночi iзралю, де клiмат вологий, розкинулися лавровi лiси, дуби i дерева фiсташок. Фiнiковi пальми ростуть всюди, де є достатня кiлькiсть пiдземних вод. Пiсля першiiх дощiв, в жовтнi-листопад, земля вкршзасться зелен им киiимом, аж поки не наступить сухий лiтнiй сезон. Цвiтугь дикi тюльпани, iриси, рожевi й бiлi цикламени, жовтi крокуси, гiацинти.
В лiсак водяться лосi, дикi кiшки та iншi ссавцi; круторогих нубiйських козерогiв можна побачити в гiустелi, газелi населяють нагiр’я й пагорби. У країнi налiчусться близько 500 видiв птахiв та заресстровано 80 видiв нлазунiв, серед них хамелеони, змi, ящiрки.
В Iзраiлi вживаються найсуворiшi заходи спрямованi на захист пр ирод и i пiваринного свiту. Щоб зберегти багату спадщину Землi Iзра)iю, вживаються заходи для охорони рослинного й тваринного свiту, вiдновлення флори й фауни бiблейського перiоду, а також видiв, якi знаходяться на межi зникнення. В крачi дiс Управлiння охорони природи спiльноз Товариством захисту навколишнього сере довища.
В Ізраїлі є 160 заповiдникiв та заказникiв та 43 нацiональних парки. 1— одна з небагатьох кран, яка активно вiдновлюс лiсовi ресурси. Так, ще в 1948р. нараховувалось близько 4,5 млн. дерев, то до кiнця 90-х було посад жено понад 200 млн. дерев. Сьогоднi бiльше 70% лiсiв штучно посадженi.
Населения: 7,б95млн. 1 близько 200 тис. iноземних працiвникiв та нелегальних Мiгрантiв (2010).
З них 5,802 млн. (75,4 %) — свре 1,573 млн. (20,5 %) — араби (в том числi араби-мусульмани: палестинцi, бедуни, араби-християни) и 320 тис. (4,2 %) — друзи, черкеси i представники iншях нацiональних меншин. З 2000-гороку частка сврейського населення эменшилась на 2%, а мусульман - зросла на 1,2%. Частка християн, в тому числi 1 арабiв-християн, не змiнилась, а вiдсоток друзiв збiльшився на 0,7%.
Серед сврев — 3,iмлн (56 %) народились в IзраУлi (цабарiм) i 2,З9млн (44 %) — репатрiанти (олiм); 1,5 Млн — вихiдцi з колишнього СРСР i пострадянських країн; бiльше 740 тие — з арабських країн; 230 тис — з РумунiУ; 210 тие — з Польщi; 105 тие — з Ефiопi. В 2009 р. чиеельнiстъ сврейського населения Ізраїлю екладало 42% вiд загальноТ кiлькостi свреУв в евiтi.
Релiгiя
Iзраїль є багатоконфесiйною краУною. Приблизно 76% сповiдують iудаТзм, 16% — iслам, у краiнi чимало i хриетиян, головним чином православних — 2%; 1,7% є друзами; i 4% не вiднесенi до якоУ-небудь конфееiТ. Офiцiйно Iзраль — свiтська держава, однак юдейська рел iгiйна громада мас сильний вплив, тому життя в краiнi досить жорстко реглал1ентоване релiгiйними традицiями.
Араби-мусульмани (близько 815 тис.), бiльшiсть з яких сунiта, складають 76% всього несврейського населения. Бiльше половини з них проживають на пiвночi краiни.
Араби-Християни — друга за чисельнiстю меншина IзраКтiю: близько 160 тис. чоловiк. Вони живуть переважно в мiстах (Назаретi, Шферамi, Хайфi). Араби-християни належать до рiзних кон фесiй, найбiлыаыми з яких є грекокатолицька(42%), греко-православна (32%) i римсько-католицька (16%) общини.
Друзи (близько 95 тис. чоловiк) — арабомовна меншина, яка живе в 22 селах на пiвночi краши в умовах культурноi, соцiальноi та релiгiйно автономii: Релiгiйне вчення друзiв пргiховусться вiд непосвячених.
Черкеси (близько З тис. чоловiк) живуть у двох сели щах на пiвночi крани i є мусульманази-сунiтами, хоч етнiчно, нi культурно не пов ‘язанi зi свЫми одновiрцями-арабами. Зберiгши яскраву етнiчну самобутнiсть, черкеси беруть участь урiзнiiх сферах економiчного i соцiального життя краши, не змiшуючись нi з сврейським, iй з арабським оточенням.
Харедiм улыпраортодоксальнi свре суворо дотримуються еврейського релiгiйного закону, жив уть окремими общинами, мають сво школи, носять традицiйний одяг, ве дуть закритий спосiб життя. Ця община склад асться переважно з двох головних пiдгруп: невелика, але дуже активна частина, яка не визнас держави i повнiстю iзолювалася вiд неi, 1 прагматична бiльшiсть, яка бере участь у полiтичному життi Ізраїлю з метою посилання релiгiйного характеру держави.
Урбанiзацiя

За прийнятою в Ізраїлі 1983 року класифiкацiсю, якщо населений пункт нараховус понад 2 тис. осiб, вiн вважасться мiстом, в iншому випадку — селом. Таким чином, майже все населення 1зралю (92 %) проживас в мiстах.
Середня щiльнiсть населення становить 350 чол.ікм?. Макеимальна концентрацiя жителiв характерна для прибережно рiвнини, де проживають 3і4 свреТв та майже 2і3 арабiв.

Ізраїль — крана iммiгрантiв, i як наслiдок багатомовна держава. Офiцiйнi 1ови: iврит, арабська.
Поширенi також англiйська, французька, росiйська, нiмецька та iспансъка мови.
Великi мiста
Срусалим — фактична столиця Iзраiю. у 1950р мiсто повернуло собi статус столиці вiдродженоi сврейськоi держави 1 є релiгiйним, полiтичним, культурним i нанчальним центром, у його пере дмiстях розташовачi п ‘ять промисловцх зон iз численними наукосмними пiдприсмствами. У Срусалимі спiвiснують три свiтовi релігн — юдазм, християнство й мусульманство, тому мiсто є мiсцем паломництва юдев до Стiни Плачу, християн — до Гробу Господнього, а мусульман — до Цегбтральномечетi.
в друге за значенням йрозмiром мiсто держави — Тель-Авiв —роэташоване в 63 км від Срусаiшма. Гель-Авів (Пагорб
Весню>) був заснований у 1909 р. у 1948 р. саме тут була проголошена незалежність iзрактiю, пiсля чого місто до
1950 р. залишалося столiщею краУни. Сьогоднi Тель-Авiв утворюс швидко эростаючу сучасну агломерацію з мережею посольств, банків, торговельних центрів, навчальних закладів.
Місто Хайфа — морськi ворота Iзра)iю. Кожен четвертий житель Хайфи — репатрiант, переважно з країн СНД, В тому на вулицях міста можна часто почути росiйську мову. Гут безлiч росiйських крамниць; дiс росiйський
Я бiзнес. Сучасна Хайфа — один iз найбiльших промислових 1 культурних центр в Ізраїлі. У промисловiй зонi міста
роэмістилися пiдприсмства високих технологiй, хiмiчнi й нафтопереробнн. Найбільший мiжнародний аеропорт В Хайфи щодня приймас лiтаки з усіх куточкiв земно’ кул!. Умiстiрозташований один iз найстарiших навчальних
закладiв Iзрагтiю — знаменшпий Технiон (Хайфський полiтехнічний iнститут), заснованийу 1924 р. Бiльш ‘‘молод, але не менш знаменитг’м є Хайфський унiверситет, заснований у 1963 р., що не тiльки здiйснюс пiдготовку студентів за точними та природничими науками, але й проводить дослiдницьку роботу в рiзних галузях знань.

2. державний ‚устрiй
держава Iзраїлъ парламентська ресггублiка. 1зраль не мас КонституцiТ. На практицi й функцi? виконус звiд основних законiв, що регламенггують основнi питания державного устрою, прав i свобод громадян. ізраїльська система законодавства посдI-гуе в собi англiйське загальне законодавство, цивiльнi закони i сврейське право.
Найнищий законоданчий орган - однопалатний парламент (Кнесет). Налiчус 120 депутатсъких мiсць, якi обираються за виборчими списками полiтичних партiй прямим тасмним голосуванням на чотири роки. Законоданча влада Кнесету практично не мас обмежень, оскiльки на прийнятi i)i закона не лiоже буiпи накладено вето i нона не можуть бути анульованi Верховнам судом. Кнесет володiе правом роэформувати уряд шiiяхом таемного голосування.
10 лютого 2009 року вiдбулися позачерговi парламентськi вибори. За результатами виборiв мiсця у парламентi здобули 12 полiтичних сил, 7 з яких пiсля тривалих переговорiв створили коалiцiю.
За мiсцями в парламентi провiдними партiями є центристська опозицiйна Кадiма» (28 мiсць), правi «Лiiуд» (27) та «Iсраель бейтейну» (Наш дiм — Ізраїль) (15), лiва «Анода» (13), ортодоксальна «ШАС» (11).
Глава держави — президент, якого обирае Киесет на сiм рокiв таемним голосуванням. Президент не може бути переобраним на другий термiн. (До 1963 року, президент обирався на п ‘яIаирiчний термiн без обмеження каденцiй, а в 1963-2000 роках на п ‘ятирiчний термiн з обмежентям на двi каденцi). Згiдно з дiючиii законодавством президент практично не масреальнi владнi повноваження, вiн служить одним iз салiволiв держава й виконус пре дставницькi функцй. В його обов’язки входить скрiплення пiдгшсом законоданчих актiв Кнесету та вiрчих грамот Ізраїльських дипломатiв, прийом вiрчих грамот зарубiжних послiв, затвердження на посади нових суддiв, розгляд справ про помилування. 13 червня 2007 р. президентом Ізраїлю було обрано Шимона Переса.
Прем’ср-мiнiстр є главою уряду i кабiнету мiнiстрiв i перебувае на своему посту 4 роки. Прем’ер-мiнiстром, як правило, стае голова партiТ, що отримала на загальних виборах найбiльшу кiлькiсть голосiв. (У тому випадку, якщо кандидат не змiг отрамати пiдтрамку бiльшостi депутатiв кнесету i сформуватиуряд протягом 45 днiв пiсля виборiв, його мiсце зай4Iас голова насаiупноi за величиною партй Якщо уряд не може бути сформований протягом 75 днiв — оголошуються повторнi набора. У 90-х роках система наборів була змiнена на прямi набора прем ‘срмін iсiара, однак нізніше було вирiшено новернути кол ишню систему наборів,).
Прем’ер-мiнiстр як глава Кабiнету фактично здiйснюе керiвництво внутрiшньою i зовнiшньою полiтикою краiни, але всi важливi рiшення вiн подае на затвердження Кнесету. Прем’ср-мiнiстр призначас (зi схвалення Кнесету) i звiльняс iнших членiв Кабiнету. Формально уряд вiдповiдальним перед парламентом. Вiдповiдно до прийнято в IзраТлi британськогi моделi я законодавча iнiцiатива здiйснюсться головним чином Кабiнетом. Прем’ер-мiнiстр Бiньямiн Нетанiягу («Лiкуд»).
Вищий орган судово? влади — Верховний суд 1зралю (Вищий Суд Справедливостi). Вiн є останньою iнстанцiсю для розгляду цивiльних i кримiнальних справ, а також дiе як конституцiйний суд, ухвалюючи розв’язку про вiдповiднiсть окремих законоданчих актiв «основним законам».
Адмiнiстративний подiл
Територiя Ізраїлю подiляеться на б округiв (махоз), 15 пiдокругiв (нафа) та на 50 регiонiв. Округи: Срусалимський, Тель-Авiвський, Пiвденний, Пiвнiчний, Центральний, Хайфський. Виконавчу владу в мiстах здiйснюють мери, що обираються прямим голосуванням.

Попри безперервнi вiйськовi кон флiкти, Ізраїль за порiвняно короткий час зумiв стати 1-ею з найзат,южнiших i найрозвиненiших iндустрiально-аграрних края свiту.
За останнi 20 рокiв Ізраїльська пром исловiсть вийшла на свiтовий рiвень у галузi мед ичноУ електронiки, агротехнiки, телекомунiкацй виробництва хiмiчнЫ про дукцй комп ютерного обладнання i програмного забезпечення, обробцi алмазiв.
Науковi центри, розташованi в пустелi Негев, є аналогом американсько Силiконово долини.
В краiнi фактично сталися три науково-технiчнюс революцй: у меди цинi, в агрономй у зн ‘язку i телекомунiкацiях. Загальновизнаними є успiхи Iзраiю у таких сферах меди цини як рання дiагностика i лiкування раку, тяжких спад кових хвороб.
ГIромисловiсть
Добувнi пiдгiримства розташованi переважно в пустелi Негев. Там ве деться видобуток фосфатав, якi йдуть на експорт.
В Iзраїлi розвинутi практично всi галузi обробноУ промисловостi: хiмiко-фармацевтична промисловiсть, фармацевтична, виробництво пластмаси, парфумiв, електронна й електротехнiчна промисловiсть, Зокрема, виробництво медичні апаратури (дiагностичне обладнання та обладнання для променево терапй), харчова, легка. текстильна промисловiсть, металургiя, металообробка i машинобудування (виробництво компресорiв, станкiв. сiльськогосподАРСькоi технiки, екскаваторiв, суднобудування), автомобiлебудування (збиранI-1я моделей провiдних свiтових виробникiв), вiйськова промисловiсть.
Ізраїль вiдомий як свiтовий центр опера цiй з дорого цiнним камiнням. В нинiшнiй час поряд з Iндiею, Таiландом, ПАР та Ботсваною Iзраль належить до голов;аiх експортерiв коштовного камiння.
Компанiя ‘Хайфа Кемiкелз» є свiтовим лiдером iз виробництва калiсвы селiтри. добрива на основi цiсГ речовини повнiстю засвоюються рослинами, не залишаючи жодних шкiдливих вiдкладень, таких як хлорид або iатрiй. «Хайфа Кемiкелз» виробляс також системи для фертигацiУ (добривного эрошення), пiд час якого добрива пiдводяться безпосередньо до кореневЫ системи рослин разом iз водою.
Видiляють кiлька економiчних районiв. Тель-Авiв i його околицi — ядро промисловоТ, фiнансовы, торговы та культурны дiяльностi. другий район сформувався на базi порту Хайфи. Тут розвинуте сiльське, рибне та лiсове господАРСтва. Ерусалим та його околiщi складають третiй економiчний район. 4-ий охоплюс весь пiвдень i займас 2і3 площа краiни. Бiльша частина цiсi території — це пустеля Негев, де навколо мiста Беар-Шева знаходяться значнi площi эрошувальних земель. П’ятий економiчний район включас Захiдний берег i сектор Гази.
«Морськими воротами» Ізраїлю є мiсто-порт Хайфа, роэташоване на березi Середземного моря. Вантажообiг порту складас близько 20 млн. тонн на рiк. Вiн також є головнгiм пасажирським портом крани —82 % вiд усiх, хто прибув морським шляхом, починають снос знайомство з Iзрактiем саме iз цього мiста.
Ізраїль також є одним з лiдерiв у використаннi сонячнот енергiТ на душу населення, розробивши деякi з найсучаснiших технологiй сонячно’ енергетики, а iзраУiьськi компанй працюють над енергетичними проектами по всьому свiту Хоча Iзратiь поки що лшае планус будiвництво великих сонячних електростанцiй, понад 90 % госпо дАРСтв використовують сонячну енергiю для обiгрiву води. Виробництво електроенергiУ — 54,5 млрд. кВг (за цим показником посiдае 46 мiсце). Споживання електроенергi — 46,4 млрд. кВг (48). Показники за 2007. 2 Млрд. кВг iзраль експортус (в основному до Палестини).
Сiльське господАРСтво iзралю, як i промисловiсть, базусться на результатах наукових дослiджень i обладнане найсучаснiшою технiкою, вiдрiзнясться високим рiвнем автоматизацii i комп’ ютеризацii.
Володiючи мiзерними водними ресурсами, 1зраль мае в своему розпорядженнi розвиненi водозберiгаючi технологiУ, включаючи краплинне эрошування.

Вперше метод широко використапо у Iзралi, де в умовах дефiциту води в 1950-х роках почалися дослiди по ефективному використаннi водних ресурсiв.
с/г сектор використовус 60-70% води. Це пов ‘язано з тим, що на 60% територИ краоiи вести с/г дiяльнiсть можна лише за умови круглорiчного штучного поливу.
Основа сiльського господАРСтва Iзра?лю — сiльськогосподАРСькi кооперативи — кiбуци i мошави, якi виробляють 3і4 всiс сiльсъкогосподАРСькоi продукцiУ. 80% нацiональних сiльськогосподАРСьких земель знаходяться у використаннi в кiбуцах та мошавах, решта 20% - здебiльшого цитрусовi гiлантацiТ, що знаходяться у центрi краiГни, належать приватним компанiям. Кiбуци не тiльки виробляють та реа7iiзують сiльськогосподАРСьку про дукцiю, воин активно спiвпрацюють з вченими у модернiзацiУ та пiдвищеннi продуктивностi всiх галузей сiльськогосподАРСького виробництва. Саме в кiбуцi було створено систему крапельного зрошування; багато базових пiдприсмств iз виробництва сiльськогосподАРСького обладнання також знаходяться у кiбуцах.
Кiбуц — самостiйна соцiальна й економiчна структура в Iзралi, де знаряддя й засоби виробництва належать усьому колективовi, а рiшення приймаються загальчими зборами всiх членiв.
i-iинi в 270 кiбуцах iзраю живе близько 2,2 % населения крсйни. Кiбуци традицiйно були основою сiльського господАРСтва (сьогоднi вони виробляють 33 % сiльськогосподАРСькоТ продукцi краiни).
Мошав — назна сiльськнх поселень в Iзраїлi, де кожна сiм ‘я мас свою земельну дiлянку. В Iзракiй близько 450 мошавiв, у кожному з яких прнблизно 60 сiлiей (у цiлому 3,1% населения,), виробляють значну частину сiльськогосподАРСькы про дукцii Iзраїлю.
Секрет успiхiв сiльського господАРСтва Iзраi)iю полягас в тiсному спiвробiтництвй фермерiв i вчених, яке фiнансусться урядом, у розробцi i впровадженнi вдосконалених методiв у всiх ГАЛУЗЯХ народного господАРСтва.
Технологiчнi розробки й удосконалення, виведення нових сортiв фруктiв та овочевих культур (бiлыве 300) вiдкрили Ізраїлю вихiд на свiтовий ринок. У сiльському господАРСтвi також iнтенсивно застосовуються генна iнженерiя.
Взимку Ізраїль виступас в ролi «тегiлицi» Свропи, експортуючи квiти (троянди з донгими стеблами, гiбриднi гвоздики,гладiолуси); овочi (помiдори, кабачки, огiрки, перець), фрукти (яблука, персики, вишня, банани, сливи, ф iнiки, динi, кавуни, цитрусовi, манго, авокадо, кiвi), а також бавовну, зерно та молочнi продукти.
Не втратили свого значения тваринництво i рибальство. В 1. розводять врх. овець, кiз, а також домашню птицю. Надоi молока найвищi в свiтi поряд Нiдерландами. Одна корова дае в середньому 1 Iтис. 400 л. молока на рiк, що майже на 5 тис. 400 л. бiльше за свропейський показник.
Власний с/г сектор забезпечус 1зраль продуктами харчування на 95%, при цьому значна частина продукцi iде на експорт. iмпортуються в краiну деякi види зернових, м’ясо, кава, какао, цукор.
До досягнень ХХ ст. можна вiднести вiдродження традицiй iзраi)ьських виноробiв, перерванi майзiсе на двi тисячi рокiв: колись вино Юде) вважалося кращим у всiй Малiй АзiК Сучаснi iзраiьськi сорти вин посiдають призовi мiсця на престижних мiжнародчих конкурсах.
Макроекономiчнi показники
с/г сектор використовус 60-70% води. Це пов ‘язано з тим, що на 60% територИ краоiи вести с/г дiяльнiсть можна лише за умови круглорiчного штучного поливу.
Основа сiльського господАРСтва Iзра?лю — сiльськогосподАРСькi кооперативи — кiбуци i мошави, якi виробляють 3і4 всiс сiльсъкогосподАРСькоi продукцiУ. 80% нацiональних сiльськогосподАРСьких земель знаходяться у використаннi в кiбуцах та мошавах, решта 20% - здебiльшого цитрусовi гiлантацiТ, що знаходяться у центрi краiГни, належать приватним компанiям. Кiбуци не тiльки виробляють та реа7iiзують сiльськогосподАРСьку про дукцiю, воин активно спiвпрацюють з вченими у модернiзацiУ та пiдвищеннi продуктивностi всiх галузей сiльськогосподАРСького виробництва. Саме в кiбуцi було створено систему крапельного зрошування; багато базових пiдприсмств iз виробництва сiльськогосподАРСького обладнання також знаходяться у кiбуцах.
Кiбуц — самостiйна соцiальна й економiчна структура в Iзралi, де знаряддя й засоби виробництва належать усьому колективовi, а рiшення приймаються загальчими зборами всiх членiв.
i-iинi в 270 кiбуцах iзраю живе близько 2,2 % населения крсйни. Кiбуци традицiйно були основою сiльського господАРСтва (сьогоднi вони виробляють 33 % сiльськогосподАРСькоТ продукцi краiни).
Мошав — назна сiльськнх поселень в IзраiУii, де кожна сiм ‘я мас свою земельну дiлянку. В Iзракiй близько 450 мошавiв, у кожному з яких прнблизно 60 сiлiей (у цiлому 3,1% населения,), виробляють значну частину сiльськогосподАРСькы про дукцii Iзра)лю.
Секрет успiхiв сiльського господАРСтва Iзраi)iю полягас в тiсному спiвробiтництвй фермерiв i вчених, яке фiнансусться урядом, у розробцi i впровадженнi вдосконалених мето дiв у всiх ГЛЗЯХ народного господАРСтва.
Технологiчнi розробки й удосконалення, виведення нових сортiв фруктiв та овочевих культур (бiлыве 300) вiдкрили Ізраїлю вихiд на свiтовий ринок. У сiльському господАРСтвi також iнтенсивно застосовуються генна iнженерiя.
Взимку Ізраїль виступас в ролi «тегiлицi» Свропи, експортуючи квiти (троянди з донгими стеблами, гiбриднi гвоздики,гладiолуси); овочi (помiдори, кабачки, огiрки, перець), фрукти (яблука, персики, вишня, банани, сливи, ф iнiки, динi, кавуни, цитрусовi, манго, авокадо, кiвi), а також бавовну, зерно та молочнi продукти.
Не втратили свого значения тваринництво i рибальство. В 1. розводять врх. овець, кiз, а також домашню птицю. Надоi молока найвищi в свiтi поряд Нiдерландами. Одна корова дае в середньому 1 Iтис. 400 л. молока на рiк, що майже на 5 тис. 400 л. бiльше за свропейський показник.
Власний с/г сектор забезпечус 1зраль продуктами харчування на 95%, при цьому значна частина продукцi iде на експорт. iмпортуються в краiну деякi види зернових, м’ясо, кава, какао, цукор.
До досягнень ХХ ст. можна вiднести вiдродження традицiй iзраi)ьських виноробiв, перерванi майзiсе на двi тисячi рокiв: колись вино Юде) вважалося кращим у всiй Малiй АзiК Сучаснi iзраiьськi сорти вин посiдають призовi мiсця на престижних мiжнародчих конкурсах.
Макроекономiчнi показники
ВВП: [)$ 201.3 млрд. (2010) (103 мiсце в свiтi). Щорiчний прирiст ВВП в 2010 р. становив 3.4%. А в 2009 (через свiтову фiнансову кризу) всього 0,2 %. Темпи эростання ВВП в 2008 роцi фiксувались на рiвнi 4,4%. 2011 р. очiкусться 3,8%.
ВнП на душу населения $29,500 (2010 ея.) (47 мiсце). Частка с/г в структурi ВГЗП становить 2,6%, промисловостi — 32%, на сферу послуг припадас вiдгювiдно 65%.

В с/г задiяно 2% населення, в промисловостi — 16%, а в сферi послуг — 82% (данi вересень 2008). Рiвень безробЕгггя становив в 2010 р. 6,4% (60 мiсце), тодi як в 2009 р. 7,6%.
Обсяг еiспорту становив в 2010 р. $ 54.3 1 Млрд. (49). В 2009 р. — 46 млрд. Найбiльшi експорт-партнери Тзралю:
США — 35%, Гонконг — 6%, Бельгiя — 5% (данi за 2009).
Обсяг iмпорту — $ 55,6 Млрд. (45). В 2009 —46 млрд.
Основнi крани-iмпортери: США 12,4%; Китай - 7,5%; Нiмеччина — 7%; Швейцарiя —6,9%; Бельгiя — 5,5%; iталiя — 4,5%; СК — 4%; Голландiя — 3,98% (2009).
Iзратiь входить до ВТО, а також мас договори про вiльну торгiвлю з крайiами ЄС та США. Це компенсус вiдсутнiсть доступу на близькосхiднi ринки багатьох краiк. Основною проблемою iзральськЫ економiки багато рокiв є вiд ‘смне соль до торгiвельпого балансу.
Зовнiшвiй борг в 2010 р. сягнув майже $90 млрд. (38). Обсяг прямих iноземних iнвестицiй в економiку Iзра?лю за минулий рiк становив близько $ 65 млрд.(5О). iзральськi ж iнвестицiТ за кордон складають $ 58 млрд. (30).
Вiдсоток iнфляцiу невисокий: 2,3%. Цьогорiч iнфляцiя очiкусться на рiвнi близько 3%.
Банківська система
Банкiвська система Ізраїлю характеризусться високам про фесiоналiзмом, сучаснами технологiями, високам рiвнем мiжнароднах фiнансовах операцiй. Золотовалютнi резерви в 2009 р складали $ 55 млрд. Крiм того, Ізраїль поступово перетворюсться в один iз головних фiнансових центрiв Близького Сходу, де перевага вiддасться розвитку офшорних операцiй. Нацiональною валютою держава I. з 198.5 р. є новий Ізраїльський шекель. До того в обiгу була Ізраїльська лiра, яка була прин ‘язана до бривганського фунту. 1 (75 сIоI!аг - 3.7461 нонах iзра)iьськах шекелiв.
З 2008 р. в обiг введено полiмерну купюру з антабактерiальнам покриттям ном iналом в 20 шекелiв. В майбутньому планусаiься поступова замiна всiх банкнот на виготовленi з пол iмерiв з таким покриттям
Постiйна загроза нападу з боку арабських краiн та дi терористiв примусили Ізраїль бути готовим до вiйни, створити сильну армiю та службу безпеки, розвивати вiйськову промисловiсть, що посiдас над вичайно важливе мiсце в економiцi Ізраїлю, й продукцiя iде як на оснащення власнЫ армй, так і на експорт.
до найвидатнiших досягнень iзральсько вiйськово. промисловостi належить створення танка <Меркава», винищувача «Кфiр» та автомата «узi», який став сво€рiдним символом крани. Незаперечною є також перевага Ізраїлю на свiтовiй аренi як виробника безпiлотних лiтакiв-розвiдникiв, приладiв нiчного бачення для авiацi. Крiм того, промисловiсть держави виробляс катери, системи протиракетноУ оборони, ракети середньоТ дальностi «Срихон». Однiсю з найбiльших статей доходу держави є експорт збро. В 2009 р. продаж збро та оборонноi технiки Iзралю склав $760 млн., а в 2010 р. Ізраїль був 8-м найбiльшим експортером збро в свiтi. Найбiльшi краУниiМпортери iзраУльськоУ вiйськовоУ технiки: Китай, Тндiя.
Витрати на оборону Iзраiю однi з найвищах у свiтi. Протягом 1950-66 рр. Ізраїль витратив на оборону в сере дньому 9% від ВВП. Однак пiсля вiйн 1967 (6-денна в.) та 1973 (в. Судного дня) рр. фiнансування вiйськовоi галузi ріэко эросло до 24% ВВП в 80-х рр. Вже пiсля пiдписання мирнах договорiв з Йорданiсю та египтом вiдсоток вiйськовах витрат энизився до 9% ВВП ($15 мгiрд.). В 2008 р. витрати Ізраїлю на ЗС склали $16.2 млрд. В 2010 р. — $13,4 млрд. (6,9% вiд Внп). Армiя нараховус 187 тис. особового складу та 565 тис. резервного. Армiя оборони ‘з. — Цахал. Мiнiстр оборони Ехуд Барак.
В IзраУлi iснус загальна вiйськова повиннiсть.
[эраУль вважасться однiсю з краУн, що мають ядерн’ зброю. Тим не менш, уряд країни нiколи не визнавав наявностi ядерної зброї. За рiнюла оцiнками iзраУль володiе близько 200 ядерних зарядів. Зараз планусться будiв.чицтво АЕС в Негевi, що може буши завершене до 2015 року. Уряд крани звернувся з проханням до США про допомогу у будiвництвi станцй.

Завдяки сприятливим природним та iсторичним передумовам в Iзралi вдалось створпи розвинену ристичн гал”зь. Серед природних особливостей iноземцiв приваблюс перш за все у-нкальне Мертне море. до того ж країна є мiсцем пiлiгрiмажу для туристiв з усього свiту, оскiльки там сконцентрованi найсвятiшi для свреТв, християн i мусульман релiгiйнi святинi. iсторично-культурна спадщина, рекреацiйнi можливостi узбережжя Середземного моря i АккабськоТ, затоки розвиi-гута туристична iнфраструктура перетворили IзраУль в важливий центр мiжнародного туризму.
Туризм є одним iз найважливiших засобiв лiквiдацi’i дефiциту гiлатiжного балансу Ізраїлю. Зокрема, в миыулому роцi дохiд вiд туристичнот iндустрiТ становив $5 млрд. Майже 3,5 млн. туристiв вiдвiдало 1зраль. Найбiльше туристiв прибувають з США, РосiТ, Нiмеччини, Францiт та ВБ. За планом мiнiстерства туризму Ізраїлю в 2012 р. крашу вiдвiдають не менше 5 млн. туристiв. Полiтика вiдмiни вiз для украiнських та росiйських туристiв дозволить залучити бiльщу кiлькiсть вiдвiдувачiв з цих краУн (9 лютого 2011). Країна посiдас перше мiсце в свiтi за кiлькiстю музеТв на душу населення.
В той же час iзраi)ьська екопомiка не є само достатньою i залежшнь вiд субсидiй 1 iноземноi допомогн, в нершу чергу США.
Мiжнародне становище i зовнйлнм полiтика
Загалом, пiсля вiйни 1973 року Вашинггон забезпечував набагато вищий рiвень пiдтримки Ізраїлю, нiж будь-якiй iншiй країнi. Загальна сума допомоги, отримаi-iоТ IзраТлем вiд США, перевищус 140 млрд, в доларах 2004 р. Ізраїль щорiчно отримус близько З млрд. прямоТ допомоги, що складас 20% всiсТ допомоги всiм країнам передбачено? американським бюджетом. Також Вашингтон забезнечус Ізраїль постiйною дипломатичною пiдтримкою. 31982 р. США наклали вето на 32 резолюцiТ Ради Безпеки ООН, неприйнятнi для Ізраїлю, що перевищус суму всiх голосiв вето всiх iнших учасникiв РБ. США також блокують зусилля арабських країн поставити ядерну зброю ГзраТлю пiд мiжнародний контроль МАГАТЕ.
Iзраль пiдтримуе дивломатичнi вiдносини з 156 кранами i мае 99 дипломатичних місій. Тiльки два члени Лiги арабських держав маюогь врегульованi взасмовiдносини з Iзраiлем. Єгипет першим з них пiдписав мирний договiр в 1979 роцi. Йорданiя у 1994. Мавританiя налагодила повноцiннi дипломатичнi вiдносини в 1999 роцi. Однак у сiчнi
2009 року Мавританiя заявила про зачорожування полiтичних i економiчних вiдносин з IзраКтiем у зн ‘язку з iзракiьською опера цiсю в секторi Газа, а б березня влада краi’ни падали спiвробiтнiжам посольства Iзраiiю в Нуакшотi 48 год ин для того, щоб залншити крашу. Два iнших члена Лігн арабських держав, Марокко 1 Тунiс мали дшiломатичнi вiдносини з Iзраем до 2000 року, але з початком Друго Iнтифади тимчасово х призупинили. Однак вже з 2003 року вiдносини з Марокко почали полiпшуватися 1 Ізраїльський мiнiстр закордонних справ вiдвiдав цю крайiу. За Ізраїльськама законами.Iiiва,в, Сирiя, Сау дiвська Аравiя i Смен є ворожами державами та Ізраїльськi грома дяна не мають права вiдвiдувата цi Країна без спе цiалыюго дозволу мiйстерства внутрiшнiх справ. З 1995 року Ізраїль є членом Середземноморсыюго дiалогу, якай стамулюс взаемодi’о мiж сiмома краянама Середземномореького басейну та членами НАТО. Серед найблю,счих союзників Iзраглю значаться США, Великобршпанiя, Німеч чина та ‘н дія. Туреччина та Ізраїль не підтрихiували повних дипломатичних взаемин аж до 1991 року, хоча і всiляко взаемодіяли з 1949 року, з моменту вюнання Туреччиною Iзраю. Проте Туреччгоiа тісно пов язана з мусульманськшiи крайiами загальною релiгісю, що, безсумнiвно, впливас на й’ ставлення до IзраКтю. Тiс;й зн ‘язки між Iзраітiем i Нiмеччиною включаюшь взаелiо дію в науц4 освiтi, вiйськовому партнерство i шiсних економiчних зн ‘язках. ‘пдія почала повнi дипломаiчичнi вiдносини в 1992 роцi i з тик пір заохочуе вiйськове 1 кулыпурне спiвробiтницiчво з Iзрачем. Великобришанiя пiдпрюлус дипломатичнi вiдносини з Iзралем з моменту його утворення, а також мае ситiьнi торговi зн ‘язкн. ‘ран мав дипломатичнi вiдносинн з Iзраiлем під час нравлiння династi,’ Пехлевi, але пiсля Iранськоi револю цй розфвав усi зн ‘язки. Пiсля Ізраїльськоi операцц Литий свинець у в 2009 роцi вiдносини Iзраю 1 Туреччини ріэко погiршилися.

Єгипет

Арабська Республiка Єгипет (АРС) — держава, що знаходиться майже повнiстю на пiвнiчному сходi Африки, а Синайський пiвострiв формус сухопутний мiст в ПiвденноЗахiдну Азiю (близько 6% території).
Єгипту належать також кiлька невеликих островiв у Суецькiй затоцi та Червоному морi. На пiвночi країна омивасться Середземним морем, на сходi — Червоним морем. На заходi межус з Лiвiсю, на пiвднi — з Суданом, на пiвНiчному сходi - з iзраТлем, Палестинською нацiональною адмiнiстрацiсю (сектор Газа).
Назна крани походить вiд давньосгипецького «Кемет» —«чорна». Арабською назна країни звучить як «Мiср», що означас «поселення».
Незалежнiсть вiд Англії отримана в 1936. Президент генерал Негiб оголосив Єгипет республiкою в 1953; у 1956 президент Нассер заявив про нацiоналiзацiю Суецького каналу, що викликало шестиденну вiйну з IзраТлем, окупацiю Синая i сектора Газа. Переговори в Кемп девiдi з IзраТлем призвели до виключення Єгипту з Лiги арабських держав. З лютого 1958 року по вересень 1961 року входив до складу Об’сднаноТ АрабськоТ Республiки (федерацiТ з Сирiсю). Пiсля виходу СирiТ з федерацiТ упродовж 10 рокiв зберiгав колишню назву. Коли Президент Садат був убитий, його мiсце зайняв Хоснi Мубарек у 1981. У 1987 Єгипет був знову прийнятий у Лiгу арабських держав, i поступово були вiдновленi дипломатичнi вiдносини з арабськими країнами. У 1991 Єгипет брав участь у вiйнi в Перськiй затоцi на сторонi США, вiдiграс головну роль у процесi мирного врегулювання на Середньому Сходi.
Єгипет, таким чином, трансконтинентальна крана, i велика держава в Африцi, Середземномор’, на Близькому Сходi та iсламсъкому свiтi.
Єгипет займас площу 1 млн, iм2
Населения Єгипту екладас 83 млн. за даними 2009 року. Перепие вiдбувся в 2007 i за його даними в Єгипті проживало 79 млн. прирiст населення Єгипту в середньому становить 1,9 млн. тому можна припустити, що на сьогоднi населения складас 85 млн.
Столиця: Каїр
державною мовою в країні є арабська. Розмовляють сгиптяни на Т Єгипетському дiалектi. У великих мiстах та на курортах поширеними є англiйська та французька. Населения деяких оазисiв на заходi крани розмовляс берберською мовою.
Бiлыву частину територi’i Єгипту займають З пустелi, а саме Лiвiйська (Займас захiд Єгипту на захiд вiд Нiлу, на пiвднi межус з Нубiйською пустелею по Вадi Гувар), Аравiйська(пн.-сх. частина Сахари. В Аравiйськiй пустелi розробляються поклади нафти, олова, фосфоритiв.) i Нубiйська пустелi, якi обриваються до Червоного моря i СуецькоТ затоки. На пiвднi Синайського пiвострова розташованi невисокi гори трохи бiльше 2000 м над рiвнем моря, тут знаходиться найнища точка крани гора Катерiн (2642 м). Вiтри можуть створювати пiщанi дюни, висотою бiльше ЗО м.
Варто звернути увагу, що характернi фiзико-географiчнi особливостi Єгипту визначаються ше й тим, що по його території протiкас р.Нiл. Витоки Нiлу знаходяться в Екваторiальнiй Африцi, вiн прямус до Єгипту з пiвдня i, простягнувши на 1,5 тис. км, впадас на пiвночi в Середземне море.
Утворене в результатi будiвництва в 1960-х роках висотноТ АсуанськоТ греблi оз. Насер займас значну частину долини Нiлу в пiвденнiй частинi країни i частково захоплюс територiю Судану. На території Єгипту початок розливу Нiлу припадас на червень або липень, в перiод розливу з дна пiднiмасться мул, який є хорошою основою для землеробiв.
На дiлянцi мiж Асуаном i КаТром Нiл тече через западину у вапняковому плато, де ширина оброблюваних земель долини досягас 16 км. Цей район вiдомий пiд назвою Верхнiй Єгипет. Нижче КаТра, там де русло роэширюсться i переходить в Дельту, починасться Нижнiй Єгипет. Родюча западина на схiд вiд русла Нiлу, вiдома як Файюмський оазис, отримус воду з каналу, що зв’язус i з рiчкою.
Крiм води з Нiлу в Єгипті широко використовуються грунтовi води в оазисах.
Запаси пiдземних вод у країнi досить значнi. На Синайському пiвостровi, у Лiвiйськiй i
Аравiйськiй пустелях грунтовi води, що наповнюють колодязi, є сдиним джерелом водопостачання.
Крiм природних водних потокiв велике мiсце в господАРСькому життi сгиптян мають зрошувальнi канали. Деякi з них навiть судноплавнi (наприклад, канал 1змалу). Але самим головним каналом крани є Суецький канал, побудований у 1869 роцi. Вiн з’сднус Середземне i Червоне моря. довжина каналу близько 161 км. Глибина — До 18 м. Для постачання Суецького каналу водою з Нiлу i був проритий канал Iзмалу.
У руслi Суецького каналу знаходяться три озера: озеро Тимсах, Велике Гiрке i Мале Гiрке озера. Великим природним озером у країні є озеро Карун.
Потрiбно зазначити, що у межах Синайського пiвострова розвинена мережа «вадi», яким в зимовий перiоД характерна наявнiсть водних потокiв, що пересихають, здебiльшого, в спекотний лiтнiй перiод. На Синайському пiвостровi присутнi значнi площi поверхневих вод, що створюс перспективу розвитку цього регiону.
Багато районiв Єгипту взагалi позбавленi грунтового покриву, особливо захiднi, де панують рухливi i напiвзакрiпленi пiски i кам’янистi поверхнi. З найбiльш розвинених типiв грунтiв видiляють наступнi: жовто-бурi пустельнi, такировiднi сiроземи, такири, солончаки, середземноморськi пустельнi-степовi, а в дельтi Нiлу — болотнi i болотнолуговi. По берегах Нiлу розвиненi найбiльш родючi алювiальнi грунти.
Клiмат египту: на пiвночi — субтропiчний, на iншiй території — тропiчний. Прохолодний сезон у районi Верхнього Єгипту продовжусться з грудня по лютий. З квiтня по жовтень зберiгасться дуже спекотна погода з температурою до 42 ° є в тiнi. У квiтнi i травнi, коли дме гарячий i сухий вiтер хамсин, нерiдко бувають пiщанi бурi. Крiм того, на територiю Єгипту, щороку, вторгаються циклоннi вiтри Сiрокко i Самум. Лiто настас в травнi i супроводжусться значним збiльшенням вологостi. Територiя Єгипту розташована в дуже посушливiй зонi, де опади рiДкi i нерегулярнi. Так, в районi Верхнього Єгипту опади часом не випадають протягом 7-10 рокiв. Середньорiчна кiлькiсть опадiв у районi Кара становить 28 мм, а в Александрi - 190 мм.
Рослиннiсть i тваринний свiт
Найбiльш поширенi рiзнi види зернових культур i бавовна, серед дерев особливе мiсце займас фiнiкова пальма. Лiсiв практично немас. По берегах росте очерет, який колись використовувався для виготовлення папiрусу, а нинi йде на плетiння рiзних традицiйних виробiв - кошикiв, циновок i т.д. Домашнi тварини - верблюди, осли, бики, вiвцi i конi. Дикий тваринний свiт небагатий, зрiдка зустрiчаються дикi кабани, лисицi, з гiєни i шакали. Повсюдно поширенi отруйнi змй, павуки i скорпiони. Налiчуеться понад 300 видiв пернатих. Нiл багатий рибою.
У Єгиптi мало корисних копалин. Виняток становлять нафта i природний газ. Бiльша частина нафти споживаеться всерединi краiни. На 30 червня 2008 року запаси нафти в країні склали 4,189 мiлъярди барелiв. Що стосусться природного газу, то його запаси збiльшилися на 10%, досягши 2,15 трильйони кубометрiв. Нафтовi родовища приуроченi головним чином до рифтових западин Червоного моря i Суецької затоки та пiвнiчно околицi ЛiвiйськЫ пустелi (западини Каттара i Сiва i iншi пiвнiчно-захiднi райони). Поклади кам’яного вугiлля зосередженi в Файюмськiй западинi i на пiвночi Синайського п-она. Запаси бурого i кам’яного вугiлля в країні невеликi — до 190 млн т. Крана мае значнi запаси будiвельних матерiалiв — пiску, каменю i гравiю, гiпсу i вапняку. Родовища залiзних руд зосередженi в Бахарiйському (запаси понад 417 млн т), Кусейрському (80 млн т) i в Асуанському районi (150 млн т). У невеликому обсязi розробляються багатi поклади фосфоритiв (в Єгипті — 5.2% вiд свiтових, 4 позицiя в свiтi) захiдного узбережжя Червоного моря, а на територi Синайського п-ва — марганцю.
Населения €гипту зосереджено головним чином в долинi Нiлу, в його дельтi i вздовж Суецького каналу, що простягнулися вiд кордону iз Суданом до Середземного моря. Площа цього найважливiшого району крани невелика — близько 40 тис. км2 (5,3% вiд загальноУ площi). Населення украй непропорцiйно розподiлене по територi країни. Найбiльша щiльнiсть населения зафiксована в Каiрi - близько 2 тисяч 136 чоловiк на квадратний кiлометр, найменша - одна людина на квадратний кiлометр - в пустельних прикордонних районах країни. Частина населения до цих пiр ще веде кочовий спосiб жиггя.
В останнi десятилiття вiдбувасться вiдтiк сiльського населения в мiста. Мiське населения за даними 2010 року становить 43.4% вiд всього населення. Бiльшiсть населения Єгипту - фелахи (селяни, якi займаються землеробством).
Столиця — Каїр (Саiго)(10 млн. 2009 р.). Iншi великi мiста: Александрiя (4,4 млн.
осiб), Гiза (2,5 млн.), Шубра ел-Хайман — (1,0 млн. жителiв), Порт-СаТд (529 684 — осiб, Суец (500 тис.) Луксор (487 тис. осiб станом на 2010), Ель-Фаюм (306 тис.), Асуан (200 тис.чол.)
Переважна бiльшiсть населения Єгипту складасться з етнiчних сгиптян — 94% населения. До етнiчних ментвини в Єгипті вiдносяться бедуТни арабських племен Синайського пiвострова та Схiдної пустелi; бербери, що мешкають в оазисi Сива (300 тие.); нубiйцi (500 тие) рiзних племiнних груп, якi живуть уздовж Нiлу в пiвденнiй чаетинi Єгипту. iенують також незначнi меншини Беджай i Дум.

Цiкавим є той факт, що етнiчнi сгиптяни чаето ототожнюютьея з арабами, що є помилковим, а також штучно наеадженим явищем, яке етало вiдомим через Арабеький нацiоналiзм або Панарабiзм. Єгипетеькi критики арабеького нацiоналiзму етверджують, що вiн працював, аби руйнувати рiдну Єгипетеьку iдентичнiеть шляхом накладення лише одного з аепектiв культури Єгипту.
Релiгiя вiдiграс центральну роль в життi бiльшоетi сгиптян, Азан (iеламеький заклик до молитви), який можна почути п’ять разiв на день, регулююс темп життя Єгипетеького еуепiлъетва, як в мiетах, так й на фермi бiдного феллаха. Майже нее пiдчинястьея цьому неофiцiйному розкладу муеульманина — нее, вiд бiзнееу до заеобiв маеовЫ iнформацi та ефери розваг. А мiето Кар елавитьея евоми чиеленними мечетями та мiнаретами i по праву називають «мiстом 1000 мiнаретiв», та й чиеленнi церковнi вежi покращують мiеький пейзаж.
Єгипет є переважно муеульманеькою краною з державною релiгiсю — iелам. Телам етав державною релiгiсю в Єгипті, пiеля внееення змiн у другiй етаттi Конетитуцi Єгипту в 1980 роцi, перед тим, як Єгипет був визнаний евiтеькою державою. У релiгiйному вiдношеннi населения Єгипту однорiдне — 90% сгиптян еповiдас iелам сунiтеького напрямку. Найбiльшою пiеля муеульман конфееiональною групою є хриетияни-копти, громада яких нараховус бл. 8 млн. чоловiк 10% вiд веього наеелення.

Важливо зазначити, що в Єгипті iснуе велика кiлькiсть зiткнень мiж християнамикоптами та мусульманами. Не рiдкими є явища викрадення неповнолiтнiх християнок та насильницьке iх обернення в iслам.
Для Єгипту актуальною є також проблема демографiчноi кризи, пов’язана з дуже швидким приростом населення. Рiвень народжуваностi 25,02 осiб на 1,000 (данi за 2010). Середня тривалiсть жиггя: 72,4 роки, чоловiки: 69,82 рокiв, жiнки: 75,1 роки (2010 рiк)
Експерти ООН вважають, що, якщо нiчого не робити, то вже до 2050 року населення Єгипту подвоТться i досягне 160 мiльйонiв осiб.
Враховуючи, що в рiк в Єгипті народжусться близько 1,9 мiльйонiв немовлят, чисельнiсть населения країни пiрамiд в недалекому 2020 роцi може перевищити 93 мiльйони чоловiк. При цьому сгиптяни вже потерпають вiд браку води, харчiв, сiльськогосподАРСьких земель.
Крiм того, звернiть увагу, що згiдно з опублiкованою в 2008 роцi спiльною доповiддю ООН i Єгипетського уряду, кожен п’ятий сгиптянин живе за межею бiдностi. За Єгипетськими мiрками, бiднiстю називасться iснування на 1 долар в день.
Форма правлiння Єгипту — Президентська республiка.
Адмiнiстративний подiл — 26 провiнцiй (мухафаз), якi дiляться на округи (маракази), а округи на райони. У 1953 роцi Єгипет проголошений республiкою. 3 1971 року офiцiйна назна країни — Арабська Республiка Єгипет.
iнститут президента- Президентом Єгипту до 11 лютого 2011 року був - Мухаммед Хоснi Мубарак, який у вереснi 2005 р. був обраний на п’ятий шестирiчний термiн. Сьогоднi Президентом є Мухаммед Хусейн Тантавi (де-факто, як голова IЗищоТ ради збройних сил Єгипту)
Президентськi вибори 2005 р. вiдбулися за новою системою (на альтернативнiй основi шляхом прямого тасмного голосування). Згiдно з конституцiсю, схваленою в ходi референдуму у вереснi 1971 р. i доповненою в травнi 1980 р., Президент мае широкi повноваження (роэпускати парламент, призначати уряд, склад судових органiв тощо).
Законоданча влада — вищий законоданчий орган — двопалатний парламент, який складасться з Народнi эбори та КонсультативноТ Ради (iпга Сошiсii).
Народнi збори (Меджлiс Аiп-Шааб) - нижня палата з 518 представникiв (508 обираються за мажоритарною системою, 10 призначаються президентом; є квоти для робiтникiв i селян, а також для жiнок), обираються на 5 рокiв. Головою з 1990 по 2011 роки був Фатхi Сурур. Останнi вибори вiдбулися 28 листопада (1-й тур) та 5 грудня 2010 року (2-й тур). Очолювана президентом Хоснi Мубараком Нацiонально-демократична партiя отримала за пiдсумками виборiв близько 80% мiсць. Найбiльшi опозицiйнi рухи - Брати-мусульмани (заборонена; активiсти беруть участь як незалежнi кандидати) та Новий Вафд - бойкотували другий тур виборiв. У 1954 роцi пiсля невдалого замаху членiв асоцiацi на президента Гамаля Абдель Насера дiяльнiсть еБратiв-мусульман» у Єгипті була заборонена, деякi активiсти були заарештованi. iз 1984 року «Брати-мусульмани» беруть участь у парламентських виборах. При цьому вiдсутнiсть легального статусу (закон 1954 року про заборону органiзацiУ досi не скасований) эмушус Тх виступати або за списками заресстрованих партiй, або як «незалежних» кандидатiв.
Консультативна Рада або Рада Шура (Меджлiс Аш-Шура) - верхня палата з 264 представникiв (2 і 3 обираються прямим загальним голосуванням, а 1 і 3 призначасться президентом; половина виборних членiв повиннi бути робiтниками й селянами), обираються на б рокiв. Консультативна рада аналiзус законопроекти, полiтичнi рiшення та статтi конституцii з точки зору вiдповiдностi принципам побудови «демократично соцiалiстично держави зi змiшаною економiкою».
Конституцiйний референдум проведений в Єгипті 26 березня 2007, щоб пiдтвердити конституцiйнi змiни, якi в основному, стосуються виборчого законодавства, якi дозволили введения в дiю законiв щодо припинення дiяльностi деяких опозицiйних елементiв, особливо iсламiстiв. Окрiм того, були введенi в дiю тридцять чотири конституцiйнi правки, якi забороняють особам використовувати релiгiю як основу для полiтично дiяльностi, дозволяють розробку нового антитерористичного закону замiсть чинного, давши полiцi широкi повноваження з арешту i спостереження, надають президенту право розпускати парламент. За офiцiйними даними, 75,9 вiдсотка виборцiв висловилися на користь реформи, з офiцiйною явцi 27,1 вiдсотка. Критики уряду стверджують явка була насправдi близько 5 вiдсоткiв.
Виiонавча влада — виконавчий орган — уряд АРС, який очолюс прем’ср-мiнiстр — Ахмад Шафiк
Ключовi полiтичнi партiт та,х лiдери правляча Нацiонально-демократичпа партiя (ПДП) створена у 1978 р. Об’сднус верхiвку держапарату, багату земельну i торговельно-промислову буржуазiю, представникiв iнтелiгенцiТ. Голова партiї.Х.Мубарак. Iншi вiдомi партi — “Новий Вафд”, Лiберальна партiя не мають iстотного впливу в краУнi. Провiдною опозицiйною силою є заборонений рух хБрати-мусульмани» (БМ).
до судово системи АРЄ входять: Касацiйний суд - вища судова iнстанцiя, 8 апеляцiйних судiв i суди першо iнстанцiТ.
Державна рада очолюс систему адмiнiстративноТ юстицi.
Спецiальнi суди: Верховний та нижчi суди держбезпеки, розглядають справи про порушення нацiонально сдностi. Тснус спецiальний суд, юрисдикцiя якого включас розгляд справ про порушення закону щодо захисту цiнностей iсламу.
Склад всiх судових органiв визначасться Вищою радою юстицi. Нагляд за конституцiйнiстю законiв та х трактуванням здiйснюс Верховний конституцiйний суд.
Револююцiя в Сгииптi серiя вуличних демонстрацiй у Єгипті в сiчнi-лютому 2011 року. Вимогу про вiдставку президента, що займав найнищу державну посаду упродовж 30 рокiв, спричинили незадоволення людей рiвнем безробiття та мiнiмальноТ заробiтно платнi, нестача житла, зростання цiн на продукти, вiдсутнiсть свободи слова та низький рiвня життя. На думку деяких аналiтикiв, органiзаторiв протесту надихнув успiх тунiсько революцi середини сiчня 2011, коли пiд тиском масових заворушень пiшов у вiдставку президент крани Бен Алi.
Нагадасмо. 11 лютого 2011 Х.Мубарак, який перебував при владi з 1981 р. (власне тодi був введений надзвичайний стан), склав iз себе повноваження глави Єгипту. Вища вiйськова рада, якiй Х.Мубарак передав контроль над краною, прийняла рiшення 13 лютого про розпуск Єгипетського парламенту i призупинення дi конституцi.
Вища рада збройних сил Єгипту планус залишатися при владi протягом б мiсяцiв - до строку проведения нових президентських i парламентсъких виборiв. Керувати внутрiшньою i зовнiшньою полiтикою краiни в дей час буде глава вiйськово ради, мiнiстр оборони генерал Мохаммед Тантавi.
Тимчасова влада Єгипту - Вища рада вiйськового командування збройних сил крани - планус протягом двох мiсяцiв провести референдум щодо внесення змiн до конституцi, щоб пiдготувати грунт для проведення демократичних виборiв.
Збройнi сили Єгипту є найбiльшими на африканському континентi i одними з найбiльших у свiтi. Крана мас регулярнi Збройнi сили чисельнiстю 443 тис. осiб i резерв 254 тис. осiб, у тому числi сухопутних вiйськ — 150 тис. осiб, вiйськово-повiтряних сил — 20 тис. осiб, вiйськово-морських сил — 14 тис. осiб, вiйськ протиповiтряно оборони — 70 тис. осiб. Воснiзованi формування — 325 тис. осiб, у тому числi центральнi сили безпеки -
250 тис. оеiб, нацiональна гВардiя — 60 тис. оеiб, прикордоннi вiйеька 15 тис. оеiб,
берегова охорона — 2 тис. оеiб. Збройнi еили комплектуютьея за призовом. Термiн елужби
- вiд 18 до 36 мiеяцiв. Мобiлiзацiйнi рееуреи крани оцiнюютьея в 19,8 млн. оеiб, у тому
чиелi 14,1 млн. оеiб придатних до вiйеъково елужби.
Збройнi еили Арабеько Реепублiки Єгипет чотиривидового екладу.
Включають: еухопутнi вiйеька, вiйеьково-повiтрянi еили, вiйеька протиповiтряНо оборони та вiйеьково-мореькi еили. для змiцнення етабiльноетi i миру в регiонi, Єгипет надавав вiйеькову допомогу i пiдготовку кадрiв для деяких африканеьких i арабеьких держав. Не будучи членом НАТО, Єгипет залитваетьея еильним вiйеьковим i етратегiчним партнером цiе вiйеьково-полiтично органiзацi i є учаеником Середземномореького ф оруму-дiалогу НАТО. Єгипет є единою арабеькою краною, що мае евого еупутникашпигуна, якого запуетили в 2007 роцi. Вiйеьковi витрати Єгипту етановили 2,3 % ВВП на 2008 рiк.
Зовнiшня полiтика Єгипту
Головним завданням еучаено египетеько зовнiшньо полiтики залишаетьея затвердження крани головною регiональною державою на Близькому Сходi. Баланеуючи мiж вiдетоюванням загальноарабеьких iнтерееiв i влаених планiв по змiцненню лiдируючих позицiй в регiонi, Єгипет активно взасмодiс з уеiма регiональними i евiтовими «центрами еили». Обеяги торгiвлi мiж ЄС i АРЄ щорiчно эроетають на 20%, екепорт Єгипту до краiн ЄС еягнув $3 млрд. Крiм того, Свроеоюз вийшов на перше мiеце ееред iнвееторiв до египетеько економiки (понад 50% вiд загально еуми iнвеетицiй).
Не бажаючи залежати тiльки вiд американських поетачань, Єгипет прагне дивереифiкувати джерела озброень за рахунок Роеi, Китаю i деяких країн Свропи. Єгипет пiдтримуе тiенi торговельно-економiчнi етоеунки з Роеiею (близько $ З млрд.), Китаем (близько $ 5 млрд.), Японiею (близько $ 4 млрд. торговельний оборот у 2007 роцi). 2007 року вперше в iеторiТ двоетороннiх вiдноеин торговельний оборот мiж Сгиптом та Украною перевищив «знакову вiху» у $ Iмлрд., при цьому укранеький екепорт еклав бiльше 80%.
Активна полiтика Єгипту на Арабеькому Сходi проголошуетьея як головний прiоритет дiяльноетi держави на мiжнароднiй аренi. Вiдродивши етоеунки з арабеькими країнами, перерванi в результатi пiдпиеання еепаратного мирного договору з ТзраТлем в 1979 р. Єгипет прагне грати роль регiонального спонсора в процесi близькосхiдного врегулювання, заявляючи, що на ньому лежить iеторична вiдповiдальнiеть перед палеетинеькою проблемою. Зоною життево важливих iнтерееiв КаТра є район ПереькоТ затоки. Єгипет зацiкавлений в пiдтримцi стабiльностi i безнеки в нафтовидобувних аравiйських монархiях, розглядаючи iх як одного з важливих джерел отримання ф iнансово-економiчно допомоги i масштабного споживача ЄгипетськоТ робочоТ сили. Згiдно заявленоТ ще в 1 980-i рр. президентом Хосни Мубараком позицiТ, безпека країн ПерськоТ затоки i Єгипту неподiльна.
Єгипет намагасться впливати на складну обстановку в Iраку, що склалася пiсля вторгнення в цю країну в 2003 р. збройних сил США i Iх союзникiв. Єгипет, не зумiвши запобiгги вiйськовому втручанню в Iрак, направив дипломатичнi i економiчнi зусилля на швидке подолання його наслiдкiв.
Зусилля ЄгипетськоТ дипломатiТ вiдносно пiвденного сусiда Судану спрямованi на недопущения роздiлу цiсТ країни на пiвнiчну i пiвденну частинi, а також запобiгання iнтернацiоналiзацiТ кризи в регiонi Дарфур.
Велику ставку в справi змiцнення i розвитку стосункiв на Арабському Сходi в Каїрі роблять на ЛАД, яку Каїр вважас головною мiжарабською органiзацiсю i зв’язус з нею змiцнення мiждержавних вiдносин в регiонi i здiйснення iнтеграцiйних проектiв. Згiдно кондепцiТ Єгипту, створення сдиного економiчного простору повинне стати базою для об’сднання арабських кран. У липнi 2003 р. була запущена перша гiлка панарабського газопроводу, по якому Єгипетський газ поступас в низку країн Арабського Сходу з подальшим роэширенням проекту на Свропу.
Стосунки Єгипту i Ізраїлю є однiсю з головних складових усiсТ близькосхiдноТ полiтики. Пiсля ув’язнення в 1979 р. мирного договору Єгипет пов’язував перспективу подальшоТ спiвпрацi з сврейською державою з розвитком ситуацiТ в зонi арабоІзраїльського конфлiкту. Початок близькосхiдного мирного процесу, пiдписання Ізраїльтянами i палестинцями ряду угод в першiй половинi 1990-х рр. помiтно полiшлили Єгипетсько-Ізраїльськi стосунки, якi пiсля початку Iнтифади Аль-Акса у вереснi 2000 р. знову були практично повнiстю згорнутi. Основнi Єгипетсько-Ізраїльськi протирiччя торкаються вiдмiнностей в пiдходах до рiшення близъкосхiдноТ проблеми i гегемонiстських спрямувань Ізраїлю в регiонi. АРЕ розглядас Ізраїль як природного економiчного партнера в майбутньому, великого споживача ЄгипетськоТ вуглеводневоТ сировини. В той же час Єгипет виступас категорично проти якоТ-небудь переваги Ізраїлю над країнами регiону в тiй або iншiй областi, i украй негативно вiдноситься до спроб сврейськоУ держави стати економiчним i вiйськовим гегемоном на Близькому Сходi. Небажання Єгипту загострювати вiдносини з сврейською державою проявилося пiд час вiйськового вторгнення Ізраїлю в Лiван лiтом 2006 р., коли офiцiйний Каїр обмежився 11)

засудженням дiй Ізраїльськоi держави i пiдкресливши при цьому, що Єгипет не стане воювати з Iзралем за Лiван.
Однiй з головних цiлей египетськоТ зовнiiвньоТ полiтики на рубежi ХХ- ХХI ст. було i залишасться збереження i розвиток привiлейованих стосункiв з США, основою яких є спiвпраця в економiчнiй i вiйськово-технiчнiй областях. Щорiчно Єгипет отримус вiд США 1,3 млрд, дол. безвiдплатноТ вiйськовоТ допомоги, займаючи по цьому показнику друге мiсце у свiтi пiсля Ізраїлю, мае з 1988 р. статус союзника США з числа країн, що не входятъ в НАТО, що дозволяс користуватися пiльговим режимом експортного контролю при закупiвлях бойовоТ технiки.
Останнiми роками в египетсько-американських стосунках спостерiгаеться деяке «охолодження». На думку КаТра, Вашингтон здiйснюе тиск на египетське керiвництво з питания прискорення полiтичних реформ i прав людини, i в той же час не бажае надавати торговельнi преференцiТ.
Єгипет пов’язуе успiх евро-середземноморськоТ спiвпрацi iз закiнченням арабоІзраїльського конфлiкту i закликае ЄС грати активну роль в мирному процесi. На початку ХХI ст. двостороння торговельно-економiчна спiвпраця розвиваеться швидкими темпами. ЄС є головним торговельним партнером АРЕ (у 2005 р. товарообiг склав 17 млрд. дол.) i головним iнвестором в Тi економiку. Свропа розглядасться КаТром як один з основних iмпортерiв египетського природного газу.
Стосунки з Росiсю пiсля тривалого застiйного перiоду поступово виходять на якiсно новий рiвень. Єгипет, що був свого часу форпостом радянського впливу на Арабському Сходi, на завершуючому етапi холодноТ вiйни переорiентовувався у бiк тiсноТ спiвпрацi iз Заходом, що привело до погiршення стосункiв з Москвою. В 2001 р. пiдписана Довгострокова програма розвитку торгiвлi, економiчного, промислового i Науковотехнiчного спiвробiтництва, розрахована на 10 рокiв, а також Декларацiю про принципи дружнiх стосункiв i спiвпрацi.
На рубежi ХХ - ХХI рр. Єгипет активiзував свою полiтику на африканському континентi, У червнi 1998 р. Єгипет вступив в Асоцiацiю спiльного ринку СхiдноТ i ПiвденноТ Африки (КОМЕСА), що є потенцiйним ринком в 380 млн. чел.28 i що мае сукупний об’ем ВВП в 182 млрд. дол. Участь в КОМЕСА дозволяе Єгипту розвивати африканський напрям своеТ зовнiшньоТ торгiвлi, стимулювати дiяльнiсть компанiй, пов’язаних з африканським ринком в областi промисловостi, торгiвлi i фiнансiв, а також сiльського господАРСтва. Єгипетський експорт в країни КОМЕСА вирiс з 95 млн. дол. в 2000 р. до 372 млн. дол. в 2004 р. Причинами вступу АРЄ в КОМЕСА стали також мiркування стратегiчного характеру, зокрема бажання встановити тiснiшi торговельноекономiчнi взасмини з країнами басейну рiчки Нiл. у 2001 м. Єгипет в числi п’яти африканських держав (разом з Алжиром, Нiгерiсю, Сенегалом i ЮАР) взяв участь в розробцi довготривалоТ програми соцiальНо-екоНомiчНого розвитку Африки, що дiстала назву «Нове партнерство для розвитку Африки» (НЕПАД), яка нацiлена на забезпечення за допомогою розвинених захiдних держав економiчного пiдйому найбiльш бiдних країн «Чорного континенту».
Найважливiкiою проблемою сучасного Єгипту, тiсно пов’язаною з африканським вектором його зовнiшньоТ полiтики, є проблема розподiлу водних ресурсiв рiчки Нiл. Єгипет знаходиться в нижнiй течiТ Нiлу, а, отже, залежить вiд водноТ полiтики краУн, розташованих у верхнiй течiГ цiс найбiльшЫ африканськЫ рiчки. В той же час низку африканських краiн вимагають вiдмiни Єгипетсько-суданського договору 1959 р., який встановив привiлейоване право КаУра на водозабiр з Нiлу. Єгипет категорично вiдкидас можливiсть зменшення свосТ квоти нiльськоТ води, i як випливас iз заяв керiвництва країни, задовольниться тiльки такою угодою, яка не створить загрозу нацiональноТ безпеки країни, понад 95% водних ресурсiв якоТ забираються з рiчки Нiл. Протягом останнiх рокiв Єгипет, Судан, Ефiопiя, Кенiя, Руанда, Демократична Республiка Конго, Бурундi, Танзанiя i уганда шукають найбiльш оптимальнi шляхи розподiлу та рацiонального використання водних ресурсiв в умовах клiматичних змiн, екологiчних проблем, рiзкого приросту населения.
Боротьба за воднi ресурси загострилася пiсля того, як п’ять держав, що знаходяться вище за течiсю Нiлу, пiдписали рамкову угоду (2010 р.) про розподiл нiльських вод без участi Судану i Єгипту - найбiльших африканських країн, розташованих нижче за течiсю.
Мiнiстри водних ресурсiв Єгипту Мухаммед Наср ад-Дiн Алям i Судану Камаль Алi виступили зi спiльною заявою, яка засуджус «пiдписання низкою країн басейну Нiлу сепаратноТ угоди» й заявили, що Тхнi країни нiколи не присднаються до документу, який передбачас зниження Тхнiх квот.
Проте мiнiстр водних ресурсiв ЕфiопiТ Асафа дiнажму напередоднi зустрiчi в Аддiс-Абебi заявив журналiстам, що пiдписана без Єгипту та Судану угода вже через рiк може стати законною, визнаною на мiжнародному рiвнi. «Для цього досить, щоб документ ратифiкували парламентарiТ третини країн, що присдналися до нього», - пояснив мiнiстр. При цьому вiн виключив те, що угода може спровокувати конфлiкт мiж країнами басейну Нiлу.

Єгипет зацiкавлений в розвитку спiвпрацi з Туреччиною, зокрема в питаннi експорту Єгипетського газу в Свропу транзитом через Т територiю. В цiлях збiльшення товарообiгу Єгипет i Туреччина в груднi 2005 р. пiдписали угоду про вiльну торгiвлю.
Вiдбувасться поступове налагодження стосункiв мiж Сгиптом i ‘раном, що переживали серйозний кризi 1979 р., коли в Тегеранi перемогла iсламська революцiя, яку офiцiйний Каiр сприйняв негативно, оголосивши погляди нового iранського керiвництва «фанатичним iсламом».У серпнi 2004 р. була створена Єгипетсько-iранська торговельна рада з метою збiльшення об’смiв товарообiгу мiж двома кранами, функцiонус египетськоiранський банк розвитку. Єгипет пiдтриму€ право iрану на мирну атомну енергетику i виступас за дипломатичне врегулювання кризи навколо iранського «ядерного досьс», але в той же час з тривогою вiдноситься до претензiй Тегерана на лiдерство у арабомусульманському свiтi.
Особливе значення для Єгипту мають вiдношення з Китаем, який на початку ХХI ст. перетворився на великого торговельного партнера Єгипту - обсм товарообiгу мiж двома кранами вже перевищив 2 млрд. дол. Спiвпрацю з Китаєм робить стимулюючий вплив на розширення Єгипетського експорту в цю найбiльшу азiатську крану. Каф зацiкавлений в капiталовкладеннях Китаю в Єгипетську економiку i бачить в нiм партнера, що не пов’язус приплив свЫх iнвестицiй в економiку АРЄ iз станом справ в ЄгипетськоiзраУльських стосунках, як це нерiдко роблять Сполученi Штати через своТ тiснi союзницькi зв’язки з IзраТлем або пiд тиском сврейського лобi США. Для Єгипту представлясться важливою позицiя Китаю, як одного з постiйних членiв СБ ООН, з проблеми близькосхiдного врегулювання. Китай також розглядасться як постачальник озброснь в АРС.
У стосунках Єгипту з Японiсю в цiлому переважас економiчна складова. Токiо видiляс КаТру кредити, в тому числi i безвiдплатнi, для вирiшення насущних проблем ЄгипетськоТ економiки, будiвництва об’сктiв транспортноТ i туристичноТ iнфраструктури
ВВП

Дата добавления: 2015-09-06