Базилiя

Федеративна республiка Бразилiя займае площу 8512 тис. кв. км i мае населення 193 млн. осiб. державним святом є 7 вересня (з 1822 р.). Вiдкрита португальцем Анваром Кабралом у 1500 р.. у 1549 р. встановлено генерал-губернаторство з столицею у Сальвадорi (Байя). у 1808 р. пiсля вторгнення наполеонiвських вiйськ до Португалii сюди тимчасово переiхав португальський королiвський двiр. 1815 р. було проголошено створення Об’сднаного королiвства Португалii Бразилii та Алгарви. Старший сии португальського короля став iмператором Бразилй пiд iменем Педру 1. 1822 проголошена незалежнiсть Бразилii. у 1850 — 1860 рр. Бразилiя вела вiйни з Аргентиною i Парагнаем за територii, але якихось суттсвих результатiв цi вiйни не принесли. У 1888 р. у краiнi вiдмiнили рабство, а 1889 р. Бразилiя стала республiкою.
З фiзико-географiчноi точки зору Бразилiя подiляеться на 5 районiв.

1. Атлантична прибережна рiвнина. Тягнеться вхдовж океану, звужусться в межах штатiв Рiо-де-Жанейро i Еспiрiту-Санту. Багата пiщаними пляжами, лагунами i болотами. Нечисленнi зручнi природнi гаванi знаходяться там, де гори пiдступають до самого берега, зокрема гавань Рiо-де-Жанейро — бухта Гуанараба. Порт Сантус був штучно створений на поганао дренованiй прибережнiй низовинi. Ширина цiеi рiвнини вiд 80 до 16 км. Родючi червонi грунти знаходяться в дельтах рiк Рiу-досi та Жекитиньон’я. Тут вже майже 400 рокiв вирощусться бавовник, тютюн, какао i цукрова тростина. для району характерний тропiчний вологий клiмат.

2. Басейн Амазонки. Найбiльшими й допливами є Токантинс, Тапажос, Шингу, Мадейра, Пурус, Журуа, Жапура i Рiу-Негру. Це сама найбiльша низовина земноi кулi, що займас площу 1,8 млн. кв. км. На заходi ширина низовини складас 1290 км, на сходi — 240 км. Басейн Амалонки виносить в океан за рiк бiльше 1 млрд. т. наносiв, але внаслiдок тектонiчноi заглибини в устi не може створити обширну дельту. Натомiсть в устi утворився о. Маражо, складений з алювiю. Мутнi жовтi води Амазонки прослiдковуються в океанi за 300 км вiд устя. Морськi припливнi хвилi сягають в устi Ама.зонки до 5 м. i доходять до 1400 км вверх по течii, створюючи низькi пойми — iгапо. Паводки охоплюють територii до 80 км, але залишаються незатопленi острови, покритi деревиною чи рослиннiстю. Повноводнiсть Амазонки пояснюсться знаходженням 11 приток у рiзНгiх пiвкулях. На правих притоках паводок спостерiгасться з жовтня до квiтня, а на лiвих — з квiтня до жовтня. Амааонка дас до 15% рiчного стоку всiх рiк. Амалонка судноплавна до мiста Iкiтос в Перу. Це 3700 км вiд Атлантики. Кiлькiсть осадкiв тут становить 1800 — 2300 мм, що випадають переважно у виглядi злив. Тут висока вологiсть повiтря, але не бувас спеки. для обох районiв характерна сельва — вологий тропiчний лiс. Багатояруснi лiси з лiанами i пiдлiском. Тут утворюсться мало гумусу, оскiльки родючий прошарок вимиваеться пiд час злив. iндiанцi у зв’язку з цим ведуть перелогове землеробство.

3. Гвiанське нагiр’я є пiвнiчним продовженням Бразильського нагiр’я. Найнища точка тут гора Ла-Неблiна (3014 м).У штатi Амапа розробляються поклади марганцю.

4. Бразильське нагiр’я займас практичну всю пiвденну половину Бразилi. Тут зосереджена найбiльша частина род.чих грунтiв та найцiннiших корисних копалин. Малонаселенi засушливi внутрiшнi райони нагiр’я, включаючи басейн р. Сан-Франциску, називаються сертанами. Схiдна оКраїна нагiр’я мае схiдчасту побудову. Вздовж океану на нагiр’ тягнуться хребти С’сра-да-Мантикейра, С’сра-дi-Капарао з вершиною Бандейра (2890 м). В межах хребта С’сра-ду-Еспiн’ясу в штатi Мiнас-Жерайс зосередженi найбагатшi у країні запаси корисних копалин. На пiвденному заходi Бразильського нагiр’я р. Парана i й притоки пресiкають плоску поверхню лавового плато Парани. Тут Парана i й притока Iгуасу устворюють величезнi водопади Гуаiра (на кордонi Бразилй i Парагваю) та Iгуасу (на межi Бразилi, Аргентини i Парагнаю), якi вiдносяться до найнищих в свiтi. На захiд лежать столовi плато висотою вiд 600 до 1200 м (штати Мату-Гросу, Мату-Гросу-дуСул i Гояс). Основним заняггям тут є тваринниЦтво. В минулому тут добувалися золото й алмази. Пiвнiчний схiд цього району є найбiльш засушливим (500 — 650 мм). Ведення землеробства тут є ризикованим. Рослиннiсть тут типу каатинга — рiдколiсся, що складасться з колючих листопадових дерев i кущiв. На Бразильському нагiр’ лiто тепле i вологе, а зими прохолоднi й сухi. На значних висотах бувають приморозки. Схiдна частина нагiр’я вкрите матою — напiвлистопадовим лiсом. На пiщаних грунтах домiнують сухi лiси, по берегах — багатi галерейнi лiсч. У штатах Мату-Гросу, Мату-Гросу-ду-Сул, Гояс i Токантинс знаходиться кампос — саванни. Тут листянi дерева межують зi злаковими рослинами. На трьох пiвденних штатiв з’являються типовi для субтропiкiв вiчнозеленi мiшанi лiси — пiнерайя, якi отримали назву вiд бразильсько араукарй — сосни Парани. Це дерево мае гарнi будiвельнi показники. На цiй само територй росте падуб парагвайський. З його лисггя отримують тонiзуючий «парагвайський чай» або «мате».

5. Пантанал. Це невелика дiлянка басейну р. Парагнай, розташована на заходi штату Мату-Гросу-ду-Сул i на пiвднi штату Мату-Гросу, що являс собою обширну впадину i вчкористовусться для випасу худобч, зокрема зебу. Головне мiсто району Корумба зв’язане залiзницею з Сан-Паулу. Це крайня захiдна точка залiзничного сполучення в краiнi.
Бразилiя мае унiкальне посднання рiзноманiтних металiчних руд. За запасами залiзно, берилiсво, нiобiево руд крана займае перше мiсце в свiтi. В основному залiзна руда зосереджена в штатах Мiнас-Жейрас та Мату-Гросу. В останньому є значнi запаси марганцево руди. Поклади бокситiв є в штатах Пара i Мiнас-Жейрас. На пiвнiчному сходi кранн на плато Борборема знаходяться поклади берилiю, вольфраму, цирконiю, лiтiю та iн, є поклади золота, платини, урану. Останнiм часом величезнi поклади нафти вiдкритi на Атлантичному шельфi та Кампусi (штат Рiо-де-Жанейро). Але перша знаходиться на глибинi до 2 км пiд великим соляним прошарком — на сумарнiй глибинi до 7 км. Родовища вугiлля є в штатах Рiу-Грандi-ду-Сул i Санта-Катарiна.
Темпи приросту населення 1,3%. Середня тривалiсть жгятя 63,5 роки. Мiське населення складас 80% (у Сан-Паулу — понад 90%). Найбiльш заселеними є землеробськi, прибережнi райони Пiвнiчного Сходу та Пiвденний Схiд з його кавовими плантацiями. 49,5% населення складають бiлi. З них португальцiв — 20%, iталiйцiв — 14%, iспанцiв — 8%, нiмцiв — 6,6%. Мулати i метиси складають 38,5%, негри — 6,2%, азiати -5,8% (араби, переважно з Сирii та Лiвану — 5,3%). Iндiанцi в загальнiй структурi населения складають менше 0,5% З них найбiльш численними є тупi-гуаранi, же, араваки, кариби). У країні проживас бл. 1% самбо — афро-iндiанцiв та трохи менше iсадо — коричневих (змiшаних бразильцiв). Брааилiя крана iммiграцй. Лише протягом ХХ ст. крана прийняла понад 4 млн. iммiгрантiв. Домiнували iталiйцi. З середини ХУI до 1888 р. у Бразилiю було ввезено 4 млн. невiльникiв. За походженням вони подiляються на три групп: мусульмани хауса, манде i фуланi з Захiдного Судану, йоруба, фантi, ашантi з Нiгерi, Бенiну й Гани та банту з Анголи й Мозамбiку. 89% населения сповiдують католицтво, багато осiб африканського походження — культ кандобле та iн.

Бразилiя — федеративна президентська республiка. дiс конституцiя 1988 р. Кррана подiлясться на 26 штатiв та столичний округ Бразилiа (столиця з 1960 р.). Найбiльш населеним штатом є Сан-Паулу - 35 млн. Штаты можуть об’сднуватися i роз’сднуватися за умови проведення референдуму i схвалення цього Нацiональним конгресом. Конституцiя 1988 р. пеедбачас 4 види компетенцй (за прикладом ФРН):
загальносоюзну (право, вiйськове будiвництво, грошовий обiг, пошта, енергетика, iнформатика та iн.), спiльну (турбота про охорону Конституцii, охорона довкiлля та
конкуруючу (податки, фiнанси, економiка, бюджет) i належну штатам (самоврядування).
Законоданчу владу здiйснюс Нацiональний конгрес. Вiн складасться з Палати депутатiв (513 осiб) та Федерального сенату (81 чол.). Чисельнiсть нижньоi палаты змiнюсться залежно вiд змiни чисельностi населення. Обидвi палаты володiють однаковими правами. Право законодавчо iнiцiативи мають депутаты, сенаторы, президент, Федеральный верховний суд, вищi суди, генеральный прокурор i громадяни (народна iницiатива). Конгрес схвалюс бюджет i контролюс його витраты, заслуховус й схвалюс щорiчний звiт президента. Вiдповiдальнiсть мiнiстрiв перед конгресом не передбачена.
Виконанча влада належыть президенту й кабiнету, який вiн очолюс. Президент самостiйно прызначас й звiльняс мiнiстрiв, пiдписус й публiкус законн, володiс правом вето, видас акти, що мають силу закону, є верховным головнокомандувачем, може запроваджувати надзвичайне й осадне положення, оголошувати вiйну iншым державам. Президент призначас (за наступного схвалення сенатом) членiв Федерального верховного суду, генерального прокурора, голови й дыректорiв центрального банку. При презыдентi є два дорадчих органи — Рада республiки i Рада нацiональноi оборони.
Федеральный верховный суд складаеться з II чол., а Выщий суд правосуддя з 33 осiб.
Штати мають своi конституцii, законодавчi асамблеi, губернаторiв i вiце-губернаторiв.
Право голосу мають всi особи (включаючи неграмотних) вiком з 16 рокiв. Президент, вiце-презьтдент, губернатори i вiце-губернатори обираються на загальних выборах термiном на 4 рокы. Конституцiйна поправка 1997 р. допускас переобрання посадовых осiб на другий термiн. Палата депутатiв обирасться за пропорцiйною системою, Сенат — за мажоритарною. Кожен суб’скт федерацii представлений З сенаторами, що обираються на 8 рокiв. Раз на чотири роки Сенат оновлюсться — спочатку на третину, потiм на двi третини, Разом з сенатором обирасться два його заступныки.
Президентом у 2010 р. обрана дiлма Русефф. Перед цым два термiни президентом був Лулу да Сiльва. У Палатi депутатiв партii отрымали наступне представныцтво: Партiя трудящих (лiва, один з керiвникiв — да Сiльва) — 88, Партiя бразильського демократичного руху (центристська) — 79, Бра.зильська соцiал-демократычна партiя — 53, Демократична — 43, Партiя республiкы — 41, Прогресыстська партiя — 41. Серйозною лобiстською органiзацiсю є Федерацiя промысловцiв штату Сан-Паулу.
Бразилiя у 1991 р. выступила одным з засновникiв МЕРКОСУР. у 2005 р. Бразилiя пiдтримала iдею США про створення АЛКА — всеамериканської зоны вiльно торгiвлi. Разом з тым США звынувачус Бразилiю в торговому протекцiонiзмi, демпiнгу та порушеннi прав iнтелектуальноi власностi. Бразилiя претендус на мiсце постiйного члена Рады Безпекы ООН. Вiйськовi витратн складають майже 2% ВВП.
3. Обсяг ВВП краiни 2,2 трлн. дол., на душу населення 8500 дол. В структурi економiкы провiдна роль належыть сферi послуг — 57%. Промысловiсть займас 34%, а с/г — понад 9%.
Основний район нафтовидобутку — морський басейн Кампус на пiвнiч вiд Рiо-деЖанейро. За видобутком нафти Бразилiя в ЛА поступасться лише Бенесуелi та Мексицi, але це вiдставання з кожним роком скорочусться. Цього року крана може увiйти до 10 найбiльших нафтовидобувних держав. Як наслiдок цього эменшусться iмпорт нафти що в основному мав мiсце з Нiгерi та Саудiвсько Аравi. За нафтопереробними потужностями Бразилiя помiтно переважас всi iншi краiни ЛА. державна нафтова компанiя <Петробраз» входить до десятки найбiльших нафтових компанiй свiту. Видобуток природного газу, переважно в басейнах Кампус i Сантус, складас понад б млрд. куб. м. Брак заповнюсться iмпортом з Венесуели, Аргентини i Болiвi. Крана є найбiльшим в свiтi виробником залiзно руди понад 220 млн. т, три чвертi яко йде на експорт, переважно в Японiю, Нiмеччину, Китай i Пiвденну Корею. Бразилi належить третс мiсце в свiтi за виробництвом бокситiв — понад 13 млн. т. у краiнi добувасться понад 50 т. золота, що виводить на друге мiсце в ЛА. Бразилiя виробляс 90% свiтового видобутку нiобiю, 40% танталу, займас 2 мiсце за видобутком графiту, З алюмiнiю, 4 - олова, магнезиту.
Бразилія один з основних свiтових виробникiв лiтакiв, гелiкоптерiв вагою вiд 2-х до 15 тонн. Бразильська компанiя хЕмбрайр» випускас один з кращих в свiтi середньо магiстральних комерцiйних лiтакiв. У країні вироблясться майже 1 млн. пасажирських авто, понад 16 млн. молiльникiв, понад 11 млн. мiнеральних добрив. Бразилiя є одним з лiдерiв в дослiдженнi океанiчних глибин. Бразилiя — 5-й в свiтi виробник пива (Брама).
Бразилiя велика с/г держава. Щороку в країні збирають понад 17 млн. т. цукрового пiску. Країна є великим виробником соi, яловичини, куриного м’яса i молока. у с/г домiнують великi господАРСтва (понад 500 га). у них зосереджено майже 57% всiс орно землi. За виробництвом апельсинiв (19 млн.), цукрово тростини (понад 360 млн.), експорту концентрованого апельсинованого соку (понад 800 млн, дол..) Кра’ну називають цитрусовим гiгантом. Вона дас 80% свiтового експорту апельсинового соку. Бразильським соком (апельсин+виноград+яблуко) зайнято 22% свiтового ринку. В країні виростають мандарини як футбольний м’яч. Бразилii належить перше мiсце в свiтi. також крана займас перше мiсце в свiтi за виробництвом олi з пальми бабасу (штат Мараньян). Вмiст олй в й горiхах перевищус 50%. За виробництвом (понад 41 млн. т.) i еспортом со Бразилiя поступасться лише США. Крана є найкрупнiшим виробником i експортером кави. Свiтовий лiдер з експорту тютюну, перцю, займас друге мiсце по евпорту шоколаду й солодощiв, З — за виробництвом лангустiв i креветок. Також друге мiсце крана займас виробництвом яловичини, м’яса курчат. Поголiв’я ВРХ скоадас 166 млн. голiв.
Основний вид транспоту автомобiльний, що здiйснюс понад 50% вантажних i 96% пасажирських перевезень. Протяжнiсть залiзниць понад 30 тис. км., але лише трохи бiльше 2 тис. з них електрифiковано. Найбiльшi аеропорти розташованi i Рiо-де-Жанейро та Сан-Паулу. Водним шляхом перевозиться 18% всiх вантажiв. Найбiльший порт Сантус, на який припадас п’ята частина портового товарообiгу крани.
Число iноземних туристiв наближасться до б млн.
Торгiвельне сальдо крани позитивне. Найбiльшими торговими партнерами є США, СС, Аргентина i Мексика. Найбiльшими iноземними iнвесторами є США (понад 24%), iспанiя (понад 15%), Нiдерланди (майже 8%), Францiя (майсе 7%).

№35. Саудiвська Аравiя.
До країн Персько затоки вiдноситься 5 держав, якi розтаглованi на берегах затоки. Це: Кувейт, Бахрейн, Саудiвська Аравiя, Катар i Об’сднанi Арабськi Емiрати. Це невелмкi за площею державп (виняток становить Саудiвська Аравiя), якi володiють найбiльшими запасами нафт[1 у свiтi. З моменту вiдкрггггя ЧОРНОГО золота» (пiсля 1 свiтово вiйни) потiк грошей в дей регiон не пригiмнясться. Постiйною проблемою кочiвникiв — нестача води в пустелi - вирiшена, зрошувальнi системи перетворiiли пустелю в квiтучий оазис. В 1 980 роцi цi крани, включаючи Оман, створилп Раду держав Перськоi затоки. Кожна з них, одночасно є i членом ОАПЕК — вплпвовоi Арабсько органiзацi кран-експортерiв нафти. з резпденцiсю в Кувейтi. В кранах Персько затоки проживас i працюс велика кiлькiс.ть iммiгрантiв, в основному з країн ПСА i Близького Сходу. Нещодавно Саудiвська Аравiя ввела сво вiйська до Бахрейну, де вже кiлька тижнiв тривають масовi акцi протесту з вимогою вiдставки уряду.
Отож, переходимо до першого питання — Саудiвсыа Аравiя. Королiвство Саудiвська Аравiя є одним з основних гравцiв арабського i мусульманського свiту та велгiчезним впробнгiком нафтп.
Територiя нинiшньо Саудiвсько Аравй є iсторичною батькiвщиною арабських племен. якi першочергово проживали на пiвнiчному сходi, а вже у 11 тис. до н.е. зайняли весь Аравiйський пiвострiв. Зародження Саудiвсько державгi почалося в 1744 роцi, коли правитель мiста Ад-Дiрiя Мухаммад iбн Сауд та iсламський проповiдник Мухаммад Абдуль-Ваххаб об’сдналися з метою створення сдино мiцноi держави зi столiiцею в Ад-Дiрй, що поклало початок правлiння династi Саудiв. Проте вiйська Османсько iмперi розгромгiлп Першу Саудiвську державу. В 1824 було засновано Другу Саудiвську державу зi столицею в Ер-Рiялi, проте в 1891 роцi державу було знищено давнiми ворогами Саудiв — дiтнастiсю Рашидi. Сучасна Саудiвська Аравiя була створена 15 сiчня 1902 року Абдель Азiзом, котрого наливали Абдулазiзом. До 1932 року вся територiя крани була об’сднана, а пiсля смертi короля в 1953 роцi влада перейшла до його сiiнiв Сауда, Файсала, Халiда, якi почергово керували краною з 1953 до 1982 року, Пiсля смертi Халiда, король Фахд став новим королем 1982 року i 13 червня призначив свого брата Абдуллу iбн Абдулазiза своiм спадкосмцем, заступником прем’ср-мiнiстра та керiвником Нацiонально гвардй, а свого молодшого брата султана iбн Абдулазiза другим замiсником прем’ср-мiнiстра, мiнiстром оборони та авiацi. Зараз краiною править король Абдалла iбн Абделъ Азiз аль-Сауд.
Отож, королiвство Саудiвська Аравiя розташоване на Аравiйському iтiвостровi. Межус: з Иорданiсю. Iраком i Кувейтом - на пiвночi, з ОАЕ, Катаром i Оманом - на сходi, з Сменом - на пiвднi.
На заходi омивасться водами Червоного моря, на сходi - Персько затоки.
Площа становить 2,24 млн км кв.
Населения (2010) — 293 млн. Столиця — Ер-Рiд.
Грошова одиниця — саудiвський рiал.
Нацiональне свято - 23 вересня - День проголошення Королiвства (1932 р.).
Саудiвську Аравiю нерiдко називають “краiною двох мечетей”, Идеться про Мекку i Медину два священнi мiста Iсламу.
Крана посiдас 14-те ‘iiсце за площею у свiтi. Крана займас майже 80% територi Аравiйського пiвострова i кiлька прибережних островiв у Червоному морi i Перськiй затоцi. Бiльша частина Аравй розтаiлована на пустельному плато, на заходi країн тягнуться скелястi горн Асiр (з араб. важкгiй) та Хiджаз (бар’ер), у пiвнiчнiй частпнi знаходиться пустеля Великий Нефуд, у схiднiй малий Нефуд (Дехна), якi вiдомi своми червоними пiсками, весь пiвденний схiд займас величезна пустеля РубЕль-Халi, яку араби називають <Пiщаною чвертю свiту», площа яко становить 777 тгiс. кв. км., а 80% територii вкривають судiльнi пiски. в тому числi й сипучi, де зникали цiлi каравани. Загальна площа пустель становить пр[IблгIзно 1 млн. кв. км.
Сухий спекотний тропiчний КЛIМАТ дуже важко переносити свропейцям. Середня температура липня коливасться вiд 26° є до 42° С, у сiчнi - вiд +8° є до +2 1 ° С, абсолютний максвмум +48° С, на пiвднi крани до +54° С. У горах ВЗИМК iнодi спостерiгаються мiнусовi температури i снiг Опадiв на рiвНИнних територiях випадас до 100 мм на рiк, i тiльки в горах х трохи бiльше — до 400 мм. Для пустель харакТернi сезоннi вiтри. Спекотнi i сухi пiвденнi вiтри самум i хамсiн навеснi i на початку лiта часто приносять пiщанi бурi, зимовий пiВнiчний вiтер шемаль - похолодання.
Майже вся Саудiвська Аравiя не мае постiйних рiчок або водних джерел. тимчасовi потоки утворюються лише пiсля iнтенсивних дощiв. В країні вода є таким природним ресурсом, який варто цiнувати. Королiвство використовус воду з таких чотирьох джерел: пiдземнi води, поверхневi води. очищенi стiчнi води, опрiсненi води. В 2009 роцi було 39 заводiв по опрiсневню води, що забезпечус 65% необхдно пiяноi води.
Стосовно грунтiв, то переважають гтримiтивнi пустельнi грунтп на пiвночi краiни є сiроземи, в низовиннгiх схiдних районах Ель-Хасгi — солончаки i лугово-солончаковi грунти. Хоча уряд здiйснюс програму озеленення, лiси i лiсиста мiсцевiсть займають менш як 2% площi краiни. Орнi землi (2%) в основному знаходяться в родючих оазисах на пвнiч вiд Руб-ель-Халi.
Щодо корисних копалин, то Країна мае величезнi запаси нафти i природного газу. Доведеш запаси сиро нафти сягають 261,7 млрд. барелiв, або 35,6 млрд. т (26% усiх свiтових запасiв), щоденнгiй видобуток становить 1025 млн баррелiв і день (2007) (в Рф -- 9.98, США — 85), природного газу -- близько 6,339 трлн. куб. м (2009 р, що є на 4-му мiсцi пiсля Рф (43,6 трлн). ‘рану (25,8), Катару (24,3). Усього є близько 77 родовищ нафтiг i газу. Головний нафтоносний район роэташований на сходi крани, в Ель-Хасi. Запаси найбiльшого в свiтi родовища нафти Гхавар оцiнюються в 70 млрд. барелiв нафти. Хоча на ВIК{ЛIКС була опублiкована iнформацiя, що розмiр реальних доведених резервiв поступаеться офiцiйно оголошеним на 40 вiдсоткiв. Тншi великi родовища — Сафанiя (доведенi запаси 19 млрд. барелв нафти). Абкайк, Катiф. Вважають, що нафти в цiй країні вистачгiть ще на 90 рокiв. є також запаси залiзноi руди (390 млн т), мiдi (32 млн т). гранiту (23 млн т), золота (2010 рiк 322,9 т), фосфатiв (213 млн т), бокситiв (173 млн т), марганцевих руд (4 млн т).
Рослиннiсть переважно пустельна i напiвпустельна. Значна частина пiщаних i кам’янистiiх пустель майже повнiстю позбавленi рослгшнего покриву. У горах Асiра — дiлянки саван, де ростуть акацi, дикi маслини, мигдаль. В оазисах га фiнiковгтх пальм, цитрусових, бананiв, зерновi i городнi культур и.
Тваринний сни. Доволi рiзноманiтний: антилопа, газель, даман, вовк, шакал, гiсна, заець. Багато грнзунiв (пiщанки, ховрахи, тушканчики та iн.) i плазунiв (змй. ящiрки, черепахи). Береговi нгiзовини є осередком розмноження сарани. У Червоному морi i Перськiй затоцi бiльш як 2000 впдiв коралiв (особливо цiниться чорний корал). Близько 3% площi краiнн займають 10 територiй, що охороняються.
НАСЕЛЕННЯ. В адмiнiстративному вдношеннi крана подiлена на 13 провiнцiй (103 округи).
Саудiвська Аравiя є однiею з найменш засслених кран. Рiень народжуваностi становить 29,56 ос на 1000 ос (53 мiсце) i смертностi 2,62 смертей на 1000 ос (218 мiсце). Густота населення дорiвнюе приблизно 12,9 чолікм2., проте в деякгiх мiстах i оазисах густота досягае 1000 чолікм кв. Вiкова структура: 0-14 р — 38 %. 15-64 — 59,5 %, 65 р i вище — 2,4 %. Середня тривалiсть житгя за даними ООН — чоловiки (72), жiнки (76).
Переважну бiльшiсть населення Саудiвськоi Аравй складають араби (саудвськi араби — 74,2%, бедуни — 3,9%, араби Персько затоки — 3%, в бiльшостi свой вони збереглн племiнну органiзацiю. Найбiльшi племiннi об’еднання — аназа i iпаммар, племена — авазiм, авамiр, аджман, атайба, балi, бейт яманi, бенi атiйя, бенi мурра, бенi сахр, бенi яс, вахiба, давасiр, дахм, джанаба, джухайна, кахтан, манасiр, манахiль, муахiб, мутайр, субей, сулейба. шарарат, харб, хувейта, хутейм та iнш. Плем’я сулейба, що населяс пiвнiчнi райони, вважасться неарабського походження i походить, за деякими даними. з нащадкiв хрестоносцiв, захопленiiх у полон i обернутих в рабство. Усьог-о в країні нараховусться бiльше 100 племiнних обсднань i племен.
Крiм етнiчнгiх арабiв. в краiнi проживають саудiвськi араби змiшаного етнiчного походження, якi мають турецьке. iранське, iндонезiйське, iндiйське, африканське корiння. Як правило, це нащадки паломникiв, осiлпх в регiонi Хiджаза, або африканцiв, якi ввозився в Аравiю як раби (до скасування рабства в 1962 в країні нараховувалося до 750 тис. рабiв). Останнi проживають переважно в прибережних районах Тiхаме i Ель-Хаси, а також в оазисах.
Гендерна роль в саудiвському суспiльствi визначасться шарiатом та культурою племенi. Правове становище жiнки значно вдрiзня:ться вiд чоловiчого. Наприклад, всi жiнкгi, незалежно вiд вiку, повиннi матг чоловiка-опiкуна. Шлюбний вiк для дiвчат починасться з 10 рокiв. Кожна жiнка в громадському мiсцi повинна носити нiкаб (вуаль) та хiджаб (головний убiр) i донгий чоршiй так званий плащ (абая). Проте деякi жiнкн эмогли зробптн прекрасну кар’сру, наприклад, доктор Гада аль-Мутаiрi. керiвнгiк медичного науково-дослiдницького центру в Калiфорнй. д-р Сальва аль-Хазз (керiвник кафедри офтальмологi лiкарнi в Ер-Рiядi). Чоловiки носять довгi сорочки з вовни чи бавовни. Традпцiйний головний убiр гута, У холодну пору року поверх сорочок одягають бiшт накидку з верблюжо вовни, найчастiше темних тонiв.
За обсягамiа видобутого та експортованого <чорного золота» королiвство посiдас першу сходмнку у свiтi. Вiдтак лiтр бензину там дешевший, нiж пляшка води.
Саудiвцi кажуть: машина це не розкiш, а засiб пересування. У кожнiй сiм’ є хоча б один автомобiль. Зрештою, жiлтя у цiй краiнi без машини неможлiiве. ‘з <допомiжного> транспорту в мстах лшле таксi. А про марiврутки там i не чули.
Нещодавно у великих мiстах столицi Ер-Рiядi, Даммамi та джиддi жiнкам дозволили керувати авто, але за умови, що поруч з ними сидiтиме родич, який досягнув повнолiтгя i мас права. Наприклад, це може бути батько. чоловiк чи спн. Ви запитасте, для чого це потрiбно? Все луже просто: в разi порушення правил дорожнього руху жiнцi-водiю не доведеться спiлкуватися з мiлЦiонером. Це за не зробпть родмч.
Тноземцi в королвствi заробляють вдвiчi менше за корiнних жителiв. Так, лiкар може отримУвати вiд 1 до 5 тисяч доларiв, навiть [2, залежно вiд спецiалiзацii i наукового ступеню. Медик, який працюс лише першгiй рiк, у середньому отримус тисячу доларiв на мiсяць, медсестра 600. Iхню квалiфiкацiю перевiряють щороку, вiдповiдно, пiсля цього можуть збiльшитп зарплату.
Фiнiки для саудiвцiв “другий хлiб”.
Мiсцевi заiони суворi. Якщо проводити проповiдi релгй, крiм iсламу, то на вас очiкують тiлеснi покарання або в’язi-iиця. Фотографування офдiйних будiвель, контрольно-пропускних пунктiв суворi покарання. Якщо якась пара пргiхала вiдпочити, то в готель поселять лише У разi наявностi свiдоцтва про шлюб. Iмпорт i вживання алкоголю, вживання свинини, порнографiчнi та релiгiйнi, крiм iсламських, матерiалп забороненi. В країні з 2010 року влада оголосила боротьбу з чаклунами та ворожками.
Офiцiйна iова арабська, що вiдноспться до захiдно-семiтськоi групп афроазiйськоi сiм. Один з дiалектiв — класичний арабський в основному використовусться в релiгiйному контекстi. В побутi вiiкористовусться аравiйський дiалект арабськоi (аммiя). Аравiйський дiалект мас своi рiзновиди, якi вiдрiзняються залежно вiд терiiторii. Серед вихiдцiв з iншпх країн поширенi такi мови: англ гагальська, урду, хiндi, фАРСi, сомалi iидонезiйська.
РЕЛIГIЯ. Саудiвська Аравiя є центром iсламського свiту. Офiцiйною релiгiсю є iслам. За рiзнимп оцiнками, вiд 85 до 93,3% саудiвцв є сунiтамп; вiд 3,3 до 15% — шити. Значна група шптiв (майже третина) проживас на сходi, в Ель-Хасi. Хргiстияни складають 3%, iншi конфесii — 0,5%.
Освiта є безкоштовною на всiх рiвнях. Велика частина навчальних програм присвячусться iсламу. Рiвень грамотностi: чоловiкп — 84,7%, жiнки — 70,8% (2008). Вищi навчальнi заклади включають: перший унiверситет крани короля Сауда заснований в 1957 роцi. Iсламскпй унiверсптет в Мединi, заснований в 1961 роцi, унiверситет Абдель Азiза в джиддi заснований в 1967 роцi. Рiвень витрат на освiту становить 7% (2009) вiд Внп (28 мiсце в Свiтi).
Основними соцiальними проблемами є безробi’iтя (10% в 2010 роцi 63 мiсце), корупцiя, релiгiйний екстремiзм (шитська меншина у Схiднiй провiнцй) сiмейне насилля (28% дiтей крани зiштовхуються зi зловживанням та насиллям в сiмi).
Щодо культури, то два святих мiсця iсламу, Мекка i Медина, знаходяться в кранi. Мусульмани 5 разiв на день моляться. Вихiднi починаються з четверга, тому що п’ятниця — снятий день.
ДЕРЖАВНИЙ ЛАД
Саудiвська Аравiя - абсолютна монархiя. Король Абдалла вступив на престол 1 серпня 2005 року, якому належить у краiнi законоданча, в[аконавча i духовна влада. 1 березня 1992 р. указом короля в країні створено Консультатг.Iвну раду (Маджлiс аш-Шура). Король одночасно є верховним головнокомандуючи м эбройними силами i прем’ср-мiнiстром. Король надiлений повноваженнями призначати мiнiстрiв, роэпускати i реорганiзовувати уряд. Уряд формусться в основному з членiв королiвсько сiм’. З серпня 1993 р. мандат уряду обмежено вперше чотирма роками з новим внутрiшнiм кодексом, затвердженим королiвським декретом.
Консультативна рада - дорадчий орган. Строк повноважень Консультатiавноi ради. яка призначасться королем - 4 роки. Король може розпустгiти i реорганiзувати Консультативну раду. Кiлькiсть членiв - 150. Голова - шейх Салех iбн ХУМЕИД.
УрЯд сформований 30 квiтня 2003 р Реорганiзоваиий 14 квiтня 2004 р. У березнi 2007 р. повноваження уряду продовженi на 4 роки. Останнi змiни проведени 27 березня 2009 р.
Премср-мiнiстр Королiвства Саудовсько Аравii - король Абдалла iбн Абдель Азiз Аль САУД.
Полiтичнi партii забороненi. Судова влада представлена сгiстемою релiгiйних судiв, де суддi призначаються королем за поданням Верховно судово ради. Верховка судова рада складасться з 12 осiб, призначених королем. Король виступас в ролi внщоi судово iнстанцй з правом амнiстй.
Кримiнальне право засноване на шарiатi. Законом заборонеки уснi чи ппсьмовi обговорення iснуючого полiтичного ладу. В край-й суворо заборонено вжпвання алкоголю та наркотпкiв Позашлюбнi статевi вiдносини караються рiзками. За вбiiвство — смертна кара. В якостi найвищого покарання — вiдсiч голови.
Зовнiшня полiтика краIнн орiснтована на збереження за королiвством ключовiiх позгiцiй на Аравiйському пiвостровi, серед iсламських країн та кран-експортерiв нафтп. Дппломатiя Саудiвсько Аравii захищас i просувас iнтереси iсламу у всьому свiтi. Саудiвська Аравiя є ключовим членом в таких органiзацiях, як Лiга арабськгiх держав, Органiзацiя Iсламська конференцiя, Органiзапiя кранекспортерiв нафти. В 2007 роцi були встановленi дйпломатичнi вiдноспни з папським престолом.
За дангiми Мiжнародного iнституту стратегiчних дослiджень, вiйсыовий бюджет Саудiвсько Аравi 2009 року становив 10,1% вiд ВВП. Збройнi сили становлять 142 тис ос. (2010), i складаються з сухопутних вiйськ, вiйськово-повiтряних i вiйськово-морських сил, сшi протиповiтряно оборонк, Нацiонально гвардй. Мiнiстерства внутрiiлнiх сил. Верховний головнокомандуючий — король. безпосереднс керiвництво збройшiмк силами здiйснюють Мiнiстерство оборонк i Генеральний штаб. Всi команднi посади займають члени правлячої сiм’.
ЕКОНОМ1КА.
Саудiвська аравiя з вiдстало краiни, якою була ще на початку ХХ столiтгя, швидко перетворилася на вксокорозвинену багату державу. що посiдас перше мiсце в свiтi за видобутком нафти, дбас про свох пiдданпх, надас iм безкоштовну освiту та медичну допомогу (лiкарi прилiтають до бедунiв навiть у саме серпе пустелi). Уся економiка держави базусться на чорнiй кровi землi: тут створено потужну нафтодобувну, нафтопереробну, нафтохiмiчну галузi iндустрй, розвкненi також металургiя, машинобудування, будiвельна та легка галузi кромисловостi. 75% доходiв бюджету 90 % ексгiорiу складас експорт нафтопродуктiв. Саудiвська Аравiя вiдiграс ключову роль в Органiзацi краiнекспортерiв нафти, з допомогою якоi регулюс свiтовi цiни на нафту. Головнi нафтовпдобувнi та нафтопереробнi заводи: АРАМКО, японська <Арабiсн ойл компанi <Геттi ойл компанi».
ВВП $ 434 млрд. дол.
Реальний темп эростання ВВП (2010)-- 3,8%. ВВП - на душу населення: $ 24 200 (2010)— 55 мiсце в свiтi. Рiвень iнфляцii — 5,7%. Державний борг — 167% вiд ВВП.
У ВВП: с/г — 12%, промксловiсть — 25%, сфера послуг — 63%. Промiясловi товари Саудiвсько Аравi сьогоднi експортуються бiльше, нiж в 90 краiн сВiту. Головнi промисловi мiста: Джубайл (схiдна провiнцiя), Янбу (на березi Червоного моря), Ер-Рiяд (центр мiжнародного бiзнесу, тут розтаiяованi штаб-квартири провiдних фiрм та банкiв краiни), Джедда (другий торговий центр пiсля столицi), Даммам, Аль-Касiм, Мекка, Заводи i фабрики виробляють добргiва, сталевi виробiт, нафтохмiчнi продукти, цемент, скло, пластик. Корпорацiя важко промцсловостi Саудiвсько Аравi (САБIК) — холдингова компанiя, якiй належить бiльше 30 великих пiдприсмств у краiнi
Щодо сiльського господАРСтва, то держава вкладас в його розвиток чимало коштiв. але задовольняс своi потреби лише на третину. Це пояснюсться тим, що гiгантська територiя краiны мало придатна для хлiборобства, а то й взагалi для життя: майже 60% цiсi краiни навiть не мас осiлого населения. Основнi продукти сіг: пшениця, ячмiнь, помiдори, динi, фiнiки, цитрусовi, баранина, кури, яйця, молоко. Експорт: $ 180 млн (2009 рiк): нафта i нафтопродукти 90%. Партнери: Японiя 15,33%. Пiвденна Корея — 12,71%, США 122%. Китай — 10,38%, Iндiя — 7,12%. Тайнань 4,54%, Сiнгапур — 4,25% (2009).
Iмпорт: $ 86610 млн (2009 р.): машини i обладнання. продовольство. хiмiчнi речовини, автомобiлi, текстиль. iмпорт — партнери: США — 12,32%, Китай — 12,06%, Нiмеччина — 7,67%, Японiя — 6,15%, Пiвденна Корея — 5,32%, iндiя — 4,99%, 472%— Вели.кобританiя, Францiя — 4,05% (2009).
Залiзничнпй транспорт представляс собою декiлька сотень кiлометрiв залiзшiчних дорiг. що зв’язують Ер-Рiяд з основними портами Перськоi затоки.
В 2005 роцi був запущений проект «Пiвнiч—Пiвдень», iз залiзно-дорожньою магiстраллю довжиною 2400 км i вартiстю 2 млрд дол.
В 2006 роцi було прийнято рiшення про будiвництво 440-кiлометровоi дороги мiж Меккою i Мединою.
Загальна протяжнiсть автомобiльних дорiг становить 152 тис км, з яких: з твердим покритгям 45 461 км, без твердого покри’ггя 106 583 км. За якiстю автомобiльнгiх дорiг Країна займас одне з останнiх мiсць серед сусiднiх краiн-експортерiв нафтц, Проте. в великих мiстах, в першу чергу в ЕрРiядi, дороги — однi з кращих в свт. Асфальт там мае особливий склад, що эменшус кiлькiсть тепла, що поглинасться, таким чином рятуючи жiiтелiв вiд спеки.
Зовнiшньо-торгiвельнi перевезення здi йснюються головним чином морськгтм шляхом. (<Саудiвська нацiональна компанiя морських перевезень» використовус 35 суден для транспортвання нафтопродуктв (2008). Загалом, морський торговий флот налiчус 95 суден.
Функцiоi-iус 3 мiжнародних (в Ер-Рiядi, джиддi, Дахранi) i 216 регiональних та мiсцевих аеропортiв, а також 8 вертолiтних станцiй (2008). Авiацiйний парк становiiть 139 транспортних та пасажирських лiтакiв. Повiтрянi лiнii авiакомпанii «Саудi-Арабiсн Ерлайнс» зв’язують Ер-Рiяд зi столгщями Близького та Середнього сходу.
Банкiвсыа система являс собою ше один сектор економiки, шо швидко розвивасться. На сьогоднi функцiонус 12 комерцiйних банкiв, якi мають бiльше 1160 вiддiлень. Найбiльшимн з них є Арабськiiй Нацiональний банк та iсламськпй банк розвитку.
Сектор туризму в Саудiвськiй Аравii складас 6,6% вiд ВнП, що досягас 38 млн дол. Туристичний сектор в королiвствi вважасться перспективним, однак вiн зiштовхусться з багатьма проблемами, в тому числi з обмеженими заходами для здiйснення рекреацiйно дiяльностi, обмеження на вiзи для iноземнйх туристiв.

Дата добавления: 2015-09-06