Мексика

Мексиканськi Сполученi Штати займаiють територiю 1 млн. 972,5 тис. кв. км i мають населення III млн. осiб.
у 1810 р. У Мексицi розпочалося антиколонiальне повстання. 28 вересня 1821 р. була проголошена незалежнiсть, а в 1824 р. була ухвалена конституцiя, згiдно якоi Мексика стала федеративною республiкою. 1845 р. США анексували Техас, а в 1846 — 1848 рр. вiдторгли вiд краiни понад половину тер иторй.
Атлантичне узбережжя краiни слабо почленоване. Тут немас жодноi зручноi гаванi. Натомiсть, на тихоокеанському узбережжi розташованi прекраснi природнi бухти — Акапулько, Масатлан та iн. Калiфорнiйська затока вiддiляс пiвострiв Калiфорнiю вiд основноi частини краiни. На пiвденному сходi краiни розташований пiвострiв Юкатан, що знаходиться мiж Карибським морем i Мексиканською затокою. Омиваеться на пiвденному заходi затокою Кампече. Кордон з США тягнеться 3141 км. План загорожувальноi лiнii мiж Сонорою i Арiзоною (1100 км). Сьюдад-Хуарес i Ель-Пасо — практично сдина конгломерацiя. На заходi кордон мiж Тiхуаною та Сан-Дiсго виходить в океан у виглядi двох стовпiв. Можна протягнути ногу. Це полюбляють робити мексиканцi. Можливiсть безкарно потоптати територiю США. Половина терпторii краiни знаходиться на висотi понад 1000 м. Двi третини краiни — це Мексиканське нагiр’я. Подiлясться на Пiвнiчну й Центральну Меси висотою вiд 300 до 2400 м. Вiд тихоокеанського узбережжя нагiр’я також вiддiлясться гiрськими масивами. На заходi розташована Захiдна С’сра-Мадре (висотою до 3150 м), на сходi — Схiдна С’сра-Мадре (висотою до 4054 м). З пiвдня Мексиканського нагiр ‘я вiддiлясться Поперечною Вулканiчною С’ срою. Тут розташованi дiючi вулкани Орiсаба (5700), Попокатепетл (5452). На пiвденному узбережжi Тихого океану лежить Пiвденна С’сра-Мадре (висотою до 3703 м). На Калiфорнiйському пiвостровi теж знаходять гори, висота яких сягас 3078 м. Понад Атлантичним океаном лежить Примексиканська низовина шириною до 500 км. На пiвостровi Юкатан знаходиться закАРСтована рiвнина.
Мексика мас запаси 2,3 млрд. т, природного газу 0,5 трл. куб. м, вугiлля 1,2 млрд. т, залiзно руди 700 млн. т., мiдi 27 млн. т, свинцю 1,5 млн. т, срiбла 37 тис. т, золота 450 т.

Середньорiчна температура складас 15 градусiв. Але в горах спостерiгаються iстотнi перепади — у Пiвнiчнiй Месi вiд 48 гр. влiтку, до 22 зимою. В країні понад 40 рiк, але з них мало повноводних. Найбiльшi розташованi на кордонi з США — Рiо-Браво-дель-Норте та Колорадо. На внутрiшнi райони Мексиканського нагiр’я припадас лише 2% поверхневого стоку. Мексиканськi озера переважно вулканiчного походження й розташованi головним чином у пiвденно-захiднiй частинi Центрально Меси. Зокрема, площа озера Чапала складас бл. 2 тис. кв. км. Майже четверту частину територi крани займають сiроземи й примiтивнi грунти субтропiчних пустель. На Калiфорнiйському пiвостровi — пустельнi тропiчнi грунти. Натомiсть, на пiвденному сходi лежать заболоченi грунти, на якi припадас 4% територi крани, Орнi землi складають трохи бiльше 13% територi Мексики. З них майже 90% пiддаються ерозi. Лiси займають 14% територi. для Мексиканського нагiр’я характерна пустельна й напiвпустельна флора — агава, кактус, юкка. В горах домiнують листянi й змiшанi лiси — дуб, граб, сосна. На узбережжi Карибського моря розташованi вологi вiчнозеленi тропiчнi лiси — пальми, сейба, кампешеве дерево та iн. Територiальнi води багатi рибними ресурсами, креветками, лангустами, молюсками.
Прирiст населення складас бл. 2%. Середня тривалiсть жигггя 72 роки. Пенсiйний вiк для чоловiкiв 65, а для?кiнок 60 рокiв. У мiстах проживас понад 75% населення, 60% населення — це метиси. 29% - iндiанцi (ацтеки, майя, тотонаки, сапотеки та iн.). 11% - Європейці. Частина iндiанського населення зберiгас своу мови. Рефiгiуми (сховища) iндiансько культури розташованi в мексиканському сибiру — мало освосних районах Пiвденно С’сра-Мадре та Юкатанi. до 37% iндiанцiв проживас в Оакасi та Юкатанi, у Чьяпасi й Кiнтана-Роо 25 i 23%. Мiсцевi народи носять iмена майя, цельталiв, сапотекiв i мiштекiв. Третина мексиканських запасiв нафти i газу зосереджена у самому пiвденному штiта Чьяпас. План Пуебло-Панама подiляс краiну на три частини. Пiвнiч — промислова зона, Центр — торгова, Пiвдень — сектор освосння природних ресурсiв. у 1994 р. розпочалося постання сапатистiв на чолi з субкоменданте Маркосом. Вiйськовi ди. Поступки — були вiдкритi сотнi шкiл для iндiанцiв, заборонено спиртне, знизилася злочиннiсть. САНО, як i ранiше, володiс мiстом Чьчпас i вимагас автономii для iндiанцiв. Маркос є талановитим лiтератором. У повстанцiв є радiостанцiя, заресстрованi сайти. Населення Чьяпаса складас 3,5 млн. 2і3 з них проживас в селi, понад 40% молодше 15 рокiв.
2і3 мексиканських водiiв не завали на права. Мексиканцi дуже люблять музику. Багато на площах нацiональних спiвакiв — пендехо. Голоси гучнi, але слуху мало. Спiвають серенади. Як подяку дiвчата скидають на них квiтковi горщики. Полюбляють танцювати. На вулицях багато керамiкп. Значно. Популярнiстю користуються хустки з зображенням художницi Фрiди Кало — улюбленоi жiнки Л. Троiцького. Ревнi католики. Забороненi аборти. у мексиканських сiм’ях 3 — 5 дiтей. Забороненi казино й публiчнi будинки. Багато працiвникiв сфери послуг не отримують зарплати, тому прийнято давати чайовi, але невеликi — бл. 1 дол. Не прийнято купувати iжу у вуличних торгiвцiв. Це може викликати помсту Монтесуми — дiарею. Широко використовуються в побутi i в iдi кактуси. З них роблять муку, варять суп. З блакитноi агави виробляють тикiлу. 100% тикала коштус понад 100 дол. За законом 1997 р. тикiлою вважасться лише тикала вироблена в штатi Халiско, де розташоване мiсто Тектла. Блакитнiй агавi потрiбно вiд 5 до 7 рокiв, щоб нона дiйшла до вiдповiдноi кондицii Мексика експортус 101 млн. л. (загальне виробництво 140 млн. л) тикали щорiчно, 80% з них до США. Жителi США щорiчно витрачають на тикiлу майже З млрд. дол. Виробляти тикiлу розпочав у 1758 р. дон Хосе Антонiо де Куерво. Тикiлу вжинають трьома способами: 1) наливають у вузенький стаканчик. Зовнiшню сторону лiвоi долонi натирають лимонним соком i кладуть щiпку солi. Злизують i залпом випивають. Закушують лимонною долькою. 2) перед тим, як випити, з’iдають стручок мексиканського перцю — чилi. З) порцiю напою змiшують з тонiком. П’ючий накривас стакан рукою, рiзко б’с кулаком по столi, тонiк закипас, напiй випивасться залпом.
2. СШМ — федеративна президентська республiка. дiс Конституцiя 1917 р. з численними поправками. Країна подiляеться на 31 штат i 1 федеральний округ — Мехiко. В основi конституцi лежить принцип розподiлу влади. Вищим органом законодавчоi влади є Конгрес Союзу. Вiн складасться з Палати сенаторiв (128 чол.) i Федеральноi палати депутатiв (500 депутатiв). Сенат обгiрасться термiном на б рокiв. 96 його членiв за мажоритарною системою — по 3 вiд кожного суб’скта федерацii, 32 — за пропорцiйною системою. Палата депутатiв обирасться термiном на З роки. 300 депутатiв — за мажоритарною системою, 200 — за пропорцiйною. За пропорцiйною системою встановлений бар’ср — 2%. Останнi парламентськi вибори вiдбулися у 2006 р. Перемогу отримала партiя нацiонально ди — 33,41%, в Сенатi — 33,6%. друге мiсце посiв блок за загальний добробут — 29% i 29,7%, Альянс за Мексику — 28,18 i 28%. у 2009 р. мали мiсце вибори до Федеральноi палати. Перемогу отримала Iнституцiйно-революцiйна партiя — 241 мiсце Партiя нацiональноi ди - 147 мiсць.
Виконанча влада належить президенту. Вiн формус кабiнет, призначас i змiщус мiнiстрiв, за згоди Сенату генерального прокурора та суддiв Верховного суду. Президент визначас внутрiшню й зовнiшню полiтику, володiс законодавчою iнiцiативою i правом вето, встановлюс дипломатичнi вiдносини i пiдписус мiжнароднi договори. Президент обирасться всенародним голосуванням термiном на б рокiв без права переобрання. Президентськi вибори вiдбулися у 2006 р. Перемогу отримав Фiлiпе Кальдерон (35,88%). Представляв ПАП. Андреас Лопес Обрадою отримав 35, 31% представляв лiву коалiцiю «За загальний добробут».
Кожний штат мас свою Конституцiю i однопалатний Конгрес, виконавчу владу — губернатора, що обирасться населенням на б рокiв. Органами мiсцевого самоврядування є мунiципалiтети, що обираються на 2 роки.
У краiнi склалася система трьох основних партiй: Iнституцiйно-революцiйноi партii (ПР’), Партii нацiональноi ди (ПАП) i Партiя демократичноi революцii (ГIРд). Офiцiйною доктриною ПР! є революцiйний нацiоналiзм. Виступас за модернiзацiю економiки, реформування держави та пiдвищення 11 ролi в соцiальних програмах. ПАП дотримусться iдеологii неолiбералiзму в економiцi й неоконсерватизму в полiтицi. Об’сднус крупний капiтал, середнi мiськi прошарки, частину селян i частину католицькоi iнтелiгенцii. ГТРд заснована у 1989 р. Виступас за продовження демократичних традицiй Мексикансько! революцii, за поглиблення демократичних реформ i незалекну зовнiшню полiтику. Входi.iть до Соцiнтерну.
Провiдними органiзацiями дiлових кiл є Конфедерацiя власникiв Мексиканськоi республi ки, Конфедерацiя промислоих палат, Асоциация банкiрiв.
Країна проводить неолiберальну политику модернiзацii i стаблiзацii економiки, створення «нового» федерализму, ново системи громадсько! безпеки, виришення питань про права i культуру iндiанського населення. у зовнiшнiй полiтицi Країна дотримусться напряму досягнення iнтеграцii з Країнами Центральноi Америки, полiтичного зближення з Країнами Латинськоi Америки и Свропи, з ОГТЕК. 3 1994 р. СiЛМ — член НАФТА. Одне з прiоритетних завдань Мексики — пидписання з США угоди про легалiзацiю та забезпечення безпеки мексиканських мигрантiв на територii США. Чисельнiсть армii — понад 1 млн. На оборону витрачасться 1% ВВП. до армii призиваються юнаки вiком 18 рр. допускасться добровiльна служба жiнок. Вiйськовозобов’язаними є чоловики вiком до 49 рр.
З. За ВВП (бл. 1100 млрд. дол..) СШМ займають 2 мiсце в ЛА. Нинi у власностi дер>кави залишилися лише нафтовндобуток, розробка радiоактивних мiнералiв та ядерна енергетика. Все iнше за останнi десятилiття приватизовано.
Промисловiсть розташована у 80 км зонi Мехi ко, а також у Монтере! та Гвадалахара. Також промисловий коридор тягнеться вздоюк пiвнiчного кордону.

В обробнiй промисловостi iстотну роль вiдiграють експортоорiснтованi комплектуючi пiдприсмства — макиладорас, що на 96% працюють на iмпортних компонентах. iх число наближасться до 4 тис., а число працiвникiв перевищило 1 млн. Провiдну роль тут вiдiграс автомобiлебудування. Головну роль в ньому вiдiграють ТИК — Нiссан Мексiкана, Фольксваген де Мексико, джеренал Моторз де Мексико, даймлерКрайслер де Мексико, Форд Мотор Компанi. Мексика виробляс бл. 1,5 млн авто i ще 700 тыс. вантажiвок. В основному на макиладорес вироблясться щорiчно бл. 20 млн. шин. Також в макиладорес виробляються iграшки, електронiка й електротовари. Промисловцi США використовують Мексику як <i нвестицiйну експортну платформу». друге мiсце за обсягом виробництва в обробнiй промисловостi належить харчовiй промисловостi, зокрема виготовленню продуктiв харчування, напоiв та тютюнових виробiв. добре розвинена синтетична промисловiсть виробництво синтетичних матерiалiв, нафтопродуктiв, пластмас. Слабше розвинена текстильна промнсловiсть, але в структурi виробництва макиладорес iй належить м айже 16%. Вiдносно важливе мiсце займас гiрничодобувна промиловiсть. Мексика займас 1 мiсце в свiтi за видобутком срiбла (понад 3 тис. т.), 7 — золота (25 т.), входить в десятку свiтових лiдерiв за виробництвом вiсмуту, флюориту (2), миш’яку, кадмiю (3), свинцю й цинку (6), нафти (7), природного газу (10). Провiдна нафтодобувна компанiя Пемекс належить до десятки найбiльш крупних в свiтi. Першi нафтовi родовища розташовувалися мiж Веракрусом i Тампiко. Тепер є ще в Табаско, на узбережжi Кампече i в Чьяпасi. Гiрничодобувних районы три:
Нижня Калiфорнiя, узбереж>кя Мексиканськоi затоки i захiдно-центральнi штаты.
В енергетицi третина енергii вироблясться на гiдро, двi третини на ТЕЦ. АЕС дають 6,2%, геотермальнi 3,3%. 30% виробництва електроенергй припадас на ТНК. Серед них найбiльш крупнi iбедрола 15%, Мiцубiшi — 13% та iспанська Унiон Фенова — 10%.
у с/г зайнято понад 8 млн. осiб. Еспорт його продукцii приносить краiнi бл. 4 млрд дол. 6,5 млн. га в краiнi эрошусться: За цим показником СШМ першi в ЛА i п’ятi в свiтi. Мексика першою в ЛА почала здiйснюваты аграрну реформу. Зараз 30% господАРСтв приватнi, 64% - ехiдiальнi (общьннi), 6% - змiшанi. З початком неолiберальноi полiтыки дозволено прьватызацiю ехiдос та вiльний вихiд з них. Провiдну роль в с/г вiдiграс рослинництво. Країна отрымус щороку понад 18 млн. т. кукурудзи, майже б млн. т. сорго, 3,5 млн. т. пшеницi, понад 1 млн. т. квасолi, майже 2 млн. т. бананiв, понад 40 млн. цукровоi тростини, понад 300 тыс. т. кави. для обробiтку грунту використовують мотигы й плугы, в якi запряженi буйволи. Товарне господАРСтво розвынене на пiвнiч вiд Мехiко та в долинах Захiдноi С’сра-Мадре, де вырощуються на експорт фрукты й овочi, зокрема помiдоры й динi. У гiрськых районах вырощусться кава, на центральному узбережжi тропiчнi рослины — банани, манго, папайя, ананаси. Розведення худобы характерне для пiвнiчно-центрального регiону, якый експортус ВРХ до США. На узбережжi Мексиканськоi затокы розводять зебу, що є джерелом яловычини i молока. Розводять також коней, мулiв, вiслюкiв, кiз, свыней. Країна забезпечус себе продуктами тварынництва, але сухе молоко iмпортус.
Основну роль у виловi рибы вiдiграють мiлины Мексикансько (75%) та Калiфорнiйськоi заток. Найбiльше помислове значення мають креветки, мушлi, сардыни й тунець.
Морськый торговый флот нараховус 44 судна. Протяжнiсть залiзницi майже 27 тыс. км, автомобiльных шляхiв з твердым покри-ггям понад III тыс. км.
Впродовж трывалого часу основным турыстычним центром краiни був Акапулько, але з 1970-х рр. ным став Канкун на узбережжi Карибського моря. Поряд знаходиться давнс мiсто Чычен-Iцу з уникальными пiрамидами майя. Тут пляжи з бiлим пiском, розкiшни готелi, ресторани, аквапарк, школы дайвнгу, 2 в свiтi пiсля австралiйського кораловий рьф. Але мексиканськый колорит бiльше вiдчувасться на тихоокеанському узбережжi. Число туристiв перевыщус 100 млн., з ных 80 млн. американцi, що короткотривало вiдвiдують прикордоннi зоны Мексики. Прыбуток Вiд турызму майже 7 млрд. дол.

Дата добавления: 2015-09-06