Три як рідні брати аналіз

У повiстi "Три як рiднi брати" Федькович змалював реалiстичнi картини ре­крутчини та поневiрянь жовнiрiв. Правдиво показане горе й нещастя, якi ре­крутчина принесла до селянськоï родини. З горя захворiла мати вдома, ридають сестри, горюють брати. "А дома сум та плач",
- такими словами автор вiдобра­зив загальний настрiй, що панував у родинi. Далi Федькович описує життя Iвана-новобранця. Жорстока муштра, палочна дисциплiна, приниження людськоï гiдностi, знущання, залякування, - такою була атмосфера в цiсарськiй армiï. У казармах "дехто лає, дехто б'є, декого знов другi б'ють". Змальований у повi­стi й один офiцер, капiтан-садист.
Вiн сердитий, недобрий, грубий, агресивний. Пiд час розмови не дивиться на солдат,
вважаючи ïх негiдними уваги.Показав Федькович життя селян. Вдова помирає з голоду та холоду. Дочки наймитують "...у таких панiв,... що i до церкви не пускають", не те щоб про­вiдати хвору
матiр. Автор показав, що пiдневiльна праця була суспiльним i мо­рально-етичним злом. Намiтилася у творi i класова структура тогочасного села. Вмирають iз голоду, страждають у невилазних злиднях, тяжко працюють бiднi наймити, а сiльськi глитаï збагачуються за ïх рахунок. У повiстi знайшли вiдо­браження й антицерковнi мотиви. Пiп забирає у важкохворого Iвана за похорон все, що в нього було. Священик байдужий до людського горя, жорстока i неми­лосердна людина, бо змiг сказати Iвановi: "Чорт по твоïй душi! Плати та й годi..." Юрiй Федькович порушив у творi проблему родинних стосункiв. Iван - лю­блячий син, уважний брат. Його дуже засмучує лист брата Онуфрiя. Вирвавшись у вiдпустку, голодуючи сам, купує гостинцi рiдним. У недавно перехворiлого юнака десь береться сила, коли вiн побачив умираючу вiд голоду й холоду ма­тiр. "Для рiдноï неньки борзо дрiвця рубаються". Iван - людина великоï душев­ноï краси, та цi душi спотворювала погоня за наживою. Таким є дядько Iвана Андрiй. Родиннi стосунки для нього нiчого не важать. Тiльки б вижити самому. Дядько Андрiй забирає в сестри останню корову.

Дружба, взаємовиручка, солiдарнiсть - проблеми повiстi "Три як рiднi бра­ти ". Хоч i на родинному тлi, а показав Федькович прагнення простих людей об'єднатися, жити вкупi у мирi та злагодi. Стверджував письменник братерство людей рiзних нацiональностей, пропагував доброту
та щирiсть у взаєминах. Iз любов'ю малює автор своïх героïв, милується ïхнiм благородством, утверджує ïх моральне право на людське щастя.

****

Жовнірство — це не романтичний похід чоловіка на захист своєї Батьківщини, коли його кохана з гордістю та тихим сумом проводжала його до воріт, довго дивлячись, як її коханий зникає в куряві вранішньої дороги. Жовнірство — справжня трагедія для люблячих сердець, це непотрібна, безглузда і жорстока розлука, що руйнує людські життя. Чекаючи роками єдиного коханого чоловіка, дівчина страждала і марніла, часто помирала з туги, так і не дочекавшись...

Жовнірська проза Ю. Федьковича здебільшого пройнята трагічними мотивами, не маєщасливого закінчення. Бо таким вже було жовнірське життя... Тільки одна повість на цю тематику закінчується оптимістично — це твір «Три як рідні брати». Повість «Три як рідні брати» була схвально оцінена як критиками, так і пересічними читачами, бо у ній письменник реалістично змальовує і важкість жовнірського життя, і красу людських душ.

У повісті йдеться про життя українців Івана Шовканюка, Якова Нестерюка, німця Тоній Тайвера та словака Бая. Напевне, головні герої не уникли б трагічної долі, якби не врятувалися справжньою чоловічою дружбою, здатністю до самопожертви. Словак Бая зголосився прослужити зайвий рік, аби Іван пішов у відпустку, Тайвер урятував Іванові життя, а Яків сплатив його борги. Згодом вони дійсно стали як брати, гуртом змагаючись проти несправедливості світу та життєвих труднощів. Колись я читав про побратимство серед козаків, коли двоє друзів оголошували себе братами — настільки міцною була їхня дружба, — і дійсно, всі вважали їх братами. Хоча герої повісті і не є козаками, проте, як нацмене, давня традиція побратимства виринула з пам'яті роду, з най-благородніших куточків їхніх душ... Ця повість нагадала мені народні перекази про друзів, які виручають один одного з біди, хіба що Ю. Федькович майстерно розкрив психологію своїх персонажів, зробивши їх не образами-символами, не образами-схемами (як це часто буває в народній творчості), а живими, справжніми, яскравими...

Прочитавши цей твір, я дійшов висновку, що за будь-яких життєвих обставин людина, чиста душею, такою і лишатиметься, а повість «Три як рідні брати» — не тільки ілюстрація цієї тези і зображення подій певного періоду, але й дуже повчальний твір, що залишається актуальним і досі. Навіть попри те, що жовнірство давно в минулому, ми можемо повчитися взаємоповаги та підтримки, чистоти й самопожертви, які виявили головні герої... Вони є героями не тільки в значенні літературознавчого терміна, а й у життєвому значенні: вони є героями душевної краси та щирості, гідними захоплення й наслідування...

****
1. Поняття конфлікту. Суть конфлікту в повісті — соціальні умо­ви: багатий і бідний ворожі один одному за соціальним стано­вищем, і ця нерівність визначає їхні особисті відносини. Для прикладу можна прочитати за дійовими особами уривок з повісті, де розповідається, як піп за похорон матері до нитки обирає хворого Івана Шовканюка.
2. розділ XII,. З яких позицій письменник змальовує образи селян? Він дивиться на все очи­ма селян, висловлює їхнє ставлення до несправедливості.
3. сюжет повісті ґрунтується на життєвих ситуаціях: відображає реальне становище буковинських селян у той час — безправність, жорстоку експлуатацію, рекрутчину.
4. Про що довідуємося з передсмертного листа неньки до сина, який служить у цісарській армії? Мати пише, що все майно довелося продати, а багач Андрій «дуже нас кривдив, і послідню коровину з загороди займив». Коли Іван попросився у відпустку, аби допомогти сім'ї у такій скруті, офіцер жор­стоко побив його.

****

Дата добавления: 2015-09-06