Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Типи засобів розміщення

Читайте также:
  1. IX. Видача товарів, транспортних засобів комерційного призначення зі складу митного органу
  2. V. Розміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на склад митного органу
  3. VI. Оцінка товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що розміщуються на складі митного органу
  4. VIII. Строки зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення на складі митного органу
  5. Агропромисловий комплекс Карпатського економічного району, основні галузі та особливості їхнього розміщення. Проблеми та перспективи розвитку.
  6. Агропромисловий комплекс Причорноморського економічного району, основні галузі, особливості їхнього розміщення, проблеми та перспективи розвитку.
  7. АПК Подільського економічного району, основні галузі та особливості їхнього розміщення.

Характеристика основних типів підприємств готельного господарства

Розвиток туристичної інфраструктури по основних компонентах системи туристського обслуговування, таких як транспорт, готельний сектор, заклади ресторанного господарства, інформаційне обслугову­вання туристів, система просування турпродукту на туристичний ринок, кадровий потенціал, рівень і різноманітність туристичного обслуговування, безпека туристів обумовлює появу різних типів під­приємств готельного господарства.

На цей процес впливають і тенденції в туризмі. Зокрема найбільш виразними є такі:

- знижується попит на групові поїздки й активізується індиві­дуальний туризм;

- підвищується попит на різноманітні туристичні маршрути з

використанням різних транспортних засобів;

- зростає пропозиція для сімейних туристів;

- розважальний компонент в інсентив-туризмі замінюється освітнім.

Всі ці та інші тенденції обумовлюють появу різних типів під­приємств готельного господарства.

Характеристики та типи підприємств готельного господарства, що поширені б Україні, наведені нижче.

Типи засобів розміщення

Агроготель - готель, розташований на території фермер­ського (сільського) господарства, має умови для заняття сільськогос­подарською діяльністю під час відпочинку.

Акватель - корабель, який вилучено з експлуатації як транс­портний засіб, і він знаходиться на стаціонарній стоянці та використо­вується як готель.

Апартамент-готель - готель квартирного типу з кухонним обладнанням для збереження, переробки та самостійного приготу­вання їжі.

База відпочинку - засіб розміщення сезонного функціону­вання, розташований в рекреаційній зоні, з забезпеченням умов для відпочинку з мінімальними зручностями в регламентованому режимі.

Ботель - готель цілорічного функціонування, розташований у невеликому за розміром плавзасобі та має умови для швартування і технічного обслуговування плавзасобів туристів.

Ботокемпінг - засіб розміщення, як правило, сезонного функціонування, розташований на воді (річка, водоймище) та берего­вій зоні, має умови для технічного обслуговування плавзасобів.

Будинок відпочинку - засіб розміщування оздоровчо-профі­лактичного напряму з регламентованим режимом відпочинку, розта­шований в рекреаційній зоні.

Готельно-офісний центр - готель, приміщення якого, що не є номерами, спеціально обладнані та використовуються як офіси.

Гостьовий будинок - засіб розміщення, де пропонуються мебльовані кімнати із мінімальними зручностями, у більшості випад­ків пропонується сніданок.

Гостьовий двір - засіб розміщення для обслуговування віру­ючих, які подорожують з метою поклоніння святим місцям; розташо­ваний поблизу/на території монастирів, церков та інших релігійних організацій.

Гостьові кімнати - частина будинку, де пропонується роз­міщення у мебльованих кімнатах із мінімальними зручностями, у більшості випадків пропонується сніданок.

Гуртожиток - засіб розміщення, як правило, відомчого під­порядкування, з мінімальними зручностями та кухонним обладнанням на поверсі.

Дача - засіб розміщення у рекреаційній зоні, що належить приватній особі та використовується нею для відпочинку.

♦♦ Дитячий оздоровчий комплекс - засіб розміщення, що забезпечує у регламентованому режимі надання комплексу послуг розміщення, харчування, оздоровлення та відпочинку для дітей.

Дитячий табір - засіб розміщення сезонного характеру з регламентованим режимом відпочинку та оздоровлення дітей, як пра­вило, на канікулах.

Дорожній готель - готель, розташований за межами міста вздовж доріг, має умови для паркування автомобілів без технічного обслуговування автотранспорту.

Караван - засіб розміщення в мобільному автопричепі з умовами для приготування їжі.

Караван-будиночок - караван, що використовується у ста­ціонарному режимі; розташований переважно на території кемпінгу; може бути підключеним до інженерної системи забезпечення життє­діяльності.

Кемпінг - засіб розміщення, розташований на огородженій території з місцями загального користування та для паркування авто­транспортних засобів і санітарними зручностями загального користу­вання; забезпечує розміщення у наметах, котеджах і бунгало; має місця для розміщення у туристичних автопричепах, караванах, буди­ночках на колесах; забезпечує туристичним і спортивним інвентарем, а також має умови для надання послуг торгівлі, ресторанного госпо­дарства, інформаційних і зв'язку.

Клуб-готель - готель, що складається із закладу розваг-клубу та засобу розміщення - готелю, який, пропонує готельні послуги, організовує дозвілля та надає інші послуги переважно членам клубу.

Конгрес-готель - готель, що має умови для організації і проведення конгрес-заходів, ділових зустрічей та переговорів.

♦♦♦ Конгрес-центр - заклад, який спеціалізується на організації і проведенні конгрес-заходів; надає готельні й інші туристичні послуги виключно учасникам конгрес-заходів, ділових зустрічей та переговорів.

Котедж - засіб розміщення в окремо розташованій будівлі, містить одну/декілька кімнат, розрахований на розміщення однієї/де­кількох сімей (осіб) з окремим входами для кожної сім'ї.

Курортний готель - готель, що розташований на території курорту, має умови для відпочинку та рекреації.

Круїзне судно - спеціально обладнане судно, яке забезпечує надання послуг розміщення у каютах, а також - послуг перевезення, харчування, розваг та інших супутніх туристичних послуг під час круїзу.

Лікувально-оздоровчий комплекс - заклад, що складається з однієї або декількох будівель, в яких надаються послуги розміщення, харчування, лікування, медичні, профілактичні й оздоровчі у регламентованому режимі; розміщений, як правило, у рекреаційній зоні.

Лотель - готель, призначений для перебування та обслуго­вування туристів, що займаються кінним спортом; має умови для утримання коней.

♦♦ Майданчик для кемпінгу - спеціально облаштована огоро­джена територія із санітарними зручностями для розташування наметів, ротелів, караванів, караванів-будиночків, має умови для надання інших туристичних послуг.

Мотель -готель, розташований за межами міста вздовж доріг (автошляхів), що надає послуги в одно- двоповерхових будівлях або частинах будівель з окремими входами, має умови для паркування та технічного обслуговування автомобілів.

* Наметовий табір - об'єкт, що має умови для розміщення у наметах та для активного відпочинку на природі.

Отель - готель з обслуговуванням виключно у номерах кате­горії «люкс».

Отель-резиденція - готель закритого типу, призначений для обслуговування державних посадових осіб під час офіційних візитів.

Палац-отель - готель, розташований у будівлі, яка є історико-архітектурною пам'яткою.

Пансіонат - засіб розміщення оздоровчого напряму, розта­шований у заміській або рекреаційній зоні, призначений для тривалого перебування з регламентованим режимом відпочинку та харчування

Пансіон - засіб розміщення, який має невелику кількість кімнат, розрахований, як правило, на розміщення з харчуванням 10-20 осіб на декілька днів.

Притулок туристичний - засіб розміщення для спільного короткотермінового перебування та відпочинку, розташований на туристичному маршруті з активним способом пересування; розрахо­ваний на самообслуговування з використанням обладнання спільного користування; має умови для приготування їжі.

Профілакторій - засіб розміщення відомчого підпорядку­вання, призначений для організації відпочинку працівників, як пра­вило, однієї організації, має умови для надання профілактичних послуг, лікування професійних захворювань та загального оздоровлення.

* Ротель - засіб розміщення пересувного типу, що є вагоном із одно- двомісними відсіками, кожен із яких оснащений сантехніч­ним обладнанням, вентиляцією, персональним освітленням; може мати облаштовані зони для надання послуг харчування і розваг.

Санаторій - заклад, розташований на території курорту чи рекреаційної зони, забезпечує надання послуг з розміщення, дієтич­ного харчування, лікування, та профілактичних у регламентованому режимі.

Спортивно-оздоровчий комплекс - заклад, що складається із засобу розміщення, ресторанного господарства та інших, які забез­печують надання комплексу послуг спортивно-оздоровчих, відпочинку та дозвілля.

♦♦ Сільський будинок - заклад розміщення в окремо розташова­ній будівлі на території садиби діючого приватного підсобного госпо­дарства із забезпеченням умов для приготування їжі переважно з продуктів цього господарства.

♦♦ Табір праці та відпочинку - засіб розміщення, який надає послуги посезонно та має умови для здійснення у регламентованому режимі певної діяльності (сільськогосподарської, археологічної, еко­логічної тощо) під час відпочинку.

* Транзитний готель - готель, розташований на вокзалі або поблизу нього; аеропорту, приплаву тощо, призначений для обслуго­вування, як правило, транзитних пасажирів.

*Туристична база - засіб розміщення, розташований на марш­руті з активними способами пересування туристів (гірський, лижний, водний, пішохідний тощо), який має умови для харчування та органі­зації активного відпочинку в регламентованому режимі

Туристичний комплекс - заклад, що складається із засобу розміщення, ресторанного господарства та інших, що забезпечують надання послуг: з розміщення, харчування, відпочинку та дозвілля.

Туристично-оздоровчий комплекс - комплекс, що надає послуги в сфері оздоровлення.

Хостел - готель для молоді, який складається з номерів пер­шої категорії та номерів, яким не присвоєна категорія, що розмі­щуються за коридорно-блочною системою; має мінімальні зручності й умови для самообслуговування: кухню, кімнату для відпочинку, санітарні зручності, які знаходяться на поверсі/блоці; надає послуги з організації харчування у закладі ресторанного господарства, доз­вілля та ін.

Фермерський будинок - засіб розміщення в окремо розташо­ваній будівлі на території садиби фермерського сільського господарства із забезпеченням умов для приготування їжі переважно з продуктів фермерського господарства.

Весь різновид вищенаведених типів підприємств готельного господарства об'єднують у типові групи залежно від їх функціональ­ного призначення.

1. Транзитні підприємства готельного господарства призначені для обслуговування туристів в умовах короткочасної транспортної зупинки.

2. Підприємства готельного господарства ділового призначення функціонують для обслуговування туристів, які знаходяться у поїздках, пов'язаних з діловою діяльністю.

3. Підприємства готельного господарства для відпочинку призна­ченні для задоволення потреб туристів під час пасивного й актив­ного відпочинку, лікування та оздоровлення.

Загальними обов'язковими вимогами для всіх типів підприємств готельного господарства є:

наявність умов для розміщення;

— організація харчування і побутового обслуговування;

забезпечення безпеки споживачів готельних послуг.

Транзитні підприємства готельного господарства призначені

для обслуговування будь-якого контингенту населення в умовах короткої транспортної зупинки на залізничних, автомобільних і водних шляхах та авіалініях. Це підприємства малої або середньої місткості з обмеженим рівнем комфорту.

Для готельних підприємств цього функціонального призначення передбачаються в основному приміщення загального користування, строк перебування споживачів готельних послуг обмежений і в основ­ному становить одну - три доби.

Зокрема до транзитних готельних підприємств належать мотелі, які є найбільш популярними в цій групі та призначені для забезпе­чення прийому й обслуговування автотуристів, водіїв вантажного транзитного транспорту з короткочасним терміном перебування. Це підприємства цілорічної експлуатації з екіпажним розселенням авто­туристів, обов'язковим збереженням прямого сполучення житлових приміщень з індивідуальною стоянкою автомобіля. Для них характерний середній рівень обслуговування при невеликій кількості персоналу (американська норма обслуговування - 11 осіб на 100 номерів). Мотелі - це готельні підприємства спеціального планування. Обов'яз­ковими функціональними підрозділами є:

- заклад ресторанного господарства (зазвичай - це їдальня або кафе);

- відкрита стоянка автомобілів;

- автозаправна станція;

- служба технічного обслуговування.

Градація місткості транзитних мотелів - 50, 100, 200 (не більше) місць.

Перші мотелі збудовано в США як об'єкти для прийому турис­тів, які подорожують на автомобілях. Зокрема перший мотель почав функціонувати у 1925 р. у м. Сан-Луїс (штат Каліфорнія). Мотель спроектовано таким чином, що гості мали змогу під'їжджати до дверей одноповерхових бунгало або прилеглого до них гаража. Таких бунгало було всього 40 і вони розташовувалися навколо внутрішнього двору. Як нова самостійна готельна концепція мотелі почали розви­ватися лише в 50-ті роки XX cm. Мережа мотелів побудована у 1952 p., Коммонсом Уілсоном - засновником відомого у світі ланцюга «Холідей Інн». Власники мотелів у 60- ті роки були прийняті в «Американську асоціацію мотелів і готелів».

Кемпінги — підприємства готельного господарства транзитного типу, але сезонної експлуатації в період потоку автотуристів. Органі­зовані за принципом часткового самообслуговування з екіпажним розселенням автотуристів і особистих стоянок автомашин у місці про­живання.

Кемпінги, як правило, споруджуються у вигляді наметового містечка, частково житло може бути облаштоване в неопалюваних приміщеннях.

До складу кемпінгів входять:

• будинки адміністративно-господарської служби;

• заклади ресторанного господарства;

• підрозділи побутового обслуговування;

• стоянки для автомобілів.

Кемпінги рекомендується розміщати поряд із мотелями на загальній площадці з метою утворення єдиного комплексу господар­ської діяльності. Розміщення кемпінгів повинно бути обґрунтоване проектом. Місткість номерного фонду кемпінгів - 100, 200, 300 місць.

Мотелі та кемпінги варто розміщати на під'їздах до великих міст або у зеленій зоні. На території транзитних готельних підпри­ємств рекомендується:

планувати розміщення майданчиків для відпочинку, що сприяють зменшенню дорожньо-транспортних подій;

забезпечувати стоянку транспортних засобів за межами авто­шляху.

Крім того, майданчики для відпочинку розташовують у місцях, які приваблюють автотуристів своїм природним ландшафтом й іншими визначними пам'ятками. Зона відпочинку повинна бути добре ізольо­ваною від шуму, віддаленою від автошляхів.

 

Готельні підприємства ділового призначення передбачені для обслуговування осіб, які знаходяться у поїздках, пов'язаних з діловою метою, а саме участю у конгресах, симпозіумах, конференціях, нара­дах тощо.

Початок розвитку концепції «готель ділового призначення» було покладено в США з відкриттям 1908 p. E. Статлером готелю «Буффало Статлер», призначеного для обслуговування бізнесменів і комерсантів. Нині ця концепція є однією із провідних на ринку готель­них послуг.

Це пов'язано з тим, що діловий туризм, на частку якого припа­дає понад половина доходів від продажу готельних номерів, як основний сегмент ринку гостинності, що динамічно розвивається, є найбільш вигідним видом подорожей. Щорічні темпи зростання цього виду туризму в світі становлять близько 8%.

Важливість обслуговування споживачів, які перебувають з діловою метою, для підприємств готельного господарства обумовлена рядом факторів:

1. Цей контингент, як правило, належить до високооплачуваної групи споживачів. У зв'язку з цим вони не тільки оплачують своє проживання, але також користуються додатковими послугами: пральні, перукарні, масажних кабінетів, басейну, спортивних комплексів, казино, прокату автомобілів тощо. Крім того, споживачі, які перебувають з діловою метою, часто розміщуються в готельних підприємствах із членами своїх родин, які не пов'язані з діловою програмою, але активно користуються пропонованими додатковими послугами.

2. Обслуговування споживачів, які перебувають з діловою метою, дозволяє готельному підприємству прогнозувати завантаження номер­ного фонду.

3. Обслуговування цього контингенту споживачів створює можли­вості для підтримки довготривалих взаємин. Потенційні споживачі безпосередньо одержують інформацію про конкретне готельне під­приємство, асортимент додаткових послуг, їх якість та ціну.

4. Ринок ділового туризму генерує попит на готельні послуги в міжсезоння, що дозволяє підприємствам готельного господарства збільшити завантаження в цей період.

Загальні функціональні вимоги до готельних підприємств ділового призначення:

• місцезнаходження поблизу адміністративних центрів міста, а також у громадських центрах великих міст і рекреаційних зонах;

• наявність умов для роботи в номерах;

• обов'язкова організація в номері «робочої зони» (номерів-кабінетів), призначеної для денної роботи, проведення нарад, ділових зустрічей;

• наявність оргтехніки, комп'ютерів тощо;

• наявність у номерному фонді номерів-апартаментів, необхідних для обслуговування споживачів, які перебувають з діловою метою з членами своїх родин;

• ізоляція номерів з метою забезпечення умов для зосередженості під час роботи;

• наявність розвиненої мережі служби зв'язку;

• наявність служби фінансового забезпечення (відділення банку, пункт обміну валют тощо);

• наявність відкритих стоянок для автотранспорту мешканців готель­ного підприємства і їх гостей.

Специфічні функціональні вимоги до типу готельних підприємств ділового призначення:

• наявність спеціальних приміщень для проведення ділових заходів: конференц-залів (бажано декількох різної місткості), кімнат для переговорів, приміщень для розміщення експозиції тощо;

• наявність спеціального технічного устаткування, тобто умов для проведення різних заходів на власній матеріально-технічній базі;

• наявність спортивно-оздоровчих і торгово-розважальних комплексів.

На підприємствах готельного господарства ділового призначення проектуються «бізнес-поверхи» для забезпечення комфортної атмо­сфери під час проведення ділових зустрічей, а також - зони для відпочинку. На цих поверхах можуть бути розташовані клуби, затишні бари, бібліотека, відеосалони тощо. Окремі поверхи можуть бути виділені для VIP-гостей.

У готельних підприємствах для споживачів, які перебувають з діловою метою, в структурі додаткових послуг пропонуються і оздо­ровчі, до складу яких входять різноманітний комплекс послуг спор­тивного спрямування та релаксації, дієтичне харчування тощо.

Термін перебування споживачів у готелях ділового призначення в середньому коливається від одного до семи днів. Для готельних підприємств цього типу кількість постійних споживачів послуг підприємств ресторанного господарства приймається з розрахунку 20-30% загальної кількості місць готелю. Це здебільшого пов'язано з короткочасним перебуванням споживачів готельних послуг.

Готельні підприємства для відпочинку призначені для задо­волення потреб споживачів готельних послуг, які займаються як пасивним, так і активним туризмом.

Загальні функціональні вимоги до готельних підприємств цього типу передбачають наявність умов для:

• відпочинку та спортивних ігор на повітрі в межах прилеглої до готелю зеленої території;

• відпочинку в номері та поза ним;

• розваг і релаксації;

• відпочинку на повітрі в межах готельного номера, використовуючи лоджії, балкони, тераси.

Готельні підприємства для відпочинку надають основні та додаткові послуги: послуги проживання та харчування, рекреаційно-оздоровчі, інформаційні та ін.

До типу готельних підприємств для відпочинку належать:

■ курортні (бальнеологічні, кліматичні, грязелікувальні, лікувально-оздоровчі заклади, що надають розміщення і послуги лікування, рекреації та реабілітації);

■ туристично-екскурсійні, туристично-спортивні, спеціалізовані ту­ристичні, табори, що надають розміщення для діяльності в період відпочинку (табори праці та відпочинку, будинки мисливця (рибалки), табори сільськогосподарського, археологічного й екологічного спря­мування тощо), кемпінги (об'єкти на закритих майданчиках, призна­чені для наметів, автофургонів, автопричепів, будинків на колесах);

■ засоби розміщення для масового туризму (пансіонати, будинки та бази відпочинку (крім туристських), сільські туристичні будинки, хостели, готелі для сімейного відпочинку.

Курортні готельні підприємства. Концепція «курортного підприємства»^ містить надання послуг розміщення, харчування і ряду додаткових послуг споживачам, які прагнуть до відпочинку та відновлення здоров'я. Курортні готельні підприємства розміщують на території, що надає можливості для відпочинку та лікування у клі­матичних і природних умовах: на морських побережжях, у гірських районах тощо. Підприємствами-прототипами сучасних курортних готельних підприємств є давньоримські лазні з термальними джере­лами, якими користувалися ще у II ст. н.е.

Функціональні вимоги до курортних підприємств готельного господарства:

■ розміщення в курортній місцевості зі значними лікувальними ресур­сами: бальнеологічними, кліматичними, грязелікувальними та змі­шаного типу;

■ наявність умов для організації профілактичного та дієтичного хар­чування;

■ у структурі підприємства обов'язково повинні бути передбачені приміщення для надання медичних послуг лікувально-профілак­тичного характеру, заняття спортом, активного відпочинку тощо;

Термін «курорт», означає місцевість з природними цілющими властивостями, пристосовану для лікування та відпочинку.

номера, а також в аераріях і соляріях, на лікувальних пляжах; • наявність торгової мережі.

Внутрішнє обладнання номерів курортних готельних підприємств характеризується облаштуванням спального місця не тільки в номері, але і у великих за розміром лоджіях, на балконах, терасах. У зв'язку з тривалим терміном проживанням (до одного місяця) у номерах перед­бачаються збільшені за розміром шафи для збереження одягу та білизни.

Курортні готельні підприємства можуть функціонувати ціло­річно або сезонно. Готельні підприємства, що працюють цілорічно, мають більш високий рівень комфортності та широкий перелік додаткових послуг, розширений склад приміщень для проведення дозвілля (вітальні, клуби, кегельбани), майданчики для відпочинку та спорту, розвинену мережу підприємств ресторанного господарства.

Найважливіші питання щодо функціонування курортних готель­них підприємств обумовлені сезонністю попиту, що значною мірою позначається на завантаженні їхньої матеріальної бази. Тривалість періоду може варіюватися в межах від 90 до 180 днів, що часто зале­жить від кліматичних і ряду інших факторів. З метою вирівнювання завантаження в період міжсезоння курортні готельні підприємства прагнуть до завоювання нових сегментів ринків туристичних послуг, зокрема, сегмента ділового туризму.

Сезонність попиту на готельні послуги потребує вирішення ряду інших питань:

• наймання і збереження постійного складу кваліфікованого персоналу;

• забезпечення збереження і підтримки будівель та устаткування в належному стані в несезонний період.

Туристичні готельні підприємства. Сутність концепції турис­тичного готельного підприємства полягає в оптимальному задово­ленні потреб туристів і екскурсантів, тобто ці підприємства призна­чені для туристів, які прагнуть активного відпочинку.

Туристичне підприємство готельного господарства, як правило, розташовують на туристичних маршрутах. Комплекс послуг, що про­понує туристичне підприємство, формується відповідно до програми маршруту та заздалегідь визначається ваучером або путівкою; для організації обслуговування в структурі туристичного готелю передба­чені бюро подорожей і екскурсій.

У закордонній практиці в групі туристичних готельних підпри­ємств найбільш поширені готельні підприємства спортивного призна­чення, що надають туристам широкі можливості для заняття різними видами спорту.

Основні функціональні вимоги до організації туристичних готельних підприємств:

наявність приміщень для роботи турагенцій;

можливість номерного фонду змінювати свою місткість за раху­нок «номерів-дубль»;

організація приміщень для відпочинку, ігор, розважального та куль­турного дозвілля;

• наявність приміщень спортивно-оздоровчого призначення та озеле­неної території навколо готельного підприємства;

• організація майданчиків для стоянки екскурсійних автобусів.

Туристично-екскурсійні підприємства розраховані на туристів, які найчастіше подорожують автобусами. Ці готельні підприємства призначені для короткочасного відпочинку, з терміном перебування 1-3 доби та для перебування понад три доби. Пасивний спосіб пересування, значна кількість інформації і вражень на туристичних маршрутах зумовлює у туристів потребу у відпочинку розважального характеру, без перевантажень психологічно-інформаційного характеру.

Туристично-екскурсійні підприємства готельного господарства розраховані на короткочасне перебування туристів і мають низку харак­терних особливостей. їх розміщують здебільшого поблизу (в радіусі 2-3 км) об'єктів туристичної привабливості, в центральних частинах міста, їм непритаманна обов'язкова наявність власної озелененої території для відпочинку та спортивних занять. В окремих випадках її може замінити внутрішній простір, наприклад зимовий сад та ін. Для цього типу готельних підприємств не є характерними примі­щення для відпочинку, ігор, розваг тощо. Це пов'язано з тим, що потребу в цих приміщеннях задовольняє міська мережа діючих розва­жальних закладів.

Туристично-екскурсійні готельні підприємства, розраховані на перебування туристів понад три доби, мають деякі особливості в структурі приміщень, що обумовлено відповідними вимогами турис­тів. У таких випадках ці підприємства розміщують на територіях міст або сільських поселень, і тому це вимагає наявності озелененої ділянки з організованими майданчиками для відпочинку та спортивних занять. Передбачаються приміщення для відпочинку, ігор, розваг і закладів ресторанного господарства.

Туристично-спортивні готельні підприємства призначені для задоволення потреб туристів у туристично-спортивному обслугову­ванні та відпочинку в різні пори року. Залежно від пори року перед­бачається спортивний туризм зимового та літнього сезонів. У зимовий сезон серед населення значно поширені лижні та гірськолижні марш­рути. У літній сезон найбільш популярними є піші, гірсько-пішохідні, водні маршрути спортивного туризму.

Готельні підприємства для спортивного туризму та відпочинку мають ряд функціональних особливостей:

наявність приміщень туристично-спортивного обслуговування;

наявність приміщень і споруд, майданчиків спортивно-оздо­ровчого призначення;

• наявність трас, пляжів, споруд, що відповідають вимогам маршруту;

озеленена територія навколо підприємства.

Особливі функціональні вимоги висуваються до готельних під­приємств, що надають послуги спортсменам, які займаються окре­мими видами спорту:

наявність приміщень для спортивно-тренувальних занять, проведення зборів;

наявність приміщення для тренерського складу;

• забезпечення медичним обслуговуванням, профілактичним ліку­ванням, спортивно-оздоровчими заняттями у приміщеннях підприємства і поза ним;

створення умов для торгівлі, ремонту та збереження спор­тивного інвентарю.

Готельні підприємства для спортсменів розміщують поблизу стадіонів і в місцевостях (гірських, рівнинних та ін.) з відповідними спортивно-тренувальними можливостями.

Спеціалізовані туристичні готельні підприємства здебільшого призначені для туристів, які використовують свій власний транспорт. їх розміщують уздовж всього туристичного маршруту. До цієї групи готельних підприємств також належать круїзні судна усіх видів (туристські й екскурсійні теплоходи), пасажирські судна, а також роз­міщення у потягах і автобусах. Умовно до цієї групи можна віднести наземний і водний транспорт, переобладнаний під засоби розміщення.

Готельні підприємства для масового туризму. Концепція підприємств готельного господарства для масового туризму поля­гає в тому, що ці засоби розміщення призначені для задоволення сегмента туристичного ринку «масовий туризм». До них належать пансіонати, будинки відпочинку, хостели, санаторії, сільські турис­тичні комплекси.

Пансіонати призначені для тривалого відпочинку від 10 до 20 днів і оздоровлення дорослих і батьків з дітьми. Відпочинок у пансіонаті регламентується розпорядком дня. Місткість пансіонатів -500-1000 місць. Для кращої організації відпочинку в структурі пансіонату передбачають виділення житлових груп на 200-250 осіб. Для розміщення контингенту відпочиваючих використовують спальні на 1, 2 і 3 ліжко-місця та двокімнатні житлові номери на 4 і 5 ліжко-місць. Харчування організовують в їдальнях, додатково передбача­ються буфети, бари.

У пансіонатах, в яких до 50% загальної кількості відпочиваючих діти, обов'язковим є наявність умов для організації дитячого відпо­чинку. Зокрема передбачаються ігрові майданчики для дітей, примі­щення для роботи з дітьми, гральні автомати, бібліотека з читальним залом тощо. Пансіонати розраховані на широке коло відпочиваючих різного віку, статі, соціального статусу.

Будинки відпочинку - це оздоровчі заклади з регламентованим режимом відпочинку. Як правило, харчування входить до вартості проживання. Будинки відпочинку розташовують у місцевостях з привабливими природно-кліматичними умовами. В основному, це заклади розміщення відомчого підпорядкування.

Хостели широко використовують в організації молодіжного туризму. Житлові приміщення для тимчасового мешкання мають мінімальні зручності. У кімнатах, розрахованих на розміщення декіль­кох туристів, часто використовують двоярусні ліжка. Ванна (душ), умивальник, туалетні кімнати загального користування передбачені на кожному поверсі.

Санаторії - це оздоровчо-лікувальні заклади з регламентованим режимом відпочинку для людей з різними видами захворювань. Харчування - дієтичне й обов'язково входить до вартості прожи­вання. Санаторії розміщують у місцевостях із лікувальними та профі­лактичними властивостями. При санаторіях функціонує мережа ліку­вальних медичних закладів.

Сільські туристичні будинки розташовані в сільських будівлях, де місцеві сільські підприємці надають послуги туристам.

Характеристика вищезазначених типів готельних господарств не обмежується тільки цими підприємствами. З розвитком туристичного бізнесу, впровадженням нових технологій, видів обслуговування та у зв'язку зі змінами попиту туристів виникають нові типи готельних господарств.

За останні роки у світі широко використовують приватний житловий сектор для таких сегментів ринку туристичних послуг, як сімейний, паломницький та сільський туризм.

Особливі функціональні вимоги до організації готельних під­приємств для масового туризму:

наявність створення умов для організації дитячих розваг;

наявність приміщень, де батьки зможуть залишити дітей під наглядом вихователів;

створення умов для індивідуального приготування харчування у номері та поза ним;

створення умов для гнучкої зміни місткості номерного фонду;

наявність приміщень для ігор, відпочинку, розваг і культурного дозвілля дорослих членів сім "і;

створення умов для організації спортивно-оздоровчих занять, праці на присадибних ділянках і бесід на духовну тему;

• наявність умов для розміщення торгівлі товарами дитячого асортименту;

наявність святинь.

 


Дата добавления: 2015-09-06; просмотров: 1066 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Вершкові і сметанні креми | Прикраси з крему і глазурі | Марципан329 | Дріжджове опарне тісто | Дріжджове безопарне тісто | Листкове дріжджове тісто | Технологія приготування бісквітного напівфабрикату | Технологія приготування пісочного, здобного напівфабрикату | Технологія приготування листкового напівфабрикату | Технологія приготування заварного напівфабриката |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Технологічна частина| Тема лекции №5: «Основные фонды предприятия».

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.034 сек.)