Осн умови та причини виникнення глоб. маркетингу.

Термін «глобальний мар­кетинг ГБ» було введено 1983 р. Теодором Левіттом. ГМ – це марк. діяльність фірми, яка розглядає світовий ринок як єдине ціле. Поняття «ГМ» — це не просто новий термін, а нова маркет. концепція, основними причинами появи якої були: зміни в хар-ках попиту і пропозиції в світі; насиченість внутр. ринків багатьох країн, досягнення піку пропозиції на них; посилення конкуренції між фірмами всередині індустріально розвинутих країн; динамізація міжн. конкурентного середовища і змін лідерів у світовій економіці в останні роки; зниження торговельних бар’єрів унаслідок домовленостей у ході проведення раундів ГАТТ; поглиблення та динамізація інтеграційних процесів у світі; розвиток міжнар. інфраструктурного середовища (транспорт, зв’язок, системи збирання, обробки, передачі та збереження інформації); формування однорідного ринку країн «Тріади» (Пн. Америка, Зх. Європа, Японія) завдяки інтенсивному розвитку зв’язку, транспорту, туризму; критична питома вага «Тріади» у світовій економіці: 70 — 80 % вир-ва та споживання багатьох товарів та послуг здійснюється на території цих країн; необхідність стрімкого розповсюдження технічних та технологічних винаходів унаслідок високого рівня конкуренції всередині «Тріади»; економічна необхідність інтернаціоналізації діяльності внаслідок того, що вартість розробки деяких видів обладнання настільки висока, що досягти окупності можливо лише на світовому рівні; наявність товарів «глобальної природи» (високотехнічне обладнання, унікальні товари, «універсальні» споживчі товари, деякі послуги).

12. Правило Тріади: сутність, практичне значення, емпіричне підтвердження.

Однією з причин виникнення ГМ є формування однорідного ринку країн «Тріади» (Пн. Америка, Зх. Європа, Японія) завдяки інтенсивному розвитку зв’язку, транспорту, туризму; критична питома вага «Тріади» у світовій економіці: 70 — 80 % вир-ва та споживання багатьох товарів та послуг здійснюється на території цих країн. Аналіз діяльності ТНК, які у своїй маркет. діяльності застосовують концепцію ГМ, дозволив сформулювати правило «Тріади», яке проголошує, що коли товари (послуги) мають попит на ринках Пн. Америки, Зх. Європи та Японії, то вони з великим ступенем вірогідності будуть успішні в усьому світі. А це означає, що для досягнення рівня справжньої глобальності компанії потрібно опанувати ці ринки. Це правило широко використовується міжнар. компаніями у процесі розробки стратегій географічної експансії. Феномен Тріади в тому, що ці країни стали адептами нової концепції М та основними обєктами її впливу. Могутність Тріади пояснюється не лише показниками екон.потенціалу, але й успішністю управлінських аспектів Тріади: добре налагоджена ситема мееджменту; актине використання повного набору функцій менеджменту; досвідчений і кваліф. персонал; швидке прийнятт рішень синхронізоване з усіма підрозділами компанії; постійність активного ділового спілкування; визнання недоліків та помилок тощо.

13. Міжнародне бізнес-середовище: ключові елементи, цілі вивчення та вплив на прийняття рішень з міжнародного маркетингу.

Міжн.бізнес середовище (МБС) – це сукупність чинників екон., соц-кул, пол-прав та інфраструктурного характеру, що сприяють або протидіють розвитку міжн.діял. фірми, зокрема марк. діял. Цілі вивчення: визначення стратегічної позиції фірми; вирішення питання щодо глобалізації (диверсиф. міжн, марк. комплексу, визнач.цілей розробки марк. програм); форм. міжн. марк.стратегії; забезпечення успішності безпосередніх контактів та ведення переговорів. Види МБС: 1. межі дослідж. та впливу чинників (націон, множ-націон, регіональне, глобальне); 2. складність (статичне, динамічне, турбулентне); 3. рівень контрольованості з боку фірми (макро- і мікро-середовище). 1. Національне БС — це специфічні умови ведення бізнесу в окремій країні, обумовлені чинниками екон., пол., прав., соц-культ, технолог, інфр-го характеру (БС України, США, тощо). Множинно - національне БС — специфічні умови ведення бізнесу в групі країн, які мають спільні умови та чинники розвитку (країн ЄС, країн СНД). Регіональне БС — сукупність чинників, що діють у певному реґіоні світу (Латинська Америка, Близький Схід тощо). Глобальне середовище — сукупність різноаспектних чинників, що діють в усіх або в більшості країн світу одночасно (світова фінансова криза, уповільнення темпів міжнародної торгівлі, лібералізація економічної діяльності тощо). 2. Статичне БС — хар-ься відсутністю суттєвих змін в умовах і чинниках розвитку протягом певного періоду і є добре прогнозованим. Динамічне БС — можна охарак-ти як прогнозовані (позитивні або негативні) умови розвитку. Турбулентне БС — середовище з непрогнозованими умовами розвитку (несподівані зміни законодавства, відсутність національної економічної політики, політична нестабільність тощо). 3. Макро-середовище — сукупність чинників екон, пол-прав, соц-кул і технол характеру, що сприяють або протидіють розвитку міжнар. діяльності фірми, зокрема маркетингової. Мікро - середовище (переважно контрольовані чинники) — сукупність галузевих умов розвитку міжнар. діяльності фірми, що зумовлені поведінкою споживачів, існуючих і потенційних конкурентів, постачальників і виробників товарів-субститутів.

14.PEST- та SLEPT-аналіз міжн. бізнес-середовища: сутність та порівняльна характеристика підходів.

Міжн.бізнес середовище (МБС) – це сукупність чинників екон., соц-кул, пол-прав та інфраструктурного характеру, що сприяють або протидіють розвитку міжн.діял. фірми, зокрема марк. діял. У міжнародному маркетингу дослідження макро-середовища здійснюється за схемою SLEPT- або PEST-аналізу.

Зміст і послідовність PEST-аналізу: P - Political - вивчення політичного клімату та його впливу на розвиток бізнесу; E - Economic - аналіз економічних умов діяльності; S - Social/cultural - дослідження соціально-культурного середовища; T - Technological - технологічні чинники розвитку бізнесу. Цей аналіз реалізує оціночну та прогностичну функції для аналізу впливу факторів зовнішнього середовища на діяльність економічного суб’єкта. PEST-аналіз дозволяє оцінити поточну ринкову позицію підприємства/проекту і перспективи зміни цієї позиції, забезпечує необхідною інформацією для аналізу ризиків, розробки програми управління ризиками, розробки програми розвитку продукту/послуги, а також для обгрунтування комерційного успіху. Фактори, які розглядаються при PEST-аналізі, практично не контролюються фірмою, і часто повністю не піддаються контролю. Тому ці фактори необхідно постійно піддавати моніторингу і ретельно вивчати зміни, а стратегія фірми повинна бути достатньо гнучкою до різних змін зовнішнього середовища, для досягнення стабільного і довгострокового успіху. Коли всі фактори включені в PEST-аналіз, то це називається по-різному і може також називатися SLEPT-аналіз. Зміст і послідовність SLEPT-аналізу: S - Social/cultural — аналіз соціально-культурного середовища; L - Legal - дослідження елементів правового середовища; E - Economic - аналіз з економічних умов діяльності; P - Political - вивчення політичного клімату та його впливу на розвиток бізнесу; T – Technological - технологічні чинники розвитку бізнесу.

15.Міжн. економічне середовище: структурні елементи, ключові показники, вплив на прийняття рішень з міжнародного маркетингу.

Міжнародне економічне середовище — сукупність екон умов, процесів, чинників, що сприяють чи протидіють розвиткові міжнародної маркетингової діяльності.

Структурні елементи: міжнародна торгівля (МТ), стан платіжного балансу, зовнішньоекон. і зовнторг. політика, міжн.інвест діяльність, система міжн. організацій, міжн.екон.інтеграція. МТ – це процес безпосереднього обміну товарами та послугами між суб’єктами МЕВ; це тип суспільних відносин, що виникають між державами у процесі та з приводу обміну товарами. Для оцінки МТ використов. систему показників, яка складається з 6 груп: абсолютні показники (експорт (реекспорт), імпорт (реімпорт), ЗТО, «генеральна» торгівля, «спеціальна» торгівля); структурні показники; показники інтенсивності торгівлі (обсяг експорту, імпорту чи ЗТО на д.н., квоти); підсумовуючі показники (сальдо торг. балансу, сальдо балансу послуг і некомерційних операцій); показники динаміки; показники зіставлення. Стан платіжного балансу країни визначають: екон. потенціал, особливості структури ек-ки, участь у МПП, зв’язки зі світовим ринком позичкових капіталів, стан держ. регулювання ек-ки та зовнішньоекон. зв’язків. Кожна країна будує свої міжн. відносини, виходячи із зовнішньоекон.та зовнішньоторг. політики. Є два основні напрями: протекціонізм та лібералізація. Для реалізації політики уряди вик-ть: превентивне правове регул-ня, торговельні режими, митне опод-ня, внутр. (нац.) опод-ня імпортних товарів, кількісні обмеження, технічні бар’єри, адмін. формальності, екстрене правове регул-ня, внутрішні фін. та грошово-кредитні заходи, валютно-кредитне регул-ня, організаційно-технічне сприяння експорту. Динаміку, обсяги та напрямки міжн. інв-ня визначає сукупність глобальних та реґіональних чинників. До глоб. чинників, належать: стабільність світової валютної системи; рівень транснаціоналізації та реґіональної інтеграції; розвиток міжнародної інвестиційної інфраструктури. Регіон. (по окремих країнах) чинники поділяються на: політико-економічні; ресурсно-економічні; загальноекон.. Форми та методи роботи міжнар. орг-цій, їхні взаємовідносини з урядами країн-членів значною мірою визначають стан і тенденції розвитку екон. середовища окремих країн та реґіонів. Рівень (глибина) економічної інтеграції залежить від її форми (зона преференційної торгівлі, зона вільної торгівлі, митний союз, спільний ринок, економічний союз, політичний союз). Бувають: Зона преференц торг – зниження внутр тарифів; Зона вільн торг – 1)+усунення внутр тарифів; Митн союз – 2)+ спільний зовнішній тариф; Сп ринок – 3)+ вільний рух капіталів та роб сили; Ек союз – 4)+ гармонізація ек політики; Політ союз – 5)+ політ інтеграція.

16.Міжн торгівля в структурі міжн економічного середовища: показники стану та тенденції розвитку.

Міжн.екон.середовище – сукупність екон. умов, процесів, чинників, що сприяють або протидіють розвитку міжн. діяльності фірми, зокрема маркет-ї. Структурні елементи: міжнародна торгівля (МТ), стан платіжного балансу, зовнішньоекон. і зовнторг. політика, міжн.інв-на діяльність, система міжн. організацій, міжн.екон.інтеграція. МТ – це 1ша форма міжн.екон.звязків, що являє обмін товарами і послугами між державами. Два аспекти поняття МТ: як процес безпосереднього обміну товарами та послугами між суб’єктами МЕВ; як особливий тип суспільних відносин, що виникають між державами у процесі та з приводу обміну товарами (послугами). Для оцінки масштабів, темпів, тенденцій, напрямів розвитку між­народної торгівлі доцільно використовувати систему показників, яка складається з 6 груп: абсолютні показники (експорт (реекспорт), імпорт (реімпорт), зовнішньоторговельний обіг (ЗТО), «генеральна» торгівля, «спеціальна» торгівля, фізичний обсяг зовнішньої торгівлі); структурні показники (товарна структура експорту й імпорту, географічна структура експорту й імпорту); показники інтенсивності торгівлі (обсяг експорту, імпорту чи зов­нішньоторговельного обігу на душу населення, експортна, імпортна чи зовнішньоторговельна квота); результуючі показники (сальдо торговельного балансу, сальдо балансу послуг і некомерційних операцій, сальдо балансу з поточних операцій, індекс «умови торгівлі»); показники динаміки; показники зіставлення. Інколи додають показники ефективності (ефект експорту, ефективність експорту фірми, ефективність експорту товару, екон.ефект імпорту, екон. ефективність імпорту).

Сучасний етап розвитку міжнародної торгівлі характеризується такими особливостями:

1. Різким зростанням обсягів експорту та імпорту.

2. Зростанням ролі зовнішньої торгівлі в економічному розвитку більшості країн, про що свідчить зростання експортної квоти країн.

3. Вкрай нерівномірне зростання світових цін на основні види товарів.

4. Зміни в товарній структурі світової торгівлі: збільшення питомої ваги готових виробів та напівфабрикатів; зростання частки машин, обладнання та транспортних засобів; інтенсифікація обміну продукцією інтелектуальної праці (ліцензіями, «ноу-хау», інжиніринговими послугами).

5. Зрушення в географічному розподілі товарних потоків.

6. Розповсюдження сталих та довгострокових відносин між поста­чальниками та покупцями, зростання питомої ваги внутрішньофірмових постачань у межах ТНК.

7. Зростання ролі країн, що розвиваються, у світовій торгівлі.

8. Послаблення позицій США, Великобританії, Франції, Італії при істотному зміцненні позицій Японії та нових індустріальних країн.

9. Посилення конкуренції між трьома центрами світового еконо­мічного розвитку: США, Японією та країнами ЄС.

10. Активізація (починаючи з другої половини 70-х років) зустрічної торгівлі.

11. Посилення протекціоністських тенденцій у зовнішньо-еконо­мічній політиці більшості країн.

12. Поява тенденції до створення замкнутих економічних просторів.

17.Платіжний баланс як показник стану економічного середовища зарубіжної країни. Вплив стійкого дефіциту та надлишку ПБ на маркетингові рішення в МЕД.

Міжн.екон.середовище – сукупність екон. умов, процесів, чинників, що сприяють або протидіють розвитку міжн. діяльності фірми, зокрема маркет-ї.

Платіжний баланс — співвідношення між платежами, здійсненими економічними суб’єктами даної країни в інших країнах, та надходженнями, які одержані ними з інших країн за певний період часу (місяць, квартал, рік).Платіжний баланс: у більшості країн оприлюднюється; в країнах з розвинутою ринковою економікою розробляється за схе­мою, яка рекомендована Міжнародним валютним фондом; чітко відображає економічне становище країни; широко використовується для прогнозування та макроекоміч­ного регулювання.

Стан платіжного балансу країни визначають: економічний потенціал, особливості структури економіки, участь у міжнародному поділі праці, зв’язки із світовим ринком позичкових капіталів, стан державного регулювання економіки і зовнішньоекономічних зв’язків.

Наслідки дефіциту платіжного балансу: посилення валютного контролю, зниження курсу національної валюти, зростання обсягу позик за кордоном, проблема економічної залежності (відносини з МВФ)

Наслідки надлишку платіжного балансу: тиск з боку інших країн з вимогами лібералізації торгівлі (від­криття ринків) та стимулювання споживання, перетворення країни в нетто-експортера капіталу.

Сальдо у міжнародних розрахунках — різниця між обсягом експорту та імпорту. Види експортно-імпортного сальдо: сальдо торговельного балансу, сальдо балансу послуг, сальдо балансу послуг та некомерційних операцій, сальдо балансу поточних операцій, сальдо платіжного балансу.

18.Зовн-екон. та зовн.-торг. політика: сутність та вплив на міжн. маркетингову діяльність національних фірм.

Міжн.екон.середовище – сукупність екон. умов, процесів, чинників, що сприяють або протидіють розвитку міжн. діяльності фірми, зокрема маркет-ї. Структурні елементи: міжнародна торгівля (МТ), стан платіжного балансу, зовнішньоекон. і зовнторг. політика, міжн.інв-на діяльність, система міжн. організацій, міжн.екон.інтеграція. Кожна країна будує свої міжнародні відносини, виходячи із зовнішньоек. та зовнішньоторг. політики. Зовнішньоекон.політика — лінія дій, система заходів, які здійснює держава у сфері експорту й імпорту, митного регулювання, торговельних обмежень, залучення іноз. інвестицій, закордонного інв-ня, зовнішніх позик, надання екон.допомоги іншим країнам, здійснення спільних екон. проектів відповідно до інтересів країни. Зовнішньоторг. політика –– сукупність методів, прийомів і механізмів регулювання обсягів та спрямованості експорту й імпорту, які застосовує держава з метою реалізації зовнішньоекон.політики в цілому. Є два напрями зовн.-торгов.політики: протекціонізм та лібералізація. Протекціоні́зм —політика держави, спрямована на обмеження міжн. торгівлі. Зазвичай просувається місцевими лобістами під приводом «захисту» нац. ек-ки; «сприяння» розвитку власної промисловості й торгівлі. Лібералізація — політика, спрямована на відкривання внутріш. ринку для іноземних конкурентів, шляхом зниження кількості обмежень у торгівлі. Однак між цими 2 крайніми точками ще виділяють: вільну торгівлю, лібералізацію, протекціонізм, неопротекціонізм, селективний протекціонізм, автаркію.

Для реалізації політики уряди викорис­товують спеціальні методи й інструменти: превентивне правове регулювання, торговельні режими, митне оподаткування, внутрішнє (національне) оподаткування імпортних товарів, кількісні обмеження, технічні бар’єри, адміністративні формальності, екстрене правове регулювання, внутрішні фінансові та грошово-кредитні заходи, валютно-кредитне регулювання, організаційно-технічне сприяння експорту.

19.Основні методи та інструменти реалізації зовнішньоторговельної політики, їх вплив на міжнародні маркетингові рішення.

Зовнішньоторг. політика –– сукупність методів, прийомів і механізмів регулювання обсягів та спрямованості експорту й імпорту, які застосовує держава з метою реалізації зовнішньоекон.політики в цілому. Для реалізації політики уряди викорис­товують спеціальні методи й інструменти: превентивне правове регулювання (система міжнар.торг.угод і протоколів; застереження в угодах (захисні, валютні, інфляційні, податкові, патентні, «ескалаторні», форс-мажорні та застереження щодо страхування); торговельні режими (режим найбільшого сприяння, преференційний, звичайний (простий), дискримінаційний (застосовується тимчасово); митне оподаткування (митний тариф (система товарної класифікації тарифу, структура тарифу, види мита, метод визначення країни походження товару); митні податки та збори); внутрішнє (національне) оподаткування імпортних товарів (відповідно до положень ГАТТ національні податки та збори повинні застосовуватися до іноземних товарів у такому самому розмірі, як і до товарів вітчизняного виробництва); кількісні обмеження (ліцензії (індивідуальні, разові, генеральні тощо), контингенти (квоти), «добровільні» обмеження експорту); технічні бар’єри (велика група нетарифних обмежень, зумовлених дією національних промислових стандартів, систем вимірювання й інспекції якості товарів, вимогами техніки безпеки, санітарно-ветеринарними нормами, правилами пакування та маркування товарів тощо); адміністративні формальності (імпортні процедури, зовнішньо-торгов. діловодство, консульські формальності); екстрене правове регулювання (інструменти силового торговельно-політичного впливу (ембарго, економічний бойкот, економічна блокада), антидемпінгові процедури); внутрішні фінансові та грошово-кредитні заходи (фінансування експортного виробництва, податкові пільги, державне кредитування); валютно-кредитне регулювання (механізм валютних курсів, валютні обмеження, імпортні депозити); організаційно-технічне сприяння експорту (система заходів з інформаційної, консультативної та організаційної підтримки національних експортерів).

23.Характеристика обов’язкових для аналізу в міжн. маркетинговій діяльності елементів культури.

Культура – це історично визначений рівень творчих сил та здібностей людини, який відбивається в типах, формах матеріально-культурних цінностей.

Елементами культури є предметні результати діяль­ності (машини, споруди, результати вивчення, витвори мистецтва, норми моралі, норма права тощо) та людський потенціал, здібності, навички, традиції, що реалізуються в діяльності (знання, вміння, навички; рівень інтелекту, морального та естетичного розвитку; світогляд; засоби та форми спілкування людей тощо). Але слід зазначити, що з усіх елементів культури в ММ майже завжди аналізуються: мова, релігія, освіта, сім’я, робота та дозвілля, референтні групи (групи людей, які своїм стилем життя, поведінкою, споживчими перевагами впливають на споживчу поведінку інших людей).

20.Вплив ключових міжнародних економічних організацій на міжнародне економічне середовище.

Сучасна система МО налічує понад 4 тис. інститутів, з котрих приблизно 300 — це між уряд орга­ніз, а інші — неурядові. Після другої св війни утворилася група глобальних МО, які спрямовують свою діяльність на стимулюв ек та вал стабільності у світі. Фор­ми і методи роботи МО, їхні взаємовідносини з уря­дами країн-членів значною мірою визначають стан та тенденції розвитку ек середовища окремих країн і регіонів.

Бреттон-Вудські інст. — це МВФ та Світовий банк, які є провідними міжнар вал-фін ус­тановами, найважливішою ланкою сучасної структури міжна вал відносин.

МВФ — міжнар вал-кред ор­г-ія, метою якої є сприяння розвитку міжнар торгівлі і вал співроб-ва шляхом установлення норм регулювання валютних курсів і контролю за їх додержанням, удосконалення багатостор системи платежів, надання державам-членам коштів в іноземній валюті для вирівнювання плат балансів.

Термін «Група Світового банку» охоплює дві організаційно і фінансово неза­лежні установи: Міжнар банк реконстр та розвитку (МБРР) та Міжнар асоціацію розвитку (МАР), створену у 1960р. До цього часу МБРР вважався офіційною назвою Світового банку.

МБРР — міждерж інвестиційний інститут, метою якого є сприяння країнам-учасницям у роз­витку їх економіки шляхом надання довгостр МАР була створена в 1960 р. як філія МБРР з метою надання фін підтримки найменш розвинутим країнам на більш ліберальних засадах, ніж ті, які пропонував МБРР.

МФК була створена в 1956 р. з метою сприяння ек зростанню країн, що розвиваються, шляхом заохо­чення приватного бізнесу у виробничій сфері.

БАГІ засновано у 1988 р. з метою сприяння надходженню інвестицій у країни, що розви­ваються.

Міжнар центр з урегулюв інвестх спорів, ство рений у 1966 р., має на меті стимулювання приватних інвестицій шляхом улагодження конфліктів між іноз інвесторами та місцевими підпр-ми, установами, урядами.

Регіональні банки розвитку — регіональні банківські установи, які шляхом надання головним чином довгострокових кредитів на фінансування інвестиційної діяльності приватних фірм та міжнародних проектів, впли­вають на систему міжнародних валютно-фінансових відносин і процеси міжнародної торгівлі.

ГАТТ: договір, який було підписано у 1947 р.; МО, яка діє з 1948 р. на основі договору і ви­конує три функції: впливає на державну зовнішньоекономічну політику шляхом розробки правил міжнародної торгівлі; є форумом для переговорів, котрі сприяють лібералізації та передбаченості торговельних відносин; ор­ганізує врегулювання спорів.

СОТ — нова МО структура, яка заснована на ГАТТ, ре­зультатах попередніх узгоджень, а також домовленостях, досягнутих під час Уругвайського раунду і почала діяти з 1 січня 1995 р. З метою підви­щення статусу міжнародних торговельних правил, забезпечення відкритості торговельної системи Уругвайський раунд прийняв рішення, що ГАТТ стає постійним органом, який займається питаннями реалізації товарів, надання послуг та правами інтелектуальної власності, а Всесвітня торговельна ор­ганізація буде втілювати в. життя домовленості останнього раунду перего­ворів.

21.Вплив соціально-культурного середовища на маркетингові рішення в міжнародній діяльності.

Соц-кул середовище – сукупність чинників соц та кул характеру, які позитивно або негативно впливають на міжн. маркет. діяльність фірми. До складу соц-кул середовища відносять: мову; релігію; цінності та ставлення до часу, досягнень, роботи, успіху, змін, наукових методів, ризику, жінки, сім’ї, дітей, здоров’я; освіту; організацію суспільства (спорідненість; соціальні інститути; структуру влади; неформальні групи; соціаль­ну мобільність; соціальні прошарки; систему громадянства); технологічну та матеріальну культуру (транспорт; енергетичну систему; комунікації; урбанізацію; науку; винаходи).

Соціально-культурне середовище інших країн суттєво впливає на такі маркетингові рішення: вихід на зарубіжний ринок; сегмен­тація споживачів усередині країни; адаптація товарів та товарної політики; адаптація комунікаційної політики; врахування особливостей соціально-культурного середовища при створенні цільової політики та політики розподілення. Крім того, і це основне, соціально-культурне середовище визначає споживчу поведінку.

22.Сутність та основні елементи культури, їх вплив на маркетингові рішення в міжнародній діяльності.

Культура – це історично визначений рівень творчих сил та здібностей людини, який відбивається в типах, формах матеріально-культурних цінностей. Cкладовими культури є предметні результати діяль­ності (машини, споруди, результати вивчення, витвори мистецтва, норми моралі, норма права тощо) та людський потенціал, здібності, навички, традиції, що реалізуються в діяльності (знання, вміння, навички; рівень інтелекту, морального та естетичного розвитку; світогляд; засоби та форми спілкування людей тощо). Соціально-культурне середовище інших країн суттєво впливає на такі маркетингові рішення: вихід на зарубіжний ринок; сегмен­тація споживачів усередині країни; адаптація товарів та товарної політики; адаптація комунікаційної політики; врахування особливостей соціально-культурного середовища при створенні цільової політики та політики розподілення. Крім того, і це основне, соціально-культурне середовище визначає споживчу поведінку.

24.Загальна характеристика підходів до вивчення міжнародного соціально-культурного середовища.

Соц-кул середовище – сукупність чинників соц та кул характеру, які позитивно або негативно впливають на міжн. маркет. діяльність фірми. Для аналізу соц-кулсередовища в маркет цілях застосовуються три методи: порівняльний, ідентифікаційний, критеріальний. Порівняльний метод — зіставлення чинників соц-кул середовища досліджуваної країни з відповідними параметрами на­ціон. середовища з метою пошуку спільних рис і суттєвих відмінностей, які слід урахувати в міжнар. маркет. діяль­ності. Ідентифікаційний метод — метод, розроблений америк. фахівцями, які ідентифікували (звідси й назва) основні параметри соц-культ середовища США. Відхилення від цих характеристик і є предметом дослідження маркетологів, які повинні визначити ступінь їхнього впливу на маркетингову діяльність. Критеріальний метод — полягає в тому, що в результаті кросс-культурних порівнянь країни класифікуються за певними критеріями. Такими критеріями є: індивідуалізм — колективізм, інтравертність — екстравертність; демократизм — авторитаризм, обережність — ризикованість, короткострокова — довгострокова орієнтація. У результаті цього між двома полюсами критеріїв утворюється шкала, на якій розташована країна у тій послідовності, яка відповідає оцінкам згід­но з критерієм.

25.Типи ділових культур за Р. Льюісом: критерій виділення, характерні особливості, напрями врахування в міжнародній маркетинговій діяльності.

У 1996 р. англ. дослідник Річард Льюіс ввів новий критерій: організація часу. Згідно з ним культури поділяються на три типи: моноактивні, поліактивні, реактивні. Моноактивні — культури, в яких заведено планувати своє життя, складати розклади, організовувати діяльність у певній послідовності, займатися лише однією справою в даний момент (американ­ці, англійці, німці, швейцарці, північні європейці). Поліактивні — динамічні, легкі у спілкуванні народи, які звикли робити багато справ одразу, планувати їх черговість не за розкладом, а за ступенем відносної привабливості, значення того чи того заходу в даний момент (латиноамериканці, араби, південноєвропейці). Реактивні — культури, що надають пріоритетного значення ввічливості та повазі, віддають перевагу мовчазному та спокійному вислуховуванню співбесідника. Обережно реагує на пропозиції іншої сторони; діяльність організовується не за суворим і незмінним планом, а залежно від змін контексту як реакція на ці зміни (азійські країни, Китай, Японія, Фінляндія).

26.Логіка дослідження політико-правового середовища цільової зарубіжної країни.

Міжн політ-правове серед — сукупність чинни­ків політ. та правового характеру, які позитивно чи негативно впливають на ММД фірми. Вивчення чинників політико-правового середовища цільових країн необхідне для прийняття маркетингових рішень щодо: до­цільності виходу на іноземний ринок; моделей присутності фірми на іноземному ринку (експортування, спільне підприємництво, інвестування); маркетингової стратегії проникнення на ринок або розширення присутності на ньому; розробки окремих елементів маркетингового комплексу; стратегії та тактики ведення комер­ційних переговорів. Метою дослідження політико-правового середовища є визна­чення рівня політичного ризику та розробка стратегій його змен­шення. Для цього насамперед аналізуються політичні фактори досліджуваної країни (політичний клімат, уряд, національний суверенітет, національна безпека, національний добробут, національний престиж, групи тиску,рівень корупції), дії уряду (неформальне втручання у бізнес, обмеження типу «купуй у своїх», нетарифні бар'єри, субсидії, умови діяльності, умови власності, бойкоти, конфіскації. А далі зважаючи на міжнародні правові та політичні фактори, а а також політичні та правові умови власної країни, визначається політичний ризик та розробляються стратегії його зменшення.

27.Методи оцінки рівня політ ризику та стратегії його зменшення.

Політ ризик у МЕД — мож­ливість, вірогідність завдання збитків або ускладнення діяльності вна­слідок економічних дій уряду іншої країни, зумовлених політичними цілями країни чи непередбаченими політичними обставинами (револю­ціями, страйками, війнами тощо). Можна виділити два типи політичного ризику залежно від можливого охоплення суб'єктів МЕВ: загальний та галузевий ризик. Загальний ризик стосується усіх закордонних суб'єктів підприємницької діяльності, що опе­рують на певному національному ринку, а галузевий — тільки певної галузі (сфери діяльності). Загальний та галузевий ризики можуть бути зумовлені як суспільними, так і урядовими чинни­ками, які, в свою чергу, поділяються на внутрішні (зумовлені внутрішньою політикою уряду) та зовнішні (зумовлені зовнішні­ми/ міжнародними умовами та процесами) чинники.

Для визначення рівня політичного ризику використ такі методи: аналіз дій держави у минулому (цей метод ґрунту­ється на дослідженні стереотипів політичної поведінки уряду, які зумовлені соціально-культурними та історичними чинниками розвитку країни); аналіз міркувань експертів (у ролі експертів можуть виступати: співробітники самої фірми, які, як правило, часто відвідують країну і спілкуються з представниками уряду, бізнесу, політичним діячами; професійні експерти, які працюють в урядових установах або міжнародних організаціях); побудова моделейй, заснованих на вимірюванні нестабільності.

Стратегії зменш політ ризику за критерієм часу поділяються на: превентивні (до інвестування/уклад контракту) та операційні (після інвестув/уклад контр), за критерієм джерела мінімізації ризику – на внутр та зовн.

Стратегія мініміз політ ризику у міжнар бізне­сі — сукупність заходів (дій) фірми на зарубіжному ринку з метою змен­шення або елімінації дії негат чинників політико-правового сере­довища країни, що приймає, на міжнародну маркет діяльність фірми.

До інвестування/укладання контракту: В нутрішні рішення та дії: • Мінімізація інвестицій; Місцеві позики • Створення спільн під­пр.; Робота за управлінським контрактом; франчайзинг • Вертикальна інтеграція/ Зовнішні: Держ страхування, *Приватн страхув, *Гарантії сторони, що приймає. Після інвестування/укладання контракту: Внутрішні: • Мінімізація інвестицій та місцевої власності • Набуття статусу VІР • Маркетингова інтегра­ція • Збільшення ринкової «влади» Зовнішні: *Приватне страхування, *Міжнар юридичні норми

28.Матричний підхід до оцінки політико-правового середовища: класифікація можливих цільових країн за ступенем політичної стабільності та ліберальністю економічного законодавства.

Матричний підхід. Політ. ризик у міжнар. діяльності — можливість, вірогідність мати збитки внаслідок ек. дій уряду зар. країни, зумовлених політ. цілями або непередбаченими політ. обставинами (революціями, страйками, війнами тощо).

Методи оцінки рівня політ. ризику: • аналіз дій держави у минулому, • аналіз точки зору експертів, • побудова моделей, заснованих на вимірюванні нестабільності.

Для оцінки політико-правового середовища в зар. країнах, а також для класифікації можливих партнерів за ступенем політ. стабільності та ліберальності законодавчої бази доцільно використовувати матричний підхід, який можна описати такою схемою:

Класифікація можлив цільових країн за ступенем політ. стабільності та ліберальн. бізнесового законод. За методикою розробленою інститутом еконг розвитку Світового Банку. (PR - рейтинг ризику)

PR1 -Ризик малоймовірний у коротко-, середньо- і а довгостр. періоді. Ситуація в країні дуже стабільна й існує вельми сприятливе ставлення до виплати зовн. боргу, що навряд чи зміниться

PR2 -Не передбач. ризику в коротко- та середньо строк. періоді. Довгостр. ризик важко оцінити, але перспективи не негативні. Існує досить, часу для пророкування політ. ризику. Позитивне ставлення до виплати зовн боргу навряд чи зміниться.

PR3 - Ризик малоймовірний у коротко- та середньо строк. плані. Довгостр. перспективи неясніі, але не негативні. Ще досить часу, щоб знайти політ. ризик. Ставлення до виплати зовн боргу позитивне, але може змінитися.

PR4 - Ризик малоймовірний у коротко- та серединстрок періоді, але на довгостр. період потенційно негативний. Досить часу для пророкування середньострок. ризику. Ставлення до виплати зовн боргу може змінитися, але мовірно нині воно позитивне

PR5 -Ризик малоймовірний у короткостр періоді, є досить часу для захисту. Середньо- і довогостр. тренд неясний, але ймовірно негативний Ставлення до зовн. заборгованості хар-зується несприятливим трендом.

PR6 -Ризик малоймовірний у короткостр. періоду, але занадто мало часу для захисту. Середин. Та довгостр. перспективи — негативні. ставл до виплати зовн. боргу суперечливе.

PR7 -Ризик імовірний у коротко- та середньостр. плані. Довгостр. тренд показує можливе поліпшення через зміну чи уряду, чи ставлення до зовн.ї заборгованості.

PR 8 Ризик можливий у будь-який час. Країнам з таким рейтингом зазвичай притаманні дуже нестабільні політ. обставини або/чи дуже несприятливе ставлення до виплати зовн. боргу.

PR 9 Ризик цілком реальний. Немає жодної можливості (або є невелика) зміни уряду чи ставлення до зовн заборгованості.

29.Стратегія мінімізації політичного ризику шляхом зміцнення ринкової влади: сутність, причини виникнення, шляхи реалізації.

Політичний ризик у МЕД — мож­ливість, вірогідність завдання збитків або ускладнення діяльності вна­слідок економічних дій уряду іншої країни, зумовлених політичними цілями країни чи непередбаченими політичними обставинами (револю­ціями, страйками, війнами тощо). З метою запобігання можливим втратам внасл дії політ чинників фірми використов різні стратегії зменш політ ризику, які поділ за критерієм часу на: превентивні (до інвестування/уклад контракту) та операційні (після інвестув/уклад контр)., за критерієм джерела мінімізації ризику – на внутр та зовн.

Стратегія мінімізації політ ризику у міжнар бізнесі — сукупність заходів (дій) фірми на зарубіжному ринку з метою змен­шення або елімінації дії негативних чинників політико-правового сере­довища країни, що приймає, на ММД фірми.

У сучасному міжнародному бізнесі при вивченні політичного середовища відбувається зміщення наголосів з визначення політичної нестабільності, яка на сьогодні формує невелику частину всіх ризиків, на дослідження та прогнозування урядової дискримінації. Урядова дискримінація - це дії уряду сторони, що приймає, в умовах політичної стабільності, що обумовлюють виникнення політичних ризиків для зарубіжних компаній. Причинами урядової дискримінації можуть бути як суто політичні чинники, так і необхідність захисту національних товаровиробників. Прикладом такої дискримінації можна назвати: ускладнені умови доступу на ринок, обумовленість створення спільних підприємств, цінові обмеження, податкова дискримінація тощо). І саме стратегія збільшення ринкової «влади» є стратегією мінімі­зації політичних ризиків, що виникають унаслідок вжиття заходів уря­дової дискримінації приймаючою стороною (застосовується переважно філіями ТНК). Субстратегіями збільшення ринкової влади є: досягнення / збереження технологічного або управлінського лідерства порівняно з фірмами приймаючої країни; досягнення/ збереження суттєвої частки ринку в країні, що приймає. Урядовим дискримінаціям, як правило, піддаються філії ТНК, тому саме вони частіше застосовують стратегію збільшення ринкової влади.

30.Цілі вивчення та стадії аналізу (політико-правового) середовища міжнародної маркетингової діяльності.

Міжнародне політико-правове середовище (МППС) - сукупність чинників політичного та правового характеру, які позитивно чи негативно впливають на розвиток міжнародної маркетингової діяльності фірми.

Вивчення чинників політико-правового середовища цільових країн необхідне для прийняття маркетингових рішень щодо: Ÿдоцільності виходу на іноземний ринок; Ÿмоделей присутності фірми на іноземному ринку (експортування, спільне підприємництво, інвестування); Ÿмаркетингової стратегії проникнення на ринок або розширення присутності на ньому; Ÿрозробки окремих елементів маркетингового комплексу; Ÿстратегії та тактики ведення комерційних переговорів.

Метою дослідження МППС є визначення рівня політичного ризику та розробка стратегій його зменшення. Для цього насамперед аналізуються політичне середовище та можливі дії країни, яка досліджується, а також власної.

31.Міжнародне маркетингове дослідження: сутність, цілі, особливості та прикладне значення.

ММД — це система збору, оброб­ки, аналізу та прогнозування даних, необхідних для прийняття рішень у міжнародній маркетинговій діяльності. Метою будь-якого ММД єзменшення ризику від рішень щодо міжнародної активності фір­ми. Мінімізація ризику досягається на основі використання ви­сновків міжн маркетингового дослідження у прийнятті рішень. Під висновками ММД розуміють систематизовану інформацію про стан і можли­ві варіанти розвитку об'єкту дослідження.

Для визначення якості та рівня забезпеченості інформацією для прийняття міжнародних маркетингових рішень використо­вуються такі критерії: релевантність (змістова значимість, інф-ція щодо лише конкретного об'єкта чи проблеми досліджен­ня); точність (недвозначність, можливість якісної диференціації); надійність (гарантія правильності, відсутність синтаксичних та технічних помилок); зрозумілість (відсутність семантичних по­милок, кодування однаковим набором знаків); актуальність (своєчасність надання, швидкість отримання); гнучкість (можли­вість охарактеризувати різні аспекти об'єкта дослідження); кількість (пов­нота, достатність для прийняття управлінського рішення).

Проведення ММД необ­хідно для прийняття рішень з таких питань (прикладне знач): сегментація світово­го чи закордонного ринку, її необхідність, критерії та умови ус­пішної сегментації; вибір ринку, країни для розвитку міжнарод­ної діяльності; обґрунтування стратегії виходу на закордонний ринок (експортування, спільне підприємництво чи пряме інвес­тування); обґрунтування елементів міжнародного маркетингово­го комплексу (товарної та цінової стратегії, каналів розподілу, системи просування); розробка міжнародної маркетингової стра­тегії; створення міжнародного маркетингового плану.

Особливостями ММД є: велике поле дослідження (цікавити має все!), технічні труднощі збирання інформації (цілковита відсутність Інформації, ненадійна статистична інф-ція, обмеження на доступ до інформації, мовні бар'єри (переклад, діалекти)), поведінка респондентів, висока вар­тість досліджень, особливо збирання первинної інформації, труд­нощі порівнянь і пояснень, проблеми розробки рекомендацій.

32.Критерії якості інформації для прийняття рішень у міжнародній маркетинговій діяльності.

ММД — це система збору, оброб­ки, аналізу та прогнозування даних, необхідних для прийняття рішень у міжнародній маркетинговій діяльності. Метою будь-якого ММД єзменшення ризику від рішень щодо міжнародної активності фір­ми. Мінімізація ризику досягається на основі використання ви­сновків міжнародного маркетингового дослідження у прийнятті рішень. Під висновками ММД розуміють систематизовану інформацію про стан і можли­ві варіанти розвитку об'єкту дослідження.

Для визначення якості та рівня забезпеченості інформацією для прийняття міжнародних маркетингових рішень використо­вуються такі критерії: релевантність (змістова значимість, інф-ція щодо лише конкретного об'єкта чи проблеми досліджен­ня); точність (недвозначність, можливість якісної диференціації); надійність (гарантія правильності, відсутність синтаксичних та технічних помилок); зрозумілість (відсутність семантичних по­милок, кодування однаковим набором знаків); актуальність (своєчасність надання, швидкість отримання); гнучкість (можли­вість охарактеризувати різні аспекти об'єкта дослідження); кількість (пов­нота, достатність для прийняття управлінського рішення).

33.Характеристика типів міжнародних маркетингових досліджень за різними критеріями.

ММД — це система збору, оброб­ки, аналізу та прогнозування даних, необхідних для прийняття рішень у міжнародній маркетинговій діяльності. Метою будь-якого ММД єзменшення ризику від рішень щодо міжнародної активності фір­ми. Мінімізація ризику досягається на основі використання ви­сновків міжнародного маркетингового дослідження у прийнятті рішень. Під висновками ММД розуміють систематизовану інформацію про стан і можли­ві варіанти розвитку об'єкту дослідження.

Типи:

- за глибиною охоплення проблем: поглиблене (дає змогу зрозуміти механізми та особливості функціонування зарубіжного ринку), попереднє (дає варіанти можливого прибутку фірми залежно від місткості ринку, можливого обсягу продажу товарів та меж можливої ціни реалі­зації), спеціальне (закордонні аспекти ММД), тест (тестуються зазвичай елементи маркетингового комплексу: пробні продажі, демонстрація на виставках)

- за характером інформації, що використовується: кабінетні (здійснюються на основі вторинної інфор­мації та дають, як правило, загальні відомості щодо стану та перспектив розвитку об’єкта дослідження), польові (на основі первинної інформації, дають змогу отримати унікальну маркетингову інформацію щодо об’єкта дослідження) та змішані

- за характером інфо, що надається: синдиковані (великі огляди певних ринків або груп споживачів, які можуть придбати всі учасники ринку), стандартні (замовлення для себе), індивідуальні (найдорожчі).

- за метою проведення: дескриптивні (описовий характер), діагностичні (аналіз проблеми), причинно-наслідкові.

- за об’єктом дослідження: ринкове та дослідження елементів маркетингового комплексу.

38.Стадії міжнародного маркетингового дослідження.

ММД — це система збору, оброб­ки, аналізу та прогнозування даних, необхідних для прийняття рішень у міжнародній маркетинговій діяльності.

Метою будь-якого ММД єзменшення ризику від рішень щодо міжнародної активності фір­ми. Мінімізація ризику досягається на основі використання ви­сновків міжнародного маркетингового дослідження у прийнятті рішень. Під висновками ММД розуміють систематизовану інформацію про стан і можли­ві варіанти розвитку об'єкту дослідження.

ММД має 4 логічно вза­ємопов'язані, послідовні стадії: (1)визначення вимог до інформації, (2)збирання даних, (3)аналіз, (4)впровадження.

Якісне виконання робіт на кожній з попередніх стадій є запо­рукою успішного проходження наступної стадії та вчасного завер­шення дослідження (досягнення цілей та завдань маркетингового дослідження).

(1)Визначення вимог до інформації як перший етап дослідження містить у собі проблему ідентифікації цілей та завдань. Якщо маркетолог (чи замовник дослідження) може чітко сформулювати мету майбутньої роботи, то завдання стають певними етапами, складовими досягнення цілі. У цьому класичному підході визна­чення вимог до інформації формується згори вниз: мета, завдан­ня, перелік необхідних показників та процесів, що необхідно до­слідити. У разі необхідності проведення комплексного МД (скажімо, з метою розробки міжнародної стратегії та організації усіх складових міжнародної маркетингової діяльності) формулюється основна мета, яка розпадається на конкретні цілі, а вони, у свою чергу, на завдання. У цьому випадку визначення вимог до інформації проходило одночасно як згори-вниз, так і знизу-вгору.

(2)Збирання даних складається з таких робіт: інвен­таризація банку даних (зіставлення наявної вторинної інформації з потребами, визначеними на попередньому етапі); збирання вторин­ної інформації (оновлення банку даних у відповідності з певними вимогами до інформації); планування дослідження (розробка плану проведення польових досліджень з метою отримання первинної ін­формації); проведення дослідження (отримання первинної інформації за допомогою інтерв'ю, розсилки опитувальних листів, спосте­режень, телефонного опитування тощо).

(3)Аналіз інформації є найскладнішою стадією. Отримана кількіс­но необхідна та якісна інформація аналізується за допомогою ме­тодів статистики, економетрії, соціометрії, кваліметрії, біхевіо­ризму. Якщо отримана інформація не відповідає критеріям якості для прийняття маркетингових рішень (релевантність, точність, надійність, актуальність тощо), то потрібно повернутися на по­передній етап та оновити банк даних.

(4) На етапі впровадження дослідницький колектив представляє ре­зультати та рекомендації (у разі виконання дослідження на замов­лення). Якщо дослідження проводилося власними силами (спів­робітниками маркетингового підрозділу), то цей колектив несе відповідальність і за остаточне впровадження, тобто використан­ня при прийнятті управлінських рішень.

35.Методи маркетингового дослідження зарубіжного ринку.

ММД — це система збору, оброб­ки, аналізу та прогнозування даних, необхідних для прийняття рішень у міжнародній маркетинговій діяльності. Метою будь-якого ММД єзменшення ризику від рішень щодо міжнародної активності фір­ми. Мінімізація ризику досягається на основі використання ви­сновків міжнародного маркетингового дослідження у прийнятті рішень. Під висновками ММД розуміють систематизовану інформацію про стан і можли­ві варіанти розвитку об'єкту дослідження.

Методи вивчення ринку є останнім блоком у структурі поглибленого міжнародного мар­кетингового дослідження. Загально­відомим є їх поділ на кабінетні та польові дослідження за крите­рієм типу інформації, яка використовується дослідником (вто­ринна чи первинна). Кабінетні дослідження — здійснюються на основі вторинної інфор­мації та дають, як правило, загальні відомості щодо стану та перспектив розвитку об’єкта дослідження. Польові дослідження — здійснюються на основі первинної інформації, дають змогу отримати унікальну маркетингову інформацію щодо об’єкта дослідження. У ММД частіше викорис­товуються кабінетні дослідження, що обумовлено характеристи­ками первинної та вторинної інформації. Певна «негативність» оцінок первинної інформації в міжнарод­них маркетингових дослідженнях пов'язана з особливостями, і передусім технічними труднощами, збирання первинної інфор­мації на зарубіжному ринку. Водночас, маємо зазначити, що жодне дослідження не може бути виконано на основі тільки первин­ної чи тільки вторинної інформації. Первинна інформація — це інформація, що збирається вперше з певною метою переважно методами опитування (індивідуальне чи групове інтерв’ю, опитування по пошті, телефонне опитування, опитування за допомогою комп’ютерної мережі). Вторинна інформація — це інформація, яка вже відображена в будь-яких друкованих джерелах або зберігається на інших носіях інфор­мації у вигляді результатів попередніх досліджень, даних щодо виробничо-економічної діяльності фірм за певний період тощо.

36.Сутність, мета та особливості проведення поглибленого міжн маркетингового дослідження.

Поглиблене МД дає змогу зрозуміти механізми та особливості функціонування зарубіжного ринку. Структура поглибленого ММД складається з 3блоків:

1.Стандартні (обов'язкові) елементи дослідження — це той міні­мум маркетингової інформації, яка необхідна для розуміння осо­бливостей закордонного ринку. Програма конкретного поглиб­леного дослідження залежить від особливостей товару (послуг), особливостей діяльності фірми, рівня інтернаціоналізації вироб­ництва та інших чинників. Водночас, доцільно виділити найтиповіші напрямки аналізу. Ринок: геополітичні характеристики, структура національ­ного виробництва, кількість національних виробників та їх розміщення… Товар: відповідність вимогам місцевого законодавства, прави­лам, традиціям, звичаям, технічним стандартам, екологічним нормам тощо; новизна та конкурентоспромож­ність порівняно з товарами конкурентів… Споживачі: можливі покупці товару фірми; ти­пові засоби використання товару, притаманні покупцям; мотиви купування товару цього типу; чинники, які формують переваги у свідомості споживачів І впливають на їхню ринкову поведінку… Конкуренти: якомога точніший список усіх конкурентів; окре­мо список національних конкурентів та список зарубіжних конку­рентів; основні конкуренти, які мають найбільшу частку ринку (3—5 фірм); конкуренти, які найдинамічніше розвивають свою ді­яльність на цьому ринку (2—3 фірми); відомість торгових марок (знаків) конкурентів… Вимоги та обмеження: правові норми, вимоги та обмеження, що суттєво можуть вплинути на управлінське рішення щодо діяль­ності або напрямків на цьому ринку…

Аналізуючи за такою програмою обов'язкові елементи ММД, ми отримаємо 2. оцінку сучасної ситуації (кон'юнктуру) та прогноз розвитку ринку. Ринкову ситуа­цію визначає така сукупність критеріїв: ступінь збалансованості рин­ку (співвідношення попиту та пропозиції); тенденції розвитку (що сформувалися, намітилися чи змінилися); рівень усталеності або ко­ливання основних параметрів ринку; масштаби ринкових операцій та ступінь ділової активності; рівень комерційного (ринкового) ри­зику; конкурентне середовище і конкурентна боротьба; перебування ринку у певній точці (стадії) економічного чи сезонного циклу.

Мета поглибленого ММД не вичерпується констатацією фактичної ситуації. Маркетинговий аналіз повинен завершуватися прогнозом подальшого розвитку ринку, насамперед попиту та пропозиції. Зважаючи на турбулент­ність міжнар середовища, в ММД прийнято розробляти прогноз лише на 1,5— 2 роки.

У прогнозуванні попиту та пропозиції використовуються різні прийоми й методи: аналогові моделі; імітаційні моделі; нормативні, прогнозні розрахунки; прогнозування за коефіцієнтами елас­тичності; методи екстраполяції; методи статистичного моделювання; прогнозування за експертними оцінками.

Останнім блоком у структурі поглибленого ММД є 3.методи вивчення ринку. Загально­відомим є їх поділ на кабінетні (вторинна інфо) та польові дослідження (первинна) за крите­рієм типу інформації, яка використовується дослідником (вто­ринна чи первинна).

37.Мета та зміст спеціальних міжнародних маркетингових досліджень та тестування.

ММД — це система збору, оброб­ки, аналізу та прогнозування даних, необхідних для прийняття рішень у міжнародній маркетинговій діяльності. Метою будь-якого ММД єзменшення ризику від рішень щодо міжнародної активності фір­ми. Мінімізація ризику досягається на основі використання ви­сновків міжнародного маркетингового дослідження у прийнятті рішень. Під висновками ММД розуміють систематизовану інформацію про стан і можли­ві варіанти розвитку об'єкту дослідження.

Спеціальні дослідження мають на меті з'ясування вузьких технічних, технологічних, законодавчих та інших питань, що не­обхідно для обґрунтування окремих аспектів міжнародної марке­тингової діяльності інвестиційних форм міжнародного бізнесу.

Тест (випробування) - це перевірка одного чи кількох елемен­тів міжнародного маркетингового комплексу та розробка на цій основі прогнозу вірогідної реакції ринку. Тестуються, як прави­ло, такі ключові елементи: товар (його сприйняття, з'ясування переваг і недоліків, визначення конкурентоспроможності, необ­хідність адаптації тощо); ціна продажу; тип пакування та розмір партії; посередники (за системою показників); слоган; текст рек­ламного звернення.

38.Сутність, цілі та умови сегментації світового ринку.

Об'єктивна необхідність сегментації обумовлена існуванням різноманітних потреб споживачів одного й того самого товару. Маркетологи вважають, що вдала сегментація забезпечує фірмі ринковий успіх.

Сегмент міжнародного ринку – група споживачів з однаковими очікуваннями та вимогами стосовно товарів, незважаючи на культурні та національні відмінності.

Міжнар. сегментація ринку — процес ідентифікації специфічних сегментів потенційних споживачів у вигляді групи країн або групи індивідувальних покупців з однаковими характеристиками, що з великою вірогідністю продемонструють схожу поведінку при купівлі

Специфічною формою сегментації ринку є пошук власної ринкової ніші — вузького сегмента ринку з чітко обмеженими к-тю споживачів та асортименту товару. Суттєвою ознакою ринкової ніші є цілковита відсутність конкуренції або її мінімальний рівень. Стратегія пошуку власної ніші використовується, як правило, середніми та малими фірмами.

Сегментація — функція стратегічного маркетингу, адже в її процесі визначаються сфери діяльності та ідентифікуються ключові чинники успіху на обраних ринках. У процесі сегментації є певна послідовність дій, яка передбачає такі стадії: •(1)вибір критерію сегментації; •(2)виділення груп споживачці за однією або кількома ознаками; •(3)визначення розміру сегмента і його ринкового потенціалу; •(4)прогноз можливої частки ринку; •(5)дослідження балансу «можливості фірми - вимоги сегмента»; •(6)оцінка ефективності сегмента й остаточний вибір сегмента.

Більшість виробників і торговельних посередників на світовому ринку орієнтуються на певні групи споживачів (сегмент світового ринку), тобто дотримуються сегментаційної стратегії маркетингу на противагу стратегії масового маркетингу (без виділення сегментів). При цьому фірми ставлять перед собою певні цілі та контролюють умови ефективності сегментації — наявність суттєвих відмінностей між споживачами (необхідна для реальної диференціації ринку), можливість моніторингу параметрів сегмента (наявність інф бази для оцінки розміру, динаміки та інших показників і ха-к сегмента в майбутньому), його прибутковість (сегмент має бути достатньо великим для забезпечення нормальних прибутків фірми), доступність (можливість здійснення маркетингового впливу на сегмент, яка вимагає наявності відповідних каналів розподілення продукції та можливості організації ефективного процесу маркетингової комунікації) і перспективність (сприятливий прогноз розвитку параметрів сегмента, отриманий за результатами М досдіження).

Критерії сегментації світового ринку Існують різні підходи до міжнародної сегментації: • ідентифікація груп країн з попитом на схожі товари • ідентифікація сегментів, існуючих в усіх або багатьох країнах • вихід з одним і тим же товаром на різні сегменти в різних країнах.

Точних правил та визначених методик сегментації світового ринку не існує. Кожна фірма залежно від специфічних особливостей товару та інших обставин обирає власні критерії сегментації та механізми моніторингу параметрів сегмента.

39.Порівняльна характеристика підходів до міжнародної сегментації.

Підхід: Ідентифікація груп країн із попитом на схожі товари

Сутність: Виділення груп однорідних країн

Умови: Схожі кліматичні, мовні, інфраструктурні, комерційні, інформаційні умови

Переваги: • простота • традиційність

Недоліки: • високий ступінь однорідності, часто уявний • нехтує можливістю існування однорідних сегментів за межами групи

• характеристики країн, а не покупців

Підхід: Ідентифікація сегментів, що існують в усіх або в багатьох країнах

Сутність: Виділення універсальних сегментів

Умови: існування груп споживачів з однаковими характеристиками

Переваги: • стабільність іміджу • економія на масштабах та ефектах досвіду • загальний обсяг реалізації

Недоліки: • невеликий розмір сегмента в кожній країні • порівняно великі витрати на вихід на. ринок

Підхід: Вихід з одним і тим са­мим товаром на різні сегменти в різних країнах

Сутність Виокремлення у кожній країні різ­них сегментів, по­треби яких відріз­няються від країни до країни

Умови • адаптація страте­гії продажу та ко­мунікацій • диференційований оперативний маркетинг

Переваги • адаптація до місцевих умов

Недоліки • може погіршити стабільність іміджу фірми

40.Стратегії маркетингу та сегментація ринків залежно від цілей фірми на міжнародному ринку.

Об'єктивна необхідність сегментації обумовлена існуванням різноманітних потреб споживачів одного й того самого товару. Мар

Дата добавления: 2015-10-13