Правила з визначення швидкості і напрямку переміщення хмарної системи.

В процесі вимірювання переміщення радіолуни хмарних полів потрібно додержуватися ряд правил.

1. При вимірюваннях перевага віддається тим краям радіолуни, які розташовані найближче до центру екрану ІКО і, отже, точніше відбивають межі хмарності.

2. Якщо радіолуна відмічається на ІКО у вигляді суцільної або не суцільної лінії, яка складається з окремих осередків, швидкість визначається по складовій, яка перпендикулярна до осі лінії, а не до їхнього загального зміщення, і за строк в середньому не менше 60 хвилин.

3. Якщо поле радіолуни відмічається на ІКО з рівним краєм, швидкість радіолуни визначається за перпендикуляром до його краю і за строк не менше 60 хвилин.

4. Якщо поле радіолуни відмічається на ІКО у вигляді хаотично розкиданих конвективних осередків, які займають порівняно легко локалізовану зону, оцінити переміщення такої зони можна тільки по зміщенню одиноких осередків, які входять до поля, за строк не менше 60 хвилин. До величини зміщення центру тяжіння такого поля або контуру ближнього краю, визначеного за строк менше 60 хвилин, потрібно відноситися дуже обережно і уточнювати при першій можливості.

5. При наближенні до центру екрану ІКО хмарного поля з шаруватими і шарувато-дощовими хмарами контури радіолуни часто бувають розмитими. У цьому випадку прогноз приходу опадів в пункт може бути даний з великою помилкою. Для її зменшення потрібно або уточнити місцеположення зони опадів за допомогою вертикального розрізу на ІДВ в масштабах 20/40 або 40/80 км, або визначити швидкість переміщення радіолуни шарувато подібних хмар по зміщенню в послідовні строки ближнього до центру екрану ІКО краю контуру однакової відбиваності (влітку ).

6. Необхідно звернути увагу операторів на те, що швидкість і напрямок підвищеної радіолуни і радіолуни шарувато подібних хмар практично можна визначити тільки при їх наближенні до МРЛ. Тому, якщо в цих ситуаціях не отримані надійні дані про і , пропуск хоч би одного додаткового щогодинного строку приводить іноді до видачі неправильної інформації про і протягом всього чергування.

7. Із збільшенням відстані від МРЛ при одному і тому ж куті підвищення антени рівень висот радіолуни хмарності, за якими вимірюється швидкість, буде різною. Наприклад, якщо виникла необхідність оцінити швидкість переміщення на відстанях більше 180 км, то при кутах підвищення виявляється шар хмарності на висотах від 3 до 7 км. Отже, на бланках представлення потрібно вказувати висоту, на якій вимірювалися і .

8. Якщо в процесі спостережень поблизу або над самим МРЛ починають випадати опади, то потрібно бути особливо уважним, щоб можливе зменшення площі радіолуни через ослаблення радіохвиль в опадах не видати за переміщення радіолуни.

9. Якщо в результаті вимірювання виходить значення швидкості радіолуни, що перевищує 65 км/год (18 м/с), то оператор зобов’язаний уточнити вимірювання в найближчій строк, оскільки такі швидкості радіолуни зустрічаються рідко і зв’язані з штормовими умовами.

Порядок вимірювання швидкості радіолуни хмарної системи. При визначення швидкості і напрямку переміщення радіолуни хмарного поля рекомендується додержуватися такої послідовності операцій.

1. На шаблоні (масштаб 300 км) проводяться контури однотипної радіолуни (крім підвищеного) в момент часу , яка відмічається на шаблоні, під кутами підвищення антени . Кут підвищення вибирається таким, щоб радіолуна хмарності не співпадала з радіолуною місцевих предметів в масштабі 100 або 150 км, якщо на ІКО є «Зміщення центру», на тому шаблоні, який необхідний оператору для знімання інформації (шаблон або , або ).

2. Через проміжок часу (30 хв 90 хв) в момент часу знову проводяться контури радіолуни на тій же самій висоті, що і в строк . Час відмічається на шаблоні.

3. Відмічається напрямок руху радіолуни з точністю до найближчих 10° відносно півночі.

4. Проводиться перпендикуляр до рівного краю радіолуни або до її осі, якщо радіолуна у вигляді лінії. По ній, користуючись масштабом, вимірюється з точністю до 5 км зміщення між контурами, які проведені за два останні строки.

5. Швидкість обчислюється за формулою км/год, де хв - проміжок часу. Ці значення і наносяться на бланк представлення і записуються в журнал.

6. В строк знову проводиться контур радіолуни і відмічається час і напрямок її руху .

7. За правилом, викладеному в п.4, визначається зміщення.

8. Розраховується швидкість , де хв.

9. Потім обчислюється середня швидкість . Величини і наносяться на бланк представлення і записуються в журнал. Для величини , як правило, осереднення не потрібне. Проте в сумнівних випадках краще осереднити і .

10. Після строку і виконання відповідних операцій, визначається напрямок , розраховується швидкість і на бланк представлення наноситься і .

11. На рис.15.5 наведений приклад визначення швидкості за характерними точками контуру:

км/год;

км/год;

км/год;

км/год;

км/год;

а також за декількома характерними точками контуру:

км/год;

км/год;

км/год;

км/год; км/год.

Рис.15.5 Визначення швидкості за характерними точками контуру: 1 – о 11 год 30 хв; 2 – о 12 год 00 хв; 3 – о 13 год 30 хв; 4 – о 14 год 00 хв.

Визначення швидкості переміщення радіолуни шарувато подібних хмар з введенням ослаблення наведене на рис.15.6:

Рис.15.6 Визначення швидкості переміщення радіолуни шаруватоподібних хмар з введенням ослаблення : 1 - о 9 год 40 хв; 2 – о 10 год 10 хв; 3 – о 11 год 10 хв; 4 – о 12 год 10 хв.

км/год;

км/год;

км/год;

км/год;

км/год.

Швидкість переміщення смуги визначається таким чином:

а) при , близькому до 90º,

км/год,

км/год;

б) при будь-якому

.

Наприклад, при (рис.15.7)

км/год,

км/год.

Рис.15.7 Визначення швидкості переміщення смуги: 1 - о 11 год 05 хв; 2 – о 12 год 05 хв; 3 – о 13 год 05 хв.

Контрольні запитання:

1. Що визначає основне рівняння радіолокації метеоцілей?

2. Від чого залежить потужність відбитого сигналу?

3. Відбивальна здатність - де більша у водяних частинок чи льодяних?

4. Що таке апертура антени?

5. На якій довжині хвилі коефіцієнт загасання буде більшим?

6. Для чого застосовуються хвилі міліметрового діапазону?

7. На яких індикаторах визначаються висоти хмар?

8. Який режим антени використовується для виміру висоти хмар у «точці»?

9. Як робиться визначення поля висот радіолуни?

10. Чи можна отримати якісну картину розподілу радіолуни і як?

11. На якій максимальній відстані може знаходитися метеоціль, щоб МРЛ зміг її виявити?

12. За допомогою якого індикатора можна визначити розмір хмар?

13. Яку помилку допускають оператори під час знімання висот РШХ?

14. Чи залежить радіолокаційна відбиваність від діаметру крапель?

15. Який порядок вимірювання швидкості радіолуни хмарної системи?

16. Яка кількість крапель може бути в 1 м ³ під час дощу?

Дата добавления: 2015-10-13