Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Поняття, об’єкти, види, суб’єкти, форми встановлення групової належності

Читайте также:
  1. I. Формирование курса «нейтралитета» Д. Неру
  2. I. Формирование основ средневековья Миссионерская деятельность и начало церковного устроения новых народов Запада. Время Меровингов 1 страница
  3. I. Формирование основ средневековья Миссионерская деятельность и начало церковного устроения новых народов Запада. Время Меровингов 2 страница
  4. I. Формирование основ средневековья Миссионерская деятельность и начало церковного устроения новых народов Запада. Время Меровингов 3 страница
  5. I. Формирование основ средневековья Миссионерская деятельность и начало церковного устроения новых народов Запада. Время Меровингов 4 страница
  6. I. Формирование режима апартеида
  7. I. Формирование условий для ликвидации колониальной системы

Нарівні з криміналістичною ідентифікацією існує встановлення групової належності ( термін запропонований у 1951 р. М.П. Яблоковим і Г.М. Міньковським), яким розуміють визначення групи (класу, типу, роду, виду, різновиду) однорідних об’єктів, до якої належить досліджуваний об’єкт матеріального світу (наприклад, установлення, що слід шини, виявлений на місці події, утворений шиною відповідної моделі; пристрій, призначений для заподіяння ударів, є холодною зброєю тощо).У теорії криміналістики встановлення групової належності також називають групофікацією. Групофікація – самостійний метод пізнання спеціальних об’єктів, які в криміналістичному аспекті постають індивідуально-невизначеними (М.В. Салтевський).

Встановлення групової належності в деяких ситуаціях – це стадія (етап), ступінь криміналістичної ідентифікації. По-перше, коли наявний ідентифікуючий об’єкт невідомого походження (слід-відображення якогось об’єкта), але ще не надані перевіркові об’єкти (серед яких ототожнюваний) або відповідні зразки, розглядається питання, до якої групи належить об’єкт, що залишив (утворив) слід на місці події. По-друге, в перебігу ідентифікаційного процесу, адже ідентифікувати можна лише об’єкти, що належать до однієї групи.

У певних випадках встановлення групової належності є самостійною метою (завданням), процесом і методом дослідження об’єктів матеріального світу (М.В. Салтевський).

Об’єктами встановлення групової належності є, по-перше, матеріальні тіла, які мають відносно стійку (незмінювану) форму – об’єкти ідентифікації; по-друге, матеріальні утворення, що не мають стійкої зовнішньої форми (рідкі, сипкі, газоподібні речовини), щодо яких на сучасному етапі розвитку науки, зазвичай, можливий лише розгляд питання про групову належність.

Під час установлення групової належності розрізняють установлюваний, встановлюючий об’єктитазразки, сутність яких (зразків частково) визначається за аналогією до понять криміналістичної ідентифікації (ототожнюваний, ідентифікований і отожнюючий, ідентифікуючий). Це означає, що як встановлюваний розглядається об’єкт, групова належність якого підлягає встановленню, а як встановлюючий – той, за допомогою якого це відбувається (матеріально-фіксовані відображення, уявний образ, описи, частки предметів, рідких, сипких, газоподібних речовин, вироби масового виробництва).

Зразками вважають матеріальні об’єкти, частки маси, що походять від об’єктів заздалегідь відомої групи (порівняно зі зразками для ідентифікації). До того ж, зразками вважають довідкові матеріали у вигляді описів групових (загальних) ознак і зображень об’єктів (наприклад, вогнепальної зброї) або їх колекцій (зброї та ін.).

Встановлення групової належності відбувається на підставі аналізу сукупності загальних (групових) ознак, тобто притаманних певному класу об’єктів.

Залежно від того, який об’єкт підлягає дослідженню, розрізняють два види встановлення групової належності: 1) дослідження встановлюваного об’єкта (наприклад, предмета, що, можливо, є вогнепальною зброєю); 2) дослідження встановлюючого об’єкта (наприклад, фонограми, за якою визначається клас, вид звукозаписуючого пристрою). За природою встановлюючого об’єкта встановлення групової належності класифікується, як і криміналістична ідентифікація, на чотири охарактеризовані вище види.

Суб’єктами встановлення групової належності є ті самі особи, які здійснюють ідентифікацію. Встановлення групової належності має такі ж форми, що й криміналістична ідентифікація.

 


Дата добавления: 2015-10-13; просмотров: 89 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Основная часть. | Основная часть. | Основная часть. | Основная часть. | Предмет і завдання криміналістики | Методи криміналістики | Система криміналістики | Поняття і наукові засади криміналістичної ідентифікації | Об’єкти криміналістичної ідентифікації |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Види, суб’єкти, форми криміналістичної ідентифікації| Поняття, об’єкти, види, суб’єкти, форми криміналістичної діагностики

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)