Об’єкти криміналістичної ідентифікації

Об’єктамикриміналістичної ідентифікації визнають матеріальні тіла, що мають просторово-фіксовану форму і розміри, відносно стійкі (незмінювані) в часі. До таких належать люди (злочинці, потерпілі), тварини, їх трупи, рослини, їх залишки, предмети в широкому розумінні (предмети злочинного посягання, засоби і знаряддя вчинення злочину, сліди злочину, інші речі, що стосуються злочину), приміщення, ділянки місцевості (де відбувалися події, які мають значення в кримінальній справі, – наприклад, утримання заручників).

Основною класифікацією (їх декілька) об’єктів криміналістичної ідентифікації є поділ за роллю в ідентифікаційному дослідженні. Перша група – ототожнювані (ідентифіковані)– це такі об’єкти, встановлення тотожності яких є метою дослідження. До таких належать цілісні об’єкти матеріального світу: люди, тварини, трупи, різноманітні предмети (речі), механізми, пристрої, приміщення, ділянки місцевості. Друга класифікаційна група– ототожнюючі (ідентифікуючі) – об’єкти, за допомогою яких відбувається ототожнення. До таких належать: матеріально-фіксовані відображення об’єкта (сліди-відображення, фотознімки, рукописи тощо), частки одного й того ж предмета, уявні образи, описи ознак об’єкта тощо. Наприклад, у перебігу ідентифікаційного дослідження з метою визначення, чи не з пістолета підозрюваного стріляна куля, знайдена на місці події, ототожнюваним (ідентифікованим) об’єктом є пістолет, а ототожнюючим (ідентифікуючим) стріляні кулі (виявлена на місці події та спеціально вистріляна).

Серед отожнюючих (ідентифікуючих)виділяють об’єкти невідомого походження (сліди-відображення, виявлені на місці події) та об’єкти відомого походження або зразки.

Зразкамивизнають матеріальні об’єкти, які безперечно походять від об’єктів, що підлягають перевірці, відображають достатній обсяг ознак останніх, є зіставлюваними з ідентифікуючими об’єктами невідомого походження. Залежно від часу і умов виникнення їх поділяють на вільні та експериментальні.

Вільні зразки – об’єкти, що виникли безвідносно до розслідуваної події та існували до порушення кримінальної справи (наприклад, відбиток печатки установи на документі). Їх вилучає слідчий під час проведення пошукових слідчих дій.

Експериментальні зразки – об’єкти, спеціально створені (збирані) для порівняльного дослідження після порушення кримінальної справи, – наприклад, зразки крові, відібрані у підозрюваного, відповідно до ст. 199 КПК України. Але в певних випадках одержання їх вимагає застосування спеціальних знань, необхідних пристроїв, тому відповідні дії виконує експерт під час експертизи, зокрема балістичної..

До того ж виділяють умовно-вільні зразки – тобто такі, що не пов’язані з подією злочину та виникли вже після порушення кримінальної справи. Зокрема, якщо йдеться про почерк людини, то до умовно-вільних зразків доцільно віднести записи в процесуальних документах, виконані особою власноручно.

Криміналістична ідентифікація неможлива щодо рідинних, газоподібних, сипких речовин, за винятком біологічної рідини (кров, слина, сперма та ін.), за якою можливе встановлення певної людини, котрою її утворено.

Із поняттям об’єкта тісно пов’язані інші категорії криміналістичної ідентифікації: ідентифікаційна ознака, ідентифікаційне поле, ідентифікаційний період.

Дата добавления: 2015-10-13