Цей поділ було застосовано тільки до продуктивного капіталу (що використовувався у сільському господарстві).

Аналіз грошей.Кількість грошей в обігу була поставлена в залежність від відтворення. Маса грошей в обігу може зростати лише пропорційно росту виробництва. Інакше збільшення грошової маси призведе до знецінення капіталу. Внаслідок цього скоротиться виробництво. Функції грошей.За Кене, повинна бути тільки функція засобу обігу. А функція засобу нагромадження шкідлива для суспільства, бо гроші не приймають участі в економіці.

Основний твір Ф. Кене - «Економічна таблиця» (1758).

Розглядаючи процес відтворення, Ф. Кене аналізував походження доходів, обмін між капіталом і доходом, відношення між виробничим і кінцевим споживанням. Як момент процесу відтворення, він намагався показати « обіг між двома великими підрозділами виробництва - між виробництвом сировини і промисловістю ». Все це втілювалось в економічних схемах.

Розглядаючи «Економічну таблицю» Ф. Кене як першу спробу макроекономічного дослідження, неважко помітити в ній формальні недоліки, такі як:

- проста ілюстрація взаємозалежності галузей;

- визначення так зва­ного невиробничого сектору, що володіє основним капіталом;

- визнання економічної діяльності на землі джерелом чистого прибутку, не з'ясовуючи при цьому механізму перетворення землі у джерело цінностей, та ін.

Разом з тим «Економічна таблиця» втілила в собі всі основні положен­ня вчення фізіократів:

1) суспільство поділяється на три класи (земельних власників, фермерів і « некорисних»);

2) чистий продукт (додаткова вартість) виробляється тільки у сільському господарстві;

3) для промис­ловості характерно лише додавання вартостей;

4) обмін еквівалентів у торгівлі є результатом вільної конкуренції;

5) капітал фермерів поділяєть­ся на первісні і щорічні аванси. Кене показав різницю вартісної і натураль­ної форми сукупного суспільного продукту, розмежував категорії капіта­лу і доходу.

Автор «Економічної таблиці» виходив з того, що існує велике землеволодіння, де землею володіють власники, які отримують ренту, а господар­ство ведуть фермери, які орендують землю і володіють капіталом.

Капі­тал фермерів складається із двох частин:

1) первісні аванси (основний капітал) в сумі 10 млрд. ліврів, які служать протягом 10 років, щорічно десята частина (1 млрд. ліврів) входить до вартості річного продукту;

2) щорічні аванси (оборотний капітал) у сумі 2 млрд. ліврів, за рахунок яких покриваються витрати на сировину, заробітну плату всіх робітників сільськогосподарського виробництва; ця частина капіталу служить про­тягом одного року, а вартість її входить до вартості продукту; вона пов­ністю підлягає відшкодуванню. Вартість річного продукту фермерів, крім перенесеної капітальної вартості (3 млрд. ліврів), включає вартість чисто­го продукту у сумі 2 млрд. ліврів і становить у цілому 5 млрд. ліврів.

За своєю натуральною формою сільськогосподарський продукт включав такі складові:

1) насіння і продовольство, які необхідні для відшкоду­вання оборотного капіталу;

2) продовольство для обміну;

3) сировина для промисловості. До вартості сукупного суспільного продукту входить та­кож вартість продукту, виробленого «некорисним» класом (2 млрд. ліврів). За натуральною формою - це промислові вироби. Таким чином, вартість сукупного суспільного продукту в цілому становить 7 млрд. ліврів.

«Економічна таблиця» Ф. Кене включає, по суті, дві таблиці:

Ø велику, яка відбиває рух «чистого продукту»;

Ø малу, що містить відображення всього процесу відтворення і обігу суспільного капіталу.

Весь річний обіг сукупного продукту, за Кене, складається з 5 актів:

1 акт - одержавши ренту в сумі 2 млрд ліврів, земельні власники купують у хліборобів на 1 млрд ліврів сільськогосподарських продуктів для харчуван­ня. Таким чином, 1/5 сільськогосподарського продукту вибуває з обігу. 2 акт - другий мільярд ліврів, отриманий у вигляді ренти, земельні власники витрачають на придбання у «некорисного» класу (промисловців) промислової продукції. Отже, 1/2 промислового продукту вибуває з обігу. 3 акт - на одержаний мільярд ліврів промисловці купують у фермерів продукти харчування, внаслідок чого до фермерів повертається другий мільярд ліврів та вибуває з обігу 2/5 сільськогосподарського продукту. 4 акт - фермери купують у промисловців на мільярд ліврів промислові товари на відновлення сільськогосподарського реманенту. 5 акт - одержаний мільярд ліврів від продажу фермерам сільськогосподарського реманенту промисловці витрачають на придбання сировини у фермерів. Вибуває з обігу 3/5 сільськогосподарського продукту.

Далі в натуральному виразі процес відбувається наступним чином: фермери використовують 2/5 виробленої продукції на оборотний капітал, 1/5 - продається «некорисним» ремісникам в обмін на вироби, що не­обхідні для заміни зношеного основного капіталу, а надлишок іде землевласникам у вигляді ренти; землероби, в свою чергу, обмінюють 1/2 сво­го двомільярдного прибутку на промислові товари; «некорисні» ремісники (їх прибуток уже подвоюється) купують на 2 млрд. ліврів сировини та продуктів сільського господарства.

Цей же процес проілюстрований Ф. Кене і в грошовому виразі: фермери, володіючи всією масою грошей (2 млрд. ліврів), витрачають їх на про­дукти харчування та промислові товари; знов отриману суму (1 млрд.) вони витрачають на заміну основного капіталу; ремісники свою суму (1 млрд. від землевласників + 1 млрд. від фермерів) витрачають на продукти сільського господарства. Таким чином, фермери знову будуть мати свою початкову суму, тому що отримавши 3 млрд., вони витратили 1 млрд. А оскільки невиробничий сектор, за Кене, не створює чистого продукту, залишкова грошова сума (2 млрд.) до початку нового виробничого циклу знову виплачується землевласникам. Враховуючи ці обставини, Ф. Кене виступив з вимогою, щоб усі податки у державу сплачували отримувачі ренти - земельні власники.

В «Таблиці» Ф. Кене гроші - не більш ніж засіб обігу, торгівля по суті зводиться до бартерного обміну, а виробництво сільськогосподарської продукції автоматично генерує прибуток, отримання якого дозволяє перейти до наступного виробничого циклу.

В «Економічній таблиці» розглядається лише просте відтворення, відсутня проблема нагромадження. Кене не показав, яким чином реалізовувалася частина сільськогосподар­ської продукції, що залишилась у фермерів. Ігнорувалась необхідність відновлення засобів праці у «некорисних». Це - перший в історії економічної думки досвід макроековомічного аналізу, в якому центральне місце займає поняття про сукуп­ний суспільний продукт. «Економічна таблиця» Ф. Кене - перша в історії політичної економії макроекономічна сітка натуральних (товарних) і грошових потоків матеріальних цінностей. Закладені в ній ідеї - це зародки майбутніх економічних теорій.

Дата добавления: 2015-10-13