Господарство первісного суспільства

Первісна доба - тривалий період розвитку людини. Розпочинається з часу появи людства на Землі (близько 5 млн. років до н.е.) і завершується формуванням класового суспільства і виникненням держави (IV-III тис. до н.е.). Завершується ця епоха виникненням людини сучасного типу (близько 100 тис. років тому).

Розвиток первісного суспільства поділяють на кілька етапів:

- низький темп розвитку продуктивних сил і повільне їх удосконалення; - низький темп розвитку суспільства; - колективне привласнення природних ресурсів і результатів виробництва; - рівномірний розподіл і соціальна рівність; - відсутність приватної власності, експлуатації, класів і держави.

У різних частинах світу, в різних племен і народів поява певної форми праці і суспільного життя відбувається у різні періоди. Іх об'єднує низка загальних рис:

- господарство привласнення (користування природними благами); - колективна, общинна власність на засоби виробництва.

Із завершенням льодовикового періоду і встановленням близького до сучасного клімату (35-10 тис. років тому) почалось утвердження людини сучасної.

В результаті пристосування до природного середовища сформувались європеоїдна, негроїдна, монголоїдна раси, що існують і донині. Люди заселили усі континенти, проникли в Австралію й Америку. Густота населення становила 0,1 людини на 1 км², а загальна його чисельність навряд чи перевищувала 2-3 млн осіб.

1. В епоху мезоліту закінчилося заселення Євразії. Люди проникали все далі на північ до берегів Балтики і Льодовитого океану. Зародилася піктографія. Люди навчилися фіксувати, зберігати і передавати інформацію.

2. У період мезоліту всередині рас виділилися гілки: європеоїдної - південна і північна, монголоїдної - азіатська й американська, негроїдної - африканська й австралійська. Почався процес формування народів. Відмінність у темпах і характері господарського розвитку окремих людських спільнот посилювалася.

3. Неоліт став періодом завершення переходу до вищих форм присвоювального господарства і переходу до відтворювального господарства, тобто базованого на виробництві матеріальних благ, необхідних для життя і діяльності людей. Структура присвоювального господарства відрізняється від структури відтворювального господарства.

Основними галузями економіки є: землеробство, скотарство, ремесла.

Неолітична революція. Розвитку продуктивності праці сприяли перший (землеробство і скотарство) і другий (відокремлення ремесла із сільського господарства) суспільні поділи праці.

Прийоми і техніка землеробства були примітивні:

- земля скопувалася дерев'яними палками і мотиками; - жали серпами з кременевим лезом; - зерна розтирались на камяній плиті або в зернотерці.

Старовинні вогнища походження культурних рослин:

Дата добавления: 2015-10-13