Робота за сумісництвом

Сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої регулярної роботи на умовах трудового дого­вору у вільний від основної роботи час на тому самому або на іншому підприємстві, в установі, організації або в громадяни­на (підприємця, приватної особи) за наймом.

Для роботи за сумісництвом не потрібно мати згоди влас­ника або уповноваженого ним органу за основним місцем ро­боти. Відповідно до законодавства (Положення про умови ро­боти за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затверджене спільним наказом Мініс­терства праці, Міністерства юстиції і Міністерства фінансів України від 28.06.93 № 43) не вважається сумісництвом:

— технічна, медична, бухгалтерська й інша експертиза з разовою оплатою праці;

— педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більше ніж 240 годин за рік;

— виконання обов'язків медичних консультантів установ охорони здоров'я в обсязі не більше ніж 12 годин на місяць із разовою оплатою праці;

— керівництво аспірантами в науково-дослідних устано­вах і вищих навчальних закладах вченими і висококваліфіко­ваними спеціалістами, які не числяться в штаті цих установ і навчальних закладів, з оплатою їхньої праці з розрахунку 50 годин за рік за керівництво кожним аспірантом; завідуван­ня кафедрою висококваліфікованими спеціалістами, у тому числі тими, які займають керівні посади в наукових закладах і науково-дослідних установах, з оплатою з розрахунку 100 го­дин за навчальний рік;

— проведення консультацій науковцями науково-дослід­них інститутів, викладачами вищих навчальних закладів та інститутів удосконалення лікарів, головними спеціалістами органів охорони здоров'я в лікувально-профілактичних за­кладах в обсязі до 240 годин на рік із погодинною оплатою праці;

— робота за договорами провідних наукових, науково-пе­дагогічних і практичних працівників з короткострокового навчання кадрів на підприємствах і в організаціях;

— інша робота, виконувана в тому разі, якщо на основній роботі працівник працює неповний робочий день і відповідно до цього отримує неповний оклад (ставку), якщо оплата його праці на основній та інших роботах не перевищує повного окладу (ставки) за основним місцем роботи;

— виконання обов'язків, за які встановлено доплату до окладу (ставки) у відсотках або гривнях.

Виконання перелічених вище робіт допускається в робо­чий час із дозволу керівника підприємства, установи, органі­зації без утримання із заробітної плати.

Не є також роботою за сумісництвом і такі роботи (вико­нання їх не допускається в робочий час):

— літературна робота, у тому числі редагування, переклад і рецензування окремих творів, оплачувані з фонду авторсько­го гонорару; переписування нот, виконуване за завданням підприємств;

— організація і проведення екскурсій на умовах погодин­ної або відрядної оплати праці, а також супровід туристичних груп у системі туристсько-екскурсійних установ профспілок.

Не належать до роботи за сумісництвом і можуть викону­ватися як в основний робочий час, так і поза ним:

1) робота без посідання штатної посади на тому самому під­приємстві, в установі, організації:

— виконання вчителями середніх загальноосвітніх та викладачами професійних навчально-просвітницьких, а та­кож вищих навчальних закладів обов'язків із завідування ка­бінетами, лабораторіями і відділеннями; педагогічна робота керівних та інших працівників навчальних закладів; керів­ництво предметними і цикловими комісіями;

— керівництво виробничим навчанням і практикою учнів та студентів;

— чергування медичних працівників понад місячну норму робочого часу;

2) робота вчителів і викладачів середніх загальноосвітніх, професійних та інших навчально-виховних закладів, а також вищих навчальних закладів, прирівняних до них за оплатою праці працівників, концертмейстерів і акомпаніаторів навчаль­них закладів з підготовки працівників мистецтва та музичних відділень (факультетів), інших вищих навчальних закладів, у тому самому навчальному закладі понад установлену норму навчального навантаження, педагогічна робота й керівництво гуртками в тому самому навчальному закладі, дошкільному виховному, позашкільному навчально-виховному закладі.

Забороняється виконувати роботу за сумісництвом (крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики):

— особам, що є відповідно до Закону України "Про держав­ну службу" державними службовцями;

— керівникам державних підприємств, установ, організа­цій, їхнім заступникам, керівникам структурних підрозділів державних підприємств, установ, організацій (цехів, відділів та ін.) та їхнім заступникам.

Обмеження на сумісництво додатково до передбачених чинним законодавством можуть уводитися керівником дер­жавних підприємств, установ, організацій разом зі профспіл­ковими комітетами тільки для працівників деяких професій і посад, зайнятих на важких роботах і на роботах зі шкідливи­ми або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до результатів, що негативно позначаться на стані їхнього здоров'я і безпеки виробництва. Обмеження та­кож поширюються на осіб, вік яких менше 18 років, і вагіт­них жінок.

Працівник, якого приймають на роботу за сумісництвом на інше підприємство, в установу, організацію, зобов'язаний пред'явити власникові або уповноваженому ним органу пас­порт.

Оплата праці сумісників здійснюється за фактично вико­нану роботу. При встановленні сумісникам з узгодженою оплатою праці нормованих завдань на підставі технічно обґрунтованих норм оплата провадиться за кінцевими резуль­татами за фактично виконаний обсяг робіт.

Отримана за роботу за сумісництвом заробітна плата при розрахунку середнього заробітку на основній роботі не врахо­вується, крім заробітної плати:

— вчителям і викладачам, які працюють у кількох серед­ніх загальноосвітніх, професійних та інших навчально-освіт­ніх, а також вищих навчальних закладах, прирівняних до них за оплатою праці працівників, а також педагогічним пра­цівникам дошкільних виховних закладів, медико-соціальної експертизи;

— сестрам милосердя Товариства Червоного Хреста і Чер­воного Півмісяця України.

Загальним принциповим правилом при наданні відпустки особам, які працюють за сумісництвом, є те, що відпустка за місцем роботи за сумісництвом надається одночасно з відпус­ткою за основним місцем роботи.

При визначенні тривалості відпустки сумісників, які від­працювали менше 6 місяців, необхідно мати на увазі, що, якщо працівник має право на відпустку за місцем основної роботи і цю відпустку йому надають, за місцем роботи за сумісництвом відпустку він одержує незалежно від того, від­працював він там 6 місяців чи ні.

Якщо працівникові за місцем основної роботи за перший рік роботи відпустка надається авансом (ст. 79 КЗпП Украї­ни), тобто до закінчення 6 місяців, відпустку за місцем роботи за сумісництвом він має одержати також авансом, причому відпустку йому буде надано не пропорційно до відпрацьовано­го часу, а повністю. Якщо тривалість відпустки за місцем ро­боти за сумісництвом менша, ніж за місцем основної роботи, працівникові, на його прохання, надається додаткова відпус­тка без збереження заробітної плати на необхідну кількість днів.

Звільнення з роботи за сумісництвом провадиться на під­ставах, передбачених законодавством, а також у разі прий­няття працівника, що не є сумісником, чи обмеження суміс­ництва у зв'язку з особливими умовами і режимом праці без виплати вихідної допомоги.

Запис у трудову книжку відомостей про роботу за суміс­ництвом робиться на бажання працівника власником або уповноваженим ним органом за місцем основної роботи.

Дата добавления: 2015-10-13