Читайте также:
|
|
Трудові договори укладаються:
— на невизначений термін;
— на певний термін, установлений за згодою сторін;
— на час виконання певної роботи (ст. 23 КЗпП України). Конкретний термін їхньої дії встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. За загальним правилом трудові договори укладаються на невизначений термін.
Трудові договори, укладені на певний термін, можуть укладатися на будь-який точно визначений трудовим договором термін за згодою сторін, якщо трудові відносини не можна встановити на невизначений термін з урахуванням передбачуваної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Строковий трудовий договір відрізняється від договору, укладеного на невизначений термін тим, що:
— по-перше, власник або уповноважений ним орган можуть припинити трудові відносини з працівником після закінчення строку договору без зазначення причин;
— по-друге, працівник може відмовитися від права звільнення за власним бажанням протягом усього строку договору.
При укладанні трудового договору на певний час термін установлюється за згодою сторін і може визначатися як конкретно, так і за часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу робітниці з відпустки у зв'язку з вагітністю, пологами і по догляду за дитиною, повернення особи, котра звільнилася з роботи у зв'язку з призовом на дійсну строкову військову або альтернативну службу, обранням народним депутатом (чи на виборну посаду) або для виконання певного обсягу робіт).
Різновидом строкових трудових договорів є також договори про тимчасову і сезонну роботу (ст. 7 КЗпП України).
Сезонними вважаються роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону).
Робота визнається сезонною тільки тоді, коли вона є в Переліку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.97 № 278.
Трудовий договір при прийнятті на сезонну роботу може бути укладено на термін, що не перевищує тривалості сезону.
Трудовий договір із тимчасовими працівниками може бути укладено на термін до 2 місяців, а для заміщення тимчасово відсутніх працівників, за якими зберігається їхнє місце роботи (посада), — до 4 місяців.
Трудовий договір із тимчасовим працівником вважається продовженим на невизначений термін, якщо цей працівник пропрацював понад 2 (або 4) місяці і жодна зі сторін не зажадала припинення трудових відносин, або якщо працівника було звільнено і знову прийнято на ту саму роботу на те саме підприємство (в установу, організацію) після перерви, що не перевищує одного тижня, якщо при цьому термін роботи працівника до і після перерви в цілому перевищує 2 (або 4) місяці.
У зазначених випадках працівник не вважається тимчасовим із дня першопочаткового укладення трудового договору.
Трудовий договір на час виконання певної роботи укладається в тому разі, коли час закінчення роботи може бути визначено лише приблизно.
Закінчення обумовленої договором роботи надає право обом сторонам припинити його дію.
Якщо після закінчення обумовленої договором роботи трудові відносини тривають і жодна зі сторін не ставить питання про їхнє припинення, то вважається, що трудові відносини продовжено на невизначений термін (ст. 39 КЗпП України).
Працівники за зазначеним договором користуються тими самими правами, що й працівники, які уклали трудовий договір на невизначений термін (право на відпустку тощо).
Дата добавления: 2015-10-13; просмотров: 106 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Контрактна форма трудового договору | | | Порядок прийняття на роботу |