Поняття, мета та завдання провадження у справі до судового розгляду

Провадження у справі до судового розгляду стало «правонаступником» підготовки до судового розгляду, що передбачалася ЦПК України 1963 р. Головна відмінність між ними полягає у тому, що за ЦПК України 2004 р. провадження у справі до судового розгляду передбачає ще проведення попереднього судового засідання.

Провадження до судового розгляду є обов'язковим для кожної справи, навіть у випадку направлення справи на повторний судовий розгляд до суду першої інстанції після скасування рішення судом апеляційної чи касаційної інстанції.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 130 ЦПК України метою провадження у справі до судового розгляду є: 1) з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду і, якщо це виявиться нездійсненим, 2) забезпечення правильного та швидкого вирішення справи.

Як зазначає О. Якименко, з'ясування можливості врегулювання спору до розгляду справи по суті означає примирення сторін. В юридичній літературі примирення сторін розглядалось не як мета, а як завдання підготовки справи до судового розгляду чи засіб закінчення справи. В. І. Тертишніков вважає, що питання про примирення сторін є факультативним, тому і відносить його до особливостей кожної конкретної справи. Більше того, вжиття заходів до примирення сторін можливе не завжди, але суду надано право затверджувати відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем і мирову угоду сторін. При цьому суд не затверджує примирення сторін, якщо це суперечить закону або порушує права, свободи та інтереси інших осіб. Зважаючи на це, можуть виникнути деякі сумніви з приводу правильності виділення «з'ясування можливості врегулювання спору» як складової мети провадження у справі до судового розгляду. Однак у будь-якому разі формулювання ч. 3 ст. 130 ЦПК України припускає, що провадження у справі може вже на цьому етапі цивільного судочинства бути завершено відмовою позивача від позову, визнанням позову відповідачем, укладанням мирової угоди або передачею справи на розгляд третейського суду.

Отже, мета провадження у справі до судового розгляду складається з двох частин і передбачає, що суд вживає заходів щодо примирення сторін, а якщо вони не дадуть належних результатів - забезпечує розгляд цивільної справи по суті в установлені строки.

Для досягнення вказаної мети суд спочатку з'ясовує: 1) чи не відмовляється позивач від позову, 2) чи визнає позов відповідач, 3) чи не бажають сторони укласти мирову угоду або 4) передати справу на розгляд третейського суду. Якщо буде встановлена одна із вказаних обставин суд вже під час провадження у справі до судового розгляду може відповідно до статей 174-175 ЦПК України, постановити рішення по справі (при визнанні позову відповідачем), ухвалу про закриття провадження у справі (при відмові позивача від позову чи укладенні сторонами мирової угоди) або ухвалу про залишення заяви без розгляду (при укладенні сторонами договору про передачу справи на розгляд третейського суду).

У разі, коли спір урегульовано не буде, надалі метою даного провадження стає забезпечення правильного та швидкого вирішення справи. Для її досягнення здійснюється підготовка справи до судового розгляду.

Належно проведена підготовка справи до судового розгляду має важливе значення для якісного вирішення справи під час судового розгляду. Від ефективності і повноти провадження до судового розгляду залежить оперативність розгляду справи по суті. Як показує вивчення стану організації правосуддя за минулі роки, судді інколи не приділяли належної уваги підготовчій діяльності, тим самим «сприяючи затягуванню» судочинства у конкретних цивільних справах. Тому є неприпустимим формальне ставлення суддів до провадження у справі до судового розгляду, а також ігнорування попереднього судового засідання сторонами спору.

Для забезпечення правильного та швидкого вирішення справи під час провадження у справі до судового розгляду необхідно вирішити такі основні завдання:

1) уточнити позовні вимоги, підстави позову, а також заперечення проти позову;

2) визначити характер спірних правовідносин, а також попередньо кваліфікувати їх, тобто встановити норми, що слід застосувати для вирішення спору;

3) встановити склад осіб, які братимуть участь у справі;

4) з'ясувати коло доказів, необхідних для вирішення справи і забезпечити їх отримання до судового розгляду;

5) призначити час і місце судового розгляду та повідомити про це всіх учасників справи.

Таким чином, провадження у справі до судового розгляду, складається з низки процесуальних дій, які вчиняються після відкриття провадження з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи.

---

Дата добавления: 2015-10-13