|
Любіть Україну, як сонце любіть,
Як вітер, як трави, як води …
В годину щасливу і в радості мить,
Любіть у годину негоди.
М. Сингаївський
«Мати – Україно!»
Перше наше слово з нами повсякчас.
Мати - Україно, ти дона у нас!
Ниви і діброви, і садів окрас –
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж одна у нас!
Хай же мир і дружба поєднають всіх
І дзвенить дитячий безтурботний сміх.
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж у нас одна!
Л. Костенко
«Усе моє, все зветься Україна»
… Буває часом сліпну від краси
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, -
Оці степи, це небо, ці ліси,
Усе так гарно, чисто, незрадливо,
Усе як є – дорога, явори,
Усе моє, все зветься Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
Що хоч спинись і з Богом говори …
Р. Купчинський
«Мій край»
Київ – серце України
І найкраще місто в світі,
Хоч пройшов усякі зміни,
Гарний все – взимі і вліті.
Тут церкви золотобанні,
А в них дзвони мідно куті,
Як задзвонять на світанні,
В Україні скрізь їх чути.
Коло Києва чи Львова,
Куди прийдеш – гарно всюди,
Гарна мова соловйова,
Гарний одяг, гарні люди.
Працьовиті підгірянці,
Як вогонь, палкі гуцули.
І сміливії кубанці,
Що ще Січі не забули.
М. Щербак
«Україна»
Ненька наша Україна –
Мова рідна, рідний спів.
Це земля свята, єдина
Наших прадідів – батьків.
М. Хоросницька
«Дві матусі»
Є у мене мати –
Україна мила.
Є у мене мати
Й ця що породила …
Дві матусі маю,
Наче дві зіниці,
Що перша, що друга –
Різні без різниці.
До обох серденьком
Залюбки горнуся,
За обох раненько
Господу молюся.
Ю. Шкрумеляк
«Де нам любо?»
Любо нам у рідній хаті,
Там, де рідний батько, ненька,
Там, де братик і сестричка,
І бабусенька старенька.
Любо нам у рідній школі,
Де учитель нас навчає,
Учить рідний край любити
Так, як батько нас кохає.
Любо нам у ріднім полі,
Де росте буйна пшеничка,
Любо нам у тихім гаю,
Де щебече мила пташка.
Любо нам у рідних горах,
Де ліс грає верховіттям,
Любо всюди в ріднім краї,
Любо українським дітям!
А. Німенко
«Сонячний дім»
Привітний і світлий наш сонячний дім.
Як радісно й весело жити у нім!
Тут мамина пісня і усмішка тата,
В любові й добрі тут зростають малята.
Дзвінка наша пісня до сонечка лине:
«Мій сонячний дім – це моя Україна».
К. Перелісна
«Хто я?»
Хто я, що я? – Хочеш знати?
Українка моя мати.
Й батько мій вкраїнець зроду
І козацького він роду.
І хоч я малий ще нині,
Але вірний син Вкраїни.
І віддам свої всі сили
Україні моїй милій.
П. Завадович
«Українські діти»
Ой у саду, у садочку
Квіти процвітають,
То не квіти, ой то діти
По садку гуляють.
Ой в садочку на горбочку
Розквітають рожі –
То не рожі, то дівчатка
Українські гожі.
Ой у саду – винограду
Черешні та вишні,
То не вишні, то хлоп’ята
Українські пишні.
Ой листочки зелененькі,
А синенькі квіти,
Хай на славу молоденькі
Виростають діти.
Д. Павличко
«Де найкраще, місце на землі»
Де зелені хмари яворів
Заступили неба синій став,
На стежині сонце я зустрів,
Привітав його і запитав:
- Всі народи бачиш ти з висот,
Всі людини і гірські шпилі.
Де найбільший на землі народ?
Де найкраще місце на землі?
Сонце усміхнулося здаля:
- Правда, все я бачу з висоти,
Всі народи рівні, а земля
Там найкраща, де вродився ти.
Виростеш, дитино, й пам’ятай
Батьківщина – то найкращий край!
А. Камінчук
«Батьківщина»
Зацвітає калина,
Зеленіє ліщина,
Степом котиться диво – луна.
Це моя Україна,
Це моя Батьківщина,
Це як тато і мама,
Одна!
І. Блажкевич
«Україно моя мила»
Україно моя мила,
Ти моя рідненька,
Я тебе так щиро люблю,
Хоч я ще маленька.
М. Сингаївський
Я все люблю в своїм краю:
Криницю, звідки воду п’ю,
Та повні гомону ліси,
Та дзвони срібної роси …
Я все люблю в своїм краю:
Найбільше – матінку свою,
Ласкаву, рідну, єдину …
Люблю, як сонце, Батьківщину.
Б. Даниловича
«Ми – дітвора українська»
Ми – дітвора українська,
Хлопці та дівчата,
Хоч слабкі у нас ще руки,
Та душа завзята.
Бо козацького ми роду,
Славних предків діти,
І в садочку ми вчимося
Рідний край любити.
Ми малі, та всі ми друзі.
Ми – одна родина,
А найбільша наша мати,
Рідна Україна.
Дата добавления: 2015-09-03; просмотров: 435 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Працьовита в нас сім’я». | | | Легенда |