Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Любіть Україну».

Любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер, як трави, як води …

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть у годину негоди.

М. Сингаївський

«Мати – Україно!»

Перше наше слово з нами повсякчас.

Мати - Україно, ти дона у нас!

Ниви і діброви, і садів окрас –

Рідна мати Батьківщино,

Ти ж одна у нас!

Хай же мир і дружба поєднають всіх

І дзвенить дитячий безтурботний сміх.

Рідна мати Батьківщино,

Ти ж у нас одна!

 

Л. Костенко

«Усе моє, все зветься Україна»

… Буває часом сліпну від краси

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, -

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе як є – дорога, явори,

Усе моє, все зветься Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

Що хоч спинись і з Богом говори …

Р. Купчинський

«Мій край»

Київ – серце України

І найкраще місто в світі,

Хоч пройшов усякі зміни,

Гарний все – взимі і вліті.

Тут церкви золотобанні,

А в них дзвони мідно куті,

Як задзвонять на світанні,

В Україні скрізь їх чути.

Коло Києва чи Львова,

Куди прийдеш – гарно всюди,

Гарна мова соловйова,

Гарний одяг, гарні люди.

Працьовиті підгірянці,

Як вогонь, палкі гуцули.

І сміливії кубанці,

Що ще Січі не забули.

М. Щербак

«Україна»

Ненька наша Україна –

Мова рідна, рідний спів.

Це земля свята, єдина

Наших прадідів – батьків.

 

М. Хоросницька

«Дві матусі»

Є у мене мати –

Україна мила.

Є у мене мати

Й ця що породила …

Дві матусі маю,

Наче дві зіниці,

Що перша, що друга –

Різні без різниці.

До обох серденьком

Залюбки горнуся,

За обох раненько

Господу молюся.

Ю. Шкрумеляк

«Де нам любо?»

Любо нам у рідній хаті,

Там, де рідний батько, ненька,

Там, де братик і сестричка,

І бабусенька старенька.

Любо нам у рідній школі,

Де учитель нас навчає,

Учить рідний край любити

Так, як батько нас кохає.

Любо нам у ріднім полі,

Де росте буйна пшеничка,

Любо нам у тихім гаю,

Де щебече мила пташка.

Любо нам у рідних горах,

Де ліс грає верховіттям,

Любо всюди в ріднім краї,

Любо українським дітям!

А. Німенко

«Сонячний дім»

Привітний і світлий наш сонячний дім.

Як радісно й весело жити у нім!

Тут мамина пісня і усмішка тата,

В любові й добрі тут зростають малята.

Дзвінка наша пісня до сонечка лине:

«Мій сонячний дім – це моя Україна».

К. Перелісна

«Хто я?»

Хто я, що я? – Хочеш знати?

Українка моя мати.

Й батько мій вкраїнець зроду

І козацького він роду.

І хоч я малий ще нині,

Але вірний син Вкраїни.

І віддам свої всі сили

Україні моїй милій.

П. Завадович

«Українські діти»

Ой у саду, у садочку

Квіти процвітають,

То не квіти, ой то діти

По садку гуляють.

Ой в садочку на горбочку

Розквітають рожі –

То не рожі, то дівчатка

Українські гожі.

Ой у саду – винограду

Черешні та вишні,

То не вишні, то хлоп’ята

Українські пишні.

Ой листочки зелененькі,

А синенькі квіти,

Хай на славу молоденькі

Виростають діти.

Д. Павличко

«Де найкраще, місце на землі»

Де зелені хмари яворів

Заступили неба синій став,

На стежині сонце я зустрів,

Привітав його і запитав:

- Всі народи бачиш ти з висот,

Всі людини і гірські шпилі.

Де найбільший на землі народ?

Де найкраще місце на землі?

Сонце усміхнулося здаля:

- Правда, все я бачу з висоти,

Всі народи рівні, а земля

Там найкраща, де вродився ти.

Виростеш, дитино, й пам’ятай

Батьківщина – то найкращий край!

А. Камінчук

«Батьківщина»

Зацвітає калина,

Зеленіє ліщина,

Степом котиться диво – луна.

Це моя Україна,

Це моя Батьківщина,

Це як тато і мама,

Одна!

І. Блажкевич

«Україно моя мила»

Україно моя мила,

Ти моя рідненька,

Я тебе так щиро люблю,

Хоч я ще маленька.

 

М. Сингаївський

Я все люблю в своїм краю:

Криницю, звідки воду п’ю,

Та повні гомону ліси,

Та дзвони срібної роси …

Я все люблю в своїм краю:

Найбільше – матінку свою,

Ласкаву, рідну, єдину …

Люблю, як сонце, Батьківщину.

Б. Даниловича

«Ми – дітвора українська»

Ми – дітвора українська,

Хлопці та дівчата,

Хоч слабкі у нас ще руки,

Та душа завзята.

Бо козацького ми роду,

Славних предків діти,

І в садочку ми вчимося

Рідний край любити.

Ми малі, та всі ми друзі.

Ми – одна родина,

А найбільша наша мати,

Рідна Україна.


Дата добавления: 2015-09-03; просмотров: 435 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Двигательного акта | Движения пальцами рук | Развитие речевого дыхания | Примеры упражнений. | Примеры упражнений. | Дифференциация фонем, близких по акустико-артикуляционным признакам | Развитие звукослогового анализа | Коррекция стертой формы дизартрии у младших школьников | Печу, печу хлібчик. | Оленка маленька». |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Працьовита в нас сім’я».| Легенда

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.012 сек.)