Працьовита в нас сім’я».

… Сів мій тато до стола,

Я вечерю подала,

Засміявсь татусь до мене:

- Ах, хазяєчка мала!

Працьовита в нас сім’я,

Отака росту і я.

Недаремно каже мама:

- Помічниця ж ти моя!

Л. Забіла

«І в Ясочки є грядки»

Ранком сонце лине просто в хату, промені лягають на поріг.

Вийшла Яся у садок гуляти, де ще так недавно танув сніг.

А тепер – росте на гіллі листя, горобці веселі цвірінчать,

І нової травки гострі списи з – під трави торішньої стирчать.

Край паркана що не роблять діти?

Скільки сміху, галасу й турбот!

Підійшла Ясюня подивитись:

- Це ж вони тут скошують город!

Сміх і галас:

- В мене будуть дині!

- В мене морква!

- В мене буряки!

А в того гарбуз з смачним насінням

І в’юнкий горох, і огірки…

А Ясюня ще таке маленька, наймолодша від усіх діток:

Чорні очка, личко рожевеньке і кругленька вся, як огірок.

Тягне Яся і собі лопатку – ой, яка ж велика та важка!

- Буде в мене теж маленька грядка, як у всіх дітей із дитсадка!

І скопала грядку наша Яся, не відстала від усіх діток,

Їй щоправда допоміг Михайлик та Роман, та Лесь, та Ігорок…

- Ну, мала, яке ж тобі насіння?

А мала не знає, що сказать?

Посадити б їй солодкі дині, що під сонцем, як свинки, лежать?

Чи червону моркву? Чи салату? Чи смачні зелені огірки?

Чи капусту – потім шаткувати? Чи горошок, щоб зривать стручки?...

Узяла Ясюня по зернятку й буряків, і моркви, й те, і те…

Ой, і буде ж Ясюні грядка, мабуть краща, ніж у всіх дітей?

Йде робота радісна і скора, веселіша за найкращу гру.

А весняне сонце лізе вгору і пече, й цілує дітвору.

М. Коцюбинський

«Десять робітників»

Зайшов я колись до однієї жінки в хату – Одаркою звали жінку. Дивлюся, а у неї в хаті

Так чисто, гарно так: діти умиті, чисто одягнені, обід зварений.

- Як ви встигаєте все поробити? – питаю Одарки.

А вона каже:

- Як же мені не встигнути! У мене служить аж десять робітників. Вони мене слухають:

Що не скажу – зроблять, один одному допомагають!

- Які ж то у вас робітники?

- А ось вони! – засміялась Одарка і поклала на стіл своїх десять пальців.

В. Лучук

«Посаджу я квіти»

Мамо, мамо, дай лопатку.

Грядку я піду копати.

Рожі, мальви і дзвіночки

Посаджу я в три рядочки

Буде їх роса поїти,

Буде щедре сонце гріти…

Як до школи вперше йтиму –

Ось такий букет нестиму!

С. Шушкевич

«Куховарки»

Я й сестра моя Наталя

Зранку мамі помагали:

Все прибрали і помили,

Та ще й каші наварили.

Присмалилась наша каша,

Підгоріла наша каша:

Довго на вогні тримали,

Ну й дісталось нам від мами.

А ми їли і хвалили –

Кашу ж ми самі варили.

Ю. Шкрумеляк

«Галя - праля»

- Зажурилась наша Галя

Що в брудному ходить ляля.

Всю білизну намочила,

Намилила ще й варила,

А потому стала прати,

Все робила так, як мама…

Г. Биченюк

«Таня помічниця»

Вранці мама борщ зварила,

Таня моркву принесла.

Мама вдень спідничку шила,

Таня хату замела.

Ой смачний удався борщик,

Ще й оладочки пухкі!

На спідниці – синій дощик,

Крапелиночки легкі

Мама в кухні посуд мила,

Таня витерла стола.

Швидко мама все зробила,

Бо їй Таня помогла.

К. Перелісна

«Швачка»

Галя довго придивлялась,

Як матуся мила:

«Ой як гарно все виходить!

Якби я так вміла!»

Мама Галю посадила:

«Починай учитися,

Чого змалку не навчишся, -

Потім пригодиться».

Хоч колола Галя пальці

І шила не швидко,

Та тоді аж відпочила,

Як скінчилась нитка.

М. Підгірянка

«Працьовита дівчинка»

Беручка, чемненька

Дівчинка Оленка, -

Цілий тиждень у роботі,

А все веселенька.

В понеділок пряла,

У вівторок ткала,

А в середу у череду

Овечки загнала.

У черев білила,

У п’ятницю мила,

А в суботу всю роботу

До кінця скінчила.

А прийшла неділя –

Сорочечка біла,

В ній дівчинка, мов квіточка,

Між подруг сиділа.

В. Гринько

«Помічник»

Мамо, матінко, матусю.

Я варити кашу вчуся!

Як навчусь варити я –

Буде їсти вся сім’я.

П. Воронько

«Кравчиха»

Я сукеньку вишивала

Ляльці білокосій.

Черевички підбивала –

Не ходити ж босій.

Перед святом з рукавиці

Зшила кожушинку.

Пишна лялька у світлиці

Схожа на картинку.

А дідусь, як до криниці

Вирушає вранці,

Все шукає рукавицю,

Ту, яка на ляльці.

Дідусеві, бачу, зимно.

Що ж мені робити?

Рукавицю з кожушини

Почала я шити.

Доки шила рукавицю –

Вже настало й літо.

У саду співають птиці,

Розцвітають квіти.

І дідусь промовив тихо,

Любо, не обидно!

- З тебе виросте кравчиха,

По роботі видно.

Т. Коломієць

«Братик і сестричка»

Братик для сестрички

Чистить черевички,

Сплів бичка з соломи,

Склеїв з шишок гнома

І тепер по килимку

Їздить гномик на бичку

А сестричка,хоч мала,

Голку й заполоч взяла.

Вишила два носики,

Вишила два хвостики

Ще й двоє оченяток.

Наче маченяток.

І вже із сорочини

Співають дві пташини

На різні голоси …

- На братику, носи! …

Дата добавления: 2015-09-03