Деякі пояснення

Вшанування Матері Божої – стор. 202

ПЕРЕДНЄ СЛОВО АВТОРА

Цей Катехизм призначений не лише для широких верств населення, але також може бути підручником для катехитів і проповідників. Матеріал для них друкується дрібним шрифтом.

ДЕЯКІ ПОЯСНЕННЯ

1. Катехизм складається з трьох частин. У першій частиш подається наука віри, у другій — наука моральності, а у третій — наука про ласку Божу. Перша частина представляє Христа як Учителя, дру­га — як Царя, третя — як Архієрея. Основним питанням, яке підняте в цьому Катехизмі, є питання про призначення людини на землі, тобто, особливу увагу звернено на розкриття основної причини існування людини. У наш час, коли люди прагнуть розкошів, які дає матеріаліс­тичний світ, цей катехизм матиме важливе значення.

Катехизм — це виклад науки Христа. Тому він є ніби паспортом для кожного християнина в дорозі до неба.

Спочатку говоримо про мету мандрівки, а потім — про засоби, які ведуть до цієї мети. У першій частині ведемо мову про те, що люди повинні робити за допомогою розуму (повинні намагатись пізнати Бога через віру в об'явлені правди); у другій — що людина повинна робити за допомогою волі (повинна підкорити свою волю волі Божій, тобто дотримуватись Заповідей); у третій йдеться про те, що люди повинні робити, щоб досягнути просвітлення розуму, притемненого через гріх первородный і зміцнення волі, ослабленої через той же гріх первородний (повинні старатися ласки Св. Духа через уживання засобів ласки, бо ласка Св. Духа просвітлює розум і зміцнює волю). Окремі частини Катехизму поєднані між собою, тому що всі вони розкривають суть релігійних правд, які між собою тісно пов'язані. Пізнаючи внутрішній зв'язок релігійних правд, пізнаємо дух цих правд. Кетелєр писав: "Катехизм — це система основних об'явлених правд, пов'язаних у чудову внутрішню єдність. Коли діти пізнають цю велику небесну будівлю Божих правд і її внутрішній зв'язок, тоді безсилими стають стріли пекла".

2. Катехизм надрукований трояким друком. Друк великий — це наче кістяк, друк середній — це тіло, а друк дрібний — це кров Катехизму. Дрібний друк можна було б пропустити — і без нього Катехизм вміщав би всі правди католицької релігії, але він став би подібним до людини, яка втратила майже всю кров. Такі малокровні катехизми і релігійні твори, розраховані на одні роздуми, не надаються для народу. Як малокровна людина не здатна до праці, так і сухий катехизм не в силі зворушити людське серце і розпалити в ньому вогонь любові Бога і ближнього, а саме такі почуття повинен викликати кожний релігійний твір, добра проповідь і добра катехизація. Релігійна книжка не може бути позбавлена тепла, що зігріває серце, свіжої життєдайної сили, що властива словам Св. Духа.

3. Мета цього Катехизму — одночасно розвивати всі три сили душі: розум, почуття і волю. Отже, суть його не в проголошенні дефініцій. Головною метою цієї книжки є робити з людей не релігійних філософів, а добрих християн, яким релігія приносить радість. Тому я обминув або лише натякнув на такі питання, які відносяться швидше до самого знання, а для практичного життя не мають жодної користі. Я намагався представити релігійні правди популярно і зрозуміло. Наукових термінів, якими часто зловживають у підручниках релігії, не знайдете у "Народному Катехизмі". Вони є доречними, як каже Клавдій Флєрі, у богословських наукових закладах, але в катехизмі або популярній книжці є зайвими. Кожна релігійна книжка для дітей або для народу мусить бути написана якісною, простою, легко зрозумілою мовою» якою послугувався Спаситель і Його Апостоли. Така книжка мусить бути зрозумілою, мусить зворушувати серце і впливати на волю» а не мучити розум важкими висловами і тим самим знеохочувати читачів до релігії. Ця книжка відрізняється щодо цього від більшості кате­хизмів і релігійних творів. Вона не є переробкою одного чи кількох давніх катехизмів чи релігійних книжок. Це самостійна праця, написана на педагогічних і практичних засадах. Разом з тим зауважу, що я в цій книжці не обмежився сухим представленням науки Церкви, але намагався цю науку подати популярно і захоплююче, застосовуючи порівняння, приклади, прислів'я, вислови відомих людей. Усі релігійні правди одягнені у милу і принадну одежу. Отже, не сумніваюся, що християнин, взявши раз цю книжку в руки, не відкладе її. Що ж до цитат зі св. Отців або інших джерел, то я не завжди наводжу їх дослівно, передаючи лише їх основну думку. Бо св. Отці не раз основну увагу приділяли красі вислову, щоб таким чином сильніше впливати на волю, — а це засоби, які в книжці, призначені для дітей або для народу, радше шкодять, як помагають. Мені йшлося насамперед про ясність і зрозумілість вислову. Навіть Апостоли не завжди наводили місця зі Старого Завіту дослівно, переважно передаючи лише їх зміст. Деякі цитати зі св. Отців я подаю в скороченому вигляді, бо, цитуючи св. Отців, я прагнув не доказати якусь правду, а унаочнити її та зробити ясною.

4. Опрацьовуючи цей "Народний катехизм", я стисло дотримувався засад педагогіки, намагаючись практично поділити весь матеріал, логічно упорядкувати думки, вибрати легкозрозумілі вислови, творити короткі речення і т. д. При цьому я ішов за вказівками і радами славних єпископів і катехитів. Я також намагався поєднати в одну наукову цілість усі галузі релігійного знання: катехизм, біблійну історію, літургіку, апологетику та церковну історію, що робить книжку цікавою, а зміст її діє не лише на розум, але і на серце та волю.

Подібні книжки пишуться у формі ставлення питань, але автор "Народного катехизму" відкинув цей спосіб, бо він не відповідає нашій католицькій засаді віри (віра іде зі слухання, а не з питання). Правди нашої св. релігії не є настільки відомі, щоб їх можна було випитати — спочатку треба людей з ними ознайомити, належно їх представивши і пояснивши. Крім того, ставлення питань не впливає корисно на стислість викладу, а часом і на зрозуміння матеріалу. Велика кількість питань не сприяє розумінню цілості. Не варто молоти на муку зерна Божого слова, бо воно не зможе зійти в серцях людей. Думка у формі оповідання так само зрозуміла, як і в формі питання і відповіді. Коли б ішлося про механічне "зазубрення" самих слів, тоді б, звичайно, кориснішою була б форма катехитична; але де йдеться про зрозуміння правд, там відповіднішою є форма оповідання - вона більше спонукає до думання.

5. При опрацюванні цієї книжки я розглядаю відносини в сучасному суспільстві І прагнення сучасних людей, намагаючись викрити, де це було можливо, самолюбний і спраглий розкошів і споживання мате­ріалізм. Доказом цього є вже початок книжки, а також те, що я деталь­но подаю науку звичаїв. У книжці не тільки перераховано і подано визначення гріхів і чеснот, але чесноти представлені в усій їх красі та з усіма їх добрими наслідками, а злі вчинки показані в непривабливому світлі з усіма їх лихими наслідками, проте вказані також і протидіючі засоби. Я намагався детально розглянути насамперед ті проблеми, які мають найважливіше значення у наш час. Тому у цьому катехизмі знайдете те, чого звичайно нема в подібних виданнях: наприклад, при розгляді заповіді любові ворогів говориться про релігійну толе­рантність і ставлення християнина до своєї народності; при розгляді заповіді про пости — проблему алкоголізму; при розгляді третьої Божої заповіді наводиться бесіда (за вказівками тридентського катехизму) про обов'язок праці і про християнську науку про працю; четвертої — про обов'язки щодо Папи і влади, а також про обо'язки католиків під час виборів; розлядаючи п'яту заповідь, автор вказує на велику вартість здоров'я і життя; дев'яту — на суспільне становище жінки, а в аналізі десятої популярно представлені основи соціалдемократії; до десятої заповіді додана наука про користування майном і про обов'язок давати милостиню (справи милосердя, від сповнювання яких залежить наше спасіння, я висунув на перше місце як доповнення десяти заповідей Божих); при науці про Нагоду до гріха згадано про відвідання гости­ниць, про танці, театр і злі часописи; при розгляді засобів, які ведуть до досконалості, обговорені правила пристойності і ввічливості; при розгляді проблем подружжя говориться про цивільне подружжя, а у бесіді про чисто церковні товариства доданий практичний роздум про християнські товариства взаємодопомоги. У такому ж дусі автор роздумує над любов'ю Бога і ближнього, якої так мало нині між людьми, у науці про Провидіння вказується, як треба вести себе в терпінні. Також детально обговорюється поведінка в нужді й обов'язок вдячності. Дуже часто вказується на суєту земних дібр і розкошів, закликається до володіння собою і гартування волі. Говориться також про палення тіл, про католицькі збори, про страсні вистави та ін. Тому ніхто не зможе дорікнути авторові, що цей катехизм за своєю формою чи змістом належить до середньовічних часів.

Отже, нехай іде ця християнська книжка в широкий світ і причиниться до звеличення Бога і добра людських душ, а катехитам і проповідникам нехай полегшить їх важку працю.

ФРАНЦ ШПІРАГО

ВСТУП

Дата добавления: 2015-08-21