Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Читайте также:
  1. IV НОРМИ І ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ ОПЕРАТОРА КОМП'ЮТЕРНОГО НАБОРУ
  2. V. ВИМОГИ ДО СКЛАДАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ ПРАКТИКИ
  3. А). Мета оборони, вимоги до неї. Позиція відділення
  4. А). Умови переходу до оборони, вимоги до неї
  5. Аналіз динаміки обсягу та рівня виробничих запасів підприємства
  6. Аналіз технічного рівня виробництва
  7. Базовий рівень підготовки.

Перший рівень характеризується тим, що учні можуть:

- називати дати, головні факти, хронологічні межі періоду, основні риси подій та процеси, що відбувалися, історичних діячів;

- показувати на карті території та місця, пов’язані з тими чи іншими подіями та процесами.

Другий рівень характеризується тим, що учні вміють, відтворюючи інформацію вчителя чи іншого джерела:

- правильно застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни;

- описувати історичні події та явища у логічній та сюжетній послідовності;

- складати прості та складні синхроністичні таблиці.

Третій рівень характеризується тим, що учні вміють на основі власної перетворюючої діяльності:

- порівнювати явища та процеси, виділяючи спільне та відмінне, складати відповідні таблиці, діаграми, графіки тощо;

- характеризувати історичні явища та процеси за їх основними рисами та ознаками, діяльність видатних постатей.

Четвертий рівень характеризується тим, що учні можуть на основі самостійної перетворюючої і творчої діяльності:

- визначати причини, сутність, наслідки, тенденції, чинники, особливості і проблеми розвитку історичних явищ та процесів;

- аналізувати та узагальнювати різні точки зору, визначати та аргументувати власну позицію;

- здійснювати критичний аналіз історичної реальності, джерел інформації та аргументовано оцінювати їх.

 

22. ДАТИ ХАРАКТЕРИСТИКУ ПРОСТИХ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ (НА ВИБІР)

1. «Обговорення проблеми в загальному колі». Учні розташовуються колом. Весь клас обговорює різні аспекти запро­понованої проблеми. Обговорення триває до тих пір, поки є бажаючі ви­словитись. Учитель узагальнює висловлені ідеї. Орієнтовні проблеми для обговорення: «Який корисний досвід організації навчання в Києво-Могилянському колегіумі варто використовувати для розвитку освіти в сучасній Україні?», «Які запитання ви поставили б учасникам зустрічі ветеранів ОУН-УПА та Червоної армії?».

2. «Мікрофон». Учитель пропонує учням проблемне запитання. Вони беруть у руку «мікрофон» (ручку, олівець, пенал тощо) і передають його одне одному, по черзі висловлюючи свою думку. Говорить тільки той, хто отримав «мікрофон». Відповіді повинні бути лаконічними; вони не коментуються й не оцінюються. Орієнтовні проблеми для обговорення: «Що б ви записали в український літопис, якщо б жили у другій половині XVII ст.?», «Які проблемні питання ви підготували б для виступу на конференції «Кирило-Мефодіївське братство: історія та сучасність»?

3. «Мозковий штурм». Учитель чітко формулює питання, записує його на дошці і пропонує учням висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, що роз­криватимуть поставлену проблему. Усі пропозиції (без зауважень і комен­тарів) записуються на дошці у порядку їх надходження. Наостанку від­бувається колективне обговорення та критична оцінка запропонованих версій. Орієнтовні проблеми для обговорення: «Терміни та поняття: русифікація, колективізація, тоталітаризм, роздробленість, «відлига», перебудова тощо». «Чому деякі історики називають І. Мазепу «вітчимом»України?»

 


Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 109 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: ВПЛИВ КОЗАЦТВА НА РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРИЧНОЇ ДУМКИ. КОЗАЦЬКО-СТАРШИНСЬКІ ЛІТОПИСИ. | СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ (КІНЕЦЬ ХVIII-ХІХ ст.). | ВІЗАНТІЙСЬКІ НАРАТИВНІ ДЖЕРЕЛА ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ІХ-ХІV ст. | ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ ЛИТВИ, ПОЛЬЩІ ТА УГОРЩИНИ ЯК ДЖЕРЕЛА ІСТОРІЇ УКРАЇНИ СЕРЕДИНИ ХІV – ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХVІІ ст. | АВТОХТОННІ ДОКУМЕНТАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА ПЕРІОДУ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ «ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ». | ДОКУМЕНТИ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ І ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ ст. ЯК ДЖЕРЕЛА ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. | ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ ЯК ДЖЕРЕЛА ІСТОРІЇ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ. | МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ЗНАНЬ ПРО ІСТОРИЧНІ ПОНЯТТЯ | ДИДАКТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ «ІСТОРІЇ УКРАЇНИ» У 10-11 КЛАСАХ | РОБОТА НА УРОЦІ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ З ІСТОРИЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО УРОКУ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ| КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.011 сек.)