Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Перший рівень характеризується тим, що учні можуть:

- називати дати, головні факти, хронологічні межі періоду, основні риси подій та процеси, що відбувалися, історичних діячів;

- показувати на карті території та місця, пов’язані з тими чи іншими подіями та процесами.

Другий рівень характеризується тим, що учні вміють, відтворюючи інформацію вчителя чи іншого джерела:

- правильно застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни;

- описувати історичні події та явища у логічній та сюжетній послідовності;

- складати прості та складні синхроністичні таблиці.

Третій рівень характеризується тим, що учні вміють на основі власної перетворюючої діяльності:

- порівнювати явища та процеси, виділяючи спільне та відмінне, складати відповідні таблиці, діаграми, графіки тощо;

- характеризувати історичні явища та процеси за їх основними рисами та ознаками, діяльність видатних постатей.

Четвертий рівень характеризується тим, що учні можуть на основі самостійної перетворюючої і творчої діяльності:

- визначати причини, сутність, наслідки, тенденції, чинники, особливості і проблеми розвитку історичних явищ та процесів;

- аналізувати та узагальнювати різні точки зору, визначати та аргументувати власну позицію;

- здійснювати критичний аналіз історичної реальності, джерел інформації та аргументовано оцінювати їх.

22. ДАТИ ХАРАКТЕРИСТИКУ ПРОСТИХ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ (НА ВИБІР)

1. «Обговорення проблеми в загальному колі». Учні розташовуються колом. Весь клас обговорює різні аспекти запро­понованої проблеми. Обговорення триває до тих пір, поки є бажаючі ви­словитись. Учитель узагальнює висловлені ідеї. Орієнтовні проблеми для обговорення: «Який корисний досвід організації навчання в Києво-Могилянському колегіумі варто використовувати для розвитку освіти в сучасній Україні?», «Які запитання ви поставили б учасникам зустрічі ветеранів ОУН-УПА та Червоної армії?».

2. «Мікрофон». Учитель пропонує учням проблемне запитання. Вони беруть у руку «мікрофон» (ручку, олівець, пенал тощо) і передають його одне одному, по черзі висловлюючи свою думку. Говорить тільки той, хто отримав «мікрофон». Відповіді повинні бути лаконічними; вони не коментуються й не оцінюються. Орієнтовні проблеми для обговорення: «Що б ви записали в український літопис, якщо б жили у другій половині XVII ст.?», «Які проблемні питання ви підготували б для виступу на конференції «Кирило-Мефодіївське братство: історія та сучасність»?

3. «Мозковий штурм». Учитель чітко формулює питання, записує його на дошці і пропонує учням висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, що роз­криватимуть поставлену проблему. Усі пропозиції (без зауважень і комен­тарів) записуються на дошці у порядку їх надходження. Наостанку від­бувається колективне обговорення та критична оцінка запропонованих версій. Орієнтовні проблеми для обговорення: «Терміни та поняття: русифікація, колективізація, тоталітаризм, роздробленість, «відлига», перебудова тощо». «Чому деякі історики називають І. Мазепу «вітчимом»України?»

Дата добавления: 2015-08-21