Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Методика проведення самоспостережень, демонстраційних дослідів та спостережень в шкільному курсі біології.

Читайте также:
  1. VII. Методика для выявления уровня развития образных представлений
  2. XIII. Методика Керна - Йерасека
  3. Б. Методика катетеризации лучевой артерии.
  4. В. Методика выполнения блокады.
  5. В. Методика выполнения блокады.
  6. В. Методика выполнения блокады.
  7. Валютний ринок і валютні курси. Системи гнучких і фіксованих валютних курсів: порівняльна ефективність

Мета застосування наочних методів — збуджувати й розвивати активність сприйняття і мислення учнів.
Правильно поставлене запитання, а далі й ціла система запитань, привертають увагу учнів до об'єктів і дослідів, що демонструються, змушують їх цілеспрямовано й послідовно спостерігати, порівнювати, робити висновки й узагальнення.
Наочність на уроках біології може бути натуральною (об`єкти природи живі й препаровані) і зображувальною (таблиці, схеми, муляжі, кінофільми).
До наочних методів належить демонстрування дослідів, натуральних об'єктів, зображувальних посібників.
Демонстрування натуральних засобів унаочнення при викладанні біології має переважне значення, тому що дає живі образні уявлення про рослини і тварин.

Спостереження — це цілеспрямоване безпосереднє сприймання предметів та явищ природи. Якщо спостереження пов'язані зі сприйманням демонстрованих об'єктів, то в цьому разі вони є наочни­ми методами; якщо ж учні самостійно працюють із різноманітними за­собами наочності, то йдеться про практичні методи навчання.

Основою для організації спостереження є постановка завдання (фор­мулювання запитання) із зазначенням: що й як необхідно з'ясувати. Наприклад, демонструючи гербарій, учитель пропонує учням порівня­ти прості та складні листки й визначити головну ознаку, за якою вони відрізняються.

Експеримент — це вивчення процесів, які протікають в живих організмах у штучно створених умовах. У навчальному процесі експеримент може бути використаний з дослідницькою та ілюстративною метою. Під час ілюстративного підходу джерелом знань є слово — пояснення вчителя — і підручник, а експеримент тільки підтверджує висловлені припущення.
Дослідницький підхід у демонстраційному експерименті припускає постановку проблеми (формування гіпотези), пошуки шляхів її вирішення (розробка умов експерименту), демонстрування експерименту або його результатів і висновки (розкриття суті явища, що вивчається). Дослідницький підхід у лабораторному експерименті здійснюється аналогічно, проте учні самі проводять експеримент.
Біологічний експеримент найчастіше є тривалим і не завжди вкладається за часом у рамки уроку. Щоб підсилити педагогічне значення демонстраційного експерименту і показати його цілісність за один урок, можливе використання прийому зближення початку і кінця досліду, його ходу і кінцевого результату.

Під час використання експерименту як методу пізнання важливо, щоб школярі засвоїли основні правила його проведення: експеримент вимагає дотримання сталості всіх умов, окрім однієї, вплив якої на організм досліджується. Варіант із незмінною умовою являє собою «контроль», а варіанти зі зміненою умовоютого, що досліджується, є «дослідами». Під час демонстрування результатів експерименту необхідно показувати як «контрольні», так і «дослідні» рослини, порівнювати їх. Результати порівняння треба фіксувати у вигляді малюнків, таблиць, графіків тощо. Це дозволить закріпити дані спостережень, визначити причинно-наслідкові зв'язки.

Натуральні предмети й технічні засоби для демонстраційного та лабораторного відтворення явищ природи, кількісного й якісного їх вивчення — це прилади, інструменти, лабораторне обладнання (приладдя), реактиви, матеріали. Вони необхідні для проведення спостережень і постановки дослідів, формування практичних умінь і навичок.
У процесі вивчення курсу біології можна використовувати різні прилади:
• механічні (прилад для демонстрування всмоктування води коренем, прилад для спостереження за розвитком кореневої системи в рослин, прилад для визначення газообміну в насіння, респіратор тощо);
• контрольно-вимірювальні (спірометр, сфігмоманометр, динамометр, фонендоскоп, психрометр, термометр медичний тощо);
• оптичні (лупа, мікроскоп).


Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 455 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Мінеральне живлення рослин. Класифікація елементів живлення та їх функціональне значення для організму рослини. | Розглянемо ряд комах, що розвиваються з повним перетворенням. | Ряд Блохи - безкрилі кровосисні комахи. | Клітинний цикл.Мітоз як механіз безстатевого розмноження еукаріот.Фази мітозу.Поняття про реплікони, генетичне значення мітозу. | Основні принципи і методична основа побудови змісту розділу „Ботаніка” (6кл). Основні поняття розділу та шляхи їх формування | Екологія птахів | Роль та значення птахів | Методика організація позакласної роботи з біології, її види ї значення. | Поняття про екологічні фактори. Закономірності впливу екологічних факторів на живі організми. Комплексна дія факторів. Вплив екологічних факторів на зміни в біогеоценозах. | Характеристика методів навчання. Поєднання методів навчання в залежності від типу уроку. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Філогенез. Форми філогенезу. Співвідношення онтогенезу і філогенезу. Біогенетичний закон Е. Геккеля.| Надклас Риби. Порівняльна характеристика хрящових, хрящекісткових та кісткових риб. Основні ряди кісткових риб. Екологія риб. Значення риб в природі і житті людини.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)