Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Переваги уроку як форми організації педагогічного процесу

Читайте также:
  1. IV.Форми та методи контролю
  2. VΙ. Реформирование налоговой системы.
  3. V. Информирование о приеме на обучение
  4. X. Формирование списков поступающих
  5. А Средства формирования и управления общественным сознанием.
  6. А). Робота щодо організації бою
  7. А.Формирование оборотных средств и производственных фондов

Він має сприятливі можливості для сполучення фронтальної, групової та індивідуальної роботи; дозволяє вчителю систематично й послідовно викладати матеріал, керувати розвитком пізнавальних здібностей і формувати науковий світогляд учнів; стимулює інші види діяльності школярів, у тому числі позакласну та домашню; на уроці учні опановують не тільки систему знань, умінь і навичок, а й сам метод пізнавальної діяльності; урок дозволяє ефективно вирішувати виховні задачі через зміст і методи педагогічної діяльності.

Урок - це така форма організації педагогічного процесу, при якій педагог протягом точно встановленого часу керує колективною пізнавальною та іншою діяльністю постійної групи учнів (класу) з урахуванням особливостей кожного з них, використовуючи види, засоби і методи роботи, що створюють сприятливі умови для того, щоби всі учні опановували основи досліджуваного предмета безпосередньо у процесі навчання, а також для виховання й розвитку пізнавальних здібностей та духовних сил школярів (за А. А. Бударним).

У наведеному визначенні можна виділити специфічні ознаки, що відрізняють урок від інших організаційних форм: це постійна група учнів; управління діяльністю школярів з урахуванням особливостей кожного з них; оволодіння основами досліджуваного безпосередньо на уроці. Ці ознаки відбивають не тільки специфіку, а й сутність уроку. У залежності від дидактичних цілей і ланок процесу навчання, реалізованих на уроці, можна виділити дев'ять типів уроків:

· формування знань;

· закріплення й удосконалення знань;

· формування й удосконалювання знань;

· формування вмінь і навичок;

· удосконалення знань, умінь і навичок;

· застосування знань на практиці;

· повторення і систематизації знань;

· перевірки знань;

· комбінований урок.

Усередині зазначених типів уроків існують видові відмінності. Так, уроки формування знань можуть проходити у вигляді кіноуроків, а також бути побудовані на проблемній ситуації. До уроків формування знань відносяться вставні уроки, уроки первинного засвоєння матеріалу, вступні уроки при вивченні нових тем. Різновидом уроків формування й удосконалення знань, удосконалення знань, умінь і навичок є синтетичні уроки. Уроки перевірки знань підрозділяються на уроки усної, письмової перевірки знань.

При розгляді структури уроку в залежності від його типу доцільно виділити перелік структурних елементів навчального заняття (уроку), комбінування яких може надати безліч варіантів.

Розкриваючи поняття типології та структури, варто звернути увагу на невичерпність резервів уроку як форми і як системи для вдосконалювання в доступному для огляду майбутньому. Прикладом цього можуть служити системи С. Н. Лисенкової, І. І. Гузика, І. Унт, В. К. Дьяченко та інших новаторів, що дають ефективні результати в рамках існуючої класно-визначеної системи.

Серед загальних вимог, яким повинний відповідати сучасний якісний урок, І. П. Підласий виділяє такі:

1. Використання новітніх досягнень науки, передової педагогічної практики, побудова уроків на основі закономірностей навчально-виховного процесу.

2. Реалізація на уроці в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил.

3. Забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з урахуванням їх інтересів, нахилів і потреб.

4. Установлення усвідомлюваних учнями міжпредметних зв'язків.

5. Зв'язок з раніше набутими знаннями й уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів.

6. Мотивація й активізація розвитку всіх сфер особистості.

7. Логічність та емоційність усіх етапів навчально-виховної діяльності.

8. Ефективне використання педагогічних засобів.

9. Зв'язок з життям, педагогічною діяльністю, особистим досвідом учнів.

10. Формування практично необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення й діяльності.

11. Формування вміння вчитися, потреби постійно поповнювати обсяг знань.

12. Ретельна діагностика, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.


Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 161 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Личность как субъект и объект политики. | Референдум в с-ме демократии.Конституция о референдуме в РБ | Механизм полит.рег-я междунар.отношений. Роль ООН и ЕСв междунар.жизни. Деят-ть РБ в ООН. | Державні стандарти освіти та їх функції | Науково-методичне забезпечення навчального процесу у вищому навчальному закладі | Підручники і навчальні посібники | Програма навчальної дисципліни. | Поняття форм організації процесу навчання | Історичний аспект використання різних форм навчання | Конкретні форми навчання |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Функції форм навчання| Інноваційні форми навчання

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)