Контрреформація

Контрреформація – система заходів католицької церкви ХVI-XVII ст., спрямованих проти реформації і поширення протестантизму.

У зв’язку із поширенням ідей Реформації у Європі католицька церква розпочала власну внутрішню реформу, що призвело до часткового відродження католицизму.

Протягом 1545-1563 рр. тривав Триденстький собор католицької церкви. На соборі були закріплені основін положення католицької віри: непорушність церковної ієрархії, меси та сповіді; збереження семи таїнств, ікон та богослужіння; підтвердження посередницької ролі церкви між Богом та людьми; зверхність Папи римського; запровадження суворої дисципліни серед духовенства; скасування індульгенцій і створення духовних семінарій.

Товариство Ісуса (орден єзуїтів)

Для боротьби з Реформацією іспанський дворянин Ігнатій Лойола створив чернечій орден «Товариство Ісуса» (інша назва – орден єзуїтів), який був офіційно затверджений Папою римським у 1540 р. Орден вирізнявся суворою дисципліною та військовою організаціє, діяв за принципом «мета виправдовує засоби». Орден поставив собі за мету зміцнювати католицьку церкву і боротися з єрессю та течіями реформації. Очолював орден Генерал, який підкорявся особисто Папі римського. Генерала ордену єзуїтів називали «чорним папою».

Особливу увагу єзуїти приділяли освіті та місіонерській діяльності. По всій Європі активно засновувалися єзуїтські колегіуми, які давали найкращу освіту того часу.

Незабаром єзуїти стали головною зброєю папства. Вони проникали у найвищі кола європейських держав і намагалися впливати на політиків. Також єзуїти відправляли своїх місіонерів у Японію, Китай, Індію, Америку тощо. Засновували лікарні та притулки, опікувалися хворими і знедоленими.

Дата добавления: 2015-08-21