Суть, значення, структура виробничих запасів підприємства та їх класифікація.

Виробничі запаси – це ті матеріальні ресурси, які вже поступили на підприємство, але ще не піддалися обробці чи використанню. Вони призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва і адміністративних потреб [10, 224].

Згідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку 9 "Запаси"

Запаси – це активи, які:

- утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

- утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Запаси визнаються активом, якщо: існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням; їх вартість може бути достовірно визначена [1].

Виробничі запаси становлять найбільшу за величиною частину оборотних фондів. До них належать сировина всіх видів, основні і допоміжні матеріали, закупні напівфабрикати, всі види палива, деталі і вузли для ремонту, малоцінний інструмент, господарський інвентар та інші предмети, що беруть участь у виробничому циклі виготовлюваної продукції і швидко спрацьовуються (до одного року) [8, 153].

Виробничі запаси мають важливе значення. Вони створюються для забезпечення безперервності виробництва, згладжування нерівномірності попиту, виробництва і постачання, існують у всіх споживачів засобів виробництва і є невід'ємним атрибутом їхньої діяльності [15, 39].

Широкий асортимент продукції, яку виготовляють на підприємствах, передбачає наявність та використання значної кількості виробничих запасів, які можуть мати різне призначення залежно від функції, яку вони виконують у процесі виробництва. Тому важливо правильно згрупувати (класифікувати) матеріальні цінності на підприємстві [9, 36].

Загальноприйнятою є типова класифікація виробничих запасів за їх призначення та роллю у виробничому процесі підприємства. Таку класифікацію називають економічною [9, 36].

За цією класифікацією запаси групуються таким чином:

1. Сировина й основні матеріали. До них належать предмети праці, що входять до складу вироблюваних продуктів і становлять їх основу (наприклад, бавовна для виробництва пряжі, метал для виробництва станків, залізна руда для виробництва чавуну тощо.

2. Допоміжні матеріали. До них належать матеріали, які або приєднуються до основних матеріалів, щоб надати їм визначеної якості або знаряддя виробництва, що витрачаються в процесі роботи або ті, що витрачаються для обслуговування процесу виробництва.

3. Паливо. Економічно цей вид матеріалів належить до допоміжних матеріалів, але відокремлюється у зв'язку з його значною роллю у народному господарстві і великою часткою у загальних витратах матеріалів.

Паливо може використовуватися:

а) для технологічних потреб, коли воно використовується безпосередньо у технологічному процесі і зумовлює якісну зміну матеріалів;

б) для енергетичних потреб, коли паливо сприяє виробітку теплової енергії;

в) для господарських потреб.

4. Тара і тарні матеріали, до якої належать предмети, призначені для пакування продукції: пляшки, ящики, мішки тощо.

Тара, призначена для виробничих або господарських потреб, належить до основних засобів або малоцінних предметів залежно від терміну служби або вартості. Тара одноразового використання в особливу групу не відокремлюється і входить до собівартості матеріалів.

5. Будівельні матеріали. До них належать будівельні матеріали, конструкції і деталі, обладнання, що підлягають встановленню на об'єктах, які будуються капітальних вкладень, інші матеріальні цінності, призначені для потреб капітального будівництва.

6. Запасні частини для проведення ремонтів - це окремі запасні частини машин, обладнання, транспортних засобів, призначені для виконання ремонтів, заміни зношених частин тощо, і такі, що не належать до основних засобів.

7. Матеріали сільськогосподарського призначення. До складу цієї групи входять: насіння, корми, посадковий матеріал як власного виробництва, так і куплені.

8. Малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік [16, 235-236].

Окрім наведеної вище ознаки, існують наступні класифікації:

1. За призначенням і причинами утворення:

- постійні – частина виробничих і товарних запасів, що забезпечують безперервність виробничого процесу між двома черговими поставками;

- сезонні – запаси, що утворяться при сезонному виробництві продукції чи при сезонному транспортуванні.

2. За місцем знаходження:

- складські – запаси, що знаходяться на складах підприємства

- у виробництві – запаси, що знаходяться в процесі обробки;

3. За рівнем наявності на підприємстві:

- нормативні – запаси, що відповідають запланованим обсягам запасів, необхідним для забезпечення безперебійної роботи підприємства;

- понаднормові – запаси, що перевищують їх нормативну кількість;

4. За наявністю на початок і кінець звітного періоду:

- початкові – величина запасів на кінець на початок звітного періоду;

- кінцеві – величина запасів на кінець звітного періоду;

5. По відношенню до балансу:

- балансові – запаси, що є власністю підприємства і відображаються у балансі.

- позабалансові – запаси, що не належать підприємству, і знаходяться на ньому через визначенні обставини; [ 2, 345].

Отже, під виробничими запасами розуміють активи, які використовуються для подальшого продажу, споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством. Вони є об’єктивною необхідністю на підприємствах. З одного боку, сформовані виробничі запаси забезпечують постійність, безперервність та ритмічність діяльності підприємства, вони гарантують його економічну безпеку. З іншого – виробничі запаси на рівні великих промислових підприємств потребують великих капіталовкладень, тому від політики їх управління, організації їх обліку та аналізу залежить точність визначення прибутку підприємства, його фінансовий стан, конкурентоспроможність на ринку та в цілому ефективність роботи підприємства.

Дата добавления: 2015-08-21