Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Військова організація армії Стародавнього Риму після реформи Камілла

Читайте также:
  1. VΙ. Реформирование налоговой системы.
  2. А). Організація бою
  3. А). Організація бою
  4. Адвокатська таємниця в контексті судово-правової реформи в Україні.
  5. Б). Послідовність та зміст роботи командира відділення після одержання завдання на марш
  6. Б). Послідовність та зміст роботи командира роти після одержання завдання на марш
  7. Важкі післявоєнні роки

У другій половині IV ст. до н. е. політичні перемоги плебеїв призвели до значного розширення контингентів, з яких комплектувалася армія. Військова реформа стала неминучою. Такий реформою стала реформа Камілла. Воїнам було встановлено платню, в рахунок якої видавалося обмундирування, озброєння та продовольство. Це урівнювало становище заможних і незаможних воїнів, що послужило поштовхом для введення одноманітного озброєння. Одноманітне озброєння, у свою чергу, дало можливість реорганізувати легіон, зробивши його більш однорідним і функціональним. З'явилася нова основна армійська організаційно-тактична одиниця — маніпула (від лат. Manipulus — «жменя»). Кожен легіон був розділений на 10 маніпул, маніпула складалася з 120 тяжкоозброєних легіонерів і ділилася на дві центурії. Центуріон першої центурії був одночасно і командиром маніпули. Тактична побудова шеренг в маніпулі за трьома рядами — гастати, принципи, тріарії — залишалась, однак тепер легіон став більш маневреним в бою і міг дробитися по фронту, зберігаючи при цьому лад. Легіон був вищою, а маніпула — нижчою тактичною одиницею. Таким чином, структура римської армії залишалося заснованою на спільному організаційно-тактичному діленні.

Опціон

Вся римська армія складалася в цей період з двох вищезазначених консульських армій по два легіони кожна. Іноді армії об'єднувалися. Тоді протягом одного дня один із консулів командував усіма чотирма легіонами, а наступного дня — інший.

Посилювалася римська армія так званими «союзниками» — військами підкорених італіків, що не мали римського громадянства. Союзники зобов'язані були виставляти допоміжну збройну силу. Зазвичай на один римський легіон союзники виставляли 5000 чоловік піхоти і 900 вершників, які утримувалися за свій рахунок. Союзницькі війська шикувалися на флангах римських легіонів підрозділами по 500 осіб, такі підрозділи отримали назву «когорта» (від лат. Cohors — «свита»). Підпорядковувалися когорти римському вищому командуванню, склад молодших командирів визначали самі союзники.


Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 120 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Происхождение. Начало княжения | Александр и Орда | Армія і держава у Древньому Римі | Військова організація етруської-римської армії царського періоду | Військова реформа Марія і її вплив на організацію римської армії | Пізньореспубліканський римський легіон епохи Цезаря |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Римський легіон періоду ранньої республіки| Набір в римську армію

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)