Читайте также:
|
|
1. Методичне керівництво роботою з розвитку мовлення в дошкільному закладі здійснюють:
1) завідувач дошкільного закладу;
2) вихователь;
3) помічник вихователя;
4) медичний працівник.
2. Найпоширенішаформа методичного керівництва роботою з розвитку мовлення у дошкільному закладі:
1) заняття з різних розділів програми;
2) мовленнєві заняття;
3) відвідування занять із наступним їх аналізом.
4) методичні об’єднання вихователів за віковими групами.
3. Основним видом планування роботи з розвитку мовлення є:
1) перспективний план;
2) план ігор-занять;
3) сітка занять на тиждень;
4) план-конспект заняття.
4. Хто є автором слів: «Тільки справжній друг дітей може порадити батькові й матері піклуватися насамперед про те, щоб їхня дитина засвоювала виразність рідної мови, розвивала чуття мови разом із розумом та духовними силами і в подальшій мовній освіченості дитина постійно послуговувалася цими знаннями.» ?
1) В. Сухомлинський;
2) І. Срезневський;
3) Л. Крутій;
4) Л. Ієговська.
5. Найголовніша вимога до обліку роботи з розвитку мовлення:
1) конкретність;
2) емоційність;
3) оцінка досягнень дітей з розвитку мовлення;
4) різноманітність методів навчання.
6. Хто є автором слів: «Спеціально організовані заняття допомагають дітям підготуватися до школи, але без допомоги батьків така підготовка буде не якісною. Дитина потребує постійного закріплення знань: відкриття, зроблені вдома, вона повинна перевірити і закріпити в дитячому садку. І, навпаки, знаннями, одержаними в дитячому садку, їй потрібно поділитися з домашніми.» ?
1) В. Сухомлинський;
2) Л. Крутій;
3) І. Срезневський;
4) Л. Ієговська;
7. Контроль за роботою з розвитку мовлення і методичне керівництво в управліннях освіти здійснює:
1) завідувач дошкільного закладу;
2) методист;
3) старший педагог;
4) вихователь дітей дошкільного віку.
8. Хто є автором слів: «Стрижневою (вертикальною) ідеєю механізму побудови освітнього мовленнєвого середовища є трансформація дитиною цінностей світу, мовленнєвої культури, соціуму в особистісний внутрішній світ цінностей» ?
1) М. Львов;
2) Л. Крутій;
3) І. Срезневський;
4) Л. Ієговська;
9. Поняття «мовленнєва підготовка» використовується, за Л. Калмиковою, у такому значенні:
1) оволодіння практичними мовленнєвими навичками;
2) оволодіння читанням та елементами письма;
3) спеціальна мовна (мовленнєва) підготовка (пропедевтика вивчення мови, початкове усвідомлення її знакової системи, формування основи спеціальних умінь у галузі читання, письма, аналізу мовних явищ);
4) формування мовленнєвої компетенції.
10. Перспективність:
1) обізнаність вихователів дітей дошкільного віку з програмами й методиками навчання й виховання дітей у дошкільному навчальному закладі, з їх результатами з метою врахування отриманих знань у подальшій роботі початкової школи;
2) обізнаність педагогів дошкільної ланки освіти з програмами і технологіями навчання та виховання учнів початкової школи;
3) обізнаність вихователів з програмами розвитку дітей дошкільного віку та вміння використовувати їх у практичній діяльності;
4) обізнаність педагогів у сфері формування мовленнєвої компетенції дітей дошкільного віку різноманітними методами та засобами.
11. Організація навчання, за якого діти набувають мовленнєвих знань і навичок у процесі планування і виконання практичних завдань:
1) дослідницький метод навчання;
2) моделювання;
3) метод проектів;
4) метод вправ.
12. На мовленнєвих заняттях не рекомендують використовувати:
1) різні види ігор;
2) технічні засоби навчання;
3) фронтальні форми роботи;
4) нові картинки, іграшки, тексти;
13. Заняття з розвитку мовлення у різновіковій групі можна провести:
1) з усіма дітьми з одного розділу навчання, з однаковими завданнями для вікових підгруп;
2) з усіма дітьми з різних розділів навчання для підгруп;
3) з усіма дітьми з одного розділу навчання з різними завданнями для вікових підгруп;
4) з кожною віковою групою окремо.
14. Провідним методичним прийомом на заняттях з розвитку мовлення на третьому році життя виступає:
1) моделювання;
2) показ з називанням;
3) багаторазове повторення фраз слів у їх різноманітних варіантах і комбінаціях;
4) читання;
15. Провідний методичний прийом у роботі з дітьми 5–6 місяців у 1 ясельній групі є:
1) зразок мовлення дорослого;
2) доручення;
3) показ із називанням;
4) моделювання.
16. Оберіть зайве завдання роботи методиста з розвитку мовлення:
1) здійснювати перевірку планів навчально-виховної роботи: щотижневу, тематичну (один раз в місяць чи квартал);
2) ознайомлення зі станом роботи з рідної мови у дошкільному навчальному закладі даного регіону та належною документацією,
3) складання плану роботи по наданню методичної допомоги дошкільному закладу;
4) здійснювати методичну допомогу під час планування навчально-виховної роботи з рідної мови,
17. Старший вихователь не повинен:
1) забезпечити вихователів необхідною методичною та художньою літературою, наочними та дидактичними посібниками, ТЗН,
2) складати плану роботи по наданню методичної допомоги дошкільному закладу;
3) здійснювати методичну допомогу під час планування навчально-виховної роботи з рідної мови,
4) перевірка планів навчально-виховної роботи: щотижнева, тематична (один раз в місяць чи квартал).
18. Хто може очолити творчу групу вихователів з організації роботи з розвитку мовлення?
1) методист;
2) медпрацівник;
3) науковець;
4) бажаючий.
19. На який термін створюються творчі групи з організації мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку?
1) 1-2 роки;
2) 2-3 роки;
3) 5-6 років;
4) 1-5 років.
20. Хто є автором слів: «Говоріть з дитиною так, щоб не калічити своєї мови ні на зразок дитячої вимови, ні за примхами моди: свою ніжність до дитини й свою гідність можна висловити й без будь-якого нівечення…
Говоріть з дитиною правильною мовою, слідкуйте за своїми мовними огріхами й негайно виправляйте їх, якщо вони зірвалися з язика. Відучуйте й дітей від помилок випадкових, а тим паче – навмисних...»?
1) В. Сухомлинський;
2) Л. Крутій;
3) І. Срезневський;
4) Л. Ієговська;
21. Хто є автором слів: «Природнє мовленнєве середовище – це мовлення, яке сприймає дитина в природніх умовах: мовлення членів сім'ї, товаришів, знайомих, мова радіо і телебачення, мова книжок, які читають дитині тощо» ?
1) Л. Крутій;
2) І. Срезневський;
3) Л. Ієговська;
4) М. Львов;
22. Форма підвищення кваліфікації вихователів:
1) заняття з різних розділів програми;
2) місячні курси;
3) батьківські лекторії;
4) розповіді по власну педагогічну діяльність.
23. Хто є автором слів: «Давайте ж підніматися, дорогі колеги, на цю сходинку так, щоб діти не відчували втоми, щоб кожен крок до знань був гордий злетом птаха, а не стомленою ходою знесиленого подорожнього, що знемагає під непосильною ношею. »?
1) В. Сухомлинський;
2) Л. Крутій;
3) І. Срезневський;
4) Л. Ієговська.
24. Лінгвістичний підхід до трактування мовленнєвої діяльності розглядає:
1) мовленнєву діяльність нарівні з іншими видами пізнавальної діяльності;
2) мовленнєву діяльність нарівні з «психологічною організацією», «мовною системою», що охоплює суму окремих актів говоріння і розуміння;
3) мовленнєву активність нарівні з іншими видами пізнавальної діяльності;
4) мовленнєву діяльність нарівні з «психологічною організацією», що охоплює суму окремих актів говоріння і розуміння.
25. Практичний метод навчання дітей рідної мови:
1) спостереження;
2) ігрові методи;
3) екскурсія;
4) словесні дидактичні вправи.
26. Наочний метод навчання дітей рідної мови:
1) ігрові методи;
2) елементарні досліди;
3) екскурсії-огляди;
4) моделювання;
27. Наочний прийом навчання дітей рідної мови:
1) розглядання предметів, картин;
2) спостереження;
3) екскурсії;
4) екскурсії-огляди.
28. Бесіда – це:
1) розмова з дітьми у повсякденному житті;
2) словесний метод навчання, який використовується на заняттях і в повсякденному житті;
3) організована цілеспрямована розмова вихователя з дітьми з певної теми, що складається із запитань і відповідей;
4) неорганізована розмова вихователя з дітьми з певної теми, що складається із пояснень;
29. Книга «Від двох до п’яти»” написана:
1) К. Чуковським;
2) В. Сухомлинським.
3) К. Чухлібом;
4) К. Чукотковим.
30. Зміст навчання дошкільників грамоти відображено у такому нормативно-правовому документі:
1) Базовому компоненті дошкільної освіти;
2) програмі «Я у Світі»;
3) програмі «Українське дошкілля»;
4) програмі «Малятко».
31. Ключове місце в системі методичної роботи з педагогами посідають активні форми навчання, найголовніша з яких:
1) дискусія;
2) тренінг;
3) анкетування;
4) бесіда.
32. Оптимальною для проведення тренінгу з розвитку мовлення дітей дошкільного віку є наступна кількість вихователів-учасників:
1) 5-7 чол.;
2) 10-15 чол;
3) 25 чол.;
4) 15-20 чол.
33. Тренінг – це?
1)особлива форма навчання, що не лише грунтується на реальних знаннях вихователів дітей дошкільного віку, а й дає змогу пережити та перевірити їх на власному досвіді;
2) особлива форма взаємодії, що лише грунтується на реальних знаннях вихователів дітей дошкільного віку, а й дає змогу пережити та перевірити їх на досвіді;
3)особлива форма навчання, що лише грунтується на знаннях вихователів дітей дошкільного віку, а й дає змогу пережити та перевірити їх на чужому досвіді;
4)особливий засіб навчання, що не лише грунтується на реальних знаннях вихователів дітей дошкільного віку, а й дає змогу пережити та перевірити їх на досвіді.
34. Розвиток мовлення слушно подано як самостійний напрям дошкільної освіти, одну із основних освітніх ліній, що становить підгрунття для формування мовної та мовленнєвої компетенцій дітей на подальших етапах навчання, зокрема у початковій школі, й узгоджується з Державним стандартом початкової освіти подано у наступному нормативно-правовому документі:
1) програмі розвитку дітей дошкільного віку «Українське дошкілля»;
2) Базовому компоненті дошкільної освіти (нова редакція 2012 року);
3) Конституції України;
4) програмі розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт».
35. Наука про порушення мови та методи їх попередження, виявлення й усунення засобами спеціального навчання і виховання – це?
1) педагогіка;
2) логопедія;
3) риторика;
4) логоритміка.
36. У новій редакції Базового компонента дошкільної освіти розвиток мовлення виокремлено у самостійну обов’язкову освітню лінію:
1) «Я сам»;
2) «Мовлення людини»;
3) «Мовлення дитини»;
4) «Люди».
37. Розвиток зв’язного мовлення передбачено за провідним напрямком роботи з розвитку мовлення:
1) когнітивним;
2) структурним;
3) комунікативним;
4) функціональним.
38. Лексична компетенція – це?
1) наявність певного запасу слів у межах вікового періоду, здатність до адекватного використання лексики, доречне вживання образних виразів, приказок, прислів’їв, фразеологічних зворотів;
2) правильна вимова всіх звуків рідної мови, звукосполучень, наголосів, згідно з орфоепічними нормами, добре розвинений фонематичний слух, який дає змогу диференціювати фонеми; володіння інтонаційними засобами виразності мови (темп, тембр, сила голосу, логічні наголоси тощо);
3) неусвідомлене вживання граматичних форм рідної мови згідно із законами й нормами граматики (рід, число, відмінок, клична форма тощо), чуття граматичної форми, наявність корекційних навичок щодо правильності вживання граматичних норм;
4)володіння навичками зв’язного мовлення, виявлення словесної творчості в різних видах мовленнєвої діяльності, уміння узагальнювати та робити висновки.
Дата добавления: 2015-09-03; просмотров: 755 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Примечания | | | Із скількох частин складається комплексне заняття з розвитку мовлення? |