Стаття 9. Використання тварин

Для проведення масових видовищних, зоотехнічних, спортивних та інших заходів за участю домашніх тварин організатори мають отримати у встановленому порядку відповідні дозволи.

Стаття 10. Правила вигулу домашніх тварин

Власники собак та котів та\або відповідальні особи за дорученням власника тварини (супроводжувальні особи) мають право знаходитись з собакою або котом поза межами її постійного утримання (супроводжувати її).

Дозволяється виводити собак за межі квартири, території подвір'я, організацій, підприємств тощо лише на повідку з прикріпленим до ошийника особистим номерним знаком, а потенційно небезпечних собак та собак, що визнані небезпечними, обов'язково на короткому повідку (не більше 1,2 м) і в наморднику.

Особа, яка супроводжує тварину, має бути не молодше 14-ти річного віку (при вигулі собак потенційно небезпечних та які визнані небезпечними - не молодше 16-річного віку, особам, яким не виповнилося 16 років) та фізично спроможною керувати твариною.

Особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана:

1. забезпечити безпеку супроводжуваної тварини, оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною твариною, дорожнього руху при проходженні з твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою;

2. здійснювати вигул собак без повідка лише в місцях та зонах для вигулу тварин, які зазначені відповідними знаками або надписами (окрім собак. які визнані як небезпечні);

3. прибирати екскременти за своїми тваринами в під'їздах багатоквартирних будинків, сходах, ліфтах та інших місцях загального користування (ця вимога не поширюється на власників собак-поводирів);

4. навчати собак за визнаними навчальними програмами без повідків і намордників на майданчиках для дресирування.

Забороняється:

1. супроводжувати тварин у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння;

2. приводити тварин (крім собак-поводирів) у приміщення магазинів і кафе (крім спеціалізованих магазинів для тварин), об'єктів громадського харчування, установ охорони здоров'я, освіти та культури, на територію дитячих та спортивних майданчиків;

3. залишати тварин бездоглядними.

Стаття 11. Основні вимоги до транспортування тварин

Транспортування тварин у наземному громадському транспорті дозволяється:

1. при відсутності знаку заборони при вході;

2. на задній площадці транспортного засобу;

3. наявності індивідуального номерного знаку і свідоцтва про реєстрацію тварини;

4. собак середніх та крупних на короткому повідку і у наморднику, собак дрібних порід та котів у спеціальних контейнерах що забезпечують надійну ізоляцію тварини та безпечні для її здоров'я;

5. за умов дотримання громадського порядку та чистоти в місцях загального користування, а також гарантії безпеки іншим особам чи тваринам.

При транспортуванні тварин мають задовольнятися їх потреби в їжі, воді, повітрі та інші фізіологічні потреби, а також має бути забезпечений захист тварин від шкідливих для них зовнішніх впливів.

Під час транспортування тварини особа яка її супроводжує повинна упереджувати порушення санітарно-гігієнічних умов.

Під час транспортування тварини особа яка її супроводжує несе відповідальність за її життя та здоров'я.

Правила транспортування тварин встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 12. Вчинення правочинів, предметом яких є домашні тварини

Вчинення правочинів, предметом яких є тварини, регулюється цивільним законодавством України.

Придбання тварини для утримання її в житловому приміщенні здійснюється майбутнім власником цієї тварини після одержання згоди всіх повнолітніх громадян, що проживають разом з нею у даному приміщенні.

Продавець зобов'язаний забезпечити покупця достовірною інформацією про породу, стан здоров'я, проведення профілактичних заходів, характер й інші властивості продаваної тварини, а також про умови її утримання.

Відчуження тварин у якості подарунків або призів дозволяється лише за попереднім погодженням з майбутнім власником цієї тварини.

Дозволяється відчуження собак віком не менше двох місяців, котів - трьох місяців.

Забороняється:

· торгівля тваринами в громадських місцях, не відведених спеціально для цих цілей, або без ветеринарних документів, видача яких передбачена законодавством про ветеринарну медицину;

· відчуження (продаж, дарування, міна й ін.) тварин особам, які не досягли 16 років за відсутності письмової згоди батьків цієї особи або осіб, що їх замінюють;

· відчуження (продаж, дарування, міна й ін.) собак потенційно небезпечних порід особам, які не досягли 18 років; особам, визнаним судом у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними.

Стаття 13. Профілактичні та протиепізоотичні заходи

Собаки та коти, незалежно від породи, починаючи з трьохмісячного віку, в обов'язковому порядку мають щорічно проходити вакцинацію проти сказу у закладах ветеринарної медицини або лікарів ветеринарної медицини, діяльність яких відповідно ліцензована.

Всі власники собак та котів зобов'язані на вимогу від посадових осіб закладів ветеринарної медицини надавати тварин для огляду, діагностичних досліджень, профілактичних щеплень та обробок.

У разі виникнення підозри на наявність у тварини захворювання власник повинен негайно ізолювати таку тварину і звернутися до ветеринарного лікаря.

Тимчасова ізоляція тварин може проводитись у встановленому порядку, якщо тварина є небезпечною для оточуючих.

У випадку укусу або травмування собакою чи котом людини, власник або постраждала особа, повинні негайно інформувати державні заклади охорони здоров'я і ветеринарної медицини.

Про кожний випадок укусу домашніх собак та котів дикими тваринами, бездоглядними чи безпритульними собаками або котами, а також при підозрі захворювання тварин на сказ, власник повинен негайно повідомляти установу державної ветеринарної медицини та ізолювати таких тварин.

Необхідно надавати для тимчасової ізоляції собак та котів у випадку, якщо на це є відповідне рішення органів санітарно-епідеміологічної служби чи закладу державної ветеринарної медицини, а також таких, що завдали тілесних ушкоджень людині або іншій тварині.

Стаття 14. Поховання або утилізація трупів тварин

У випадку смерті або загибелі тварини її власник зобов'язаний негайно повідомити заклад ветеринарної медицини, з метою отримання свідоцтво про смерть тварини.

Забороняється кремація або поховання трупів тварин без свідоцтва про смерть тварини.

На підставі отриманого документу тварини власник повинен в десятиденний термін письмово проінформувати організацію, що здійснює реєстрацію тварини про факт та причину смерті тварини, для внесення змін до загальної електронної бази даних непродуктивних тварин.

Місця поховання трупів тварин визначаються місцевими органами влади відповідно до законодавства про санітарно-епідемічний добробут населення, про ветеринарну справу, про охорону навколишнього середовища, про архітектурну, містобудівну й будівельну діяльність.

Поховання трупів тварин у місцях, спеціально не відведених для цього, забороняється.

Не дозволяється викидати трупи собак та котів в контейнери для збору сміття чи захоронювати їх у не відведених для цього місцях.

Відшкодування витрат пов'язаних з транспортуванням трупів тварин, їх поховання або утилізацію проводиться власниками тварин, відповідно до встановлених тарифів.

Стаття 15. Регулювання чисельності безпритульних тварин

Регулювання чисельності безпритульних тварин здійснюється у встановленому порядку методами, що виключають жорстокість.

Стаття 16. Відповідальність за порушення законодавства у сфері

утримання домашніх тварин

Порушення законодавства у сфері утримання домашніх тварин тягне за собою цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Стаття 17. Державне управління у сфері утримання домашніх тварин

Державне управління у сфері утримання домашніх тварин здійснюється органами виконавчої влади.

До повноважень Кабінету Міністрів України належить:

· забезпечення реалізації державної політики у сфері утримання тварин;

· визначення порядку здійснення контролю у сфері утримання тварин;

· координація діяльності органів виконавчої влади у сфері утримання тварин;

· організація і забезпечення здійснення міжнародного співробітництва у сфері утримання тварин;

· вирішення інших питань у сфері утримання тварин та їх захисту відповідно до закону.

До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій належить:

· забезпечення реалізації державної політики у сфері утримання тварин у межах, визначених Законом;

· здійснення контролю у сфері утримання тварин;

· вирішення інших питань у сфері утримання тварин відповідно до закону.

· Місцевими державними адміністраціями здійснюється:

· реалізація державної політики у сфері утримання тварин;

· здійснення контролю у сфері утримання тварин;

· здійснення контролю за чисельністю домашніх і безпритульних тварин в населених пунктах;

· координація діяльності підприємств, організацій та установ у сфері утримання тварин;

· врахування при розробці генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації, вимог щодо утримання домашніх тварин;

· вирішення інших питань у сфері утримання тварин відповідно до закону.

До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища у сфері захисту тварин від жорстокого поводження належить:

· координація інших органів виконавчої влади у сфері утримання тварин; реалізація державної політики у сфері утримання тварин.

· вирішення інших питань у сфері утримання тварин відповідно до закону.

До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань ветеринарної медицини належить:

· розробка та затвердження правил використання тварин у видовищних заходах;

· розробка та затвердження положення про притулки для тварин, порядку здійснення контролю за чисельністю безпритульних тварин, правил вилову та тимчасової ізоляції безпритульних тварин.

· вирішення інших питань у сфері утримання тварин відповідно до закону.

До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері захисту тварин від жорстокого поводження належить:

· забезпечення в установленому законом порядку контролю за дотриманням законодавства у сфері утримання домашніх тварин;

· організація і здійснення реєстрації та обліку домашніх тварин;

· затвердження правил утримання тварин, порядку здійснення реєстрації та ідентифікації домашніх тварин;

· визначення місць та зон для вигулу тварин та майданчиків для дресирування собак;

· визначення місць та порядку продажу тварин в населених пунктах;

· заснування муніципальних притулків для тварин;

· надання дозволів відповідно до закону на влаштування притулків для тварин відповідно до законодавства;

· організація кладовищ, крематоріїв, біотермічних ям для загиблих домашніх та безпритульних тварин та утримання даних об'єктів в належному стані;

· визначення місць для зберігання біологічних відходів життєдіяльності тварин та забезпечення наявності в громадських місцях матеріалів для збору таких відходів у містах;

· вирішення інших питань у сфері утримання тварин відповідно до закону.

Стаття 18. Участь громадськості у сфері утримання тварин

Громадські організації, статутною метою яких є захист тварин від жорстокого поводження, можуть брати участь у державному управлінні сфери утримання домашніх тварин у порядку встановленому законом.

Стаття 19. Міжнародне співробітництво у сфері утримання домашніх тварин

Міжнародне співробітництво у сфері утримання домашніх тварин здійснюється шляхом:

адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу;

гармонізації нормативних документів, стандартів, норм і правил з питань утримання, ідентифікації та реєстрації тварин з відповідними міжнародними нормативними документами, стандартами, нормами і правилами, які визначають вимоги щодо ідентифікації та реєстрації тварин;

обміну інформацією про заходи, що вживаються для забезпечення сприятливих умов утримання тварин.

Лекція № 5

Тема. Боротьба з шкідливими комахами та тваринами

План

1. Основні поняття про шкідливих комах та тварин

2. Причини їх появи в домі (квартирі) та засоби боротьби з ними

Дата добавления: 2015-09-03