Знайомство з витинанкою.

Коли ще не було в продажі готового кольорового паперу, люди уміли виготовляти його самі. Для цього використовували сік різноманітних ягід, це був і сік червоного буряка. Робили навари з квітів, рослин, щоб отримати якийсь конкретний колір, цим фарбували білий папір і лише потім переходили до витинання.

Кожна витинанка приурочувалась до конкретної події і відповідала певною традиційною композицією. Так до жнив вирізали «врожайну», до заручин «заквітчану», на весілля «весільну».

Історія виникнення витинанок.

Перші витинанки зі шкіри прикрашали одяг людини, взуття та інші речі ще задовго до того, як люди винайшли папір, і були попередниками паперових кольорових ажурних прикрас, відомих ще з 5 ст. н. е. Ці паперові прикраси, які можна вважати аналогами традиційних витинанок в Україні, виникли в Китаї і пов’язані з винаходом там паперу. Перші письмові згадки відносяться до 7 – 12 ст.

У 13 ст. паперові прикраси з’являються у Персії, а у 15 ст. через Туреччину потрапили у Європу, спочатку у Венецію, потім в Угорщину та інші країни. Ці витинанки були здебільшого сюжетно – розповідними і уподібнювались до графіки: складні, багатофігурні, дзеркально – симетричні композиції завжди вміщувалися на одному аркуші паперу. В Україні витинанки з’явилися у середині 19 ст. Це були народні паперові прикраси якими селяни оздоблювали хати. Великим поштовхом до розвитку витинанок був перехід від хат – курянок до чистих хат із світлицями.

Першими хатніми оздобами були квіти і трави, які розміщувалися на стінах світлиці. Якщо у світлиці були ікони, то їх теж прикрашали квітами. Лише пізніше ці квіти були доповнені паперовими прикрасами. Напередодні весни дівчата та жінки наклеювали на вікна своїх осель чіткі паперові візерунки, які були виготовлені ще взимку. Це були переважно одноколірні зображення (дракони, квіти, виноград, метелики, риби та ін.).

У розвитку паперових прикрас значну роль відігравали і настінні розписи. Витинанки співіснували із малюнками та інколи доповнювали їх. Але з часом паперові прикраси повністю витіснили розписи і цілком декорували інтер’єр.

Розміри витинанок залежали насамперед від призначення і місця, яке вони займали в декорі хати. На рами образів наклеювали маленькі прикраси-розетки та більші «зірочки», «ромби» розміщували вздовж сволока, а великі -- фіранкові витинанки пристосовували до розмірів вікон, дверей, поличок.

Для кожного регіону України характерні свої особливості витинання, і навіть в межах сіл однієї області можна спостерігати різницю у візерунках.

Так, на Подніпров’ї витинанки часто доповнювали хатні розписи. Для Поділля властиві два типи розташування витинанок на стінах – шпалерній та килимовій. На Прикарпатті витинанки наклеювали повздовжніми стрічками попід стелю, по сволоку, навколо вікон. Тут вони побутували в поєднанні зі шкіряними прикрасами, настінними розписами, вишиванками, збагачуючи свої форми й орнаментальні мотиви. На Житомирщині витинанки мають прямокутну форму, ними прикрашають полички й мисники. На Вінничині витинанки легші за розмірами, але більш складні за гамою кольорів. Це настінні витинанки з умовним зображенням дерев, птахів та людей, які згодом фарбують у різні кольори. Витинанки Хмельниччини відрізняються від інших великими розмірами. Їх виконують у червоному, жовтогарячому та темно-зеленому кольорах і використовують для оформлення стін інтер’єру.

За технологічними та художніми особливостями витинанки поділяються на ажурні (зображення міститься в прорізах) і силуетні (зображення виступає силуетом), одинарні (виготовлені з одного аркуша паперу), складні (аплікаційні – з кількох аркушів паперу).

Витинанки бувають таких груп: фігурки, розети, дерева, стрічки, шпалери, фіранки.

Фігурки – силуетні витинанки, де зображувались пташки, вершники, ляльки тощо.

Іграшки – витинанки декоративного і тематичного характеру. Це ілюстрації до казок і оповідань. Раніше окремі твори силуету відображали побутові сцени з життя людей, історичні та батальні епізоди війни. Характеризувалися вони чіткою лінією, вишуканим контуром, лаконізмом та творчою фантазією. В сьогоденні такі витинанки виконують для оформлення книг. Це можуть бути ілюстрації до оповідань, пісень, байок, легенд, казок, мультфільмів тощо. На перший погляд може здатись, що це просте і одноманітне мистецтво, але насправді воно приховує великі творчі можливості, у цій простоті- лаконізм і виразність.

Розети – ажурні витинанки, що складаються з одинарних витинанок (розетки, зірки, ромби, квадрати), та з накладних (сонечко)

Стрічки – стрічки з однобічною та двобічною композицією орнаменту. Це мережки, якими прикрашали палички, сволоки, стіни, горщики для квітів. Прикрашали також ними навколо вікон та попід стелею. Виконували в таких орнаментах рослини: декоративно перероблені квіти, листки та гілки будь-яких рослин. Квіти зображували ніби в поперечному розрізі або побаченими зверху, листки – розвернутими у фас. Це були стилізовані зображення птахів, людей. Використовувалися також геометричні елементи.

Фіранки

При виготовлені фіранок майстри використовували комбіновані техніки. Орнаменти цього типу витинанок найчастіше подавалися сітчастим рапортом, тобто елементи візерунків вписували в прямокутну або діагональну сітку. Поділяються: на стрічкові, великі прямокутні, портєри з аплікаціями та інші. Сюди входять і серветки.

Шпалери – витинанки, які складаються з таких типів композиційної структури: центральна, рядова, сітчаста, вільне заповнення.

Декорували цим видом витинанок, в основному стіни. Це були витинанки з використанням багатьох кольорів, і з багатим орнаментальним декором.

Виставочні витинанки

Це тематичні твори, пристосовані для експонування на виставках, а також для поліграфічної продукції. Яскравими зразками таких витинанок є заставки для книг, витинанки – плакати, екслібриси, листівки та ін.

Ще одна група витинанок – це Дерева – група, яка охоплює кілька композиційних типів настінних прикрас дзеркальної симетрії: дерево, дерево з пташками, гілка, букет, вазон, квітка.

Справжнє мистецтво – символічне. Попри свою простоту, доступність, витинальне мистецтво мало власні оберегові символи:

прямі, ломані, хвилясті – символи життєвої дороги;

трикутні – обереги;

чотирикутні – символ родючості;

магічна символіка – чотири пори року, чотири сторони світу;

розеткові – сонце.

Лекція №3

Тема. Догляд за квітами

План

1. Загальні правила розведення квітів та догляду за ними

2. Боротьба з шкідниками та хворобами квітів

1. Загальні правила розведення квітів та догляду за ними

Розведення квітів стає більш популярним кожен день. Квіти можуть прикрасити день кожної людини, вони мають приємний запах і є відмінним хобі. Розведення квітів - це просто, недорого, а також доставляє масу задоволення. Розведення квітів здійснюється з метою художнього оформлення дворів, просто як хобі, або як рід діяльності.

Перед початком розведення квітів, однак, слід прийняти деякі рішення. Ви повинні вирішити, чи хочете Ви однорічні рослини, які живуть протягом одного сезону і повинні бути повторно пересаджені щороку, або ж багаторічні рослини, які переживають зиму і продовжують рости влітку. Купуючи і саджаючи рослини, зверніть увагу на те, які квіти ростуть у вашому кліматі, а також зверніть увагу на кількість необхідного сонця.

Займаючись розведенням квітів, перед безпосередньою посадкою квітів, Ви повинні вирішити, який вид приймуть ваші насадження. Наприклад, саджаючи разом квіти різної довжини, різних відтінків і різновидів в "стилі дикорослих рослин", ви можете створити враження луки у вашому саду, і це буде дуже чарівно. Якщо в передній частині вашого саду ви вирішите посадити короткі квіти, а в задній частині довгі - ваш сад буде виконаний у вигляді "дороги, викладеній з каміння".

Ви можете замовити насіння для розведення квітів з каталогів або купити їх в різних розсадниках. Більшість людей вважатиме за краще піти в розсадник та купити вже вирощені квіти, а потім пересадити їх. Після того, як Ви підготували ваш сад і купили квіти (бажано розташувати квіти по клумбах), щоб упевнитися, що Вам подобається розташування і переконатися, що між квітами достатньо місця.

Один з найлегших процесів при розведенні квітів - посадка. Якщо у вас є насіння, просто засійте ними квіткові клумби. Для того, щоб здійснити пересадку рослин, викопайте яму розміром більше, ніж сама квітка, приберіть контейнер, в якому знаходиться квітка і посадіть його в правій частині ями. Присипте яму землею і міцно притисніть, а потім полийте.

Зміст квітника ще легше, ніж сам процес посадки. Хоча рослини можуть рости і самі по собі, буде корисно удобрювати грунт ранньою весною. Відщипувати будь бутони після того, як вони починають в'янути і прагніть підтримувати рослини в хорошому стані, забезпечивши постійну поливання. Щоб уникнути додаткової роботи протягом наступного сезону розсадження, очистіть ваш сад від усілякого сміття і удобрити грунт такими органічними поживними речовинами як, наприклад, торф'яний мох або компост. Не забувайте перекопати грунт, щоб належним чином змішати її з добривами і врешті обробіть грунт граблями. Якщо у вашому саду є багаторічні насадження, будьте обережні, щоб не пошкодити їх коріння.

Біорегулятори та стимулятори росту використовуються для більш швидкого росту рослин, поліпшення обмінних процесів, підвищення стійкості кімнатних рослин до хвороб і несприятливого впливу зовнішнього середовища. Нижче дана характеристика найбільш поширених препаратів, а також правила їх використання.

Ґрунт, багатий мінеральними елементами, але позбавлений органічних речовин, він не в змозі забезпечити оптимальні умови для діяльності бактерій. Рослини погано розвиваються на таких збіднених ґрунтах. Для поліпшення структури ґрунту використовуються органічні добрива.

Теоретично правильна підгодівля кімнатних рослин – це доза живильних речовин, відповідна до потреб рослини, внесена в потрібний момент із максимальним ефектом. Немає способу виміряти потреби рослини і неможливо проконтролювати кількість живильних речовин у субстраті. Слід пам'ятати, що неправильно складений субстрат може притримувати добриво, не даючи рослині ним скористатися. Деякі хвороби також заважають засвоєнню корисних речовин.

Як і всім живим істотам, рослинам необхідна енергія для росту. У якості основних живильних елементів вони використовують мінеральні речовини, які через коріння одержують із землі, під дією сонячних променів перетворюючи їх в органічні. Тому що обсяг горщика не великий, тому його мешканець дуже швидко використовує запас живильних речовин, який містився в субстраті. Без правильної і регулярної підгодівлі кімнатні рослини не розвиваються і погано цвітуть.

Регулярне оновлення повітря в кімнатах необхідне для гарного здоров'я їх мешканців – як людей, так і рослин. Провітрювання приміщення – ідеальний засіб регулювання температури в домі, найкращий засіб кондиціювання. Але провітрювати треба обережно, не влаштовуючи протягів, що є небезпечними для рослин.

У природі повітря в більшій чи меншій ступені насичене вологою. Саме завдяки високому вмісту вологи в повітрі рослини в тропіках розростаються до неймовірних розмірів. У домашніх умовах відтворити таку атмосферу досить важко. Більшість рослин, що вирощуються у кімнатах, страждає від сухості повітря. Виключення становлять кактуси і інші сукуленти. Низька вологість повітря збільшує випар води з рослин, може викликати пожовтіння країв листків, опадання бутонів і квітів, призвести до згубного для вазонів осушення.

У той час як ви відпочиваєте вдалині від домівки рослини, що залишилися вдома, переживають важкий період у житті. Деякі попередні приготування допоможуть їм безболісно перенести вашу відсутність.

Взимку можна зі спокійною душею залишити рослини на тиждень-інший – потрібно тільки подбати, щоб температура в кімнаті не опускалася нижче припустимої. У жодному разі не можна залишати рослини на підвіконні; поставте їх на стіл у середині кімнати і полийте, щоб ґрунт був вологим.

Рослини настільки різноманітні по зовнішньому вигляду, структурі, походженню, що неможливо запропонувати математично точні рецепти, що стосуються частоти та обсягу поливу.

2. Боротьба з шкідниками та хворобами квітів

Всі препарати для захисту рослин продаються в спеціалізованих магазинах або інтернет-магазинах. Тому засоби захисту рослин слід шукати саме там. Хімічна індустрія останнім часом перейшла на випуск менш небезпечних для здоров'я засобів. І прогрес у цьому напрямку триває. Останнім часом багато говориться про корисних комах. Мова йде в першу чергу про комах, що знищують шкідників, тобто що поїдають їх (сонечка або їх личинки поїдають тлю) або ж проколюють шкідників і вводять в них свої яйця. Личинки, які вилупилися пізніше з яєць поїдають шкідників зсередини. Коли мова йде про наших місцевих помічників (божих корівок, птахів), нам для їх розмноження не потрібно нічого робити спеціально. Проте більшість таких «помічників» є імпортованими з-за кордону комахами, звиклими до жаркого клімату. Корисним комахам необхідний клімат теплиць. Двох тижнів прохолодного дощового літа цілком достатньо, щоб ці комахи загинули. А крім того, завжди повинні бути і шкідники, оскільки корисні комахи харчуються ними і без них вони просто загинуть від голоду. Звідси випливає, що постійно повинна дотримуватися якась рівновага і не можна допускати повного винищення шкідників. Застосування подібних корисних комах до цих пір ще не практикувалося любителями рослин у діжках. Слід пам'ятати, що хороші підгодівлі і необхідний догляд сприяють тому, щоб на рослинах не з'являлися жодні шкідники. Основними шкідниками рослин є: листова попелиця, павутинний кліщ, щитівки, білі мушки.

Як і будь-яке інше жива істота, кожна рослина може захворіти. Навіть перебуваючи в будинку, де немає ніяких шкідників, Ви не завжди можете уберегти свої квіти від різних інфекційних збудників. Опишемо хвороби кімнатних рослин і методи боротьби з ними.

Усі хвороби рослин можна поділити на кілька груп. Все залежить від того, який саме збудник став причиною захворювання рослини. Це можуть бути різні шкідники, вірусні або грибкові захворювання. Боротьба зі шкідниками та захворюваннями може тривати дуже довго. І, на жаль, якщо хвороба знаходиться на пізній стадії, улюблену квітку не завжди вдається врятувати. Більш докладно опишемо різні хвороби кімнатних рослин, їх збудників та методи боротьби.

Дуже часто різні хвороби кімнатних рослин викликані нічим іншим, як шкідниками. Під поняттям «шкідники кімнатних рослин» завжди мають на увазі дуже маленьких жучків і кліщів, які селяться на квітах. Найнебезпечніший – це павутинний кліщ.

Павутинний кліщ

Павутинний кліщ – це дуже маленький павучок червоно-бурого або брудно-білого кольору, який селиться на нижній стороні листочка. Кліщ розвивається досить швидко: від 12 до 23 днів – все залежить від вологості і температури повітря в приміщенні. Дорослі особини огортають куточки листа прозорої павутинкою, під якою живуть. Павутинні кліщі всеядні – вони можуть харчуватися соком майже всіх кімнатних рослин, а особливо сильно ушкоджують кактуси, примулу, пальму, лимон, фікус, кімнатну троянду, гортензію, і аспідістру. Дорослі особини і личинки живляться соком рослин, який висмоктують через мікропрокол на листках. Маленькі жовті цятки – це місця, де кліщі проколюють листок рослини і п’ють сік. Пізніше повністю весь листочок стає жовтим і засихає.

Для боротьби з павутинним кліщем використовують різні препарати: нурелл-Д, маврик і Вертімек. Обробляти слід не тільки пошкоджене рослина, але також і всі квіти, що знаходяться в будинку.

Щитівка

Щитівка – ще один шкідник, який стає причиною різних хвороб кімнатних рослин. Ці маленькі жучки вражають майже всі кімнатні рослини. Говорячи про щитівки, слід врахувати, що є різні види цього шкідника. На різних рослинах можна побачити різноманітних за формою, кольором і величиною щитівок. Великі щитівки коричневого кольору селяться на папороті. На аспарагусі, наприклад, щитівки мають біле забарвлення.

Щитівки відкладають на рослині величезну кількість яєць. Але не варто забувати, що цей шкідник вибризкуються свої випорожнення на листя квітів, роблячи їх липкими. Таким чином на листках закупорюються дихальні продихи. Поразка щитівкою викликає і інші хвороби кімнатних рослин. Так, на липкою слизу часто селиться сажистий гриб, який забиває всі відкриті пори рослини.

Щитівка – це комаха, для виведення якої можна застосовувати ті ж методи боротьби, що і для павутинного кліща та попелиць. Для боротьби проти молодих рухливих комах і личинок можна застосовувати обприскування. А от старих комах слід зчищати з рослини жорсткої щіточкою. Протягом 3 тижнів кожні 5-6 днів обмивайте кімнатні рослини розчином Вертімек.

Лекція № 4

Тема. Домашні тварини та догляд за ними

План

1. Санітарні та гігієнічні вимоги щодо утримання домашніх тварин і догляд за ними

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про утримання домашніх тварин у населених пунктах України

Цей закон визначає організаційні і правові засади утримання домашніх тварин з метою забезпечення епізоотичного, санітарно-епідемічного та екологічного благополуччя населених пунктів України.

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому законі терміни вживаються в такому значенні:

1) адаптованість собаки в умовах населеного пункту - перевірка мінімально необхідного переліку навичок, виконання яких дозволяє визначити стан нервової системи собаки, його керованість, ступінь безпеки собаки по відношенню до її власника й оточення, а також наявність у самого власника навичок керування собакою - визначається шляхом тестування за встановленою програмою;

2) бездоглядні тварини - домашні собаки та коти, незалежно від породи та призначення (у тому числі собаки, що мають ошийник з особистим номерним знаком і намордник) які знаходяться без власника та не на прив'язі на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті та інших громадських місцях;

3) безпритульні тварини - домашні тварини, що залишилися без догляду людини або утворили напіввільні угруповання, здатні розмножуватися поза контролем людини;

4) вигул собак - тимчасове знаходження собак у присутності їхніх власників або осіб, що їх заміняють, на відкритому повітрі поза місцями постійного проживання цих собак з метою задоволення їх фізіологічних потреб й гармонічного розвитку;

5) відчуження тварини - передача права власності на тварину юридичним чи фізичним особам за процедурами та у спосіб, що не заборонено чинним законодавством;

6) власник собаки чи кота - юридична або фізична особа, яка досягла 16 (18) років і спроможна забезпечити умови утримання тварин відповідно до природних (фізіологічних) та видових потреб, та, яка здійснює догляд за твариною, що належить їй на праві власності або на інших підставах, що не суперечать законодавству України;

7) гуманне ставлення до тварин - дії, що відповідають вимогам захисту тварин від жорстокого поводження і передбачають доброзичливе ставлення до тварин, сприяння їх благу, покращення якості їх життя тощо;

8) домашні тварини - собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі;

9) екскременти - відходи життєдіяльності тварини;

10) жорстоке поводження з тваринами - дії, що протиречать нормам, встановленим нормативно-правовими актами, спрямованими на захист тварин від жорстокого поводження та спричиняють тваринами біль, каліцтво, травми, страждання, стрес, призводять до їх передчасної загибелі;

11) ідентифікаційні документи - документи встановленого зразка, що видаються на тварину (реєстраційне посвідчення, ветеринарний паспорт);

12) ідентифікаційний номер - індивідуальний номер, що присвоюється тварині та не змінюється протягом її життя;

13) ідентифікація тварин - процес ототожнення тварини шляхом присвоєння їй ідентифікаційного номера з використанням візуальних, електронних та змішаних засобів залежно від виду тварини з подальшим внесенням ідентифікаційного номера до загальної електронної бази;

14) карантинний майданчик - спеціально обладнані ізольовані приміщення, які відповідають передбаченим ветеринарно-санітарним нормам, призначені для тимчасового утримання домашніх тварин у разі їх вилову чи тимчасової ізоляції;

15) куточок живої природи - складова частина кабінету (відділу, лабораторії, класу) біології загальноосвітніх і позашкільних навчальних, наукових, санаторно-курортних і оздоровчих закладів, які створюються для проведення навчальних, практичних занять з метою здобуття поглиблених знань про живі організми, формування фактичних умінь та навичок, вивчення, спостереження та догляду за рослинами і тваринами, що мають відповідні дозволи санітарних, ветеринарних та інших служб;

16) майданчик для дресирування собак - це огороджена та обладнана відповідно до типового проекту територія, що призначена для дресирування собак;

17) місце або зона для вигулу тварин - територія, на якій власник має право вільного вигулу тварини;

18) поводир незрячого (тварина супроводу) - собака, яка використовується для полегшення пересування в умовах міста інвалідів І або ІІ групи, позбавлених зору або залишковий зір яких не дає можливості самостійно орієнтуватися в просторі та мають обмежені фізичні можливості і потребують допомоги спеціально підготовленої собаки для пересування і спілкування. При цьому тварина повинна пройти підготовку у спеціалізованих закладах з підготовки собак-поводирів та реабілітації інвалідів, по закінченні яких, тварина разом з комплектом необхідного спорядження та підтверджуючим документом установленого зразка (що має назву "Собака-поводир сліпого"), передається особі, позбавленій зору;

19) потенційно небезпечні породи собак - породи собак, які мають що володіють генетично детермінованими якостями агресії й сили.

До потенційно небезпечних порід собак відносяться: акіта-іну, американський бульдог, американський пітбультер'єр, американський стафордширський тер'єр, англійський мастиф, бельгійський мастиф, аргентинський дог, бельгійська вівчарка, бернський зенненхунд, бордоський дог, бразильська філа, бульмастиф, бультер'єр, доберман, кавказька вівчарка, кане корсо, мастіно неаполетано, московська сторожова, німецька вівчарка, німецький дог, перо преса канаріо, південноруська вівчарка, різеншнауцер, родезійський ріджбек, ротвейлер, середньоазіатська вівчарка, східноєвропейська вівчарка, тосаіну, чорний тер'єр, німецький боксер, фокстер'єр, шарпей, ягдтер'єр німецький, а також метиси зазначених порід з явними фенотипічними ознаками.

20) притулки для тварин - спеціально обладнані приміщення (території), що належать юридичній або фізичній особі та мають відповідні дозволи санітарних, ветеринарних та інших служб, призначені для утримання виловлених бездоглядних або безпритульних тварин, у т. ч. вилучених або конфіскованих;

21) пункт тимчасового утримання тварин (пункт перетримки) - спеціально обладнані приміщення (території) для тимчасового утримання вилучених або іншим способом відчужених тварин, а також знайдених або виловлених бездоглядних тварин;

22) реєстрація домашніх тварин - система обліку тварин, яку здійснює орган місцевого самоврядування, шляхом присвоєння тварині індивідуального номера та внесення відповідної інформації до загальної електронної бази домашніх тварин;

23) службові тварини - тварини, використовувані в пошукових, сторожових, патрульно-постових, захисно-вартових, пошуково-рятувальних і інших службових цілях;

24) собаки, що визнані небезпечними - собаки, які вже проявили неспровоковану агресію до людей і тварин, що підтверджено відповідним протоколом (актом), складеним з дотриманням вимог законодавства України;

25) спровокована агресія - агресивна поведінка тварини викликана навмисними діями;

26) стерилізація - позбавлення тварини хірургічним або біологічним шляхом здатності до відтворення потомства (репродуктивної здатності);

27) тимчасова ізоляція (карантинування) тварин - тимчасове перебування тварин у пунктах перетримки та притулках (міні притулках) для утримання тварин до вирішення питань, пов'язаних з їх подальшим утриманням;

28) шкода, заподіяна третій особі внаслідок агресивної або непередбачуваної дії тварини - шкода, яка призвела до погіршення фізичного або психічного стану здоров'я людини, ушкодження майна, якщо має місце причинний зв'язок між дією цієї тварини і заподіяною шкодою.

Стаття 2. Правове регулювання питань утримання домашніх тварин

Правове регулювання питань утримання домашніх тварин здійснюється відповідно доКонституції України, Законів України "Про захист тварин від жорстокого поводження","Про ветеринарну медицину", цього Закону та інших нормативно-правових актів у цій сфері.

Дата добавления: 2015-09-03