Читайте также:
|
|
Основу трофічної (харчової) структури біогеоценозу складають ланцюги живлення.Таким чином, структура біогеоценозу дає можливість визначити властивості того або іншого співтовариства, з'ясувати перспективу його стійкості в часі і просторі, а також передбачати можливі наслідки впливу на нього антропогенного чинника.
Продуце́нти — організми, які продукують органічні речовини із неорганічних сполук. Організми, які здатні до фото- абохемосинтезу.
Консуме́нти — це гетеротрофні організми, що одержують енергію за рахунок споживання готової органічної речовини. У одному трофічному ланцюзі можуть бути консументи 1-го порядку (рослиноїдні тварини) та консументи 2-го та 3-го порядків (хижаки). Наприклад, консументи 3-го порядку (крупні хижаки) поїдають консументів 2-го (дрібні хижаки), які поїдають, у свою чергу, консументів 1-го порядку.
Сапротро́фи, редуценти (сапрофіти) — організми, що отримують необхідні для життєдіяльності речовини, руйнуючи залишки мертвих рослин і тварин чи відмерлі частини рослин і тварин, абсорбуючи розчинні органічні сполуки.Вони включають багато грибів (решта паразитичні, мутуалістичні або коменсалістичні симбіонти), бактерій і найпростіших
Харчови́й, або трофі́чний ланцюжо́к — набір взаємовідношень між різними групами організмів, які визначають послідовність перетворення біомаси і енергії векосистемі. Так, наприклад, енергія сонця служить джерелом енергії для рослин, які служать їжею рослиноїдним, які, у свою чергу, служать їжею для хижаків.Харчовий ланцюжок є зв'язною лінійною структурою з ланок, кожна з яких пов'язана з сусідніми ланками відносинами «їжа — споживач». Як ланки ланцюга виступають групи організмів, наприклад, конкретні біологічні види. Зв'язок між двома ланками встановлюється, якщо одна група організмів виступає в ролі їжі для іншої групи. Перша ланка ланцюга не має попередника, тобто організми з цієї групи як їжа не використовує інші організми, будучи продуцентами. Найчастіше на цьому місці знаходятьсяфотосинтетичні і сапротрофні бактерії, рослини, водорості і гриби. Організми останньої ланки в ланцюзі не виступають в ролі їжі для інших організмів.
Харчова мережа (трофічна мережа) — харчові відносини груп організмів в угрупованні, де всі живі істоти є об'єктами живлення інших.Переважно кожен організм може живитися не одним, а кількома видами, і сам споживається в їжу декількома іншими видами. Внаслідок того, що різні трофічні ланцюги часто переплітаються один з одним, формується трофічна мережа. Щоб побудувати трофічні мережі використовують аналіз вмісту шлунків.Існування трофічної мережі забезпечує стійкість екосистеми: якщо змінюється чисельність популяцій певних видів, легко замінюються кормові об'єкти і сумарна продуктивність екосистеми залишається сталою.
Екологі́чна пірамі́да (або трофічна піраміда, харчова піраміда) — графічне подання зміни кількості біомасиабо біопродуктивності на кожному трофічному рівні екосистеми. Піраміда біомаси показує кількість біомаси на кожному з трофічних рівнів, в той час як піраміда біопродуктивності показує кількість надлишкової біомаси, що продукується організмами на кожному з рівнів.Екологічні піраміди починаються продуцентами на нижньому рівні і продовжуються вгору через один або кілька рівнів консументів.
Розрізняють три типи екологічних пірамід:
− піраміда чисел − відображає чисельність окремих організмів на кожному рівні;
− піраміда біомаси − кількість органічної речовини, синтезованої на кожному з рівнів;
− піраміда енергії − величина потоку енергії.
Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 634 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Поняття біогеоценозу. Співвідношення понять «біогеоценоз» та «екосистема». Структура біогеоценозу. Межі біогеоценозу. | | | Динаміка біоценозів. Сукцесії: первинні та вторинні. Мікро-, макро- та мегасукцесії. Концепція клімаксу. |