Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Антропогенне виснаження ґрунтів. Спустелювання, географічне поширення процесу спустелювання.

Читайте также:
  1. Поняття про закономірності процесу навчання.
  2. Посилення королівської влади у Франції у XII ст. і причини цього процесу. Філіп ІІ.
  3. Поширення однорідних плоских хвиль в діелектричних та провідних середовищах
  4. Природне та антропогенне забруднення водних об’єктів. Світові проблеми прісної води.

1. Основними видами антропогенного впливу на грунти є ерозія (вітрова і водна); забруднення; вторинне засолення і заболочування; спустелення; відчуження земель для промислового й комунального будівництва; виснаження земель.

Виснаження земель - один з масштабних факторів, що приносять велику шкоду земельним ресурсам. Причини виснаження земель різні:відчуження поживних речовин з урожаєм при подальшому їх неповному поверненні,; втрати гумусу; погіршення водного режиму та інших (фізико-хімічних) властивостей грунтів. В кінцевому рахунку, результатом виснаження грунтів є втрата ними родючості та опустелювання. Найбільш екологічним методом повернення поживних речовин у грунт, вилучаються з урожаєм, є внесення органічних добрив (гною, компостів і т.п.), травосіяння, особливо з наступною запашкой трав, надання відпочинку грунтам через парування та інші методи.

Опустелювання - це процес незворотньої зміни грунту і рослинності і зниження біологічної продуктивності, який в екстремальних випадках може призвести до повного руйнування біосферного потенціалу і перетворення території в пустелю. Причини та основні фактори опустелювання різні. Як правило, до опустелювання призводить поєднання декількох чинників, спільна дія яких різко погіршує екологічну ситуацію.

На території, підданої опустелювання, погіршуються фізичні властивості грунтів, гине рослинність, заселяються грунтові води, різко падає біологічна продуктивність, а отже, підривається і здатність екосистем відновлюватися. Процес цей отримав настільки широке поширення, що з'явився предметом міжнародної програми "Опустелювання".

Причина катастрофічного опустелювання обумовлена поєднанням двох факторів:

· посиленням впливу людини на природні екосистеми з метою забезпечення продовольством швидко зростаючого населення;

· изменившимися метеорологічними умовами (тривалими засухами).

Інтенсивний випас худоби призводить до надмірного навантаження на пасовища і знищенню і без того розрідженої рослинності з низькою природною продуктивністю. Опустелювання сприяє також масове випалювання минулорічної сухої трави, особливо після періоду дощів, інтенсивна оранка, зниження рівня грунтових вод та ін Вибита рослинність і сильно розпушений грунту створюють умови для інтенсивного видування (дефляції) поверхневого шару землі. Зміна природних комплексів і їх деградація особливо помітні в період посух.

Сьогодні на площі територій, що схильні до утворення пустель, проживає близько 850 мільйонів осіб. Пустелі швидко розвиваються (до 5 — 7 млн га на рік) у тропічних районах Африки, Азії і Південної Америки, а також в субтропіках Мексики. Найбільшими темпами запустелення характеризується найбільша пустеля світу Сахара.

2. Атмосфера, її будова і склад. Фактори порушення якості атмосфери: види і джерела впливу на атмосферу, трансформація забруднювальних речовин в атмосфері. Атмосфера — повітряна оболонка Землі, що обертається разом з нею під дією сили тяжіння. Це верхня і найменш щільна з усіх оболонок земної кулі. До неї входять десять газів. Домінують два з них: азот (78%) і кисень (3%). Частка всіх інших газів разом не сягає й одного процента у сухому повітрі(аргон,вуглекислий газ, неон, гелій, метан, криптон, водень,ксенон). Крім основних газів, у повітрі є різні домішки: водяна пара, вулканічні гази, сажа, пил та інші речовини. їх кількість збільшується після виверження вулканів, лісових пожеж, пилових бур, внаслідок шкідливих викидів з димарів заводів і фабрик, теплових електростанцій, автомобілів.



Атмосфера має шарувату будову. Кожний шар вирізняється за щільністю повітря, вмістом водяної пари, температурою тощо. Отже, виділяють тропосферу, стратосферу, мезосферу, термосферу і екзосферу. Ці сфери розділені шарами, які називаються паузами: тропо-, страто-, мезо- і термопаузи.

Загрузка...

Атмосферне повітря забруднюється різними газами, дрібними часточка­ми і рідкими речовинами, які негативно впливають на живі істоти, по­гіршуючи умови їх існування. Джерела забруднення атмосфери поділяють за різними ознаками:

1) за походженням: природні (пилові бурі, лісові і степові пожежі, виверження вулканів, пилок рослин) і антропогенні (промисловість, транспорт);

2) за локалізацію: точкові – локалізовані в одному місці (димові труби), лінійні – мають значну протяжність (аераційні ліхтарі), площинні – великі за площею (місця складання відходів);

3) за організованістю: організовані – мають спеціальні газовідводи (димові труби) і неорганізовані (викиди речовин в результаті порушення герметичності обладнання).

Найбільш поширеними забруднюючими речовинами атмосферного повітря є оксид вуглецю СО, двооксид вуглецю СО2, двооксид сірки SО2, сірководень Н2S, оксиди азоту, вуглеводні, пил.

Одним із процесів трансформації домішок в атмосфері є фотохімічне окислення (смог). Смог (англ. "smoke" - дим; "fog' - туман) - атмосферне явище, яке настає при певних метеорологічних умовах i високому забрудненні атмосфери. Смог негативно впливає на стан атмосфери – зменшує її прозорість; також, він впливає на здоров’я людей – зумовлює подразнення органів чуттів; діє як окисник – підсилює корозію металів.

Заходи для захисту повітря, які здійснюють в межах міста можна поділити на такі групи: створення санітарно-захисних зон; архітектурно-планувальні заходи; інженерно-організаційні заходи; технологічні заходи; контроль якості атмосферного повітря.


Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 591 | Нарушение авторских прав


 

 

Читайте в этой же книге: Природокористування, його типи. Екологічна складова природокористування. | Основні закони, правила та принципи оптимального природокористування. | Білет 9 | Сучасний стан та проблеми використання природних ресурсів (енергетичних, газово-атмосферних, водних, грунтово-геологічних, біологічних, комплексної ресурсної групи). | Екологічні проблеми водних екосистем України (Азовське та Чорне море; великі та малі річки; озера, тощо). | Екологічні проблеми, пов’язані з коливанням рівня Світового океану. Екологічні наслідки нераціонального зрошення та осушення територій. | Природне та антропогенне забруднення водних об’єктів. Світові проблеми прісної води. | Причини та наслідки змін клімату на Землі. Гіпотеза антропогенного впливу на зміни клімату. Поняття про парниковий ефект. | Гідросфера. Структура та екологічні функції гідросфери. Антропогенна діяльність як домінуючий фактор трансформації гідросфери. | Критерії санітарно-гігієнічної оцінки якості атмосферного повітря, основні негативні наслідки забруднення атмосфери; основні напрями охорони атмосфери. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Генезис та еволюція озонового шару, значення озонового шару для розвитку живих організмів. Озонові аномалії і можливі наслідки руйнування озонового шару.| ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №16

mybiblioteka.su - 2015-2022 год. (0.135 сек.)