Послідовність виконання роботи

При розробці родовищ корисних копалин частина балансових запасів неминуче втрачається: залишається в надрах, змішується з пустими породами, потрапляє у відвали.

Поряд з цим у видобуту корисну копалину потрапляють пусті породи і некондиційні руди, що знижує якість видобутої сировини. Ефективність роботи гірничого підприємства значною мірою залежить від того, наскільки повно й якісно проводиться видобування корисної копалини, тому одним з найважливіших завдань маркшейдерської служби є систематичний контроль і облік показників використання балансових запасів.

Показниками, що контролюють кількісну сторону процесу добування запасів, є величина втрат корисної копалини і кількість засмічуючих порід, що потрапили у видобуту корисну копалину. Вони характеризуються відповідно коефіцієнтами втрат і засміченості.

Втратами руди називається частина балансових запасів, що потрапили у розробку в межах затвердженого контура гірничих робіт підприємства, не видобуті із надр або ті, що не потрапили на подальшу переробку протягом періоду функціонування підприємства.

Під засміченістю руди розуміють домішування до неї в процесі видобування пустих порід і некондиційних руд, не включених у контури підрахунку балансових запасів.

Втрата частини руди і домішування до видобутої руд, засмічуючих порід призводить до зміни (найчастіше зниження) вмісту корисного компонента у видобутку руд порівняно з його вмістом у масиві. Отже, якісна сторона процесу добування корисної копалини характеризується зменшенням вмісту корисного компонента у видобутій корисній копалині. Таке зниження вмісту корисного компонента (металу) у видобутій руді порівняно з його вмістом у погашених балансових запасах внаслідок домішування (засмічення) до видобутих руд пустих порід або некондиційних руд, а також внаслідок втрат багатшої частини руди, називається збідненням руди, або втратою якості.

Втрати і засміченість руди характеризуються відносними величинами, що виражаються в процентах і називаються відповідно коефіцієнтами втрат (Д %) і засміченості (В %). Вони визначаються за формулами:

(1)

(2)

де Д — кількість втраченої руди, т; Б — кількість погашених балансових запасів, т; В — кількість засмічуючих порід, що потрапили у видобуту руду, т; Д — кількість видобутої корисної копалини, т.

Збіднення руди характеризується коефіцієнтом збіднення (втрати якості) Р%, який визначається за формулою

(3)

де с, а — вміст корисного компонента відповідно в погашених балансових запасах і у видобутій руді, %.

Поряд з втратами руди враховують також втрати металу, що характеризуються кількістю корисного компонента, який містився у втраченій руді.

Коефіцієнт втрат металу визначається за формулою

(4)

де с_п — вміст коришого компонента у втраченій руді, %.

Як випливає з формули (4), при с_п = с коефіцієнти втрат руди і втрат металу дорівнюють один одному.

Виділяють проектні, нормативні і планові втрати, засміченість і збіднення.

Проектні втрати — частина балансових запасів у межах розроблюваного шахтного або кар’єрного поля, не передбачених для видобутку технічним проектом розробки родовища.

Проектна засміченість — частина пустих порід і некондиційних руд, які потраплять у видобуту руду згідно з проектом розробки рудних покладів.

Нормативні втрати і засміченість — це обчислені на основі техніко-економічної оцінки оптимальні величини втрат і засміченості для різних систем розробки (виїмкових дільниць) родовищ з урахуванням конкретних гірничо-геологічних умов.

Планові втрати і засміченість — величини втрат і засміченості, що встановлюються при складанні планів розвитку гірничих робіт. Обчислюються відповідно до геологічних і гірничотехнічних умов розробки родовища і нормативних значень показників для різних систем розробки.

Проектне, нормативне і планове збіднення залежать від відповідних величин втрат і засміченості і можуть бути обчислені за формулою

(5)

в яку підставляють вихідні дані для відповідних категорій втрат і забрудненості (і — категорія показників, що враховуються: проектні, нормативні, планові; b — вміст корисного компонента у засмічуючих породах).

Поряд з визначенням коефіцієнтів втрат, засміченості і збіднення руди для характеристики повноти та якості виймання балансових запасів іноді додатково враховують пов’язані з ними коефіцієнти:

виймання руди

(6)

добув ання корисного компонента (металу)

(7)

зміни якості

(8)

Ефективна боротьба за зменшення кількісних і якісних втрат корисної копалини неможлива без встановлення основних причин і джерел їх виникнення. Для організації однакового обліку втрат руди, її засміченості і здійснення контролю за повнотою й якістю добування запасів проводиться класифікація втрат і засмічення руди. Ця класифікація єдина для всіх гірничо-видобувних підприємств країни. Вона регламентується спеціальними інструкціями. В основу класифікації покладено принцип місця виникнення втрат і засмічування. Згідно з цим принципом усі втрати поділяються на два класи: загальнорудникові (загальношахтні, загальнокар’єрні) та експлуатаційні.

Загальнорудникові втрати включають запаси руди у затверджених охоронних і бар’єрних ціликах, виймання яких не передбачено проектом і які залишаються в надрах після погашення гірничих робіт і безповоротно втрачаються.

Загальнорудникові втрати обчислюють в одиницях маси та в процентах від загальних балансових запасів рудника (шахти, кар’єру).

До експлуатаційних належать втрати, що виникають безпосередньо в процесі видобування корисної копалини. Вони обчислюються в одиницях маси та в процентах від погашених балансових запасів. Експлуатаційні втрати по­діляють на дві групи: втрати в масиві і втрати корисної копалини у відбитому вигляді.

До втрат у масиві належить частина балансових запасів, залишених:

в недопрацьованих частинах блокових, міжкамерних, міжповерхових, міжпанельних ціликів; у ціликах всередині виїмкової дільниці і біля тектонічних порушень;

на межі рудних тіл з пустими породами і некондиційними рудами;

у розроблених, порушених гірс ьким тиском або зсувом ділянках покладу.

До втрат руди у відбитому вигляді належать втрати: у підготовчих і очисних виробках; у місцях закладки камер і зачищення уступів; у місцях обвалень, завалів, зсувів у пожежних і затоплених ділянках; у місцях навантажування і розвантажування, складування,сортування або під час транспортування на шляхах гірничого підприємства.

Засмічування руди відбувається тільки в період експлуатації родовищ, коли видобута руда змішується з пустими породами і некондиційними рудами. За місцем виникнення засмічення класифікується так само як і втрати руди у відбитому вигляді. Засмічення руди обчислюється в одиницях маси та в процентах від видобутої корисної копалини.

Збіднення корисної копалини є наслідком двох причин: засмічення руди при видобутку і втрати її багатшої частини. Збіднення виражається абсолютною величиною різниці між вмістом корисного компонента в погашених балансових запасах і в видобутій руді (втрати якості) або в процентах від вихідного вмісту корисного компонента в погашених балансових запасах.

Висновок: ознайомився з визначенням нормативних значень коефіцієнтів втрат корисної копалини балансового запасу і коефіцієнту засмічення видобутої рудної сировини при поточному і перспективному плануванні.

Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ: «Криворізький національний університет»

Кафедра маркшейдерії

Лабораторна робота №

«Визначення і аналіз базових значень коефіцієнтів втрат корисної копалини і засмічення рудної сировини при відпрацюванні балансових запасів залізорудного родовища, відводу, рудного тіла або його ділянки»

Виконав: ст. гр. ГГ-10-1 Перевірив: доцент, к.т.н.

Сабко П.В. Шолох М.В.

2014р.

Тема: Визначення і аналіз базових значень коефіцієнтів втрат корисної копалини і засмічення рудної сировини при відпрацюванні балансових запасів залізорудного родовища, відводу, рудного тіла або його ділянки.

Мета: ознайомитися з визначенням і аналізом базових значень коефіцієнтів втрат корисної копалини і засмічення рудної сировини при відпрацюванні балансових запасів залізорудного родовища, відводу, рудного тіла або його ділянки.

Завдання: розглянути визначення і аналіз базових значень коефіцієнтів втрат корисної копалини і засмічення рудної сировини при відпрацюванні балансових запасів залізорудного родовища, відводу, рудного тіла або його ділянки.

Дата добавления: 2015-08-10