Послідовність виконання роботи. Облік показників добування корисної копалини при видобуванні проводиться з метою:

Облік показників добування корисної копалини при видобуванні проводиться з метою: контролю повноти й якості відпрацювання запасів руди, контролю за дотриманням проектних і нормативних показників втрат, засміченості і збіднення; виявлення місць і причин утворення понаднормативних величин цих показників; розробки міроприємств для підвищення ефективності використання балансових запасів.

Такий облік виконується на основі маркшейдерської і геологічної первинної, обчислювальної та графічної документації і проводиться диференційовано за окремими виїмковими одиницями (панелями, блоками, поверхами, уступами тощо).

У деяких випадках, коли за гірничо-геологічними або технічними умовами розробки вірогідне визначення втрат, засміченості і збіднення за окремими і виїмковими одиницями неможливе або утруднене допускається визначення цих показників за групами виїмкових одиниць, покладом або по шахті (кар’єру) в цілому. Визначення втрат і засміченості слід проводити окремо за їх видами відповідно до класифікації.

У практиці відпрацювання рудних родовищ дістали поширення два основні методи обліку показників використання надр: прямий і непрямий. Іноді ці методи використовують разом (комбінований метод обліку).

За прямим методом обліку кількості втраченої руди (П) та засмічуючих порід (В), що потрапили у видобуту руду, визначають за результатами безпосередніх замірів у натурі. Так можна визначити втрачені запаси руди в невідбитому вигляді (різних ціликах, у днищі, стелині блоку, за межами проектного контуру відпрацювання тощо) або у відбитому вигляді (в очисному просторі погашеної ділянки покладу, в приконтактній зоні на кар’єрі тощо).

Якщо за умовами технології проведення гірничих робіт безпосередньо визначити кількість втраченої руди і засмічуючих порід неможливо (наприклад, при системах розробки з обвалюванням, при великій переміжності руд і порід у кар’єрі тощо), застосовують непрямий метод обліку, що базується на використанні рівня балансу руди — металу при видобуванні:

(1)

(2)

Розв’язуючи систему рівнянь (1) відносно П і В і підставляючи одержані

(3)

(4)

Коефіцієнт збіднення Р % при непрямому методі обліку визначається так само як і при прямому методі/

У тих випадках, коли вміст корисного компонента в руді, що втрачається, дорівнює середньому вмісту його в погашених балансових запасах, тобто, с_п = с, формули(3) та (4) набувають вигляду:

(5)

(6)

Якщо при цьому засмічуючі породи не містять корисного компонента,тобто b =0, то

(7)

(8)

Слід зазначити, що формула (8) для визначення коефіцієнта засміченості у випадку, коли с_п = с і b = 0 за формою співпадає з формулою, що визначає коефіцієнт збіднення. Таке співпадіння іноді призводить до сплутування цих двох різних понять.

Слід чітко уявляти, що засміченість характеризує процес видобутку з кількісної сторони (визначає частку засмічуючих порід у видобутій рудній масі), а збіднення— з якісної (визначає відносне зменшення вмісту корисного компонента у видобутій рудній масі, що відбувається за рахунок втрати багатшої частини бала нсових запасів).

Вибір методу визначення показників використання надр на родовищі проводиться з таким розрахунком, щоб він відповідав двом основним вимогам — надійності та оперативності. Під надійністю розуміють ймовірність того, що різниця між визначеними та дійсними величинами показників не перевищує допустимої похибки обчислення. Оперативність — це своєчасне встановлення місць, розмірів, причин утворення втрат і засмічування та відображення їх у відповідних документах. Облік показників виймання корисної копалини ведеться в спеціальній книзі (рис. 1), форма якої наводиться в галузевих інструкціях. Звіт про втрати корисних копалин складається з двох розділів: втрати за звітний період та втрати по виїмкових одиницях, повне відпрацювання яких закінчено в звітному році. Усі показники граф 1—12 розділу І та 1—14 розділу II заповнюються двома рядками: відповідно план, факт і норматив, факт. Облік показників ведеться за сухою масою або за природною вологістю залежно від того, як це прийнято при обліку запасів. Коефіцієнти втрат, засміченості і збіднення вказуються у процентах з заокругленням до десятих часток, коефіцієнти видобування з надр та зміни якості вказуються в частках одиниці з заокругленням до третього знака після коми.

При розробці залізорудних родовищ книга обліку показників видобування корисної копалини ведеться на основі паспорта блоку, який складається на кожний експлуатаційний блок і в якому відображуються дані про рух запасів, відобуток, втрати і засміченість руди, одержані в процесі підготовки і відпрацювання даного блоку.

Висновок: ознайомився з визначенням і методами розрахунків основних показників технічної ефективності раціонального видобування з надр корисної копалини.

Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ: «Криворізький національний університет»

Кафедра маркшейдерії

Лабораторна робота №

«Визначення нормативних значень коефіцієнтів втрат корисної копалини балансового запасу і коефіцієнту засмічення видобутої рудної сировини при поточному і перспективному плануванні»

Виконав: ст. гр. ГГ-10-1 Перевірив: доцент, к.т.н.

Сабко П.В. Шолох М.В.

2014р

Тема: Визначення нормативних значень коефіцієнтів втрат корисної копалини балансового запасу і коефіцієнту засмічення видобутої рудної сировини при поточному і перспективному плануванні.

Мета: ознайомитися з визначенням нормативних значень коефіцієнтів втрат корисної копалини балансового запасу і коефіцієнту засмічення видобутої рудної сировини при поточному і перспективному плануванні.

Завдання: розглянути визначення нормативних значень коефіцієнтів втрат корисної копалини балансового запасу і коефіцієнту засмічення видобутої рудної сировини при поточному і перспективному плануванні.

Дата добавления: 2015-08-10