Завдання студентам

Читайте также:

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ

Зміст освіти

План

1. Поняття про зміст освіти: основні компоненти та теорії формування змісту освіти

2. Види освіти, їх взаємозв’язок.

3. Стандарти освіти.

4. Навчальні плани і програми загальноосвітньої школи.

5. Підручники і посібники.

1. Поняття про зміст освіти: основні компоненти та теорії формування змісту освіти

Зміст загальної середньої освіти – це частина культури, соціального досвіду суспільства, яка використовується в навчальному процесі для вирішення завдань навчання, виховання і розвитку особистості.

Зміст освіти складається з чотирьох компонентів (за М.М.Скаткіним та І.Я.Лернером):

1) досвід пізнавальної діяльності, зафіксований у формі знань;

2) досвід виконання відомих способів діяльності - у формі умінь діяти за зразком;

3) досвід творчої діяльності - у формі умінь приймати нестандартні рішення в нових ситуаціях;

4) досвід ставлень до навколишньої дійсності у формі ціннісних орієнтацій.

Теорії формування змісту освіти

Теорія формальної освіти. Висунута в працях Дж. Локка, Ж.-Ж. Руссо, Й.-Г. Песталоцці, Й.-Ф. Гербарта, І. Канта та ін. Згідно з нею основним завданням освіти є розвиток розумових сил, логічного мислення, уяви, пам'яті, інтелекту учнів.

Теорія матеріальної освіти. Засновником є англійський філософ Герберт Спенсер (1820—1903). Зумовлена швидким розвитком техніки, промисловості, транспорту, зв'язку. Прихильники її основним завданням вважали здобуття прикладних знань, зосередження на вивченні предметів природничо-математичного циклу, в процесі засвоєння яких має відбуватися розвиток мислення, розумових здібностей.

Педоцентрична теорія. Сформулював американський філософ, педагог Джон Дьюї (1859—1952). Згідно з нею зміст освіти визначається інтересами та здібностями дітей, а не соціально-економічними умовами й потребами суспільства.

Є й такі теорії формування змісту освіти:

1) теорія структуралізму (К. Сосніцький). Основна її мета полягає в ретельному аналізі знань, що становлять зміст навчального предмета, а також зв'язків, що існують між ними. Передбачає відмову від принципів систематичності та послідовності в старших класах.

2) проблемно-комплексна теорія (Б. Суходольський). Передбачає вивчення шкільних предметів комплексно на основі виокремлення важливих пізнавальних проблем, що потребують використання знань з різних галузей. Ця теорія в багатьох аспектах подібна до відомого в історії педагогіки "методу проектів".

3) теорія єдності матеріальної і формальної освіти (К. Ушинський, В. Блонський), що обґрунтовує гармонійне їх співвідношення. Якщо знання фактів впливає на формування мислення, то його розвиток зумовлює можливість оволодіння учнем змістом навчального матеріалу;

4) теорія культурологічної спрямованості освіти (М. Скаткін, В. Краєвський, І. Лернер), що передбачає включення в систему знань досвіду творчої діяльності та досвіду емоційно-ціннісного ставлення до світу, до власної діяльності;

5) теорія екземпляризму (Г. Шейєрл), основна мета якої полягає в тому, щоб ознайомити учнів із репрезентативними частинами навчального матеріалу, привчити їх пізнавати ціле шляхом аналізу будь-якого типового для цієї цілісності факту чи явища;

6) теорія змістового узагальнення Давидова - Ельконіна, яка передбачає провідну роль теоретичних знань, дедуктивний шлях побудови та організування навчальної діяльності учня;

7) теорія поетапного формування розумових дій (П. Гальперін, Н. Тализіна), згідно з якою розумовий розвиток, засвоєння знань, умінь і навичок здійснюються завдяки інтеріоризації, тобто поетапному переходу зовнішньої діяльності у внутрішній розумовий план.

Вимоги до формування змісту шкільної освіти:

1. Відповідність змісту освіти вимогам розвитку суспільства, науки, культури і особистості.

2. Гуманістична спрямованість змісту освіти.

3. Науковість змісту освіти

4. Полікультурність

5. Світський характер освіти

6. Інтегративність

7. Послідовність

8. Доступність навчального матеріалу

9. Спрямованість на самостійне отримання, аналіз та застосування навчальної інформації.

10. Відповідність віковим можливостям і рівню підготовки учнів

11. Дотримування міжнародних стандартів змісту освіти

12. Найголовнішою ознакою часу у шкільній освіті є те, що загальноосвітня школа стає національною, тобто школою держави Україна, тому особливо відповідальним завданням є визначення національного компоненту навчання й виховання.

2. Види освіти

За змістом виділяють загальну, професійну, політехнічну освіту.

Загальна освіта – це процес і результат оволодіння учнями основами наук, необхідними для формування в них наукового світогляду і позитивних моральних якостей особистості, для підготовки до участі в суспільній і трудовій діяльності.

Професійна освіта - сукупність знань, практичних умінь і навичок, необхідних для виконання роботи в певній галузі трудової діяльності. Професійна освіта дає людині необхідний для певного роду діяльності (професії) обсяг знань, умінь і навичок.

Політехнічна освіта -сукупність знань про головні галузі й наукові принципи виробництва, оволодіння загально технічними вміннями, необхідними для участі в продуктивній праці.

Політехнічний характер змісту освіти означає:

· ознайомлення з основними властивостями сировини, яку використовують на виробництві;

· вивчення принципів побудови і роботи основних засобів виробництва;

· ознайомлення із способами організації виробництва;

· формування конструкторських і раціоналізаторських умінь і навичок.

3. Стандарти освіти.

Однією з сучасних тенденцій розвитку змісту освіти є його стандартизація (англ. standart - зразок, еталон, модель, які беруть за вихідні для зіставлення з ними інших подібних об'єктів).

Державний стандарт загальної середньої освіти — зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової та повної загальної середньої освіти, а також гарантії держави щодо її здобуття.

Новий Державний стандарт складається із:

1) загальної характеристики складових змісту освіти;

2) Базового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів II—III ступеня згідно з додатком;

3) державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

4. Навчальні плани і програми загальної середньої освіти

Зміст освіти для всіх типів навчальних закладів відображений у навчальних планах, програмах, підручниках і навчальних посібниках.

Зміст загальної середньої освіти поділяється на два компоненти: державний і шкільний.

Державний компонент визначає обов'язкові для вивчення в усіх загальноосвітніх навчальних закладах навчальні предмети, що має забезпечити досягнення кожним випускником середньої школи мінімального обов'язкового освітнього рівня незалежно від типу навчального закладу чи його регіональної належності.

Він складається з освітніх галузей. Ці обов'язкові для вивчення предмети складають базу загальної середньої освіти, є її державним стандартом.

Шкільний компонент слугує завданням розширення і поглиблення змісту загальноосвітньої підготовки школярів, забезпечення їхнього індивідуального розвитку, пізнавальних інтересів і нахилів.

У практиці загальної середньої освіти використовується декілька типів навчальних планів: базовий, типовий і власне навчальний план школи.

Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів - це головний державний нормативний документ, який є складовою частиною державного стандарту загальної середньої освіти. Він дає цілісне уявлення про структуру змісту загальної середньої освіти через інваріативну і варіативну складові; окреслює освітні галузі та розподіл годин між ними за роками навчання; визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів для кожного класу; встановлює кількість навчальних годин, фінансованих з бюджету. Базовий навчальний план основної і старшої школи охоплює дві складові: інваріантну та варіативну.

Базовий навчальний план слугує основою для розробки Міністерством освіти і науки України типових навчальних планів для різних типів загальноосвітніх навчальних закладів. У типових навчальних планах визначається перелік навчальних предметів і курсів, відповідно до змісту освітніх галузей, кількість годин, відведених на їх вивчення у кожному класі. Типові навчальні плани можуть відображати різні варіанти структурування, інтеграції та розподілу навчального змісту за роками навчання в межах годин, визначених Базовим навчальним планом.

Навчальний план загальноосвітньої середньої школи - це нормативний документ, який визначає структуру навчального року; перелік та розподіл обов'язкових предметів за ступенями навчання; тижневу і річну кількість годин, відведених на кожний навчальний предмет. Він враховує додаткові години на індивідуальні й групові заняття, курси за вибором, факультативи тощо. У більшості навчальні плани розробляються і затверджуються центральними органами освіти. В Україні — Міністерством освіти і науки України.

Навчальна програма – це нормативний документ, в якому окреслюється коло основних знань, умінь і навичок, що підлягають засвоєнню з кожного окремо взятого навчального предмету.

Вона складається з таких розділів:

1) пояснювальна записка, де викладено цілі навчання з даного предмета, ознаки процесу (організація навчання кожного класу);

2) зміст навчального матеріалу, поділений на розділи і теми із зазначеною кількістю годин на кожну;

3) обсяг знань, умінь і навичок з даного предмета для учнів кожного класу;

4) перелік наочних посібників і літератури для учнів, методичної літератури для вчителів;

5) критерії оцінювання знань, умінь і навичок з кожного виду роботи.

Залежно від змін у соціальному житті, науково-методичного прогресу і нових методичних знахідок навчальні програми модернізуються.

Система викладу змісту навчального матеріалу у навчальній програмі з предмета може бути:

а) лінійною - безперервна послідовність матеріалу від простого до складного відповідно до принципів послідовності, систематичності і доступності;

б) спіральною - неперервне розширення і поглиблення знань з певної проблеми;

в) концентричною - повторне вивчення певних розділів, тем для глибшого проникнення в сутність явищ і процесів;

г) змішаною - комбінація різних систем викладу змісту навчального матеріалу.

5. Підручники і посібники

Підручник – книга, що містить основи наукових знань з певної навчальної дисципліни у відповідності з цілями навчання, встановленими програмою і вимогами дидактики.

Вимоги до підручників: науковість, доступність, точність, ясність і яскравість викладення, практична спрямованість, міжпредметні зв’язки. Підручник повинен бути одночасно стабільним і мобільним (введення нових елементів знань без порушення основи).

Сучасний підручник виконує такі основні функції:

1. Освітню – функція підручника, що полягає в забезпечені процесу засвоєння учнями певного обсягу систематизованих знань стосовно до сучасного рівня розвитку конкретної науки, формуванні в учнів пізнавальних умінь та навичок.

2. Розвивальну – функція підручника, яка сприяє розвитку учня, формує його перцептивні, мнемонічні, розумові, мовні та інші здібності.

3. Виховну – функція підручника, яка полягає в його здатності впливати на світогляд учня, його моральні, естетичні почуття, ставлення до праці, навчання, формувати й удосконалювати певні риси особистості школяра.

4. Управлінську – функція підручника, яка полягає в програмуванні певного типу навчання, його методів, форм і засобів, способів застосування знань у різних ситуаціях.

5. Дослідницьку – функція підручника, яка полягає в спонуканні учня до самостійного розв’язування проблеми.

Принципи формування змісту навчального матеріалу підручника:

1. Логічний – принцип формування змісту навчального матеріалу підручника, який передбачає його розміщення у відповідності до сучасної логічної структури відповідної науки.

2. Психологічний – принцип формування змісту навчального матеріалу підручника, який передбачає виклад матеріалу з урахуванням пізнавальних можливостей учнів.

3. Генетичний – принцип формування змісту навчального матеріалу підручника, що передбачає його розміщення у такий послідовності, в якій він формувався історично.

Структура підручника містить тексти та позатекстові компоненти.

Тексти підручника поділяють на основний, додатковий і пояснювальний. За характером відображення дійсності і дидактичною метою тексти в підручнику поділяють на теоретичні й емпіричні.

Тексти теоретичного характеру містять: теорії, закономірності, методологічні знання. Тексти емпіричного характеру: факти, явища, події, вправи, правила.

За провідним методом викладу матеріалу тексти підручника поділяють на:

· Репродуктивні – високоінформативні, структуровані, зрозумілі учням тексти ідручника, які відповідають завданням пояснювально-ілюстративного навчання.

· Проблемні – тексти підручника (форма монологу), в яких визначено суперечності, розв’язується проблема, аргументується логіка руху думки.

· Програмовані – зміст “подається” частинами, а засвоєння кожного «кроку» інформації перевіряється контрольними запитаннями.

· Комплексні – тексти підручника, які містять певні дози інформації, необхідної учням для розуміння проблеми, а сама проблема визначається логікою проблемного навчання.

Позатекстові компоненти підручника:

· Апарат організації засвоєння – запитання і завдання, інструктивні матеріали (пам’ятки, зразки розв’язків задач, прикладів), таблиці, надписи-пояснення до ілюстрованого матеріалу.

· Ілюстративний матеріал.

· Аппарат орієнтування – вступ, зміст, бібліографію.

Всі запитання і завдання підручників за ступенем пізнавальної самостійності учнів можна поділити на репродуктивні і продуктивні.

· Питання і завдання, які вимагають від учнів відтворення знань без істотних змін – репродуктивні.

· Питання і завдання, які передбачають трансформацію знань, істотні зміни в структурі засвоєння знань або пошук нових знань – продуктивні.

Навчальний посібник - книга, яка розширює межі підручника, містить додаткову, найновішу і довідкову інформацію.

ЗАВДАННЯ СТУДЕНТАМ

1. Дайте відповідь на питання

& На яке питання дидактики відповідає тема нашого заняття?

2. Вправа «Мозковий штурм»

& Які поняття включає вивчення теми «Зміст освіти», що потрібно знати вам, майбутнім вчителям, щоб дізнатись чого навчати школяра в сучасній школі?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Вправа «Обміркуйте - об’єднайтесь в пари - обміняйтесь думками» (Пауза 1)

? Визначити ключові поняття питання «Поняття про зміст освіти: основні компоненти та теорії формування змісту освіти» та заповнити таблицю. Виписуйте положення індивідуально, а потім обговоримо їх в парі.

Положення, що добре зрозуміли	Положення, що потребують уточнення (запитання до інших)

4. Обговорення ситуації з використанням методу «Прес» (Пауза 2)

& Обговоріть в парах ситуацію, займіть позицію, висловіть свою думку з цього питання з використанням методу «Прес».

Ситуація

Навколо змісту освіти в навчально-вихових закладах освіти України не припиняються дискусії. Одні схильні до думки, що в умовах будівництва гуманітарного суспільства більшу частину часу необхідно відвести на вивчення гуманітарних дисциплін, інщі, прихильники технократичних тенденцій, наполягають на зосередженні уваги на фізико-математичного, природничого циклів.

ПРЕС

1. Позиція: почніть зі слів почніть зі слів „Я вважаю, що..." та висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору.

2. Обгрунтування: починаючи зі слів „...тому, що...", наведіть причину появи цієї думки, тобто поясніть, на чому ґрунтується докази на підтримку вашої позиції.

3. Приклад: продовжуйте висловлювання словом „... наприклад..." та наведіть факти, дані, що підтверджують вашу позицію.

4. Висновки: закінчте висловлювання „Отже (тому), я вважаю..." і узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, як необхідно діяти (це своєрідний заклик прийняти вашу позицію).

Відповідь

5. Дайте відповідь на питання

& З яких частин складається новий Державний стандарт

(Див. «Державні стандарти» с. 4).

? Зверніть увагу на значення понять «компетенція» та «компетентність». Дайте їх визначення.

Відповідь ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Вправа «Попрацюймо з новим Державним стандарто м!»

(Пауза 3)

? Знайдіть в додатку електронного робочого зошита в Державному стандарті загальної середньої освіти вимоги, що стосуються освітньої галузі «Технології». Скопіюйте знайдену інформацію і вставте в електронний робочий зошит.

1. Яка мета освітньої галузі “Технології”?(Див. «Державні стандарти» с. 15).

2. З яких компонентів складається освітня галузь «Технології»? (Див. «Державні стандарти» с. 15).

3. Зробіть аналіз складових змісту освіти технологічного компонента. (Див. «Державні стандарти» с. 47-49)

Відповідь

Метою освітньої галузі “Технології”є ____________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________

Освітня галузь складається ___________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________ Аналіз змісту освіти технологічного компонента освітньої галузі «Технології» дозволяє зробити висновки, що він складається з таких компонентів:_ ________________________________________________________

Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 104 | Нарушение авторских прав

<== предыдущая страница	\|	следующая страница ==>
Порядок финансирования работ по газификации индивидуальных жилых домов	\|	Афоризми для тлумачення

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.022 сек.)