Закон Густавсона – Барсиса

Оцінимо максимально досяжне прискорення виходячи з наявної частки послідовних розрахунків у виконуваних паралельних обчисленнях:

де (n) і (n) є часи послідовної і паралельної частин виконуваних обчислень відповідно, тобто

З урахуванням введеної величини g можна отримати

що дозволяє побудувати оцінку для прискорення

Спрощення останньої оцінки для прискорення

Оцінку прискорення, що отримується відповідно до закону Густавсона-барсиса, ще називають прискоренням масштабування (scaled speedup), оскільки дана характеристика може показати, наскільки ефективно можуть бути організовані паралельні обчислення при збільшенні складності вирішуваних завдань

Паралельний алгоритм називають масштабованим (scalable), якщо при зростанні числа процесорів він забезпечує збільшення прискорення при збереженні постійного рівня ефективності використання процесорів

Якщо складність вирішуваного завдання є фіксованою (T1=const), то при зростанні числа процесорів ефективність, як правило, убуватиме за рахунок зростання накладних витрат T0

При фіксації числа процесорів ефективність використання процесорів можна поліпшити шляхом підвищення складності вирішуваного завдання T1

При збільшенні числа процесорів в більшості випадків можна забезпечити певний рівень ефективності за допомогою відповідного підвищення складності вирішуваних завдань.

Дата добавления: 2015-08-18