Інформаційний матеріал. Виготовлення водних розчинів шляхом розчинення сухих субстанцій зазвичай не

Виготовлення водних розчинів шляхом розчинення сухих субстанцій зазвичай не викликає утруднень. Певно ускладнюється технологічний процес при виготовленні розчинів важкорозчинних засобів: тобто помірно розчинних (для розчинення 1 частини речовини потрібно від 30 до 100 частин розчинника), малорозчинних (від 100 до 1000 частин розчинника) або повільно розчинних (для розчинення потрібно не менш ніж 10 хвилин).

Для підвищення розчинності й прискорення процесу розчинення помірно-, мало- або повільно розчинних засобів їх попередньо подрібнюють, а в процесі приготування розчини нагрівають і перемішують.

При виготовленні розчинів дуже малорозчинних або практично нерозчинних засобів окрім вище перерахованих технологічних прийомів застосовують процес одержання розчинних похідних (комплексні сполуки, розчинні солі) або здійснюють солюбілізацію у відповідності до нормативних документів.

Водні розчини йоду (розчини Люголя) можуть бути одержані тільки у вигляді розчинного комплексу, що утворюється в насиченому водному розчині калію йодиду. Калію йодиду по відношенню до йоду беруть у подвійній кількості.

Водні розчини осарсолу, фенобарбіталу та деяких інших похідних барбітурової кислоти, сульфаніламідів можуть бути отримані при доданні до них натрію гідрокарбонату, взятого у стехіометричному співвідношенні (у відповідності до хімічної реакції), необхідному для утворення розчинної солі. Так, для одержання розчинної солі осарсолу потрібно 0,61 г натрію гідрокарбонату.

Для приготування водних розчинів фенолу кристалічний засіб замінюють на фенол рідкий, якого беруть на 10% більше, ніж виписано в рецепті фенола кристалічного.

Крім води в якості розчинників застосовують також інші засоби. В залежності від властивостей розчинника розрізняють неводні розчини на летких, нелетких та комбінованих розчинниках.

До летких рідин, що застосовуються як розчинники, відносяться етанол, хлороформ, ефір медичний. До нелетких – гліцерин, жирні олії (персикова, мигдалева, соняшникова), масло вазелінове, димексид, ПЕО-400 та інші.

Зазначені розчинники, за винятком етанолу, дозують за масою безпосередньо у флакон для відпуску.

Лікарський засіб вносять у сухий флакон для відпуску, у який потім дозують неводний розчинник.

Розчини етанолу (розведення етанолу) готують об’ємним способом, розчини лікарських засобів на етанолі – масо-об’ємним способом. Фільтрують розчини тільки у крайньому випадку.

При виготовленні олійних і гліцеринових розчинів можливо застосування підігрівання розчину до 40°С.

Таблиця 2

Дата добавления: 2015-08-18